Рішення

від 06.11.2020 по справі 260/3655/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3655/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кандидата в депутати Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області від Закарпатської регіональної організації Політичної партії "Сила і Честь" ОСОБА_1 до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Кандидат в депутати Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області від Закарпатської регіональної організації Політичної партії "Сила і Честь" ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (далі - відповідач, Хустська МТВК), яким просить: визнати протиправною бездіяльність Хустської МТВК щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року; встановити факт одноразового грубого порушення Хустською МТВК Конституції України, ст. 255 Виборчого кодексу України, щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року та припинити достроково повноваження усього складу Хустської МТВК.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.10.2020 року Хустська МВТК прийняла протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, а також пакети з іншими виборчими документами, передбаченими вимогами Виборчого кодексу України з 43 дільниць виборчого округу, при цьому, жоден з яких не містив будь-якого акту чи скарги про порушення виборчого законодавства, що свідчить про те, що вибори проходили без порушень. Так, ч. 2 ст. 255 Виборчого кодексу України, територіальну виборчу комісію після прийняття і розгляду протоколів, зобов`язано, не пізніш як на дев`ятий день з дня голосування, в даному випадку до 23:59 год. 03.11.2020 року, встановити підсумки голосування.

Однак, всупереч зазначеним нормам виборчого законодавства, відповідачем, у визначений законодавством строк, не встановлено підсумків голосування.

Так, позивач вважає, що бездіяльність Хустської МТВК щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25.10.2020 року є протиправною, а отже має місце одноразове грубе порушення Конституції України, Виборчого кодексу України та законів України, що, в свою чергу, має наслідком дострокового припинення повноважень Хустської МТВК.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду, одночасно, витребувано у відповідача додаткові докази.

На виконання вимог ухвали суду від 05.11.2020 року в частині витребування доказів, представником відповідача направлено до суду запитувану інформацію, при цьому зазначено про неможливість подання відзиву на позовну заяву, оскільки представник знаходиться в дорозі до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в зв`язку з чим надсилає копію відзиву по аналогічній справі.

Зміст вказаного відзиву зводиться до того, що Хустська МВТК офіційну інформацію щодо підсумків голосування станом на 23:59 год. 03.11.2020 року надати не може з огляду на те, що до перерахунку залишились бюлетені на шести виборчих дільницях, де, згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 260/3657/20 проводиться повторний підрахунок бюлетенів. Відтак, встановити підсумки голосування Хустська МВТК не може через чинність свої постанови прийнятої більшістю голосів.

В судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони не з`явилися, при цьому, позивачем та представником відповідача подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи викладене, у відповідності до вимог ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Верховна Рада України постановою від 15.07.2020 року № 795-IX призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25.10.2020 року.

ЦВК постановою від 08.08.2020 року № 160 призначила вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, а постановою від 14.08.2020 року № 176 призначила вибори депутатів районних рад на 25.10.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована кандидатом в депутати, включеного до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу від Закарпатської регіональної організації Політичної партії "Сила і Честь", що підтверджується відповідним посвідченням № 064 від 28.09.2020 року та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 Виборчого кодексу України є суб`єктом виборчого процесу.

Відповідно до вимог ст. 64 Виборчого кодексу України, суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

25.10.2020 року відбулись перші вибори депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області.

26.10.2020 року Хустська МТВК прийняла та обробила протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, в тому числі, з позначкою "Уточнений". Дана обставина не заперечувалася відповідачем у відзиві.

За змістом ч. 2 ст. 255 ВК України, територіальна виборча комісія після прийняття і розгляду протоколів (у тому числі з позначкою "Уточнений") дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях на підставі цих протоколів, а в разі повторного підрахунку голосів виборців - протоколів територіальної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці не пізніш як на дев`ятий день з дня голосування (а у разі проведення повторного голосування - не пізніше як на третій день з дня повторного голосування) встановлює та заносить до протоколу про підсумки голосування по кожному виборчому округу з відповідних місцевих виборів такі відомості: 1) кількість виборчих бюлетенів, одержаних дільничними виборчими комісіями; 2) кількість невикористаних виборчих бюлетенів, погашених дільничними виборчими комісіями; 3) кількість виборців, включених до списків виборців на виборчих дільницях; 4) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені; 5) кількість виборців, внесених до витягів із списку виборців для голосування за місцем перебування на виборчих дільницях; 6) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені у приміщенні для голосування; 7) кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені за місцем перебування; 8) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у приміщенні для голосування; 9) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні за місцем перебування; 10) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні; 11) кількість виборчих бюлетенів, що не підлягають врахуванню, виявлених на виборчих дільницях; 12) кількість виборчих бюлетенів, визнаних недійсними; 13) відсоток загальної кількості виборчих бюлетенів, визнаних недійсними, у відношенні до загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.

Відповідно до ч. 17 ст. 255 Виборчого кодексу України у разі якщо межі повноважень територіальної виборчої комісії, що встановлювала підсумки голосування в межах територіального виборчого округу, поширюються на частину відповідного територіального виборчого округу, підсумки голосування в межах відповідного виборчого округу в цілому встановлює територіальна виборча комісія, що встановлює результати відповідних місцевих виборів, в порядку, визначеному цією статтею, на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах частини територіального виборчого округу (на виборчих дільницях, утворених на території відповідного району, міста, району в містах Києві, Севастополі).

Згідно ч. 18 ст. 255 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія зобов`язана встановити підсумки голосування в межах територіального, багатомандатного виборчих округів незалежно від кількості виборчих дільниць у відповідному окрузі, щодо яких прийнято рішення про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним або на яких голосування не було організовано і проведено в день голосування відповідно до вимог цього Кодексу. Визнання голосування недійсним у межах територіального, багатомандатного виборчого округу забороняється.

Системний аналіз вище вказаних правових норм дає підстави для висновку, що територіальна виборча комісія повинна не пізніше як на дев`ятий день з дня голосування (а у разі проведення повторного голосування - не пізніше як на третій день з дня повторного голосування) встановити підсумки голосування шляхом складання відповідного протоколу.

При цьому суд констатує, що норма, яка визначає терміни протягом якого територіальна виборча комісія повинна встановити підсумки голосування, а саме: не пізніше як на дев`ятий день з дня голосування (а у разі проведення повторного голосування - не пізніше як на третій день з дня повторного голосування), носить імперативний характер та не допускає можливості відступити від зазначених термінів.

31.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до голови Хустської МТВК із заявою про встановлення у визначені законом строки підсумків голосування місцевих виборів 25.10.2020 року: з виборів депутатів Закарпатської обласної ради в територіальному виборчому окрузі № 6, з виборів депутатів Хустської районної ради Хустського району Закарпатської області, з виборів депутатів Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області в територіальних виборчих округах №№ 1, 2, 3, 4, 5 з виборів Хустського міського голови.

04.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до голови Хустської МТВК із заявою про видачу копій протоколів про підсумки голосування виборів депутатів до Закарпатської обласної ради та депутатів до Хустської районної ради Закарпатської області, депутатів Хустської міської ради, виборів міського голови згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ВК України.

Вказані заяви отримані Хустською МВТК, про що свідчать відповідні відмітки, проте суду не надано доказів розгляду вказаних заяв відповідачем, втім, в контексті спірних правовідносин позивачем не заявлено вимоги щодо надання оцінки відповідним обставинам.

Відтак, предметом судового контролю у даній справі є з`ясування наявності протиправної бездіяльність Хустської МТВК з приводу не встановлення підсумків голосування станом на 23:59 год. 3 листопада 2020 року.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Як встановлено в ході розгляду справи по суті та визнано відповідачем, повторне голосування на виборчих дільницях, які входять до територіального округу №3 не проводилося.

Відтак, суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 255 ВК України відповідачем не встановлено підсумки голосування з місцевих виборів станом на 23:59 год. 03.11.2020 року, в зв`язку з чим констатує, що Хустською МВТК допущено протиправну бездіяльність, в зв`язку з чим, вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині встановлення факту одноразового грубого порушення Хустською міською територіальною виборчою комісією Хустського району Закарпатської області Конституції України, ст. 255 Виборчого кодексу України щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25.10.2020 року, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи.

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовуються вимоги та заперечення, тобто, встановлення чи не встановлення обставин (фактів) слугує підставою для задоволення чи відмови в задоволенні позову та прийняття судом одного з рішень, визначених положеннями ст. 245 цього Кодексу.

З аналізу положень статей 244, 245 КАС України та положень Виборчого кодексу України, суд дійшов висновку, що факт порушення законодавства про вибори встановлюється судом за адміністративним позовом саме щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій і зазначається в мотивувальній частині судового рішення як підстава задоволення адміністративного позову, однак, встановлення певного факту не може бути самостійним предметом адміністративного позову в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується вимоги позовної заяви про дострокове припинення повноважень усього складу Хустської МТВК, суд вказує на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 208 Виборчого кодексу України повноваження усього складу територіальної, дільничної виборчої комісії можуть бути достроково припинені в установленому законом порядку виборчою комісією, яка сформувала (утворила) відповідну територіальну, дільничну виборчу комісію, рішенням виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів або рішенням суду в разі одноразового грубого порушення чи систематичного порушення комісією Конституції України, цього Кодексу та законів України, невиконання рішень виборчої комісії вищого рівня.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 208 Виборчого кодексу України виборча комісія, яка достроково припинила повноваження усього складу виборчої комісії, окремого члена виборчої комісії, не пізніше наступного дня повідомляє про це суб`єктів, за поданням яких до складу комісії було включено осіб, повноваження яких достроково припинено. Такі суб`єкти можуть не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення внести подання з новими кандидатурами до складу відповідної виборчої комісії.

Якщо у строк, встановлений цією частиною, не надійшли подання щодо кандидатур до складу виборчої комісії та/або якщо кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб не дає змогу сформувати її склад у мінімальній кількості, встановленій частиною першою статті 203 цього Кодексу або частиною третьою статті 204 цього Кодексу, склад комісії формується відповідною виборчою комісією за поданням її голови за пропозиціями членів цієї комісії з тим, щоб кількісний склад такої виборчої комісії відповідав її мінімальній кількості (був не меншим), з обов`язковим урахуванням поданих кандидатур до її складу, крім тих, що підлягають відхиленню з підстав, встановлених цим Кодексом.

У разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії з підстав, передбачених пунктами 7, 9 частини четвертої цієї статті, або у зв`язку з достроковим припиненням повноважень усього складу виборчої комісії його кандидатура не може бути включена до складу виборчої комісії та підлягає відхиленню.

У разі дострокового припинення повноважень усього складу виборчої комісії відповідна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня припинення повноважень комісії, але не пізніше останнього дня перед днем голосування, затверджує новий склад виборчої комісії у порядку, встановленому цим Кодексом.

З системного аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що новий склад виборчої комісії, у порядку встановленому Виборчим кодексом України, може бути затверджений не пізніше останнього дня перед днем голосування.

Оскільки голосування на місцевих виборах відбулося 25.10.2020 року, таким чином згідно виборчого законодавства відсутній механізм формування нового складу виборчої комісії на стадії встановлення підсумків голосування.

Таким чином, в задоволенні позовної вимоги щодо дострокового припинення повноваження усього складу Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За правилами ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що відповідачем не доведено дотримання вимог ч. 2 ст. 255 Виборчого кодексу України в частині встановлення не пізніше як на дев`ятий день з дня голосування (а у разі проведення повторного голосування - не пізніше як на третій день з дня повторного голосування) підсумків голосування шляхом складання відповідного протоколу, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання вказаної бездіяльності Хустської МВТК - протиправною, відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, що стосується вимог позовної вимоги про встановлення факту одноразового грубого порушення Хустською МВТК Конституції України, ст. 255 Виборчого кодексу України, щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25.10.2020 року та дострокового припинення повноваження усього складу Хустської МВТК - суд констатує, що в ході розгляду справи судом не встановлено наявності визначених як кодексом адміністративного судочинства України, так і виборчим законодавством підстав для задоволення вказаних вимог, відтак, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що на момент вирішення справи позивачем не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.9 ст.273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, позивачем при зверненні з даним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду не подано документ про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору, розмір якого, з урахуванням заявлених позовним вимог, становить 1681,60 грн., та з відповідача 2102,00 грн.

Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243, 255, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов кандидата в депутати Хустської міської ради Хустського району Закарпатської області від Закарпатської регіональної організації Політичної партії "Сила і Честь" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27 код 43756206) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково .

2. Визнати протиправною бездіяльність Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області щодо не встановлення підсумків голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

6. Стягнути з Хустської міської територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

7. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 272 КАС України та може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається у дводенний строк з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається відповідно до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII).

Суддя С.І. Рейті