Постанова

від 05.02.2021 по справі 580/1971/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1971/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вершина 2011 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вершина 2011 звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову консультацію від 07.05.2020 №1847/ІПК/23-00-04-0314;

- зобов`язати відповідача надати нову податкову консультацію з поставлених питань з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи лише для суб`єктів господарювання, які вперше набувають цей статус. Позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015, тому положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо переходу на загальну систему оподаткування з 01.01.2020 до нього не застосовуються, тому надана консультація є неправомірною.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що в оскаржуваній податковій консультації позивачу було надано вичерпну відповідь з поставлених питань, а саме: анулювання реєстрації платника податку (як зареєстрованого у податковому (звітному році), так і у попередніх звітних періодах) за наявності податкового боргу може бути здійснено відповідним контролюючим органом за результатами документальної перевірки, якою зафіксовано наявність податкового боргу станом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що надана податкова консультація містить чіткі відповіді на поставлені питання з відповідним посиланням на норми Податкового кодексу України. При цьому, позовна вимога про надання нової консультації є вимогою на майбутнє, тому не може бути задоволеною.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 31.05.2011 зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно довідки Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №65/23-13-15-021 від 27.02.2015 позивач є платником єдиного податку ІV групи в 2015 році.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Черкаській області №1496/23-00-54-12-010 від 09.04.2019 позивач є платником єдиного податку ІV групи в 2019 році.

Згідно відомостей з інтегрованої картки станом на 01.01.2020 за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 71 382,81 грн та пеня у сумі 21 867,50 грн.

Відповідач листом №912/23-00-54-04-040 від 23.03.2020 повідомив позивача, що станом на 01.01.2020 за ним обліковується податковий борг, тому у разі проведення документальної перевірки позивача, йому може бути анульовано реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи у 2020 році.

10.04.2020 позивач звернувся до відповідача з листом №8, в якому просив індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

- чи має право позивач перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на четвертій групі єдиного податку, якщо станом на 01.01.2020 у позивача існував податковий боргу у сумі 71382,81 грн та пеня у сумі 21867,50 грн?;

- чи застосовується положення пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо обов`язку позивача переходу на загальну систему оподаткування з 01.01.2020, якщо позивач набув статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015?;

- яка норма глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України регулює право контролюючого органу прийняти рішення відносно позивача з 01.01.2020 про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платника єдиного податку, з підстав, визначених пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України?

За результатами розгляду листа позивача №8 від 10.04.2020 відповідач надав позивачу індивідуальну податкову консультацію №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020, в якій зазначив, що анулювання реєстрації платника податку (як зареєстрованого у податковому (звітному) році, так і у попередніх звітних періодах) за наявності податкового боргу може бути здійснено відповідним контролюючим органом за результатами документальної перевірки, якою зафіксовано наявність податкового боргу станом на 1 січня відповідного року.

Не погоджуючись з наданою відповідачем індивідуальною податковою консультацією, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг виник у позивача після набуття ним статусу платника єдиного податку ІV групи, тобто не виникло підстав, передбачених пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.172 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що індивідуальна податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Порядок звернення платників податків за податковими консультаціями, а також розгляду таких звернень контролюючими органами та надання відповідей на них врегульовано ст.ст. 52 і 53 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.52. 1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Приписами пункту 53.2 ст. 52 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до п. 41.1.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3. статті 293 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються у відповідності до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 291.5-1.3 п.291.51 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що положення п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України містять умови, за яких сільськогосподарський товаровиробник не може перейти на спрощену систему оподаткування та не містить підстав для анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом,- в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки:

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Зазначені вище положення п.299.10. ст.299 Податкового кодексу України та пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.2020, як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми пп. 291.5-1.3. п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

При цьому, позивач набув статусу платника єдиного податку ІV групи в 2015 році, що підтверджується довідкою Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №65/23-13-15-021 від 27.02.2015.

Натомість, податковий борг виник у позивача після набуття ним статусу платника єдиного податку ІV групи, тобто не виникло підстав, передбачених пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

Вказане узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 822/758/17.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що індивідуальна податкова консультація №1847/ІПК/23-00-04-0314 від 07.05.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, зобов`язання відповідача надати нову податкову консультацію з поставлених питань з урахуванням висновків суду не є вимогою на майбутнє, оскільки сприятиме належному та повному відновленню порушених прав позивача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення , а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова