Постанова

від 06.11.2020 по справі 520/15241/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 р.Справа № 520/15241/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 03.11.20 року по справі № 520/15241/2020

за позовом ОСОБА_1

до Лозівської міської територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області

третя особа: Центральна виборча комісія

про визнання дій, бездіяльності, рішень протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - кандидат в депутати Лозівської міської ради від Харківської обласної організації Політичної партії "СИЛА І ЧЕСТЬ", позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської міської територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області (далі - відповідач), третя особа: Центральна виборча комісія, у якому просив:

- визнати рішення, дії (бездіяльність) Лозівської міської територіальної виборчої комісії Харківської області незаконними, протиправними, неправомірними щодо порушення права громадян вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування;

- визнати рішення, дії (бездіяльність) Лозівської міської територіальної виборчої комісії Харківської області незаконними, протиправними, неправомірними у зв`язку з тим, що голосування 25 жовтня 2020 року не було організовано і проведено відповідно до Виборчого кодексу України на всіх виборчих дільницях відповідного виборчого округу;

- визнати протиправною та скасувати постанову Лозівської міської територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області № 21 від 05 вересня 2020 року 10:55;

- визнати протиправною та скасувати постанову Лозівської міської територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області № 24 від 16 вересня 2020 року 16:30;

- визнати голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року недійсним, так як голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року не було організовано і проведено відповідно до Виборчого Кодексу на всіх виборчих дільницях єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Лозівської міської ради в межах Лозівського району Харківської області;

- визнати вибори депутатів Лозівської міської ради Лозівського району Харківської області 25 жовтня 2020 року у єдиному багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Лозівської міської ради в межах Лозівської міської об`єднаної територіальної громади такими, що не відбулися;

- зобов`язати Лозівську міську територіальну виборчу комісію Лозівського району Харківської області офіційно не оголошувати та не оприлюднювати результати Перших місцевих виборів депутатів Лозівської міської ради Харківської області 25 жовтня 2020 року;

- зобов`язати Лозівську міську територіальну виборчу комісію Лозівського району Харківської області прийняти рішення про призначення повторних виборів депутатів Лозівської міської ради Харківської області у єдиному багатомандатному виборчому округу з виборів депутатів Лозівської міської ради в межах Лозівської міської територіальної громади.

03 листопада 2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої зазначає, що ним не порушено строки звернення до суду з вказаним позовом, однак судом неповно з`ясовано всі обставини справи.

Так, позивач зауважує, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що 28 листопада 2020 року Лозівська міська ТВК видала кандидату в депутати Лозівської міської ради Харківської області належним чином завірені постанови про утворення єдиного багатомандатного виборчого округу та про утворення територіальних округів. Станом на 28 жовтня 2020 року (вихідний номер на копіях постанов № 9 і № 20 від 28.10.2020) у Постанові Лозівської міської ТВК № 22 від 05 вересня 2020 року до меж територіального виборчого округу № 5 входить, в тому числі, і виборча дільниця № 631002. А вже 30 вересня 2020 року (вихідний номер на копії постанови № 22 від 30.10.2020) виборча дільниця № 631002 вже не входить до меж територіального виборчого округу №5.

Тобто, суд першої інстанції не дослідив, що постанова Лозівської міської ТВК № 24 (про ніби-то технічні описки, якими змінюють межі територіальних виборчих округів) з`явилася 30.10.2020, ну або мінімум така постанова з`явилася 29.10.2020.

Тобто, постанова Лозівської міської ТВК № 22 від 05 вересня 2020 року Про утворення територіальних виборчих округів не може існувати без постанови Лозівської міської ТВК № 24 від 16 вересня 2020 року, якою внесено зміни в іншу постанову.

Також, суд першої інстанції посилається на відомості про віднесення дільничної виборчої комісії 631002 до Територіального виборчого округу № 4 з виборів депутатів Лозівської міської ради, які розміщені на офіційному сайті ЦВК.

Проте, за вказаним посиланням відкривається не Харківська область, при цьому навіть по іншій області вбачається, що невідомо, коли ЦВК вносить відомості та зміни на офіційному сайті. До того ж, позивач оскаржує рішення, дії (бездіяльність) територіальної виборчої комісії, а не Центральної виборчої комісії.

Окрім того, суд першої інстанції не досліджував орієнтовну кількість виборців по кожному територіальному виборчому округу окремо, як до змін меж виборчого округу, так і після змін меж виборчого округу, що точно переконало б суд у тому, що постанова, та що з`явилася 29 жовтня 2020 року або 30 жовтня 2020 року, зроблена нашвидкуруч і заднім числом, бо цифри виборців сходяться всі до одиниці, що апріорі неможливо.

З огляду на викладене, позивач робить висновок, що якщо він не голосував на виборчій дільниці 631002 (він голосує на виборчій дільниці 631000), то, відповідно, він не міг знати, що дільницю перенесли, вирізали, приєднали до іншого територіального виборчого округу. Якщо в день голосування не було постанови про зміну меж виборчого округу у вигляді технічної описки, бо відповідно до документів з`явилася така постанова Лозівської міської ТВК № 24 29 жовтня 2020 року або 30 жовтня 2020 року, то Лозівська міська ТВК порушила не тільки Виборчий кодекс України, а в діях Лозівської міської ТВК вбачаються ознаки злочину.

З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що ним не порушено строки звернення до суду першої інстанції, і суд не може закрити йому доступ до справедливого суду.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 та розглянути вимоги позивача по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою позивачем подано клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивач наполягав лише на допиті в якості свідка ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 зазначила, що оскаржувана постанова Лозівської міської ТВК з`явилася 29.10.2020 або 30.10.2020.

Відповідачу та третій особі запропоновано подати не пізніше ніж за одну годину до початку судового засідання відзив на апеляційну скаргу.

У встановлений строк відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до Другого апеляційного адміністративного суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем позовна заява подана до суду 03.11.2020, тобто після спливу, встановленого ч. 5 ст. 270 КАС України строку для оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 24 Виборчого кодексу України органи виконавчої влади, у тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, а також суди, виборчі комісії, органи ведення Державного реєстру виборців, правоохоронні органи України (прокуратура, Національна поліція України, Служба безпеки України) організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити охорону приміщень виборчих комісій, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації, прийом і розгляд документів щодо підготовки та проведення виборів, позовних заяв, скарг та звернень виборчих комісій, своєчасне проведення розрахунків, здійснення відповідних реєстраційних дій у строки та спосіб, установлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

За правилами частини 5 статті 270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Колегія суддів зауважує, що важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це головна відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 273 та ч. ч. 4, 5 ст. 270 КАС України, у виборчих спорах відсутня необхідність з`ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб`єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 березня 2019 року у справі № 855/91/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивачем оскаржуються рішення Лозівської міської територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області № 21 від 05.09.2020 «Про утворення єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Лозівської міської ради» (час прийняття 10:55) та № 24 від 16.09.2020 «Про внесення змін до додатку до постанови № 22 від 05 вересня 2020 року» (час прийняття 16:30).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, строк звернення до суду з позовом позивач пов`язує з 29.10.2020 (датою, коли він після ознайомлення з протоколом дільничної виборчої комісії № 631002 про підрахунок голосів виборців, дізнався про відсутність свого прізвища у п. 14 протоколу) та 30.10.2020 (датою отримання належним чином завіреної копії постанови Лозівської міської ТВК № 24 від 16.09.2020 року про зміну меж виборчих округів № 5 та № 4).

Отже, передумовою звернення до суду 03.11.2020 є протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилася у неоприлюднені постанови Лозівської міської ТВК № 24 від 16.09.2020 року на офіційному сайті Лозівської міської ради та стенді офіційних матеріалів комісії, про яку позивач дізнався 30.10.2020.

Колегія суддів зауважує, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 КАС України днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Так, положеннями ч. 4 ст. 37 Виборчого кодексу України визначено, що постанова, прийнята виборчою комісією, не пізніше 11 години наступного дня після її прийняття, а прийнята напередодні дня голосування, у день голосування та під час підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, - не пізніш як через чотири години після завершення засідання виборчої комісії вивішується для загального ознайомлення на стенді офіційних матеріалів комісії, облаштованому у приміщенні комісії у місці, вільно доступному для відвідувачів. У такі самі строки постанова, прийнята окружною виборчою комісією, надсилається через автоматизовану інформаційно-аналітичну систему до Центральної виборчої комісії, яка оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті невідкладно після надходження. Копія постанови, прийнятої виборчою комісією, засвідчена головою виборчої комісії чи його заступником і секретарем виборчої комісії та скріплена печаткою виборчої комісії, видається суб`єкту виборчого процесу, якого вона стосується, на його вимогу не пізніше ніж через чотири години після її прийняття, а копія постанови, прийнятої напередодні дня голосування та в день голосування, - невідкладно.

Отже, з урахування позиції позивача, початок перебігу строку на оскарження постанови Лозівської міської ТВК № 24 від 16.09.2020 про зміну меж виборчих округів № 5 та № 4 має починатися з 17.09.2020 з 11.00 години, тобто з дати, коли відповідач мав вчинити дії по оприлюдненню вказаного рішення, а не з дати, коли, на думку позивача, він їх вчинив (29.10.2020 чи 30.10.2020).

З огляду на викладене, в даному випадку, не підлягає дослідженню, як того вимагає позивач в апеляційній скарзі, факт того, коли саме з`явилася постанова Лозівської міської ТВК № 24 (29 жовтня 2020 року чи 30 жовтня 2020 року), оскільки в силу ч. 4 ст. 270 КАС України та ч. 4 ст. 37 Виборчого кодексу України, днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення, в даному випадку, 17.09.2020 з 11.00 години, а тому саме з цієї дати починається перебіг строку на оскарження постанови Лозівської міської ТВК № 24 від 16.09.2020.

Окрім того, колегія суддів, дослідивши відомості, розміщені на офіційному сайті ЦВК (ttps://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm116pt001f01=695pt00_t001f01=695pid112=2pid100=63pid102=5927rej=0.html), на які посилається суд першої інстанції, встановила наявність відомостей про віднесення дільничної виборчої комісії 631002 до Територіального виборчого округу № 4 з виборів депутатів Лозівської міської ради, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що за вказаним посиланням відкривається не Харківська область.

Також, долученою до матеріалів позову роздруківкою з офіційного сайту Лозівської міської ради підтверджено, що постанова від 05.09.2020 № 21 розміщена на сайті 08.09.2020, а отже саме з цієї дати починається перебіг п`ятиденного строку оскарження.

Пояснення свідка ОСОБА_2 стосовно строку обізнаності щодо наявності порушеного права, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на вищевикладене та правові висновки Верховного Суду.

В іншій частині позовних вимог, позивачем оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Лозівської районної територіальної виборчої комісії Харківської області, що мали місце в день голосування на місцевих виборах депутатів Лозівської районної ради Харківської області 25 жовтня 2020 року.

В свою чергу, матеріали позовної заяви свідчать, що вона надійшла до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 03.11.2020 та зареєстрована Відділом з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду о 18:12 год., тобто, поза межами встановленого процесуальним законом п`ятиденного строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд обґрунтовано залишив без розгляду адміністративний позов по вказаній справі, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Доводи апелянта спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року по справі № 520/15241/2020 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич