Постанова

від 28.10.2020 по справі 910/13654/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13654/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Купрейчук С.П.

за участю представників: Кредитор (Представник АТ "Манушар НВ") - Бортман О.А. (посв. №000803 від 16.12.2019)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020

(Колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдинг компані лімітед"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/13654/19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдинг компані лімітед" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Сороку Н.В.

2. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 та закрити провадження у справі.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16246/18.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед".

5. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

5.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою попереднього засідання від 13.01.2020 визнано конкурсним кредитором боржника Акціонерне товариство "Манушар Н.В." на загальну суму 66277711,10 грн, з яких: на суму 3842,00 грн перша черга та на суму 66273869,10 грн четверта черга; затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед" на загальну суму 66277711,10 грн.

5.2. Головне управління ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом.

5.3. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ГУ ДПС у м. Києві не було доведено того факту, що прийнятим судовим рішенням - постановою про визнання боржника банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.

5.4. Також у оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.

5.5. Вказані висновки стали підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг компані лімітед".

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 та направити справу № 910/13654/19 до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Ухвала суду апеляційної інстанції суперечить приписам п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. До Верховного Суду від арбітражного керуючого Сороки Н.В. та представника кредитора PLC Manuchar N . V . надійшли відзиви на касаційну скаргу у якому учасники справи просять залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Позиція Верховного Суду

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представника кредитора, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Щодо доводу касаційної скарги про те, що ухвала суду апеляційної інстанції суперечить приписам п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

12. Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

13. В підтвердження того, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, Скаржник вказав про невідповідність оскаржуваної ухвали висновкам про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 904/6061/17.

14. Відповідно до приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

15. Також у положеннях зазначеної статті визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

16. У постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 наведено наступні висновки про застосування норм права:

- Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

- У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

- При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

- У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

- Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

- Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

17. Слід зазначити, що у постанові суду першої інстанції від 05.02.2020 по справі № 910/13654/19 про визнання боржника банкрутом встановлено наступні обставини:

- Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Компані Лімітед", розпорядником майна боржника призначено на арбітражного керуючого Сороку Наталію Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 402 від 12.03.2013). Попереднє засідання призначено на 13.01.2020.

- Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/13654/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Компані Лімітед" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.11.2019 за № 64259.

- 21.12.2019 до господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Манушар Н.В." з кредиторськими вимогами до боржника на суму 66 277 711,10 грн.

- Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2019 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 13.01.2020.

- Ухвалою попереднього засідання від 13.01.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Компані Лімітед". Підсумкове засідання призначено на 05.02.2020.

18. Наведені обставини є свідченням того, що провадження у справі № 910/13654/19 здійснюється у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства де після судової процедури розпорядження майном боржника було введено ліквідаційну процедуру.

19. В якості твердження про те, що постанова суду першої інстанції від 05.02.2020 по справі № 910/13654/19 про визнання боржника банкрутом впливає на права та/або інтереси, та/або обов`язки Скаржника, у касаційній скарзі вказується про те, що у матеріалах справи відсутні докази проведення контролюючим органом позапланових перевірок боржника, саме після прийняття рішення засновників про ліквідацію підприємства.

20. Слід зазначити, що провадження у справі № 910/13654/19 було відкрито не у порядку визначеному положеннями ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а у порядку визначеному положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

21. Колегія суддів зазначає, що у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито в загальному порядку (з введенням процедури розпорядження майном боржника), контролюючий орган має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства та довести факт порушення учасниками провадження у справі прав контролюючого органу.

22. Сама лише вказівка про відсутність проведення контролюючим органом позапланових перевірок боржника, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство у порядку визначеному положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, не є обставиною яка свідчить про те, що постанова про визнання боржника банкрутом впливає на права та/або інтереси, та/або обов`язки контролюючого органу.

23. Посилання Скаржника у касаційній скарзі на висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 904/6061/17 є необґрунтованим, оскільки станом на момент розгляду вказаної справи у Верховному Суді провадження у зазначеній справі про банкрутство регулювалося положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом .

24. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини того, що: провадження у справі № 910/13654/19 здійснюється у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства де після судової процедури розпорядження майном боржника було введено ліквідаційну процедуру; Головне управління ДПС у м. Києві із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги не включались до реєстру вимог кредиторів та не визнавались судом, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що ухвала суду апеляційної інстанції суперечить приписам п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

25. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

26. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві дійшла до висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

27. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у місті Києві підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 - залишенню без змін.

28. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 - залишенню без змін, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 у справі № 910/13654/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді О.О. Банасько

Н.Г. Ткаченко