Рішення

від 08.11.2020 по справі 120/6450/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2020 р. Справа № 120/6450/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сало П.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Високогляд Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Гайсинської міської територіальної виборчої комісії Гайсинського району Вінницької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гайсинської міської територіальної виборчої комісії Гайсинського району Вінницької області (далі - Гайсинська МТВК, Комісія) про визнання протиправною та скасування постанови № 20 від 04.11.2020 "Про виключення ОСОБА_1 зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 24.09.2020 позивачку зареєстровано кандидатом у депутати Вінницької обласної ради від Вінницької обласної організації політичної партії "ЗА МАЙБУТНЄ" (далі - ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ"), а 28.09.2020 - кандидатом у депутати Гайсинської районної ради Вінницької області та Гайсинської міської ради Вінницької області від цієї ж організації партії.

У день голосування, 25.10.2020, до Комісії надійшла скарга кандидата в депутати від Вінницької регіональної організації політичної партії "Партія Вінничан" (далі - ВРО ПП "Партія Вінничан") ОСОБА_2 , в якій зазначено, що одночасне висування позивачки кандидатом у депутати Гайсинської міської ради, Гайсинської районної ради та Вінницької обласної ради суперечить вимогам ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України.

На підставі вказаної скарги, 04.11.2020 Комісія винесла постанову № 20, якою виключила позивачку зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради.

Позивачка вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що порушує її права як суб`єкта виборчого процесу. При цьому позивачка зазначає, що Комісія не мала права вирішувати питання про скасування реєстрації кандидата в депутати, оскільки цей факт був встановлений в день голосування, а питання про виключення зі списку обраних депутатів у зв`язку із порушенням порядку висування кандидата у депутати взагалі не входить до повноважень Комісії після дня голосування.

Крім того, на думку позивачки, оскаржувана постанова прийнята Комісією з порушенням процедури прийняття, оскільки члени Комісії не повідомили позивачку про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_2 , а саму постанову вручили на третій день після її прийняття, що скорочує строк для оскарження рішення Комісії в судовому порядку.

Таким чином, позивачка вважає, що Гайсинська МТВК прийняла необґрунтоване рішення, яким незаконно та за відсутності правових підстав виключила її зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради, а тому просить суд її скасувати.

Ухвалою суду від 06.11.2020, постановленою о 18:00 год, відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними ст. 273 КАС України.

Крім того, вказаною ухвалою:

- призначено підготовче засідання у справі на 12:00 год 07.11.2020 в залі судових засідань № 1 Вінницького окружного адміністративного суду;

- відповідачу встановлено строк до 11:45 год 07.11.2020 для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України;

- залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ;

- третій особі встановлено строк до 11:45 год 07.11.2020 для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених ч. 1-4 ст. 162 КАС України;

- витребувано у відповідача та зобов`язано його до 11:45 год 07.11.2020 надати суду належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою та пов`язані з прийняттям оскаржуваної постанови № 20 від 04.11.2020 "Про виключення ОСОБА_1 зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради", в тому числі, але не виключно: протокол засідання виборчої комісії, на якому розглядалось відповідне питання, разом зі списком осіб, запрошених на засідання Комісії (якщо такий оформлявся); рішення (протокол) Комісії про визнання депутатів, зокрема позивачки ОСОБА_1 , обраними до Гайсинської міської ради та список обраних депутатів; скаргу кандидата в депутати ОСОБА_3 .

Про призначене підготовче засідання у справі відповідач та третя особа повідомлені судом 06.11.2020 о 18:20, 18:22 год з дотриманням вимог ст. 268 КАС України. Додатково ухвала суду від 06.11.2020 разом з позовною заявою та додатками до неї були надіслані на електронні адреси зазначених учасників справи.

Втім, у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав та витребувані судом документи не надав. Третя особа також не скористалися своїм право на подання письмових пояснень по суті спору. Крім того, ані відповідач, ані третя особа не з`явилися у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.11.2020, постановленою о 12:45 год, закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті на 11:00 год 08.11.2020.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та надала пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.

Також в судове засідання з`явилася представник відповідача, голова Комісії Високогляд О.Б., яка позов заперечила, оскільки вважає оскаржувану постанову законною. На думку представника відповідача, Комісія могла виключити позивачку зі списку обраних депутатів міської ради, оскільки вона не могла виуватися кандиатом в депутати одночасно від трьох рівнів рад.

Третя особа в судове засідання на виклик суду не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Тому суд, керуючись ч. 3 ст. 268 КАС України, вирішує справу за їх відсутності та на підставі наявних у справи доказів.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та зібрані у справі докази, суд встановив таке.

Постановою від 15.07.2020 № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" Верховна Рада України призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року.

08.08.2020 постановою Центральної виборчої комісії № 160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року" у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України постанови від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року, а постановою від 14.08.2020 № 176 "Про призначення перших виборів депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року" - перші вибори депутатів районних рад.

24.09.2020 Вінницькою обласною територіальною виборчою комісією позивачку ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у депутати Вінницької обласної ради від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ", що підтверджується посвідченням кандидата в депутати № 112 від 24.09.2020.

Крім того, 28.09.2020 Гайсинською районною територіальною виборчою комісією Вінницької області позивачку зареєстровано кандидатом у депутати Гайсинської районної ради Вінницької області від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ". Вказаний факт підтверджується посвідченням кандидата в депутати № 139 від 28.09.2020.

Також відповідно до посвідчення кандидата в депутати № 3 від 28.09.2020 Гайсинською МТВК позивачку зареєстровано кандидатом у депутати Гайсинської міської ради Вінницької області від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ".

25.10.2020 відбулися вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів.

В день голосування до Комісії надійшла скарга кандидата в депутати Гайсинської міської ради та Гайсинської районної ради Вінницької області від ВРО ПП "Партія Вінничан" ОСОБА_2 . В скарзі зазначалося, що позивачку висунуто від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ" кандидатом у депутати до Вінницької обласної ради, Гайсинської районної ради Вінницької області та Гайсинської міської ради Вінницької області, що є порушенням порядку висування кандидатів у депутати, а саме частини четвертої статті 216 Виборчого кодексу України, якою передбачено, що особа може бути висунута кандидатом у депутати у багатомандатному виборчому окрузі не більше ніж у два рівні місцевих рад. У скарзі третя особа просила зобов`язати виборчі дільниці, які входять до округів, на яких позивачку висунуто кандидатом у депутати, при підрахунку голосів та встановлення результатів виборів не враховувати голоси ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ" по цих округах, а територіальним виборчим комісіям при підрахунку голосів та встановленні результатів виборів не враховувати голоси ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ" по цих округах.

За результатами голосування позивачка обрана депутатом Гайсинської міської ради Вінницької області в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиними виборчими списками місцевих організацій політичних партій.

Разом з тим, оскаржуваною постановою № 20 від 04.11.2020 позивачку вирішено виключити зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради Вінницької області. Підставою для прийняття такого рішення зазначено скаргу ОСОБА_2 від 25.10.2020. При цьому постанова мотивована порушенням ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ" порядку висування кандидатів у депутати, а саме вимог ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України.

Позивачка вважає, що Комісія у незаконний спосіб грубо порушила її право бути обраною депутатом місцевої ради, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас згідно із ст.ст. 69, 71 Основного закону народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, є Виборчий кодекс України.

Стаття 3 Виборчого кодексу України встановлює типи виборів, які проводяться в Україні: 1) вибори Президента України; 2) вибори народних депутатів України; 3) місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради).

Так, постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст. 6 Виборчого кодексу України виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

Основні виборчі права громадян України включають:

1) право вільно обирати (право голосу на виборах);

2) право бути обраним.

Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами.

Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Кодексом (ч. 8 ст. 7 Виборчого кодексу України).

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Виборчого кодексу України виборці мають право здійснювати спостереження за проведенням відповідних виборів.

Статтею 12 Виборчого кодексу України передбачено, що вибори проводяться на основі рівного виборчого права. Громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Усі кандидати, зареєстровані у порядку, встановленому цим Кодексом, мають у виборчому процесі виборів, на яких вони висунуті, рівні права та беруть участь у цьому процесі на умовах, рівних для відповідних виборів.

Усі партії (організації партій), які набули статусу суб`єкта виборчого процесу відповідно до цього Кодексу, мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі відповідних загальнодержавних (відповідних місцевих) виборів у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Виборчого кодексу України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах:

1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес;

4) політичного плюралізму та багатопартійності;

5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу;

6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій);

7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Частиною першою статті 22 Виборчого кодексу України передбачено хто є суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

За правилами статті 193 Виборчого кодексу України депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.

Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Виборчого кодексу України виборчий процес місцевих виборів включає такі етапи: 1) утворення виборчих округів; 2) утворення дільничних виборчих комісій; 3) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 4) висування та реєстрація кандидатів; 5) проведення передвиборної агітації; 6) голосування у день виборів; 7) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Водночас статтею 216 Виборчого кодексу України встановлено загальний порядок висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Так, висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування.

Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій (далі - організація партії) у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом.

Організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна організація партії зареєстрована в установленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 217 Виборчого кодексу України висування кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови місцевою організацією партії відбувається на підставі цього Кодексу, статуту політичної партії за рішенням вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних чергових, позачергових, перших, повторних, проміжних виборах, прийнятого після прийняття рішення про призначення відповідних виборів.

Частиною другою статті 217 Виборчого кодексу України передбачено, що організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина.

Згідно з ч. 4 ст. 217 Виборчого кодексу України обласна організація партії, зокрема, може висунути кандидатів у депутати на виборах депутатів відповідних районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад (районів, міст, районів у містах, сіл, селищ, що входять до складу відповідної області, Автономної Республіки Крим згідно з адміністративно-територіальним устроєм).

При цьому загальний порядок висування кандидатів організацією партії визначається статтею 218 Виборчого кодексу України.

Порядок реєстрації кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) відбувається відповідно до статті 227 Виборчого кодексу України.

Судом встановлено, 24.09.2020 позивачку зареєстровано кандидатом у депутати Вінницької обласної ради від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ", а 28.09.2020 - кандидатом у депутати Гайсинської районної ради Вінницької області та Гайсинської міської ради Вінницької області від цієї ж організації партії.

При цьому жодною з виборчих комісій в порядку, визначеному статтю 231 Виборчого кодексу України, не приймалось рішення про скасування реєстрації позивачки як кандидата в депутати до відповідної місцевої ради.

Відтак прізвище позивачки, як кандидата в депутати до трьох рад від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ", було включене до виборчих бюлетенів під час обрання 25.10.2020 депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів.

Частиною першою статті 255 Виборчого кодексу передбачено, що територіальні виборчі комісії встановлюють підсумки голосування шляхом складання відповідного протоколу.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія визначає порядок кандидатів у депутати в кожному територіальному виборчому списку кожної організації партії, встановлений з урахуванням результатів голосування виборців у відповідному територіальному виборчому окрузі, у порядку, встановленому частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 259 Виборчого кодексу України кандидати у депутати, які отримали кількість голосів виборців, яка дорівнює або перевищує 25 відсотків розміру виборчої квоти, визначеної відповідно до частини третьої статті 257 цього Кодексу, розміщуються на початку територіального виборчого списку відповідної організації партії у порядку зменшення кількості голосів виборців, які підтримали відповідного кандидата у депутати. При рівній кількості голосів кандидати розміщуються у черговості, визначеній організацією партії при висуванні кандидатів. Після кандидатів у депутати, які отримали кількість голосів виборців, яка дорівнює або перевищує 25 відсотків розміру виборчої квоти, у територіальному виборчому списку розміщуються інші кандидати у черговості, визначеній організацією партії при висуванні кандидатів.

В силу положень ч. 3-5 ст. 259 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія вносить до протоколу про результати виборів депутатів територіальні виборчі списки кандидатів від кожної організації партії у кожному територіальному окрузі з порядком кандидатів у депутати, встановленим відповідно до частини другої цієї статті, а також відмітки про обрання.

Обраними депутатами від організації партії у відповідному територіальному виборчому окрузі вважаються кандидати у депутати у кількості, яка відповідає кількості мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до територіального виборчого списку цієї організації партії, зазначеній у пункті 1 частини шостої статті 258 цього Кодексу, в порядку черговості у територіальному виборчому списку цієї організації партії, визначеному відповідно до частини другої цієї статті.

Територіальна виборча комісія зазначає у протоколі про результати виборів депутатів стосовно всіх обраних депутатів такі відомості: 1) прізвище, власне ім`я (усі власні імена), по батькові (за наявності); 2) рік народження; 3) освіта; 4) посада (заняття), місце роботи; 5) партійність; 6) місце проживання; 7) територіальний виборчий округ, у якому обраний депутат; 8) назва організації партії, від якої обраний депутат.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 260 Виборчого кодексу України шляхом віднімання кількості мандатів, розподілених у територіальних виборчих округах, від загальної кількості депутатських мандатів, що дорівнює кількісному складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, встановлюється кількість мандатів, які підлягають розподілу в єдиному багатомандатному окрузі.

Місцева організація політичної партії, партія, яка отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів на відповідних місцевих виборах, гарантовано отримує один депутатський мандат, який розподіляється в порядку черговості відповідно до затвердженого партією єдиного виборчого списку.

Частиною п`ятою статті 260 Виборчого кодексу України визначено, що обраними депутатами від організації партії вважаються кандидати у депутати, включені до єдиного виборчого списку цієї організації партії у кількості, яка відповідає кількості мандатів, визначеній відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті, в порядку їх черговості у єдиному списку цієї організації партії. При цьому кандидати, визнані обраними у територіальних округах, не враховуються при розподілі мандатів у єдиному багатомандатному окрузі.

Згідно з ч. 7 ст. 260 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія зазначає у протоколі про результати виборів депутатів стосовно кожного депутата, обраного у єдиному багатомандатному окрузі, такі відомості: 1) прізвище, власне ім`я (усі власні імена), по батькові (за наявності); 2) рік народження; 3) освіта; 4) посада (заняття), місце роботи; 5) партійність; 6) місце проживання; 7) єдиний багатомандатний округ, у якому обраний депутат; 8) назва партії, від якої обраний депутат.

У територіальних виборчих списках стосовно депутатів, обраних у єдиному багатомандатному окрузі, проставляється відмітка про їх обрання у цьому окрузі.

Як видно з матеріалів справи, за результатами виборів депутатів до Гайсинської міської ради Вінницької області, позивачку ОСОБА_1 підлягала визнанню обраною депутатом Гайсинської міської ради.

Однак 04.11.2020 Комісія прийняла постанову № 20 від 04.11.2020, якою виключила позивачку зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто органи влади наділені лише тими повноваженнями і компетенцією, що визначені законом і не можуть діяти та приймати рішення на свій розсуд.

Це обов`язкове правило стосується також виборчих комісій, які відповідно до ч. 1, 3 ст. 32 Виборчого кодексу України є незалежними органами адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.

Разом з тим, аналіз положень Виборчого кодексу України, зокрема тих його норм, що регламентують питання визначення результатів місцевих виборів, свідчить про те, що виборчим законом не передбачено повноважень виборчої комісії щодо прийняття рішення про виключення особи зі списку обраних депутатів міської ради.

Таким чином, прийнявши оскаржувану постанову № 20 від 04.11.2020 про виключення позивачки зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради, Комісія допустила порушення вимог закону та перевищила свої повноваження.

Крім того, судом встановлено, що вказане рішення прийняте за результатами розгляду скарги кандидата в депутати Гайсинської міської ради та Гайсинської районної ради Вінницької області від ВРО ПП "Партія Вінничан" ОСОБА_2 , поданої до Комісії у день голосування 25.10.2020. У скарзі зазначається про одночасне висування позивачки кандидатом у депутати Гайсинської міської ради, Гайсинської районної ради та Вінницької обласної ради, що суперечить ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач визнав скаргу ОСОБА_2 обґрунтованою та вирішив виключити позивачку зі списку обраних депутатів саме у зв`язку з порушенням вимог ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України, тобто порядку висування кандидатів в депутати місцевою організацією партії.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає, що позивачка дійсно була включена до списків кандидатів в депутати трьох рівнів рад від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ", що заборонено законом та є свідченням порушення порядку висування кандидатів в депутати.

Між тим, Виборчий кодекс України допускає можливість скасування реєстрації кандидата у депутати лише на певному етапі виборчого процесу. Водночас процедура скасування реєстрації кандидата в депутати та вичерпний перелік підстав для цього передбачені статтею 231 Виборчого кодексу України.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 231 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, окремого кандидата у депутати, включеного до єдиного та/або єдиного та територіального виборчих списків організації партії (під час виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) із виключенням його з відповідних виборчих списків, про скасування реєстрації окремого кандидата у депутати у багатомандатному виборчому окрузі (під час виборів депутатів сільських, селищних, міських рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) у разі порушення порядку висування кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, встановленого частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.

Натомість частиною другою статті 231 Виборчого кодексу України встановлено, що рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови з підстав, передбачених у пунктах 3-8 частини першої цієї статті, приймається відповідною виборчою комісією не пізніш як на третій день після отримання нею документів, що встановлюють відповідні факти чи підтверджують настання відповідних обставин.

Територіальна виборча комісія може прийняти рішення про скасування реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови не пізніше ніж за 18 днів до дня голосування.

З наведених норм слідує, що кандидат в депутати відповідної ради може бути виключений зі списків кандидатів не пізніше як за 18 днів до дня голосування.

Відтак, оскільки порушення вимог ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України під час висування позивачки кандидатом в депутати місцевої ради були виявлені лише в день голосування у зв`язку з поданням скарги ОСОБА_2 , суд погоджується з доводами позивачки про те, що Комісія не мала правових підстав та повноважень приймати рішення про скасування її реєстрації як кандидата в депутати. Відповідно, Комісія не могла прийняти рішення про виключення позивачки зі списку обраних депутатів у зв`язку з порушенням порядку висування кандидатів в депутати вже після голосування 25.10.2020 та на етапі визначення результатів виборів депутатів до відповідної ради.

Крім того, у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржувана постанова прийнята Комісією з порушенням процедури прийняття рішення, оскільки про розгляд Комісією скарги ОСОБА_2 від 25.10.2020 позивачка не повідомлялась.

Перевіряючи доводи позивачки в цій частині, суд враховує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною першою статті 63 Виборчого кодексу України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Виборчим кодексом України встановлено хто може звертатися до виборчої комісії із скаргою, що може бути предметом скарги, строки подання скарги до виборчої комісії, вимоги до змісту і форми скарги, процедура розгляду скарги виборчою комісією та прийняття відповідного рішення за результатом розгляду скарги.

Так, статтею 65 Виборчого кодексу України визначено, що суб`єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:

1) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб`єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;

2) партія (організація партії) - суб`єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);

3) офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;

4) виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження.

Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.

До територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на:

1) рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів;

2) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів (у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються).

До територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

Відповідно до ч. 1-7 ст. 66 Виборчого кодексу України скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.

Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються.

Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом.

Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб`єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини першої статті 68 цього Кодексу.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Водночас статтею 69 Виборчого кодексу України встановлені строки розгляду скарг територіальними виборчими комісіями.

Так, скарга, оформлена з дотриманням вимог статі 67 цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні не пізніш як на третій день з дня отримання скарги, за винятком випадків, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у строк, передбачений частиною першою цієї статті, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування.

Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та/або під час транспортування виборчих документів, розглядається відповідною виборчою комісією у дводенний строк з дня її отримання.

Процедура розгляду скарги виборчою комісією встановлена статтею 79 Виборчого кодексу України та передбачає наступне.

Скарга, оформлена з додержанням вимог цього Кодексу, розглядається відповідною виборчою комісією на її засіданні.

На засідання виборчої комісії з розгляду скарги обов`язково запрошується суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи, зазначені у скарзі.

Про місце, день і час проведення засідання комісії, на якому передбачається розгляд скарги, виборча комісія повідомляє осіб, вказаних у частині другій цієї статті, рекомендованою телеграмою, факсимільним повідомленням, засобами електронної пошти, по телефону (телефонограмою, SMS-повідомленням). Докази повідомлення зазначених осіб додаються до протоколу засідання виборчої комісії, на якому відбувався розгляд скарги.

Неприбуття на засідання виборчої комісії осіб, які були належним чином повідомлені про нього, не перешкоджає розгляду скарги.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам заздалегідь, а у разі неможливості - не пізніше початку розгляду скарги. Суб`єкт оскарження має право подати письмові пояснення по суті скарги, які беруться до розгляду виборчою комісією.

Судом встановлено, що 25.10.2020 до Комісії надійшла скарга кандидата в депутати від ВРО ПП "Партія Вінничан" ОСОБА_2 . Предмет скарги стосувався порушення іншим суб`єктом виборчого процесу порядку висування кандидатів в депутати місцевих рад, яке полягало в одночасному висуванні позивачки ОСОБА_1 кандидатом у депутати до Гайсинської міської ради, Гайсинської районної ради та Вінницької обласної ради від ВОО ПП "ЗА МАЙБУТНЄ", що суперечить вимогам ч. 4 ст. 216 Виборчого кодексу України.

Саме на підставі зазначеної скарги Комісія винесла оскаржувану постанову № 20 від 04.11.2020, якою виключила позивачку зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради.

Однак, як зазначає позивачка, про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_2 від 25.10.2020 її повідомлено не було, а копію оскаржуваної постанови позивачці вручили лише 06.11.2020.

Разом з тим, як вбачається з наведених вище норм виборчого законодавства, на засідання виборчої комісії з розгляду скарги обов`язково запрошується особа, щодо якої подано скаргу (суб`єкт оскарження) та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі.

Натомість під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконав свого обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, та не надав суду жодних доказів належного повідомлення позивачки про дату, час та місце проведення засідання комісії, на якому розглядалась скарга ОСОБА_2 .

Така бездіяльність відповідача свідчить про порушення вимог закону та невідповідність оскаржуваного рішення вимогам п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України (рішення повинно прийматися щ урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення).

Крім того, суд звертає увагу на інші істотні порушення, пов`язані з розглядом Комісією скарги ОСОБА_2 від 25.10.2020.

Так, за своїм змістом вказана скарга стосувалась порушень порядку висування та реєстрації позивачки як кандидата в депутати. Водночас суд встановив, що позивачка була зареєстрована кандидатом у депутати Вінницької обласної ради 24.09.2020, а кандидатом у депутати Гайсинської міської ради та Гайсинської районної ради - 28.09.2020.

Отже, з урахуванням строків, визначених статтею 66 Виборчого кодексу України, вказана скарга могла бути подана не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування.

Згідно з ч. 1-3 статті 72 Виборчого кодексу України рішення суб`єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим.

Перед розглядом скарги по суті виборча комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи подано скаргу належним суб`єктом звернення зі скаргою, визначеним цим Кодексом;

2) чи віднесено цим Кодексом розгляд скарги до повноважень виборчої комісії (належний суб`єкт розгляду скарги);

3) чи дотримано суб`єктом звернення зі скаргою строки оскарження, встановлені цим Кодексом.

Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб`єктом звернення зі скаргою чи до неналежного суб`єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки скарга ОСОБА_2 стосувалась порушень, які мали місце до дня голосування, але відповідна скарга була подана лише в день голосування 25.10.2020, тобто після закінчення строку на оскарження, встановленого ч. 2 ст. 66 Виборчого кодексу України, Комісія повинна була вирішити питання про залишення скарги без розгляду по суті у зв`язку з порушенням строків оскарження.

Крім того, суд констатує недотримання відповідачем строків розгляду вищезазначеної скарги, передбачених статтею 69 Виборчого кодексу України. Адже така скарга була розглянута Комісією лише 04.11.2020, тобто на десятий день після її надходження.

Підсумовуючи, суд доходить до висновку, що оскаржувана постанова Гайсинської МТВК № 20 від 04.11.2020 є незаконною, свавільною і такою, що прийнята з перевищенням повноважень територіальної виборчої комісії та з істотними порушеннями процедури розгляду скарги суб`єкта виборчого процесу. Така постанова порушує виборчі права позивачки ОСОБА_1 , зокрема гарантоване Конституцією та законами України право бути обраним, а тому підлягає скасуванню як протиправна.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами доводів позивачки не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.

Крім того, під час розгляду справи як джерело права суд застосовує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так у пункті 54 рішення від 19 жовтня 2004 року в справі "Мельниченко проти України" (№ 17707/02) ЄСПЛ наголосив на тому, що ст. 13 Протоколу 1 включає суб`єктивні права голосувати та бути обраним. Не дивлячись на важливість цих прав, вони не є абсолютними. Оскільки стаття 3 визнає такі права, не надаючи самих понять, дозволяючи самим визначити їх, то є межі для "встановлених обмежень" (див. Метью-Мохін та Клерфаут, див. вище стор. 23, параграф 52). У своїх внутрішніх правових системах Договірні сторони можуть робити право голосувати та бути обраним предметом для певних обмежень, які не заборонені в принципі статтею 3. Держави мають широкі межі розсуду у цій сфері, проте Суд визначає чи вимоги Протоколу № 1 були дотримані. Суд повинен впевнитись, що ці умови не обмежують права до такого ступеня, щоб позбавити їх суті та ефективності взагалі, що вони переслідують законну мету та що заходи, які вживалися, є пропорційними.

Згідно з пунктом 59 вищезазначеного рішення право стати кандидатом на виборах, що гарантується статтею 3 Протоколу № 1, і є таким суттєвим правом в концепції реального демократичного устрою, яке було б ілюзорним, якщо комусь може бути відмовлено у цьому праві в будь-який момент. Таким чином, якщо держава має широкі межі розсуду при визначенні вимог для надання права абстрактно, принцип того, що право має бути ефективним, вимагає, щоб процедура надання права містила достатні гарантії для запобігання свавільним рішенням.

Також, у відповідності до пункту 50 рішення ЄСПЛ від 07 травня 2008 року у справі "Ковач проти України" будь-яке відхилення від принципу загального виборчого права породжує ризик підриву демократичної легітимності обраного таким чином законодавчого органу та законів, які він приймає.

Згідно з пунктом 35 рішення ЄСПЛ від 09 квітня 2002 року у справі "Подкользіна проти Латвії" право висувати свою кандидатуру на виборах, яке гарантує стаття 3 Першого протоколу і яке є невід`ємним складником поняття справжнього демократичного режиму, було б ілюзорним, якби особу в будь-який момент можна було свавільно позбавити цього права. Отже, хоча в абстрактному сенсі держави справді користуються широкою свободою самостійного оцінювання при визначенні критеріїв обрання кандидата, принцип забезпечення ефективності прав вимагає, щоб висновок про незадоволення кандидатом таких критеріїв відповідав низці умов, призначених виключати ухвалення свавільних рішень. Зокрема, такий висновок має ухвалювати орган, який може забезпечувати мінімальні гарантії своєї безсторонності. Дискреційні повноваження такого органу також не повинні бути необмежено широкими; вони мають з достатньою чіткістю обмежуватися положеннями національного закону. Нарешті, порядок оголошення кандидата таким, що не відповідає відповідним критеріям, має забезпечувати ухвалення справедливого та об`єктивного рішення і запобігання зловживанням владою з боку відповідного органу.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів позивачки, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та беручи до уваги неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд приходить до переконання, що заявлений позов є підставним та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка не сплатила судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн (як за одну позовну вимогу немайнового характеру).

Поряд з цим, за правилами ч. 2 ст. 273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи результати вирішення справи, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача судового збору в розмірі 840,80 грн до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268-273, 278 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Гайсинської міської територіальної виборчої комісії Гайсинського району Вінницької області № 20 від 04 листопада 2020 року "Про виключення ОСОБА_1 зі списку обраних депутатів Гайсинської міської ради".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинської міської територіальної виборчої комісії Гайсинського району Вінницької області на користь Державного бюджету України (УК у м. Вінниці/отг м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ 38054707, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок: UA028999980313181206084002856) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Гайсинська міська територіальна виборча комісія Гайсинського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 43772474, місцезнаходження: вул. 1-го Травня, 7, м. Гайсин, Вінницька область, 23700);

3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено та підписано суддею 08.11.2020 о 12:00 год.

Суддя Сало Павло Ігорович