Рішення

від 28.10.2020 по справі 364/715/20

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28.10.2020 року м.Мостиська

Єдиний унікальний номер 364/715/20

провадження № 2/448/613/20

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

Сторони:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач Хлиплівська сільська рада Мостиського району Львівської області,

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська ( 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , - не з`явилась,

представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Безугла І.С.,

представник відповідача - Хлиплівської сільської ради Мостиського району - не з`явився,

представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

в с т а н о в и в:

І. Короткий виклад обставин справи

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Безугла І.С. звернулася до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, зокрема, право приватної власності на середню земельну частку (пай) площею 1,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті матері прийняла як спадкоємець першої черги спадкування, оскільки проживала разом з матір`ю на час смерті. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.

Наголошує, що через відсутність правовстановлюючих документів на зазначену середню земельну частку (пай) та неможливість отримання їх дублікатів, позивачка не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушена звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на середню земельну частку (пай) площею 1,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області в порядку спадкування.

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилась, однак як відомо з матеріалів справи її інтереси представлятиме представник - адвокатка Безугла І.С. (ордер серії ЧК №167361 ).

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокатка Безугла І.С. в підготовчому судовому засіданні підтримала вимоги своєї довірительки, просила суд позов задоволити.

Представник відповідача - Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без їх участі.

Третя особа - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області В.В. Шаравара у підготовче засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 03.08.2020 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 03.09.2020 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Мостиського районного суду Львівської області.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 07.10.2020 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

10.01.2016 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входять право власності на середню земельну частку (пай) площею 1,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №447366 від 28.03.2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складала. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування є дочка померлої - ОСОБА_1 (позивачка у справі ), яка у відповідності до ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.

Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивачки ОСОБА_1 , немає.

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_2 , та позивачкою ОСОБА_1 , а саме те, що померла є матір`ю позивачки, прослідковується і підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про шлюб позивачки.

Разом з тим, отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно позивачка ОСОБА_1 не має можливості, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на право на середню земельну частку (пай) (оригіналу вищевказаного Сертифікату ) тому звернулася до суду із зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 ; листом з нотаріальної контори від 22.07.2020 року, висновком про вартість земельної ділянки, довідкою виданою виконавчим комітетом Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, з якої вбачається що ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 де проживала разом з дочкою ОСОБА_1 , 1962р.н., інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_2 , копією сертифікату на право на земельну частку (пай), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копією свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

VI. Висновки суду

У статті 263 ЦПК України зазначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті матері - спадкодавця ОСОБА_2 ; вона у передбачений законом спосіб прийняла дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 , входить зазначена земельна ділянка (середня земельна частка); право власності ОСОБА_2 , на спірну середню земельну частку було посвідчене Сертифікатом на право на земельну ділянку, видане і зареєстроване у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою ОСОБА_1 спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.

Слід також зазначити те, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 до Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, підлягають задоволенню в повному обсязі.

VII. Судові витрати.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на останню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на середню земельну частку (пай) площею 1,42 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності ТзОВ Світанок на території Хлиплівської сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивачку ОСОБА_1 ..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Хлиплівська сільська рада Мостиського району Львівської області; місцезнаходження с.Хлиплі, вул.Центральна, 1, Мостиського району Львівської області; ЄДРПОУ: 04371934.

Третя особа. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 05.11.2020 року.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б. Білоус