РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року справа № 580/1971/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» до Головного управління ДПС України у Черкаській області про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації та зобов`язання надати нову податкову консультацію, -
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову консультацію від 07.05.2020 №1847/ІПК/23-00-04-0314;
- зобов`язати відповідача надати нову податкову консультацію з поставлених питань з урахуванням висновків суду.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є юридичною особою, сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи. Відповідач листом №912/23-00-54-04-010 від 23.03.2020 повідомив позивача, що у разі проведення документальної перевірки позивача може бути анульовано реєстрацію його як платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році. 10.04.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом №8 про надання податкової консультації з наступних питань:
- чи має право позивач перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на четвертій групі єдиного податку, якщо станом на 01.01.2020 у позивача існував податковий боргу у сумі 71 382 грн. 81 коп. та пеня у сумі 21 867 грн. 50 коп.;
- чи застосовується положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо обов`язку позивача переходу на загальну систему оподаткування з 01.01.2020, якщо позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015;
- яка норма глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України регулює право контролюючого органу прийняти рішення відносно позивача з 01.01.2020 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку, з підстав, визначених пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.
Відповідач листом №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020 надав позивачу податкову консультацію, в якій зазначив, що анулювання реєстрації платника податку (як зареєстрованого у податковому (звітному) році, так і у попередніх звітних періодах) за наявності податкового боргу може бути здійснено відповідним контролюючим органом за результатами документальної перевірки, якою зафіксовано наявність податкового боргу станом на 1 січня відповідного року.
Позивач вважаючи вказану податкову консультацію протиправною зазначає, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи лише для суб`єктів господарювання, які вперше набувають цей статус. Позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015, тому положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо переходу на загальну систему оподаткування з 01.01.2020 до нього не застосовуються.
Відповідач проти позову заперечив. 08.07.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в оскаржуваній податковій консультації позивачу було надано вичерпну відповідь з поставлених питань, а саме: анулювання реєстрації платника податку (як зареєстрованого у податковому (звітному році), так і у попередніх звітних періодах) за наявності податкового боргу може бути здійснено відповідним контролюючим органом за результатами документальної перевірки, якою зафіксовано наявність податкового боргу станом на 1 січня відповідного року.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу зазначив, що надання правової допомоги у вигляді правових консультацій, підготовки та подання адвокатського запиту, вивчення, складання та подача процесуальних документів не підлягають компенсації (відшкодуванню) як професійна правнича допомога, оскільки розрахунок витрат від 19.05.2020 не доводить, що вказані роботи були виконані саме по адміністративній справі №580/1971/20.
13.07.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначив, що на момент складання розрахунку від 19.05.2020 проводилась досудова підготовка справи, в т.ч. складання позовної заяви, що виключає можливість зазначення в розрахунку номера справи.
Ухвалою суду від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» (код ЄДРПОУ 36782693) 31.05.2011 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно довідки Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №65/23-13-15-021 від 27.02.2015 позивач є платником єдиного податку ІV групи в 2015 році.
Згідно довідки Головного управління ДФС у Черкаській області №1496/23-00-54-12-010 від 09.04.2019 позивач є платником єдиного податку ІV групи в 2019 році.
Згідно відомостей з інтегрованої картки станом на 01.01.2020 за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 71 382 грн. 81 коп. та пеня у сумі 21 867 грн. 50 коп.
Відповідач листом №912/23-00-54-04-040 від 23.03.2020 повідомив позивача, що станом на 01.01.2020 за ним обліковується податковий борг, тому у разі проведення документальної перевірки позивача, йому може бути анульовано реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році.
10.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №8, в якому просив індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- чи має право позивач перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на четвертій групі єдиного податку, якщо станом на 01.01.2020 у позивача існував податковий боргу у сумі 71 382 грн. 81 коп. та пеня у сумі 21 867 грн. 50 коп.?;
- чи застосовується положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо обов`язку позивача переходу на загальну систему оподаткування з 01.01.2020, якщо позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015?;
- яка норма глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України регулює право контролюючого органу прийняти рішення відносно позивача з 01.01.2020 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку, з підстав, визначених пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України?
За результатами розгляду листа позивача №8 від 10.04.2020 відповідач надав позивачу індивідуальну податкову консультацію №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020, в якій зазначив, що анулювання реєстрації платника податку (як зареєстрованого у податковому (звітному) році, так і у попередніх звітних періодах) за наявності податкового боргу може бути здійснено відповідним контролюючим органом за результатами документальної перевірки, якою зафіксовано наявність податкового боргу станом на 1 січня відповідного року.
Не погоджуючись з наданою відповідачем індивідуальною податковою консультацією, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України .
Підпунктом 14.1.172 п. 14.1 . ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що індивідуальна податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями, а також розгляду таких звернень контролюючими органами та надання відповідей на них врегульовано ст.ст. 52 і 53 Податкового кодексу України .
Відповідно до п. 52. 1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Приписами пункту 53.2 ст. 52 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Відповідно до п. 41.1 .1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Кабінетом Міністрів України 19.06.2019 прийнято постанову №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби . (далі - Постанова №537).
Пунктом 1 Постанови №537 визначено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.
В Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (Додаток 1 до Постанови №537) зазначене, зокрема, Головне управління ДПС у Черкаській області.
Отже відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області є контролюючим органом, а податкова консультація №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020 є актом індивідуальної дії, і підлягає оскарженню.
За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3. статті 293 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються у відповідності до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України , пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.8 цієї статті.
Підпунктом 291.5 1 .3 п. 291.5 1 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
З наведеного вбачається, що положення п. 291.5 1 ст. 291 Податкового кодексу України містять умови, за яких сільськогосподарський товаровиробник не може перейти на спрощену систему оподаткування та не містить підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до п. 299.10 . ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом,- в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу ;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки:
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу , - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, зазначені вище положення п. 299.10 . ст. 299 Податкового кодексу України та пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.
Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №808/657/16.
Судом встановлено, що позивач набув статусу платника єдиного податку ІV групи в 2015 році, що підтверджується довідкою Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №65/23-13-15-021 від 27.02.2015.
Податковий борг виник у позивача після набуття ним статусу платника єдиного податку ІV групи, тобто не виникло підстав, передбачених пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, тому індивідуальна податкова консультація №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин надана позивачу податкова консультація не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2102 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем надано договір про надання правової допомоги №03/04/2020 від 03.04.2020, предметом якого є надання позивачу адвокатським бюро Попова Андрія правової допомоги та прибутковий касовий ордер №12 від 19.05.2020, згідно якого позивач згідно вказаного договору сплатив адвокатському бюро Попова Андрія 4000 грн.
Також позивачем наданий розрахунок витрат на правничу допомогу від 19.05.2020, складений на виконання договору про надання правової допомоги від 03.04.2020, згідно якого адвокатське бюро Попова Андрія надало позивачу наступну правову допомогу:
- пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, надання консультацій та роз`яснення Клієнту;
- складання позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України надання консультацій та роз`яснень не відноситься до витрат на правничу допомогу, тому стягнення витрат в цій частині задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах не є окремим видом правничої допомоги в розумінні статей 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , а є складовою з підготовки та оформлення позовної заяви.
Витрати на правничу допомогу в частині складання позовної заяви та аналізу судової практики та чинного законодавства підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, на підтвердження обставин щодо предмету доказування учасниками справи було надано незначну кількість письмових доказів.
Отже, заявляючи вимогу про стягнення 4000 грн. витрат на правничу допомогу, позивачем порушено принцип співмірності та розумності розміру таких витрат.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 1000 грн., є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Головного управління ДПС України у Черкаській області від 07.05.2020 №1847/ІПК/23-00-04-0314.
Зобов`язати Головне управління ДПС України у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) надати товариству з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» (вул. Жовтнева, 3, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950, код ЄДРПОУ 36782693) нову податкову консультацію з поставлених в листі товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» №8 від 10.04.2020 питань з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 43142920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина 2011» (вул. Жовтнева, 3, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19950, код ЄДРПОУ 36782693) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий суддя А.В. Руденко
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 09.11.2020 |
Номер документу | 92686122 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.В. Руденко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні