Ухвала

від 04.09.2020 по справі 202/4951/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4951/20

Провадження № 1-кс/202/6247/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000178 від 27 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020040000000178від 27 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокуратурою Дніпропетровської області.

Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020040000000178 від 27 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Згідно матеріалівклопотання досудовимрозслідуванням встановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переховування людини, вчинені з метою експлуатації у формі примусової праці, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини особисту волю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не пізніше лютого 2020 року вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами.

У період часу з лютого 2020 по серпень 2020 вказані особи з використанням обману та уразливого стану особи завербували та переховували у спеціально орендованих будинках:

-у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 - потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

-у домоволодінні, розташованому за адресою: Дніпропетровська область, смт. Кіровське, садівниче товариство «Росток», кадастровий номер земельної ділянки 1221455400:01:016:1047 - потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;

-у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 - потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;

-у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 потерпілого ОСОБА_26 ;

-у домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 потерпілі ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .

Крім того, ОСОБА_30 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , з метою отримання незаконного прибутку, у період часу з лютого 2020 по 25.08.2020 примушували вказаних потерпілих безоплатно працювати на різних будівельних майданчиках, виконувати роботи з прибирання вулиць, виконувати вантажні роботи, при цьому грошові кошти, отримані від замовників робіт потерпілим не виплачували, та отримані кошти розподіляли між співучасниками злочину.

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 149 КК України, а саме: вербування, переміщення, переховування людини, вчинені з метою експлуатації у формі примусової праці, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.

25.08.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

25.08.2020 року після затримання особи під час вчинення злочину, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2020 був проведений обшук автомобілю «OpelVectraB», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ході якого вилучено сам автомобіль.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що автомобіль «OpelVectraB»,зеленого кольору,реєстраційний номер НОМЕР_1 використовувався ОСОБА_5 та іншими особами для перевезення потерпілих на об`єкти, де здійснювалась примусова праця, що підтверджується доказами, отриманими у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Враховуючи вищевикладене, автомобіль «OpelVectra B», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 постановою слідчого визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження як матеріальний об`єкт, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на перелічене.

На підставі викладеного, враховуючи, що вказаний транспортний засіб може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження майна для можливої подальшої конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Наведене зумовило слідчого звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Українипросила розглядати клопотання без повідомлення власників вказаного у клопотанні майна.

Слідчий у судове засідання не з`явилася, натомість надала заяву, відповідно до якої просила здійснювати розгляд клопотання без її участі.

На підставі ч. 2ст. 172 КПК Українислідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику власників майна.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Дослідивши матеріаликлопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, питання арешту якого порушується слідчим, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, у зв`язку з чим вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000178 від 27 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке 25.08.2020 року вилученоу ході проведення обшуку, а саме: автомобіль «OpelVectra B», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебував у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1