Постанова

від 05.11.2020 по справі 420/2305/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2305/20

Головуючий в І інстанції: Вовченко О.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 09.07.2020 р.

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (замінено правонаступником - ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №7417943-1317-1524 від 31.05.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем було протиправно визначено йому податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2018 у сумі 20366,09 грн. Позивач посилався на те, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом надано додаток розрахунок плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік , в якому відсутня необхідна інформація щодо вихідних показників, на підставі яких здійснено розрахунок, формул та складових здійснення розрахунку. Позивач посилався на те, що згідно наявного витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3 га. з кадастровим номером 5121085200:01:001:0283, що був виданий 19.12.2019 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 34729,68 грн. Органами місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки 5121085200:01:001:0283 у періоді 2016-2019 р.р. не приймалося рішень щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, внаслідок яких така оцінка могла б змінитись.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Головне управління ДПС в Одеській області посилається на те, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам щодо цільового призначення земельної ділянки, яка належить позивачу та безпідставно надано перевагу доводам позивача.

Апелянт вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ЯГ №940387 від 13.10.2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки під будівництво складських приміщень для зберігання товарів народного споживання (промислової та сільськогосподарської продукції), кадастровий номер 5121085200:01:001:0283, площею 1,3000 га. за межами АДРЕСА_1 .

31.05.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №7417943-1317-1524, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за податковий період 2018 року в сумі 20366,09 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч.1 ст.15 Закону України Про оцінку земель ).

Згідно з ч.1, ч.2 та ч.3 ст.20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

В свою чергу, згідно п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства судом першої інстанції вірно встановлено, що сума податку обчислюється на підставі таких складових, як нормативна грошова оцінка земельної ділянки та ставка податку, з урахуванням періоду, з якого земельна ділянка перебувала у власності.

З наявного в матеріалах справи розрахунку до податкового повідомлення-рішення вбачається, що в ньому відсутня інформація щодо ставки податку, яка застосовувалась контролюючим органом при визначенні зобов`язання з плати на землю, а також щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

В обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем був наданий лист відділу у Біляївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, датований 21.02.2020 року, згідно якого грошова оцінка земельної ділянки розташованої в кадастровому кварталі 5121085200:01:001:0283 для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення станом на 01.01.2018, 01.01.2019 та 01.01.2020 становить 221,31 грн. за 1 м.кв.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не надано технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки позивача, на яку міститься посилання у вищевказаному листі.

При цьому, відповідачем не надано жодного доказу використання при розрахунку прийнятого податкового повідомлення-рішення саме вказаного показника грошової оцінки земельної ділянки, тоді як у наданому розрахунку до податкового повідомлення-рішення зазначено лише "тариф 15666,22 грн. за га., сума - 20366,09 грн.".

Заперечуючи проти правомірності визначеного зобов`язання зі сплати земельного податку, позивач надав до суду копію витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 19.12.2019 року з кадастровим номером 5121085200:01:001:0283, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - інше, яка становить 34 729,68 грн. Зазначений розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки є значно меншим, ніж показник, на який посилається відповідач.

Враховуючи розбіжності у розмірі грошової оцінки спірної земельної ділянки, а також не доведення відповідачем у встановленому порядку правомірності визначення податкового зобов`язання з податку на землю саме у розмірі 20 366,09 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для його скасування.

В поданій апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області посилалось на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги докази щодо цільового використання спірної земельної ділянки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ході розгляду даної справи судом першої інстанції була надана правова оцінка обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, наявності законних підстав для визначення позивачеві зобов`язання зі сплати за землю саме у тому розмірі, який вказано контролюючим органом. За встановлених судом обставин недоведеності відповідачем правомірності визначення цієї суми податкового зобов`язання взагалі, недоведеності використання при її розрахунку достовірної інформації щодо нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, відсутності обґрунтованого розрахунку суми податку, вказані доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 06.11.2020 р.

Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька