Рішення

від 03.11.2020 по справі 949/1040/20

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1040/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участі секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області про продовження строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області та просить визначити їй додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини, як спадкоємцю за заповітом після смерті її тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Позивач є спадкоємцем майна померлої за заповітом, однак вчасно не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки про заповіт, який померла склала ще 11 вересня 2006 року їй стало відомо лише у травні 2020 року, коли вона прибирала будинок ОСОБА_2 . Після цього позивач відразу звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус її роз`яснив, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.

До початку судового засідання від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, а позов просить задоволити.

Від представника відповідача до початку розгляду справи надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 липня 2013 року судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно виписки з погосподарської книги за вих. №1188 від 07 вересня 2020 року, виданої Соломіївською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, житловий будинок АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно довідки за вих. №1187 від 07 вересня 2020 року, виданої Соломіївською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, позивач ОСОБА_1 із січня 2013 року і до дня смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом із нею в будинку по АДРЕСА_2 без реєстрації, вела з нею спільне господарство, доглядала її до дня смерті та поховала її (а.с.5).

Згідно заповіту, посвідченого 05 грудня 2000 року, секретарем Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_2 заповіла сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ №007600 від 24 вересня 1996 року ОСОБА_3 (а.с.8).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від від 09.09.2011 року, після укладення шлюбу, ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_4 " (а.с.28).

Як вбачається із заяви від ОСОБА_5 від 24 вересня 2020 року вона відмовляється від належної їй земельної частки (паю), яку їй заповіла її бабуся ОСОБА_2 на користь її матері ОСОБА_1 (а.с.26).

Згідно заповіту, посвідченого 11 вересня 2006 року, секретарем Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті, Державний акт на право власності на земельну ділянку, майновий сертифікат, заповіла ОСОБА_1 (а.с.8).

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.2, 3 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , позивач звернулась до приватного нотаріуса, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Як на підставу позовних вимог, позивач у позовній вимозі вказує, що шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки про існування заповіту їй раніше відомо не було.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.24 постанови Пленум Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

В судовому засіданні судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що хоч позивач і проживала на момент смерті разом з ОСОБА_2 , доглядала її до дня смерті, яку і поховала, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалалах справи, проте заяву про прийняття спадщини після її смерті не подала своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що заповіт нею був знайдений в будинку тітки, лише у травні 2020 року.

Таким чином перешкодою для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини була необізнаність позивача про наявність заповіту, тому суд визнає вказану обставину поважною, при цьому продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом не буде суперечити закону та не порушить будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, тому суд вважає за вищенаведених обставин, що є достатні підстави для задоволення позовних вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Керуючись ст.ст.1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для прийняття спадщини, як спадкоємцю за заповітом після смерті її тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08 квітня 1997 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідач: Соломіївська сільська рада Дубровицького району Рівненської області, вул.Центральна, 9, с.Соломіївка Дубровицького району Рівненської області, код ЄДРПОУ: 04385178

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.