Постанова

від 27.10.2020 по справі 380/2627/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2627/20 пров. № А/857/10336/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного навчального закладу ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року в справі №380/2627/20 (суддя Мричко Н.І., м. Львів) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державного навчального закладу ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» про зупинення роботи будівлі,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернулося в суд з позовом до Державного навчального закладу ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» , в якому просило зупинити роботу будівлі ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Пимоненка, будинок 15, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням від 09 липня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державний навчальний заклад ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що після проведення перевірки відповідач негайно розпочав усунення виявлених порушень та станом на дату прийняття рішення у справі частково усунув порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які були виявлені позивачем від час перевірки 17.01.202 та, відповідно, зафіксовані в акті перевірки №6 від 17.01.2020.

Наведене вказує на добросовісність відповідача як суб`єкта господарювання, а отже такий захід реагування як зупинення роботи будівлі Державного навчального закладу ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» не є співмірним із наявними порушеннями та означає не професійне реагування на порушника, а покладення на нього додаткового тягаря, який не забезпечує справедливого балансу між порушенням та санкцією.

Апелянт також зазначає, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які залишилися не усунутими відповідачем, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що в даному випадку є ключовим моментом при визначенні санкції, а застосування судом обраного заходу державного реагування повинно ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 207521, ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» код ЄДРПОУ 05536952, зареєстроване як юридична особа 17.11.1999 за адресою: 79035, Львівська обл., місто Львів, вулиця Пимоненка, будинок 15 (арк. справи 30).

На виконання наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 11.12.2019 № 337 ,,Про проведення позапланової перевірки» та на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.01.2020 № 13, у період з 13.01.2020 по 17.01.2020 головним державним інспектором Сихівського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області підполковником служби цивільного захисту Ковалишиним В.В. та провідним інспектором Сихівського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Ващуком В.В., у присутності завідувача господарством Берези Д.І. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлі ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Пимоненка, будинок 15.

За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області складено акт від 17.01.2020 № 6 (арк. справи 5-14).

Відповідно до цього акта перевірки, позаплановим заходом встановлено ряд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Кодексу цивільного захисту України, Правил техногенної безпеки та низки інших нормативних актів, а саме:

1. Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 ,,Системи протипожежного захисту» ;

2. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не до забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

3. Допускається влаштування незаповненого отвору в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові;

4. Не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горища вогнетривким розчином організацією, яка має ліцензію на виконання таких робіт;

5. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 ,,Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» ;

6. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електрозподільних коробках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

7. Двері сходових кліток, що ведуть в загальні коридори не забезпечені пристроями для само зачинення.

8. Територія та приміщення навчального закладу не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), згідно вимог;

9. Не всі пожежні кран-комплект укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем та вентилем для подачі води;

10. Пожежні кран-комплекти не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

11. Не проведено ідентифікацію об`єкта;

12. Для всіх будівель і приміщень не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» , а також клас зони за ,,Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення;

13. Допускається улаштовувати у сходових клітках приміщень побутового призначення.

14. Об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 ,,Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» ;

15. В підвальному приміщенні не заборонено підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні провода;

16. Не проведено технічне обслуговування внутрішнього протипожежного водогону, пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у відповідному журналі (акті випробування пожежних кранів);

17. Не заборонено експлуатацію світильника в приміщенні столярки № 1 з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака);

18. Електрощити, групові електрощитки не забезпечені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

19. Допускається улаштовувати в підвальних приміщеннях теплового пункту складування горючих матеріалів;

20. Електрощитові використовуються за не призначенням. (засмічено та захаращено сторонніми предметами);

21. Встановлені на вікнах господарського приміщення, де перебувають люди, ґрати не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати не відчинені (не зняті);

22. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів становить менше 1 метра.

Примірник цього акта перевірки на 19 сторінках вручено 17.01.2020 завгоспу ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» Березі Д.І.

З огляду на встановлені порушення зафіксовані в акті від 17.01.2020 № 6, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, Позивач звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи будівлі ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за адресою: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Пимоненка, будинок 15, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки Відповідача, які станом на час розгляду цієї справи в суді не усунуті, такі можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у Відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та усунути такі порушення неможливо без зупинення роботи будівлі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України ,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V .

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Також відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частини 1, 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України передбачають, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Проаналізувавши зміст наведених вище норм законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, колегія суддів зазначає, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Тобто законодавство пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

При цьому, колегія суддів враховує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як правильно встановив суд першої інстанції, описані в акті перевірки виявлені порушення, яких відповідач не заперечив і не спростував, безумовно становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Зокрема, таку небезпеку очевидно створює: не оброблення відповідачем дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, оскільки без цього вказані елементи є легкозаймистими; незабезпечення евакуаційним освітленням коридорів, проходів та інших шляхів евакуації, що може суттєво ускладнити евакуацію людей під час пожежі; встановлені на вікнах господарського приміщення, де перебувають люди, грати не розкриваються, розсуваються або знімаються, що також ускладнює евакуацію людей; споруду не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 ,,Системи протипожежного захисту» , об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням, що може завадити оперативному і своєчасному реагуванню на виникнення пожежі, що, свою чергу, може негативно вплинути на її гасіння, евакуацію людей та ліквідацію наслідків пожежі; не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, зважаючи, що людський фактор суттєво впливає на запобігання та виникнення пожеж та належну ліквідацію її наслідків та ін.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що виявлені в ході перевірки порушення законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки не становлять загрозу життю і здоров`ю людей, а отже відсутні підстави для зупинення роботи будівлі, передбачені ст. 7 Закону № 877-V та ст. ст. 67 , 68 , 70 Кодексу цивільного захисту України .

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у спірному випадку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування щодо повного зупинення роботи будівлі ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» по вул. Пимоненка, 15 у м. Львові шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Також колегія суддів наголошує, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо може бути зумовлене лише наявністю тих порушень вимог правил техногенної та пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров`ю людей, тобто даний захід спрямований виключно на захист людей та усунення такої небезпеки, а застосовуватись такий захід реагування може лише за рішенням суду. При цьому, слід також зазначити, що спірний захід державного нагляду направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо усунення ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» частини порушень, виявлених в ході проведеної позивачем перевірки, колегія суддів зазначає, що це свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, однак на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які власне створюють загрозу життю та здоров`ю людей, останнім не надано і судом не встановлено, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати таку загрозу.

Отже, у спірному випадку не усунута загроза життю та здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 року у справі № 826/7292/18.

Крім того, колегія суддів вважає доцільним зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загрози життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.01.2020 року у справі № 640/4506/19.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» у разі усунення в повному обсязі зафіксованих в актах планової та позапланової перевірок порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до органу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, яке ініціювало зупинення, із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, враховуючи встановлені позивачем факти порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей, наявні правові підстави для зупинення роботи будівлі ДНЗ ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за адресою: м. Львів, вул. Пимоненка, 15, шляхом опечатування (опломбування) до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Державного навчального закладу ,,Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року в справі №380/2627/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 06.11.2020.