Ухвала

від 03.11.2020 по справі 565/1303/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 565/1303/19 Провадження №11-кп/802/773/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.1 ст. 121 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв`язку),

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження заапеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року,

В С Т А Н О В И В

Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кузнецовськ Рівненської області, громадянина України, одруженого, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, судимого вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04.12.2003 за ч.1 ст.309 КК України до двох років позбавлення волі, звільненого від покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки; вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09.08.2005 за ч.1 ст.185, 71 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі; вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16.09.2005 за ч.2 ст.186, 70 КК України до чотирьох років одного місяця позбавлення волі; вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.06.2013 за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого від покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки; вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.03.2014 за ч.1 ст.125, 71 КК України до чотирьох років десяти місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 14.06.2018 по відбуттю строку покарання, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.190 КК України та призначено йому покарання:

за ч.1 ст.121 КК України п`ять років позбавлення волі;

за ч.2 ст.190 КК України один рік шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Застосовано дообвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний західу видітримання підвартою донабрання вирокомзаконної сили,взявши йогопід вартунегайно іззали суду.Початок строкувідбування покаранняобвинуваченому ОСОБА_7 постановлено рахувати з моменту його затримання на підставі даного вироку суду.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Вараської міської ради для зарахування на рахунок місцевого бюджету 2249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) грн. 05 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Вироком вирішено питання про речові докази.

За вирокомсуду ОСОБА_7 визнаний виннимта засудженийза те,що він, 24 лютого 2019 року близько 20.00 год. в м. Вараш Рівненської області ОСОБА_7 неподалік будинку АДРЕСА_3 на мікрорайоні Вараш, умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка, заволодів його мобільним телефоном „Xiaomi Redmi 6 Pro, ІМЕІ НОМЕР_1 , серійний номер НОМЕР_2 вартістю 4670,00 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 21 травня 2019 року приблизно о 13.30 год. ОСОБА_7 , знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час конфлікту умисно наніс ОСОБА_10 не менше двох колотих ударів у ділянку спини металевим дротом із загостреним кінцем довжиною 6,5 см, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки у момент заподіяння у виді колотих ран правої половини грудної клітки та правобічного пневмотораксу.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 оскаржують вирок суду у зв`язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного. Посилаються на те, що судом не було взято до уваги особу обвинуваченого, його молодий вік, що той визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, збитки потерпілим відшкодував у повному обсязі, потерпілі до нього не мають жодних претензій, просили звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком. Тому вважають, що призначене місцевим судом покарання хоча і в межах санкцій інкримінованих статей, однак висновки суду про його реальне відбування є явно несправедливими внаслідок суворості.

У своїй апеляційних скаргах захисник обвинуваченого просить вирок суду першої інстанції змінити, звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього відповідних обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України, обвинувачений - змінивши вирок суду, призначити йому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого і захисника, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечив апеляційні скарги в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України є вірними.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 190 КК України є правильною та ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Зі змісту апеляційних скарг убачається, що захисник і обвинувачений фактично порушують питання про недотримання судом першої інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Відповідно дост. 65 КК Українипри призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого про суворість призначеного ОСОБА_7 покарання не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як убачається з вироку суду, його мотивувальної частини, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_7 врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що відносяться до категорії тяжких і середньої тяжкості, особу винного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення тяжких злочинів, негативно характеризується за місцем останнього відбування покарання, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога, дані досудової доповіді, згідно якої ризики вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є високими, тобто дотримався вимогстатей 65-67 КК України.

З достатньою повнотою судом взято до уваги обставину, яка пом`якшує покарання активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Разом із тим, суд обґрунтовано врахував при призначенні покарання обставину, яка його обтяжує - рецидив злочинів.

Отже, доводи, на які посилаються апелянти як на підставу для зміни вироку суду вже досліджені судом першої інстанції та їм дана належна оцінка, посилання в апеляційних скаргах захисту про залишення поза увагою цих обставин місцевим судом є безпідставні.

З оглядуна викладенесуд апеляційноїінстанції обґрунтованообрав ОСОБА_7 за ч.1ст.121,ч.2ст.190ККУкраїни покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, підстав для застосування інституту звільнення від відбування покарання не вбачається.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що при призначенні ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі суд першої інстанції дотримався вимог закону та в повній мірі врахував ступінь тяжкості злочинів, особу винного і інші обставини кримінального провадження. При цьому, місцевий суд у своєму вироку навів переконливі доводи про необхідність призначення саме такого покарання, яке не можливе без ізоляції від суспільства.

Призначене обвинуваченому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим, як про це зазначено в апеляційних скаргах захисника та обвинуваченого, суд не знаходить.

Таким чином, законних підстав для скасування чи зміни вироку апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 у той же строк з моменту отримання її копії.

Головуючий

Судді