Постанова

від 05.11.2020 по справі 753/17966/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6956/2020

справа № 753/17966/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2020 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстрой Україна на рішення Дарницького районного суду м. Києва, постановленого суддею Мицик Ю.С. 03 лютого 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстрой Україна про стягнення заробітної плати та повернення трудової книжки,

У С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстрой Україна , в якому просив стягнути нараховану та невиплачену заробітну плату за березень-травень 2018 року в розмірі 9 848 грн. 28 коп. та зобов`язати відповідача повернути належним чином оформлену трудову книжку, обґрунтовуючи тим, що він працював в ТОВ Мастерстрой Україна на посаді виконроба. Був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України 15.05.2018, проте відповідач при звільненні не провів з ним остаточний розрахунок та не видав йому трудову книжку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Мастерстрой Україна на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 9848 грн. 28 коп. Зобов`язано ТОВ Мастерстрой Україна видати ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, уповноважена особа відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення прийнято з неправильним встановленням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначив, що позивач працював у відповідача два місяці, заробітна плата була нарахована та виплачена йому в повному обсязі, стосовно видачі трудової книжки, то позивач відмовився підписати розписку про її отримання, тому було складено Акт про факт отримання трудової книжки посадовими особами ТОВ Мастерстрой Україна від 30.04.2018 року.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Пояснив, що надані відповідачем копії відомостей про виплату заробітної плати ним не були підписані, кошти він не отримував .

Представники відповідача в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч ст. 47, 116 КЗпП позивачу не було видано трудову книжку та не було проведено розрахунку по заробітній платі при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що наказом ТОВ Мастерстрой Україна № 11-к від 1.03.2018р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інженера на постійній основі з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 01 березня 2018 року (а.с.65).

Посадовий оклад позивача становив 3723,00 грн. у березні 2018 року (а.с.66) та 5500 грн. у квітні 2018 року (а.с.68).

Наказом № 14-к від 30.04.2018 року ОСОБА_1 інженера ТОВ Мастерстрой Україна було звільнено з роботи 30 квітня 2018 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Наказано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 4 дня за період роботи з 01.03.2018 року по 30.04.2018 року. (а.с.67).

З довідки форми ОК-7 Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 було нараховано ТОВ "Мастерстрой Україна" 3723,00 грн. заробітної плати за березень 2018 року та 6125,28 грн. - за квітень 2018 року (а.с.8).

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заробітну плату у розмірі 9848 грн. 28 коп суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідач не надав доказів розрахунку із позивачем при звільненні, а тому нарахована сума підлягає стягненню.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що розрахунок з позивачем було проведено, на підтвердження чого надано копії відомостей про виплату заробітної плати в тому числі і ОСОБА_1 .

В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 заперечував проти отримання заробітної плати при звільненні та вказав, що підписи у наданих копіях відомостей йому не належать, просив призначити судово-почеркознавчу експертизу з цього приводу.

Колегія суддів з метою перевірки доводів та заперечень сторін витребовувала у відповідача докази, а саме оригінали відомостей , копії яких було долучено до апеляційної скарги ( а.с.69-70), на адресу відповідача неодноразово направлялися запити та копії ухвали про забезпечення та витребування доказів.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не зявився, оригінали відомостей про виплату заробітної плати суду надані не були.

Відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки відповідач не надав докази, які були витребувані судом, та не повідомив про причину, з якої такі докази не були надані суду, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у визнанні наданих відповідачем копій відомостей як доказів виплати заробітної плати позивачу .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати при звільненні позивача.

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників визначено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з Актом Про факт отримання трудової книжки від 30.04.2018 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку і відмовився скласти розписку про її отримання під час розрахунку з ним по заробітній платі 30 квітня 2018 року (а.с.76).

Позивач стверджує, що він звертався до відповідача із проханням повернути йому трудову книжку, однак, вона повернута не була.

Доказів про вручення трудової книжки позивачу відповідач не надав, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про зобов`язання видати трудову книжку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстрой Україна залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 6 листопада 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді: