Рішення

від 02.11.2020 по справі 710/502/16-ц

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/502/16-ц

Провадження № 2/710/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П. ,

за участю секретаря судового засідання - Харченко Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Шпола позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПП Мрія-1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

18.04.2016 до суду надійшов даний позов, в якому позивач просить ухвалити рішення, яким встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з 08.03.2004 по 07.07.2007; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , набутою за час спільного проживання, причіп ПФ 01 Фермер , номерний знак НОМЕР_1 , 16.01.2007 року випуску, та автомобіль FORD TRANSIT, номерний знак НОМЕР_2 ; розділити спільне майно, набуте сторонами під час шлюбу, в рівних частинах, визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Ніссан Тіана, номерний знак НОМЕР_3 , право власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 , яка використовується під магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з вбудованим магазином, розташованим в АДРЕСА_2 ; стягнути на користь позивача компенсацію Ѕ частки доходів приватного підприємства Мрія за 2015 рік, решту майна залишити відповідачу ОСОБА_4 , стягнувши на користь позивача компенсацію за більшу частку в спільному майні.

Аргументи учасників справи

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з 08.03.2004 позивач та відповідач проживали в фактичних шлюбних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка, ОСОБА_6 . 07.07.2007 між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, актовий запис 13. Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2015 даний шлюб було розірвано. За час проживання в фактичних шлюбних відносинах сторонами було придбано 14.10.2005 причіп ПФ Фермер державний номерний знак НОМЕР_1 , 16.01.2007 - автомобіль FORD TRANSIT , державний номерний знак НОМЕР_2 . Перебуваючи в шлюбі сторони придбали 29.10.2008 - причіп, державний номерний знак НОМЕР_4 , автомобіль Ніссан Тіана , державний номерний знак НОМЕР_3 , який було зареєстровано на ПП Мрія , а також 26.08.2015 сторонами було придбано вантажний автомобіль FORD TRANSIT , державний номерний знак НОМЕР_5 , всі транспортні засоби були зареєстровані на відповідача. Крім транспортних засобів за час перебування в шлюбі сторонами було набуто у власність нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 , яка використовується під магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності зареєстроване 24.01.2014, житловий будинок з земельною ділянкою, розташовані в АДРЕСА_3 , право власності зареєстровано 27.01.2014, житлову квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , право власності зареєстровано 27.01.2014, 07.05.2014 - два житлові будинки з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташовані в АДРЕСА_2 . Позивач вважає, що вищевказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач заперечуючи проти позову подав заперечення, в якому зазначив, що до реєстрації шлюбу між сторонами фактичних шлюбних відносин не було, спільне господарство сторони не вели, відповідач проживав в АДРЕСА_4 , позивач проживав у своїх батьків в АДРЕСА_5 . 14.10.2005 до шлюбу, відповідачем був придбаний автомобільний причіп ПФ 01 Фермер , номерний знак НОМЕР_6 та 16.01.2007 - автомобільФорд Транзит , номерний знак НОМЕР_7 , які є дошлюбним майном і не є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя і не підлягають поділу. 29.10.2008 на ім`я відповідача був зареєстрований легковий причіп -В, номерний знак НОМЕР_8 , 2008 року випуску. 15.08.2008 на ПП Мрія-1 був зареєстрований легковий автомобіль Ніссан Тіана , номерний знак НОМЕР_9 , 2008 року випуску, який не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, на який претендує позивач, помилково вважаючи його спільним майном подружжя. 15.03.2016 на ім`я відповідача був зареєстрований автомобіль Форд Транзит , номерний знак НОМЕР_5 , 2014 року випуску, на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька відповідача ОСОБА_7 , який не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки є спадковим майном. Крім того, доводи позивача щодо того, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем сторони спільно, за спільні кошти побудували нерухоме майно не відповідає дійсності, оскільки нежитлову будівлю, що розташована в АДРЕСА_1 , яка використовується під магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу, згідно договору дарування від 24.01.2014, подарував його батько - ОСОБА_7 , житловий будинок з вбудованим магазином, що розташований в АДРЕСА_3 та ділянку площею 0, 0213 га, яка розташована по АДРЕСА_3 відповідачу, згідно договору дарування від 27.01.2014, подарував його батько - ОСОБА_7 . Житлова квартира, про яку вказує позивач у позовній заяві, що розташована в АДРЕСА_3 , яка ніби-то належить відповідачу на праві власності, у відповідача відсутня.Щодо позовної вимоги про поділ двох житлових будинків, що розташовані по АДРЕСА_2 відповідач пояснив, що 23.12.2005 рішенням Шполянського районного суду Черкаської області за відповідачем був визнаний дійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_6 , та визнано за відповідачем право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 1197 квадратних метрів. 12.04.2007 незавершене будівництво (до реєстрації шлюбу) введено в експлуатацію на підставі акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта АДРЕСА_2 , а саме: житловий будинок загальною площею 152, 6 кв. м, житловою площею 28, 7 кв. м., з вбудованим магазином загальною площею 248, 0 кв. м, торговою площею 197,1 кв. м. Твердження позивача про те, що він разом з відповідачем за спільні кошти брав участь у будівництві вказаного житлового будинку є надуманими та необґрунтованими, оскільки введення його в експлуатацію відбулося до реєстрації шлюбу. Відповідач вважає вимоги позивача ОСОБА_1 некоректними в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю в період з 08.03.2004 по 07.03.2007, оскільки доказів того, що сторони спільно проживали однією сім`єю та вели спільне господарство позивач не надав, відповідач повністю заперечує факт спільного проживання з позивачем однією сім`єю.

Відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати об`єктом спільного майна подружжя дохід фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 2007 по 2015 роки в сумі 4 907 718, 69 грн. , та стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 частку від доходу ФОП ОСОБА_1 в сумі 2 453 859, 34 грн. Зустрічні позовні вимоги відповідач мотивує тим, що за період з 06.04.2006 по 30.12.2015 відповідач ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, отримала дохід від підприємницької діяльності в сумі 5 078 133,58 грн. В період з 2007 по 2015 роки відповідач ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, отримала дохід в розмірі 4 907 718, 69 грн.. ОСОБА_4 вважає, що має право на 1/2 частину отриманого доходу від підприємницької діяльності його колишньої дружини ОСОБА_1 , що становить 2 453 859, 34 грн., оскільки вказаний дохід вона отримала протягом зареєстрованого шлюбу і ОСОБА_4 вважає, що даний дохід є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач та представник позивача проти задоволення зустрічного позову заперечували, мотивуючи тим, що з 08.03.2004 сторони проживали в фактичних шлюбних відносинах спочатку у батьків позивача за адресою: АДРЕСА_5 , а потім - у батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_4 . Сторони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, позивач навчався в Одеському Аграрному Університеті, а відповідач займалась підприємницькою діяльністю, в якій позивач йому допомагав. Під час спільного проживання, відповідач ще не розірвав свій перший шлюб, хоча проживав разом з позивачем і фактично шлюб було розірвано лише в серпні місяці 2004 року. В 2014 році батьки відповідача купили собі квартиру, а сторонам дозволили проживати в їхньому будинковолодінні в АДРЕСА_4 . За час проживання в фактичних шлюбних відносинах та під час перебування в шлюбі бюджет сторін складали доходи від приватного підприємства Мрія , а також відповідач відкрив на ім`я ФОП. Хоча ОСОБА_4 самостійно здавав звітності в контролюючі органи та отримував через рахунки в банку доходи від їхньої підприємницької діяльності, проте позивач допомагав відповідачу вести бухгалтерський облік їхньої торгівельної діяльності, займалася веденням домашнього господарства та доглядом дитини. Тому доходи від підприємницької діяльності ПП Мрія за 2015 рік також становлять сумісну власність подружжя і мають бути розділені між сторонами в рівних частках. Щодо доходів від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , то відповідач, маючи можливість знімати кошти з банківського рахунку карткою, знімав всі кошти без позивача і перед розлученням, знявши всі кошти з рахунку, заблокував банківську картку на ім`я позивача та подав від імені позивача заяву про закриття підприємницької діяльності і закрив її. Позивач не писав жодної заяви ні про відкриття ФОП, не подавав декларації, не відкривав банківський рахунок і не користувався ним і не подавав відповідних документів про закриття підприємницької діяльності. Крім того всі доходи від підприємницької діяльності витрачалися відповідачем, або на розвиток бізнесу, або на утримання сім`ї, оскільки сторони проживали у шлюбі, тому вимоги відповідача, викладені ним в зустрічній позовній заяві не підлягають до задоволення.

Позивач зменшив свої позовні вимоги та просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вересня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майно: причіп ПФ 01 Фермер , номерний знак НОМЕР_6 , та автомобіль FORD TRANSIT, номерний знак НОМЕР_2 , які були набуті сторонами за час спільного проживання; розділити спільне майно сторін - житлове будинковолодіння з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташоване в АДРЕСА_2 , набуте сторонами під час шлюбу в рівних частинах, визнавши за ОСОБА_1 право на Ѕ частину зазначеного будинковолодіння; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за 1/2 частину вартості спільного майна, набутого за час спільного проживання, а саме - причіпа ПФ 01 Фермер , 2005 року, номерний знак НОМЕР_10 , вартістю 5000,00 грн., автомобіль FORD TRANSIT, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 178100,00 грн., а також компенсацію за 1/2 частину вартості майна, набутого за час шлюбу, а саме - причіп ПР ПВА2, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 20600,00 грн., автомобіль Ніссан Тіана, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 , вартістю 319000,00 грн., а всього компенсацію в розмірі 261 350,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за 1/2 частку доходів приватного підприємства Мрія за 2015 рік.

Відповідач та представник відповідача надали до суду відзив на зменшення позовних вимог, в яких зазначили, що відповідач повністю заперечує факт сумісного проживання з позивачем ОСОБА_1 однією сім`єю до реєстрації шлюбу. В період з 08.03.2004 по 07.07.2007 сторони спільно не проживали, що підтверджується довідкою №3752 від 01.09.2008, яка видана Шполянською міською радою. 14.10.2005 до шлюбу з відповідачем був придбаний автомобільний причіп ПФ 01 Фермер , номерний знак НОМЕР_6 , та 16.01.2007 - автомобіль Форд Транзит , номерний знак НОМЕР_2 , які є дошлюбним майном і не є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя і не підлягають поділу. 29.10.2008 на ім`я відповідача був зареєстрований легковий причіп -В, номерний знак НОМЕР_8 , 2008 року випуску. 15.08.2008 на ПП Мрія-1 був зареєстрований легковий автомобіль Ніссан Тіана , номерний знак НОМЕР_9 , 2008 року випуску, який не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, на який претендує позивач, помилково вважаючи його спільним майном подружжя. Крім того, доводи позивача щодо того, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем вони спільно, за спільні кошти побудували нерухоме майно не відповідає дійсності. Щодо позовної вимоги про поділ двох житлових будинків, що розташовані по АДРЕСА_2 відповідач пояснив, що 23.12.2005 рішенням Шполянського районного суду Черкаської області за відповідачем був визнаний дійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_6 , та визнано за відповідачем право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 1197 квадратних метрів. 12.04.2007 незавершене будівництво (до реєстрації шлюбу) введено в експлуатацію на підставі акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів участі у будівництві будинку АДРЕСА_2 , тому права на виділ частки із вказаного нерухомого майна він не має.Фактично будівництво будинковолодіння АДРЕСА_7 здійснювалося батьком відповідача ОСОБА_7 . Крім того, житловий будинок із вбудованим магазином, що розташований в АДРЕСА_2 , передано до статутного фонду Приватного підприємства Мрія-1 .

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 19.05.2017 було відкрите провадження по справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 06.11.2017 об`єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 20.02.2018 витребувано від Шполянського виробничого відділку КП Черкаського об`єднаного бюро технічної інвентаризації копію технічної документації та свідоцтва про право власності на житлове приміщення з вбудованим магазином, розташоване в АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 18.05.2018 було призначено судову будівельно - технічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 02.10.2018 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 13.11.2018 було залучено до участі в цивільній справі якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПП Мрія-1 , провадження у справі зупинено на до отримання висновку експерта по даній справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.12.2018 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.01.2019 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 про зупинення проведення судової будівельно - технічної експертизи, та продовжено проведення судової будівельно - технічної експертизи згідно з ухвалами суду від 18.05.2018 та 13.11.2018 судовим експертом Печиборщ Валерієм Зіновійовичем.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.02.2019 було відновлено провадження у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.02.2019 було повернуто позивачу за зустрічним позовом помилково сплачений судовий збір.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 23.07.2019 провадження у справі було зупинено.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 16.12.2019 було поновлено провадження у справі.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 11.10.2006 складено відповідний актовий запис №133, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 від 09.03.2016, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції в Черкаській області, батьками дитини є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5, 6 том.1).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016409696 від 10.03.2016, актовий запис про шлюб №13, складений 07.07.2007 виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, було зареєстровано 15.01.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Смілянському району реєстраційної служби Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області. Відомості про чоловіка: ОСОБА_4 , після державної реєстрації шлюбу прізвище не змінювалось. Відомості про дружину: ОСОБА_8 . Підставою розірвання шлюбу є рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2015 (а.с.7, 8 том.1).

Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2015, рішення вступило в законну силу 05.01.2016, справа №710/2307/15-ц, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , зареєстрований 07.07.2007 у виконавчому комітеті Балаклеївської сільської ради Смілянського району, Черкаської області, актовий запис №13 було розірвано (а.с.9, 10 том.1)

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23.12.2005 справа №2-1232 було визнано таким, що відбувся, договір купівлі-продажу незакінченого будівництва жилого будинку площею забудови 235,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1197 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 21700,00 грн., укладений між продавцями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 13.12.2005 в м. Шпола, Черкаської області. За ОСОБА_4 визнано право власності на незакінчений будівництвом жилий будинок будинку площею забудови 235,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1197 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 21700,00 грн. (а.с.47 том.1).

Згідно з актом державної приймальної комісії по прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта серії АП №000933 від 12.04.2007, було прийнято в експлуатацію об`єкт за адресою АДРЕСА_2 житловий будинок з вбудованим магазином (а.с.48-52 том.1).

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_12 від 29.10.2007 власником житлового будинку з вбудованим магазином, розташованим по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 (а.с.163 том.1).

Також в судове засідання буди надані плани будинку за адресою АДРЕСА_2 , а саме першого поверху (а.с. 164 том.1), другого поверху (а.с. 165), та підвалу (а.с. 166), плани будинку за адресою АДРЕСА_2 , а саме 1 поверх (а.с.158 том.1), експлікація внутрішніх площ до плану житлового будинку А (а.с.159 том.1) план схема будинку по АДРЕСА_8 , а саме першого поверху (а.с. 160, том.1) та другого поверху (а.с.161 том.1), журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями (а.с.162 том.1).

Згідно з обліковою карткою №87296739 від 15.03.2016 власником вантажного фургона малотоннажного- В марки FORD моделі TRANSIT, номерний знак НОМЕР_5 , є ОСОБА_4 , дата первинної реєстрації 26.08.2015 (а.с.11, 12 том.1).

Відповідно до журналу карток від 18.03.2016 власником ПФ 01 Фермер (2005), синього кольору, номер кузова НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво серії НОМЕР_14 від 14.10.2005, FORD TRANSIT (2006), білого кольору, номер кузова НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво серії НОМЕР_16 від 16.01.2007, ПР ПВА 2 (2008), сірого кольору, номер шасі НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , свідоцтво серії НОМЕР_18 від 29.10.2008, є ОСОБА_4 (а.с.13, 14 том.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19 , 15.08.2008 легковий автомобіль Nissan Teana, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_20 , зареєстрований за власником ПП Мрія-1 (а.с.53 том.1).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18 , 29.10.2008 причіп легковий-В, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за власником ОСОБА_4 (а.с.53 том.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_21 , 15.03.2016 (дата першої реєстрації 26.08.2015) вантажний малотоннажний фургон Ford Transit, 2014 року випуску, колір - Білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за власником ОСОБА_4 (а.с.53 том.1).

Згідно з повідомленням судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_12 від 21.12.2017 середня довідникова вартість автомобіля NISSAN Теаna, 2008 року виготовлення, становить 319000,00 грн, середня довідникова вартість автомобіля FORD Transit, 2006 року виготовлення, становить 178100,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПФ 01 Фермер, 2005 року виготовлення, становить 5000,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПР ПВА 2, 2008 року виготовлення, становить 20600,00 грн. (а.с.93 том.1).

Згідно з договором дарування нежитлової будівлі від 24.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В.П., дарувальник ОСОБА_7 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_4 , прийняв у власність нежитлову будівлю, магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 (а.с.54 том.1), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16664340 від 24.01.2014 (а.с.55 том.1).

Згідно з договором дарування житлового будинку з вбудованим магазином від 27.01.2014 , посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В.П., дарувальник ОСОБА_7 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_4 , прийняв у власність житловий будинок з вбудованим магазином АДРЕСА_3 (а.с.56 том.1), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16852316 від 27.01.2014 (а.с. 59 том.1).

Згідно з договором дарування земельної ділянки від 27.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В.П., дарувальник ОСОБА_7 безоплатно передав у власність обдаровуваному, а обдаровуваний ОСОБА_4 , прийняв у власність земельну ділянку загальною площею 0,0213 га, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки - 7125710100:01:003:0616 (а.с.58 том.1) що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16850954 від 27.01.2014 (а.с.57 том.1).

Згідно з будинковою книгою для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 за вказаною адресою зареєстрований з 24.12.2013, ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрована з 24.12.2013 (а.с.60-61 том.1).

Згідно з довідкою №3752 від 01.09.2008, виданою виконавчим комітетом Шполянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_1 1975 року народження зареєстрована по АДРЕСА_4 , та проживає за даною адресою з 13.09.2007 і по час видачі довідки. ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_5 , з 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.108 том.1).

Відповідно до свідоцтва по державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №709624 ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.04.2006 (а.с.107 том.1).

За даними свідоцтва платника єдиного податку серії А №198826 від 28.05.2012 ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, яка здійснювала господарську діяльність по Україні спочатку за адресою АДРЕСА_1 , а з 01.10.2013 - за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 сплачує єдиний податок в розмірі 20% від мінімального розміру заробітної плати, займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, з 01.10.2013 додано такі види діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, інші вили роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (а.с.75 том.1).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №266590 від 04.01.2011 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 06.04.2006, відомості про перебування фізичної особи-підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності а також відомості про порушення провадження у справі про банкрутство щодо фізичної особи-підприємця відсутні (а.с.76 том.1).

Відповідно до статуту приватного підприємства Мрія-1 у новій редакції від 27.10.2006місцезнаходження підприємства: Україна, 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Некрасова, 96. Засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Підприємство засноване на власності фізичної особи і по організаційно-правовій формі є приватним підприємством.Статутний фонд підприємства складає 35 000,00 грн. Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, печатки зі своїм найменуванням, штампи для документів та бланки зі своєю назвою, рахунки в банках, в тому числі валютні та інші реквізити. Підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями всім закріпленим за ним майном, на яке може бути накладене стягнення згідно з діючими законодавчими актами. Засновник не відповідає за зобов`язаннями підприємства, як і підприємство не відповідає за зобов`язаннями засновника, крім випадків, передбачених законодавством (а.с.96-103 том.1).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради №П/6 від 29.06.1993 було вирішено зареєструвати приватне підприємство Мрія , засновник підприємства ОСОБА_4 , юридична адреса підприємства - АДРЕСА_4 (а.с.104 том.1).

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ПП Мрія-1 станом на 31.12.2015 чистий дохід від реалізації продукції склав 1180,50 тис.грн. (а.с.105 том.1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.06.2017 № 89722751 два житлові будинки з вбудованими магазинами та господарськими спорудами, за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності Приватному Підприємству МРІЯ-1 , на підставі акту прийому - передачі, б/н виданий 14.04.2017, видавник Кисленко С.С. та ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО МРІЯ -1 , номер запису про право власності 20936126 від 09.06.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 356610671257, державний реєстратор Чепур Тетяна Олексіївна, виконавчий комітет Лип`янської сільської ради Шполянського району, Черкаської області. (а.с.29 том.3).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником приватного підприємства МРІЯ-1 є ОСОБА_4 , (а.с.31-33 том.3).

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14 від 14.10.2006, виданим Шполянським РП ДАІ ГУ МВС України, причіп ПФ Фермер , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 (а.с.106 том.1).

За даними повідомленням судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_12 від 21.12.2017 середня довідникова вартість автомобіля NISSAN Теаna, 2008 року виготовлення, становить 319000,00 грн, середня довідникова вартість автомобіля FORD Transit, 2006 року виготовлення, становить 178100,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПФ 01 Фермер, 2005 року виготовлення, становить 5000,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПР ПВА 2, 2008 року виготовлення, становить 20600,00 грн. (а.с.93 том.1).

Відповідно до накладної №439104 у квітні 2005 року підприємство Надія продало приватному підприємцю ОСОБА_7 цемент, цеглу та піноматеріали на загальну суму 75 300,00 грн. (а.с.134 том.1).

Згідно з накладною №881/09 від 07.09.2005 підприємство Надія продало ПП ОСОБА_7 кутики, труби на загальну суму 86 965, 66 грн. (а.с.135 том.1).

Відповідно до накладної №35 від 14.02.2006 ОСОБА_7 придбав у ТОВ МПК цемент, клеючу суміш, сатенгіпс стартовий, сатенгіпс фінішний на загальну суму 14 810,20 грн. (а.с.136 том.1).

Згідно з накладною №584/07 від 21.07.2006 підприємство Надія продало ПП ОСОБА_7 цемент, профлист, арматуру на загальну суму 64 776, 16 грн. (а.с.137 том.1).

Відповідно до накладної №354 від 18.03.2010 ФГ Бірюза продало ОСОБА_7 швелери, листи на загальну суму 43 145, 20 грн. (а.с.138 том.1).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт від 14.07.2010 по об`єкту в АДРЕСА_2 , укладеним між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_7 були демонтовані старі будівлі, проведена підготовка, підсипка та планування території, були проведені геодезичні роботи - винос осей будівлі в натуру, влаштування обноски, влаштування траншей під стрічкові фундаменти, розробка ґрунту в траншеях вручну, укладка бетону, влаштування щитів опалубки, в`язка арматурних каркасів, розборка щитів опалубки, цегляна кладка стін, влаштування монолітного залізобетонного між поверхневого покриття, влаштування щитів опалубки, в`язка арматурних каркасів, заливка бетону (житлового будинку з вбудованим магазином), монтаж залізобетонних перемичок на загальну суму 106 416, 00 грн. (а.с.139 том.1).

Відповідно до акту виконаних робіт від 18.09.2010 ОСОБА_7 , як замовник, та ФОП ОСОБА_14 , як виконавець, провели роботи по зварюванню металоферм шатрової, утеплення мансарди, встановленню металопластикових вікон, дверей метало пластикових з підготовкою прийому, дверей металевих з підготовкою пройому на загальну суму 75 550, 00 грн. (а.с.140 том.1).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту в АДРЕСА_2 , від 20.10.2010, укладеного між ФОП ОСОБА_13 та ОСОБА_7 були проведені наступні роботи: влаштування щебеневої вирівнюючої підсипки під бетонну стяжку підлоги з трамбуванням, влаштування бетонної стяжки підлоги, влаштування плитки на підлозі 1 поверху, влаштування підлоги з лінолеуму на OSB основі 2 поверху, монтаж стелі з гіпсокартону, шпаклювання, ґрунтування, шви, шліфовка по гіпсокартону, фарбування стелі водоемульсійною фарбою, влаштування перестінків з гіпсокартону, шпаклювання, ґрунтування, шви, шліфовка по гіпсокартону під обої стіни 2 поверху, поклейка шпалер, штукатурка цементно-піщана, шпаклювання, ґрунтування, шліфовка, фарбування стін водоемульсійною фарбою на загальну суму 59 327, 50 грн. (а.с.141 том.1).

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту в АДРЕСА_2 , від 04.07.2011, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , були проведені наступні роботи: влаштування траншей під стрічкові фундаменти, розробка ґрунту в траншеях вручну, укладка бетону, влаштування щитів опалубки, в`язка арматурних каркасів, цегляна кладка стін, влаштування бетонної стяжки підлоги на загальну суму 42 965, 00 грн. (а.с.142 том.1).

Згідно з актом виконаних робіт 01.08.2011, укладеного між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_14 , були виконані наступні роботи: покрівля шатра, встановлення метало пластикових вікон, дверей металопластикових з підготовкою пройому на загальну суму 27270, 00 грн. (а.с.143 том.1).

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту в АДРЕСА_2 від 19.08.2011, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , були проведені наступні роботи: штукатурка цементно-піщана з побілкою, влаштування плитки на підлозі, влаштування стелі з металопрофіля з утепленням на загальну суму 23 086, 00 грн. (а.с.144 том.1).

Згідно з актом виконання робіт від 21.08.2013 ОСОБА_7 як замовник та ФОП ОСОБА_14 як виконавець провели роботи по підготовці траншеї під фундамент, покладання фундаменту, покладення цегли, заливання перемичок, заливанню стяжки, монтажу опалубки стелі, заливанню бетоном стелі, встановленню металевих дверей на загальну суму 58 945, 00 грн. (а.с.145 том.1).

Відповідно до накладної №243 від 14.06.2014 між ФОП ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_7 була виконана наступна робота: укладання плитки, відсіву, укладання тротуарного бордюру на суму 73 500,00 грн. (а.с.146 том.1).

Згідно з видатковою накладною №1624 від 16.12.2014 ОСОБА_7 придбав плитку на суму 14400,00 грн. (а.с.147 том.1).

Відповідно до видаткової накладної №9574 від 15.05.2015 ОСОБА_7 придбав плитку на суму 16 505, 00 грн. (а.с.147 том.1).

Даними звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку № НОМЕР_22 ОСОБА_1 з 01.07.2014 по 30.09.2014 вихідний залишок 9998,00 грн. (а.с.173 том.1).

Згідно звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку № НОМЕР_22 ОСОБА_1 ФОП з 01.10.2014 по 31.03.2016 підтверджується рух коштів (а.с.174-181 том.1).

Відповідно до накладної №146 від 02.06.2006 ФОП ОСОБА_16 відпущено, а ОСОБА_7 одержано, котли, кран, труби, терморадіатор коліна на загальну суму 29262,08 грн., (а.с.184 том.1).

Згідно накладної б/н від 07.08.2011 ОСОБА_7 отримав: колектор, євроконус, насоси, крани, трубу, манометр на суму 9 271,00 грн. (а.с.185 том.1).

Відповідно до видаткової накладної від 21 вересня 2011 року № ІН-0000127 виданої ПП ІН- Комфорт , ОСОБА_7 , було придбано котел Логіка 40-48 за 25 943,40 грн. (а.с.186 том.1).

Згідно договору про спільне будівництво від 25 грудня 2005 року укладеного між замовником ОСОБА_4 та інвестором - ОСОБА_7 , предметом якого є діяльність сторін на засадах часткової участі щодо будівництва об`єкту на земельній ділянці з подальшим розподілом приміщень об`єкту між сторонами згідно умов договору в АДРЕСА_2 , замовник надає для будівництва об`єкту земельну ділянку (без зміни землекористувача) та виступає в якості замовника будівництва об`єкту, а Інвестор здійснює фінансування будівництва об`єкту. Згідно п.3.1. даного договору сторони розподіляють між собою приміщення об`єкту в наступних частках. Замовник отримує 50% від корисної площі об`єкту, а інвестор 50%. Відповідно до п.4.1 даного договору протягом тридцяти календарних днів з моменту закінчення спорудження об`єкту та введення його в експлуатацію сторони здійснюють фактичний розподіл приміщень об`єкта в натурі на підставі Акту розподілу приміщень (а.с.187-188 том.1).

Згідно реєстру №4 від 19-20 червня 2015 року ПП ОСОБА_7 отримав від СПП Агро -Прогрес 1 цеглу червону 1860 штук, 19.06. та 1860 штук 20.06. (а.с.68 том.3).

Відповідно до форми №81 сільгоспоблік, від 02.07.2015 року ПП ОСОБА_7 , отримав від СПП Агро -Прогрес -1 цеглу червону в кількості 3150 штук. (а.с.69 том.3).

Відповідно до форми №81 сільгоспоблік, від 07.07.2015 року ПП ОСОБА_7 , отримав від СПП Агро -Прогрес -1 цеглу червону в кількості 3150 штук. (а.с.70 том.3).

Згідно реєстру від 30.10.2014 року ПП ОСОБА_7 отримав від СПП Агро -Прогрес 1 цеглу червону 7200 штук. (а.с.71 том.3).

Згідно накладної № 520 від 18 серпня 2016 ФОП ОСОБА_15 відпустив ФОП ОСОБА_4 матеріалів на 21514 грн., а саме: металопрофіль (3005) 145 м.кв. на суму 16298 грн.; саморізи (3005) 2000 штук на суму 960 грн.,; бордюри тротуарні малі 80 штук на суму 720 грн.,; бордюри тротуарні великі - 40 штук,; на суму 600 грн.,; труба профільна (100х100) 10 метрів погонних на суму 1410 грн.,; труба профільна (50х50) 20 штук на суму 980 штук; та надав послуги на 18040 грн., а саме: бетонування фундаменту - 40 метрів погонних -1800 грн.,; обкладення плиткою (30х30) на суму 2600 грн.,; установка металевого забору 60 метрів погонних на суму 7200 грн., установка бордюр 120 метрів погонних на суму 1440 грн.,; виготовлення воріт 2 штуки на суму 5000 грн. (а.с.72 том.3)

Згідно накладної № 460 від 18 серпня 2016 ФОП ОСОБА_15 відпустив ФОП ОСОБА_4 матеріалів на 53640,00 грн., а саме: плитка цеглина 500 м.кв. на суму 45000 грн.; відсів 5 автомобілів на суму 6000грн.,;бордюри тротуарні малі 60 штук на суму 540 грн.,; бордюри тротуарні великі - 140 штук, на суму 2100 грн.; та надав послуги на 50400,00 грн., а саме: укладання плитки - 480 метрів квадратних; укладання бордюр 200 штук на 2400 грн. (а.с.73, том.3).

Згідно товарного чеку від 12.04.2017 б/н, зазначено найменування - доска п/оброблена 129 метрів кубічних на суму 2967 грн. (а.с.74 том.3).

Згідно товарного чеку №13 від 24 травня 2017, зазначено найменування заготівка ясена в брусі 4 штуки, Листва 13,5 м 5 штук, заготівка ясена 3 штуки на суму 2750,00 грн. (а.с.75 том.3).

Відповідно до акту виконаних робіт від 05 травня 2016 року ОСОБА_4 , з однієї сторони, далі Замовник та ФОП ОСОБА_14 , з іншого боку далі Виконавець даним актом підтверджують що Замовник прийняв, а Виконавець передав нижчевиконану роботу: Утеплення фасаду будівлі з армуванням 650 метрів квадратних вартістю 71500,00 грн., (а.с.76 том.3).

Згідно акту виконаних робіт від 18 серпня 2016 року з однієї сторони, далі Замовник та ФОП ОСОБА_14 , з іншого боку далі Виконавець даним актом підтверджують що Замовник прийняв, а Виконавець передав нижчевиконану роботу: покладення цегли 21 метр кубічний вартістю 21000,00 грн., встановлення балок металевих (швелери) 20 метрів погонних вартістю 6000,00 грн.; встановлення вікон металопластикових 3 штуки вартістю 2250,00 грн., встановлення дверей металопластикових 1 штука вартістю 1000,00 грн.; утеплення підлоги пінопластом 63 метра кубічних вартістю 6300,00 грн.; бетонування підлоги 5 метрів кубічних вартістю 2500,00 грн.,; монтаж даху 100 квадратних метри вартістю 12000,00 грн.,; монтаж OSB на стелю та утеплення мінеральною ватою - 63 квадратних метри, вартістю 5040,00 грн,; виготовлення та утеплення віконних перемичок 17 м.п. вартістю 1700,00 грн.; мурування димоходу (гільзування, утеплення, обкладення цеглою, лежак) 12 метрів вартістю 12000,00 грн.(а.с. 77 том.3).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 19.02.2018 №17-18 підготовленого судовим експертом - ОСОБА_17 , ринкова вартість житлового будинку з вбудованим магазином і підвалом та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_2 , визначеного за поєднанням порівняльного та доходного підходів станом на час проведення експертизи складає 4679660 (чотири мільйони шістсот сімдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят) грн. Поділ в натурі житлового будинку з вбудованим магазином, підвалом та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_2 відповідно до часток кожного зі співвласників (по Ѕ частині) можливий. В дослідницькій частині до другого питання експертом розроблено два варіанти поділу даного будинковолодіння в частках Ѕ до Ѕ та наведені пропозиції щодо переобладнання об`єкта експертизи, а також визначена грошова компенсація співвласнику, частка якого після поділу стала меншою. Графічне зображення даного поділу наведено в додатках №1,1а, 2,2а. (а.с.94-146 том.3).

Представником відповідача було подано заперечення на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 19 лютого 2019 року, виконаного судовим експертом Печиборщ Валерієм Зіновійовичем. Посилаючись на норми ст.114 ЦПК України, представник відповідача просить визнати даний висновок, неналежним та недостовірним доказом, який не може бути підставою для правильного вирішення даної цивільної справи (а.с.180-187 том.3).

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_18 , батько ОСОБА_1 , пояснив, що у 2003 відповідач прийшов жити до будинку свідка на АДРЕСА_5 , жили з дочкою добре, в злагоді. У 2005 році ОСОБА_4 та ОСОБА_1 переїхали жити на АДРЕСА_4 , там жили вдвох: їздили разом на відпочинок, запрошували в гості друзів та кумів. ОСОБА_4 забезпечував сім`ю. Свідок допомагав у бізнесі сім`ї Кисленків, у будівництві магазину по АДРЕСА_9 придбали батьки ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_19 , мати ОСОБА_1 , пояснила, що з 08.03.2003 відповідач переїхав проживати до їхнього дому, і прожив з дочкою ОСОБА_20 півтора року, потім вони разом переїхали до будинку по АДРЕСА_4 . У 2006 році народилася дочка ОСОБА_21 , вона дуже хворіла, тому дочка ОСОБА_20 була вдома. Після продажу будинку на ОСОБА_22 , сторони переїхали на АДРЕСА_9 . В них були спільні кошти, за які вони купували, машини, причепи і меблі. ОСОБА_4 займався вихованням сина ОСОБА_23 , віддав його до Суворовського училища. Робили все разом, разом їздили на відпочинок. Жили в одній кімнаті. Чоловік їм у всьому допомагав. У 2004 році у магазині Транзит ОСОБА_24 відкрила кондитерський цех. Все реєструвалось на ОСОБА_4 . Дочка - ОСОБА_1 була підприємцем, вона здійснювала підприємницьку діяльність на АДРЕСА_9 , доходи направлялися на підприємництво. За два дні через телефон ОСОБА_1 відповідачем було знято всі кошти з її банківського рахунку.

Свідок ОСОБА_25 пояснив, що позивач є його матір`ю. Коли йому виповнилося 6 років він разом з ОСОБА_1 проживали у дідуся і бабусі та до них прийшов жити ОСОБА_4 , а у 2007 році переїхали жити на АДРЕСА_4 , це був будинок батьків вітчима. З вітчимом жили добре, були почуття, як до батька. Проживали там з 2007 по 2014 рік. Проживали однією сім`єю, плани про його майбутнє обговорювалися спільно. На відпочинок їздили на море, тоді була вже сестра. ОСОБА_26 купував речі, телефон, ноутбук, приймав участь у вихованні свідка, намагався підвищувати рівень навчання свідка. З мамою, ОСОБА_26 жив в одній кімнаті. Пізніше свідок поїхав навчатися до Києва, а в подальшому за кордон. У відповідача був бізнес. Мама допомагала цьому бізнесу. Вся документація була на ній. Також вона готувала їсти, прала одяг, перевіряла уроки та доглядала за дитиною. Дідусь допомагав у будівництві покрівлі на будинку, де наразі розміщена ТОВ Нова Пошта по АДРЕСА_2 та допомагав у справах. Вітчим також багато часу приділяв бізнесу. Часто бували у батьків вітчима, від них завжди були теплі враження, були почуття як до дідуся, свідок не вважав їх чужими. Свідок у бізнес вітчима та матері не вникав. Після того як поїхав за кордон, зв`язок з ОСОБА_27 обірвався.

Свідок ОСОБА_28 , пояснив, що працював у ОСОБА_29 , батька ОСОБА_4 з початку двохтисячних років. Чи був ОСОБА_4 одружений з ОСОБА_30 він не знає і не цікавився. Про спільні доходи також нічого не знає. Не знає інформації, відносно того чи магазин по АДРЕСА_9 був побудований, він брав участь у будівництві складів під керівництвом ОСОБА_29 . Не відомо йому і про фінансові питання між батьком і сином. Домашні питання не обговорювалися, і він про них не цікавився. Бачив, як ОСОБА_18 , батько ОСОБА_1 , при будівництві магазину коректував як робили дах.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що працював із ОСОБА_7 приблизно з 2002 року. З ОСОБА_4 він не працював. Керував будівництвом по вул. Леніна, 67 в м. Шпола ОСОБА_7 , що ОСОБА_31 є його сином не знав, коли здійснювали будівництво. На будівництві по АДРЕСА_2 ставив вікна. Після смерті ОСОБА_29 , нічого не робив на будівництві. Знає також, що ОСОБА_32 жив разом із дружиною.

Свідок ОСОБА_33 пояснила, що у 2005 році ОСОБА_7 купив подвір`я по АДРЕСА_2 , по сусідству зі свідком. Подвір`я було недобудоване, будували його сім`я ОСОБА_34 , нікого іншого свідок не бачив. У збудованому магазині завжди працювали ОСОБА_7 з дружиною, нікого іншого свідок там не бачив. ОСОБА_18 , який би допомагав будувати будинок, свідок ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_35 повідомив, що працював із ОСОБА_7 приблизно з 2004 року на будівництві, а з 2007 року працював продавцем в магазині, що належить ОСОБА_7 . Також свідок працював на будівництві по АДРЕСА_2 . Замовником був ОСОБА_7 . ОСОБА_36 бачив, але не часто. Він проживав по АДРЕСА_10 . ОСОБА_24 якийсь час проживала разом з ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_2 . Будівельні роботи по АДРЕСА_2 почались приблизно в 2005 році. ОСОБА_18 допомагав на будівництві по АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_37 пояснив, що його дружина є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 . Після розлучення в 2004 році ОСОБА_4 проживав з батьками по АДРЕСА_10 . Коли він одружився вдруге свідок не пам`ятає. Чи ОСОБА_18 допомагав на будівництві по АДРЕСА_2 свідку невідомо. Де проживала сім`я ОСОБА_34 станом на 2004 рік свідок не знає.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Згідно з п.9 ч. 1 Перехідних Положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 СК України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу є підставою для виникнення у них права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання.

За ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Верховний Суд у справі № 588/350/15-ц від 28.08.2019 дійшов висновку, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019 року.

Позивач за первісним позовом просить визнати факт спільного проживання однією сім`єю з відповідачем з вересня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт спільного проживання позивача за первісним позовом та відповідача позивач підтверджує показами свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про наявність у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат в інтересах сім`ї, наявність між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків притаманних подружжя. Проте дані свідки є родичами позивача за первісним позовом, а саме: ОСОБА_25 - син позивачки, який станом на 2004 -2007 рік був малолітнім, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , батько та мати позивачки. Тому їхні свідчення не можуть бути об`єктивними.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка, яка була записана у свідоцтві про народження, як ОСОБА_6 . Батьками при цьому були записані ОСОБА_5 та ОСОБА_32 . (а.с.5-6 том.1)

В той же час в матеріалах справи наявна довідка №3752 від 01.09.2008, видана виконавчим комітетом Шполянської міської ради Черкаської області, відповідно до якої ОСОБА_24 , 1975 року народження, зареєстрована по АДРЕСА_4 , та проживає за даною адресою з 13.09.2007 і по час видачі довідки. ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_5 , з 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.108 том.1).

Також матеріали справи містять будинкову книгу для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 , згідно якої ОСОБА_32 за вказаною адресою зареєстрований з 24.12.2013, ОСОБА_24 за вказаною адресою зареєстрована з 24.12.2013 (а.с.60-61, том.1).

Інших доказів які б підтверджували факт проживання однією сім`єю з 2004 року по 07.07.2007 позивач не надала.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підстави для звільнення від доказування, визначені у ст. 82 ЦПК України у позивача та відповідача відсутні.

Верховний Суд у справі № 738/1452/17 від 06.04.2020 дійшов висновку, що лише показаннями свідків за відсутності інших доказів не може бути встановлений факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Наявність у сторін спільного сина, не може свідчити про наявність у сторін по справі спільного бюджету, ведення спільного господарства, спільних витрат та придбання іншого майна в інтересах сім`ї, а свідчить лише про те, що сторони до укладення у 2007 році шлюбу мали відносини як чоловік та жінка, проте не свідчить про утворення родини та спільність побуту.

Верховний Суд у справі № 303/2865/17 від 19.03.2020 дійшов висновку, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України вважати майно (спірну квартиру) таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд вважає недоведеним факт спільного проживання ОСОБА_38 та ОСОБА_4 однією сім`єю з відповідачем з вересня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому суд відмовляє у задоволенні первісному позивачеві в цій частині позовних вимог.

Також позивач за первісним позовом просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , набутою за час спільного проживання, причіп ПФ 01 Фермер , державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль FORD TRANSIT, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з ч.4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що транспортні засоби: автомобіль FORD Transit, 2006 року випуску, причіп ПФ Фермер , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були набуті у власність ОСОБА_4 відповідачем за первісним позовом, у 2006 році, тобто в період до укладення шлюбу, а факт спільного проживання однією сім`єю в даний період не доведений, а також враховуючи той факт, що позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів, що це майно було придбано виключно за спільні кошти з відповідачем, тому суд вважає недоведеним факт, що дане майно є спільним сумісним майном.

Стосовно інших позовних вимог за первісним позовом, суд зазначає.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07.07.2007 було зареєстровано шлюб, який в подальшому розірваний відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.12.2015 (а.с.7-8, 9, 10 том.1).

В пункті. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"(далі - Постанова Пленуму ВСУ №11), роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК, ч. 3ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Як зазначив Верховий Суд у постанові по справі № 6-399цс17 від 05.04.2017 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норму ст. 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує . Подібні висновки міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 205/8012/16-ц від 12.06.2019. Подібний висновок міститься і у Постанові Верховного Суду у справі №335/331/18 від 26.03.2020.

Таким чином, автомобіль Nissan Teana, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 , є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності на нього було набуте 15.08.2008, тобто в період перебування, позивача та відповідача за первісним позовом, в шлюбі. Середня довідникова вартість автомобіля Nissan Теаna, 2008 року виготовлення, становить 319000,00 грн. (а.с.93 том.1).

Причіп ПР ПВА2, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_23 виданим Шполянським ВРЕВ ДАІ УДАІ УМВС у Черкаській області (а.с.53, том.1) також є спільним сумісним майном, оскільки набуто під час шлюбу.

Сторонами не надано до суду доказів того, що це майно було придбано однією зі сторін до укладення шлюбу, а також того, що це майно було придбано однією зі сторін під час шлюбу, але за кошти, що належали їй особисто або, що це майно було отримано в дар за договором дарування або успадковано однією зі сторін. Оскільки відповідач набув права власності на даний транспортний засіб під час шлюбу, а доказів те, що набуття даного транспортного засобу відбулося виключно за особисті кошти відповідача за первісним позовом, надано не було, тому він є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Доказів про доходи відповідача за вказаний період матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до ст.179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч.2 ст. 182 ЦК України, рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача компенсацію за Ѕ частину вартості спільного майна, набутого за час шлюбу, а саме: причіп ПР ПВА2, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 20600,00 грн., автомобіль Ніссан Тіана, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_9 , вартістю 319000,00 грн., а всього компенсацію в розмірі 261 350,00 грн.

Суд визнає дані транспорті засоби неподільними речами, оскільки при розподілі автомобілів та причепів на частини, їх не можливо буде використовувати за прямим цільовим призначенням.

Щодо вартості даного рухомого майна, судом було встановлено, що згідно повідомленням судового експерта - автотоварознавця ОСОБА_12 від 21.12.2017, середня довідникова вартість автомобіля NISSAN Теаna, 2008 року виготовлення, становить 319000,00 грн, середня довідникова вартість автомобіля FORD Transit, 2006 року виготовлення, становить 178100,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПФ 01 Фермер, 2005 року виготовлення, становить 5000,00 грн., середня довідникова вартість причепа ПР ПВА 2, 2008 року виготовлення, становить 20600,00 грн. (а.с.93 том.1).

Відповідач за первісним позовом не заперечував щодо визначеної вартості даного рухомого майна.

Разом з тим у пункті 25 Постанови пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя (далі-Постанова) надається роз`яснення згідно з яким вирішуючи спори про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК ( 2947-14 ) щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

В свою чергу статтею 71 СК України визначено способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, до яких відносяться зокрема такі способи, як поділ майна в натурі, присудження неподільної речі одному з подружжя зі сплатою компенсації іншому подружжю у розмірі вартості його частки у цьому майні, при цьому за певних умов: попереднього внесення першого із подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду та згоди на отримання вказаної суми другим із подружжя.

Сторонами не було дотримано процедури передбаченої ст.71 СК України, не внесено на депозитний рахунок грошової компенсації на рахунок суду та відсутня згода відповідача на таку компенсацію.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Тому позовна вимога стосовно компенсації вартості Ѕ за транспортні засоби, які є спільною сумісною власністю не підлягає задоволенню.

Подібна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у справі № 362/6124/15-ц від 15.01.2020.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації Ѕ частки доходу Приватного Підприємства Мрія-1 за 2015 рік, суд зазначає.

Відповідно до статуту приватного підприємства Мрія-1 у новій редакції від 27.10.2006 місцезнаходження підприємства: Україна, 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Некрасова, 96. Засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_32 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Підприємство засноване на власності фізичної особи і по організаційно-правовій формі є приватним підприємством (а.с.96-103 том.1).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „ІКІО« щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України справа № 1-8/2012 від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Разом з тим згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України майно, набуте одним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали йому (їй) особисто, є особистою приватною власністю чоловіка (дружини). Відповідно до ч. 7 цієї ж статті, якщо у придбання майна вкладені, крім спільних коштів, кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні відповідно до розміру внеску є його особистою приватною власністю.

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ПП Мрія-1 станом на 31.12.2015 чистий дохід від реалізації продукції склав 1180,50 тис. грн. (а.с.105 том.1).

Згідно зі ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.п. 1 ч.1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів : приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно з ч.2 ст. 66 ГК України джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Статутний фонд Приватного підприємства Мрія-1 станом 27.10.2006 становить 35 000,00 грн. Засновником підприємства є ОСОБА_32 . (а.с.96-103 том.1).

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал Приватного Підприємства Мрія-1 , ідентифікаційний код юридичної особи - 21380834, становить 1500000.00 грн. Дата закінчення формування: 29.06.1993. Кінцевий бенефіціарний власнки (контролер) - ОСОБА_32 . Керівник - ОСОБА_32 . Основний вид економічної діяльності, код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Для того щоб визнати майно приватного підприємства об`єктом спільної сумісної власності подружжя, необхідно довести факт, що статутний капітал та майно приватного підприємства сформовані за рахунок спільної власності подружжя, такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 404/1081/17 від 04.09.2019.

Якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду у справі № 161/19023/17 від 11.03.2020 року.

Позивач не надав доказів того, що вона входила до складу учасників приватного підприємства Мрія-1 , а також не надав доказів внесення до статутного фонду підприємства, майна, яке вважається спільним сумісним майном подружжя. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині, яка стосуються компенсації Ѕ частки доходів ПП Мрія -1 за 2015 рік.

Щодо позовних вимог про поділ житлового будинковолодіння з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.

Судом встановлено, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23.12.2005 справа №2-1232 було визнано за ОСОБА_4 визнано право власності на незакінчений будівництвом жилий будинок будинку площею забудови 235,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 1197 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 21700,00 грн. (а.с.47 том.1).

Згідно з договором про спільне будівництво від 25.12.2005 року укладеного між замовником ОСОБА_32 та інвестором ОСОБА_7 , предметом якого є діяльність сторін на засадах часткової участі щодо будівництва об`єкту на земельній ділянці з подальшим розподілом приміщень об`єкту між сторонами згідно з умовами договору в АДРЕСА_2 , замовник надає для будівництва об`єкту земельну ділянку (без зміни землекористувача) та виступає в якості замовника будівництва об`єкту, а Інвестор здійснює фінансування будівництва об`єкту. Згідно п.3.1. даного договору сторони розподіляють між собою приміщення об`єкту в наступних частках. Замовник отримує 50% від корисної площі об`єкту, а інвестор 50%. Відповідно до п.4.1 даного договору протягом тридцяти календарних днів з моменту закінчення спорудження об`єкту та введення його в експлуатацію сторони здійснюють фактичний розподіл приміщень об`єкта в натурі на підставі Акту розподілу приміщень (а.с.187-188 том.1).

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта серії АП №000933 від 12.04.2007, було прийнято в експлуатацію об`єкт за адресою АДРЕСА_2 житловий будинок з вбудованим магазином (а.с.48-52 том.1).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_12 від 29.10.2007 власником житлового будинку з вбудованим магазином, розташованим по АДРЕСА_2 , є ОСОБА_32 (а.с.163 том.1).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи. Такий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № № 911/3594/17 від 12.03.2019.

Об`єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_2 , перебував у власності ОСОБА_4 з 2005 року і лише в жовтні 2007 року було зареєстроване державою право власності за ОСОБА_4 .

Докази які були надані відповідачем за первісним позовом у підтвердження своїх заперечень, а саме: накладна №439104 за квітень 2005 року (а.с.135 том.1) та накладна №881/09 від 07.09.2005, (а.с.136 том.1) згідно яких підприємство Надія продало приватному підприємцю ОСОБА_7 будівельні матеріали, є неналежними доказами у даній справі, оскільки накладні стосуються періоду часу до виникнення права власності у відповідача на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та до укладення договору про спільне будівництво від 25 грудня 2005 року, а стосуються договірних відносин двох суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до інших письмових доказів (а.с. 137 -147, 184-186 том.1, а.с. 68-77 том.3), які стосуються фізичної особи громадянина ОСОБА_7 , та фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 , а також різних суб`єктів господарювання, вони підтверджують, як факт придбання будівельних матеріалів, так і факт виконання робіт в період часу, починаючи з 2010 по 2016 роки, на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, батько відповідача за первісним позовом брав участь у фінансуванні будівництва житлового будинку з вбудованими магазинами за даною адресою.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Позивач не надав суду жодних доказів того, що він своїм коштами або своєю працею брав участь у будівництві будинку АДРЕСА_2 .

Отже, суд дійшов висновку, що житловий будинок з вбудованими магазинами та господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_2 , не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності на нього у відповідача за первісним позовом виникло до укладення шлюбу, хоча і було зареєстровано за відповідачем під час перебування у шлюбі. Тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині поділу житлового будинковолодіння з вбудованими магазинами та господарськими спорудами розташований за адерсою: АДРЕСА_2 .

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати об`єктом права спільного майна подружжя дохід фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 2007 по 2015 року в сумі 4 907 718,69 грн та стягнути з ОСОБА_24 на свою користь Ѕ частку доходу в розмірі 2 453859,34 грн.

Згідно зі ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 734/2887/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_24 з 06.04.2006 була зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с.76 том.1). З 01.10.2012 ОСОБА_24 зареєстрована як платник єдиного податку за ставкою 20 % (2 група) (а.с.75 том.1).

В той же час позивач за зустрічним позовом не надав доказів на підтвердження доходу відповідача в розмірі 4907718,69 грн.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд уважає недостовірним доказ - довідку (а.с.77 том.1), в якій вказана загальна сума доходів ФОП ОСОБА_24 в розмірі 5078133,58 грн за період з 06.04.2006 по 30.12.2015. Так, у вказаній довідці відсутній підпис особи яка її видала, та відсутня дата видачі довідки. Тому даний письмовий доказ є недостовірним та не може підтверджувати розмір доходу відповідача за зустрічним позовом.

Згідно з ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.18.5 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, належним доказом отриманих прибутків відповідачем за зустрічним позовом є податкова декларація за відповідний звітний період.

Позивач за зустрічним позовом не заявляв клопотань про витребування доказів, на підтвердження доходів відповідача за зустрічним позовом, від підприємницької діяльності.

Враховуюче викладене зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серія 10 ААВ № 949960 від 25.05.2015 (а.с.27 том. 3).

В той же час згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Заходи забезпечення судом не застосовувались.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 176, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_24 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ПП Мрія-1 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_24 про поділ спільного майна подружжя відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 12.11.2020.

Суддя Н.П. Побережна