Ухвала

від 06.11.2020 по справі 910/138/19

НОВОКАХОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 910/138/19

Провадження № 6/661/87/20

У Х В А Л А

06 листопада 2020 року

Суддя Новокаховського міського суду Херсонської області Червоненко Д.В., розглянувши в письмовому провадженні подання державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гурик А. про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, що у Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебуває виконавче провадження № 201906120102 з виконання виконавчого листа № 910/138/19, виданого 23.04.2019 року Новокаховським міським судом Херсонської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованості за кредитним договором в сумі 275000 грн., судового збору в сумі 4125 грн.. Вказує, що ОСОБА_1 в добровільному порядку рішення суду у повному обсязі не виконує, доступу до житла для вилучення реалізованого майна не надає, а тому просить суд надати дозвіл на примусове входження до житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали подання, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 30 Конституції України гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав та свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Пунктом 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено право виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Процесуальний порядок вирішення цього питання регламентовано ст. 439 ЦПК України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України Про виконавче провадження та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника є неможливість виконання рішення суду в інший спосіб, окрім як за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Судом встановлено, що в провадженні Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 59513062 з виконання судового наказу № 910/138/19, виданого 23.04.2019 року Господарським судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк основної заборгованості в сумі 275000 грн. та судового збору в сумі 4125 грн..

Місцем проживання боржника згідно виконавчого документа є: АДРЕСА_2 .

Згідно постанови від 18.07.2019 року виконавцем здійснено опис та накладено арешт на вказане нерухоме майно.

Крім цього, в ході виконавчого провадження винесено постанови про арешт рухомого, нерухомого майна та коштів боржника ОСОБА_1 ..

Виходами державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що двері ніхто не відчинив, про що складались відповідні акти.

Враховуючи, що подання державного виконавця не містить доказів про належність боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , або про те, що там знаходиться її майно чи майно та кошти, що їй належать від інших осіб, суд не вбачає підстав для задоволення подання.

При цьому, саме подання містить ряд відомостей, які не відповідають дійсності, а також не підтверджені залученими до нього доказами, що свідчить про низьку якість його оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гурик А. про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Новокаховський міський суд.

Суддя Д. В. Червоненко