Ухвала

від 06.11.2020 по справі 640/23081/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

06 листопада 2020 року місто Київ №640/23081/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомПриватного акціонерного товариства Промсистема до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/23081/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Промсистема до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/23081/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 28.10.2020 від представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, яке обгрунтоване тим, що позивачем у даній справі пропущено строк звернення до суду, оскільки останнім оскаржується рішення від 09.07.2019 №1216261/24053113, а відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2020 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення адмініістративного позову без розгляду у справі №640/23081/20.

Через канцелярію суду 04.11.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких представник позивача зазначив про те, що рішення від 09.07.2019 №1216261/24053113 в адміністративному порядку не оскаржувалось, а тому скорочені строки оскарження, визначені Податковим кодексом України в даному випадку не можуть застосовуватись.

При цьому, відповідно до пункту 58.18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідачем не надано доказів того, що рішення від 09.07.2019 №1216261/24053113 оскаржувалось в адміністративному порядку.

На думку позивача, застосування скорочених строків звернення до суду з урахуванням приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Україи в даному випадку є необгрунтованим.

Виходячи з викладеного, позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом стосовно оскарження рішення від 09.07.2019 №1216261/24053113 не пропущено.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, визначаючись щодо заяви про поновлення строків звернення до суду, виходить з того, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Тобто, пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для прямого застосування наслідків такого пропуску (залишення без розгляду, повернення), оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причин пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Беручи до уваги надані позивачем пояснення щодо строків звернення до суду, досліджуючи матеріали справи та з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача-2 про залишення позову без розгляду має бути відмовлено.

Керуючись статтями 121, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженнню не підлягає.

Суддя Іщук І.О.