Рішення

від 05.11.2020 по справі 640/17545/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року м. Київ № 640/17545/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Чичероне (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2020 №1879440/34049185, від 28.08.2020 №1879439/34049185, від 28.08.2020, №1879437/34049185, від 28.08.2020 №1879438/34049185, від 28.08.2020 №1879436/34049185, від 28.08.2020 №1879435/34049185, від 28.08.2020 №1879434/34049185, від 28.08.2020 №1879433/34049185 прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані постачальником товариством з обмеженою відповідальністю Чичероне податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 16.06.2020 №2, від 16.06.2020 №3, від 26.06.2020 №4, від 01.07.2020 №1, від 16.07.2020 №2, від 16.07.2020 №3, від 03.08.2020 №1 днем їх фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних; про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.06.2020 №52090, від 06.07.2020 №62584, від 27.07.2020 №85303;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю Чичероне з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в рішеннях суб`єкта владних повноважень не вказано, які саме документи не було надано платником податків для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також зазначено, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично надалі повністю блокує здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, адже є підставою для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в подальшому всіх складених Товариством ПН/РК. Позивач вважає, що спірне рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме бути обгрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. Наголошено, що контролюючим органом у рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності Товариства пункту 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.

На переконання позивача, у відповідача були відсутні законні та достатні підстави для включення товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачам надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві 12.10.2020 подано відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуване рішення не породжує ніяких правових наслідків для позивача, а є лише результатом службової діяльності працівників податкової служби. Відтак, твердження позивача, на яких гуртуються позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Станом на момент прийняття рішення у справі, Державна податкова служба України не скористалась своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представником позивача 26.10.2020 подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі та зазначено, що відзив в частині обґрунтування правомірності прийнятих рішень про відмову в реєстрації податкових накладних є простим цитуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, при цьому він не містить жодного пояснення яких все ж таки первинних документів не вистачило контролюючому органу для оцінки реальності здійснених позивачем господарських операцій, адже як звертав увагу у позові позивач у спірних рішеннях комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві немає жодної вказівки на конкретні документи, які нібито не були надані.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю Чичероне за наслідками господарської діяльності по операціях з акціонерним товариством Укргазвидобування на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було складено податкову накладну від 01.06.2020 №1 на суму 72168,00 грн. (у тому числі ПДВ - 12028,00 грн.), з товариством з обмеженою відповідальністю ПРО Маркетинг було складено податкову накладну від 16.06.2020 №2 на суму 35454,24 грн. (у тому числі ПДВ - 5909,04 грн.), з товариством з обмеженою відповідальністю Сингента було складено податкову накладну від 16.06.2020 №3 на суму 197486,88 грн. (у тому числі ПДВ - 32914,48 грн.),з товариством з обмеженою відповідальністю ПЕРНО РІКАР УКРАЇНА було складено податкову накладну від 26.06.2020 на суму 36456,00 грн. (у тому числі ПДВ - 6076,00 грн.) з товариством з обмеженою відповідальністю Укргазвидобування було складено податкову накладну від 01.07.2020 №1 на суму 73656,00 грн. (у тому числі ПДВ - 12276,00 грн.), з товариством з обмеженою відповідальністю ПРО МАРКЕТИНГ було складено податкову накладну від 16.07.2020 №2 на суму 32288,16 грн. (у тому числі ПДВ - 5381,36 грн.), з товариством з обмеженою відповідальністю Сингента було складено податкову накладну від 16.07.2020 №3 на суму 181206,00 грн. (у тому числі ПДВ - 30201,00 грн.), з товариством з обмеженою відповідальністю Укргазвидобування було складено податкову накладну від 03.08.2020 №1 на суму 75144,00 грн. (у тому числі ПДВ - 12524,00 грн.) та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій, надісланих позивачу від 16.06.2020 №9137333723, від 14.07.2020 №9165739453, №9165738770, №9165724327, від 30.07.2020 №9183054419, №9183044353, №9183058401, від 20.08.2020 №9206747045 зазначені податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації накладних зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю Чичероне на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податковому органу направлено повідомлення від 26.08.2020 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення

від 28.08.2020 №1879440/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.06.2020 №1;

від 28.08.2020 №1879439/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №2;

від 28.08.2020, №1879437/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №3;

від 28.08.2020 №1879438/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.06.2020 №4;

від 28.08.2020 №1879436/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 №1;

від 28.08.2020 №1879435/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №2;

від 28.08.2020 №1879434/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №3;

від 28.08.2020 №1879433/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2020 №1;

Підставою прийняття таких рішень стало ненаданням платником податку: копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок № 177).

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.

Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях Комісії лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, зокрема, посилання на конкретний документ, який складений з порушенням законодавства та з яким саме порушенням він складений.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, в квитанціях також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Крім цього, пп.1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Водночас, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567, містить у собі визначення двох різних критеріїв, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку обсягу різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017р. в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, здійснюючи моніторинг ПН/РК, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид із двох вищенаведених критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567. При цьому, від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 залежить можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення Комісії не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від 01.06.2020 №1, від 16.06.2020 №2, від 16.06.2020 №3, від 26.06.2020 №4, від 01.07.2020 №1, від 16.07.2020 №2, від 16.07.2020 №3, від 03.08.2020 №1. Як наслідок недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 28.08.2020 №1879440/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.06.2020 №1, від 28.08.2020 №1879439/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №2, від 28.08.2020, №1879437/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №3, від 28.08.2020 №1879438/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.06.2020 №4, від 28.08.2020 №1879436/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 №1, від 28.08.2020 №1879435/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №2, від 28.08.2020 №1879434/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №3, від 28.08.2020 №1879433/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2020 №1 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

У разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 16.06.2020 №2, від 16.06.2020 №3, від 26.06.2020 №4, від 01.07.2020 №1, від 16.07.2020 №2, від 16.07.2020 №3, від 03.08.2020 №1, датою їх фактичного подання.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.06.2020 №52090, від 06.07.2020 №62584, від 27.07.2020 №85303 та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з виключити товариство з обмеженою відповідальністю Чичероне з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення від 11.06.2020 №52090, від 06.07.2020 №62584, від 27.07.2020 №85303 про відповідність платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для прийняття таких рішень стала відповідність, на думку податкового органу, товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019, а саме: підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ ТРАССІР УА , ВЕНТОРІ ПЛЮС , ФІЛТОН МАКС , АДОГА УНІВЕРС , ЕДІНГЕМ ЛАЙТ .

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність , та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

У відзиві на позовну заяву відповідачем також не зазначено мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - підприємство здійснює придбання товарів/робіт (послуг) у СГ, які здійснюють ризикову діяльність

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваних рішень від 11.06.2020 №52090, від 06.07.2020 №62584, від 27.07.2020 №85303 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд наголошу, що оскільки приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то на переконання суду, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, на відновлення права позивача в разі встановлення факту його порушення цим органом.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, щодо зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю Чичероне з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, слід зазначити, що це є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 134, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879440/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.06.2020 №1.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879439/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №2.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020, №1879437/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.06.2020 №3.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879438/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.06.2020 №4.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879436/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.07.2020 №1.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879435/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №2.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879434/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №3.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1879433/34049185 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.08.2020 №1.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 16.06.2020 №2, від 16.06.2020 №3, від 26.06.2020 №4, від 01.07.2020 №1, від 16.07.2020 №2, від 16.07.2020 №3, від 03.08.2020 №1 товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне , днем їх фактичного подання.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.06.2020 №52090 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 №62584 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2020 №85303 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової службу у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю Чичероне з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чичероне (04071, м. Київ, вул. Спаська, 25 кім. 37, код ЄДРПОУ 34049185) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 23 122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Літвінова А.В.