Постанова

від 08.11.2020 по справі 500/3469/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 500/3469/20 пров. № А/857/13408/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника позивача Юзьвак І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року з питань забезпечення позову (ухвала постановлена в м. Тернополі, головуючий суддя Мандзій О.П.) у справі за адміністративним позовом Тернопільської обласної організації Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" до Тернопільської міської територіальної виборчої комісії Тернопільського району Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Тернопільська обласна організація Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" 05 листопада 2020 звернулася в Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Тернопільської міської територіальної виборчої комісії Тернопільського району Тернопільської області в якому просила:

-визнати протиправними дії Тернопільської міської територіальної виборчої комісії Тернопільського району Тернопільської області по встановленню результатів виборів депутатів Тернопільської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року та скасувати протокол про результати виборів з встановленими підсумками результатів виборів депутатів Тернопільської міської ради Тернопільського району Тернопільської області складений 30.10.2020;

-зобов`язати Тернопільську міську територіальну виборчу комісію Тернопільського району Тернопільської області провести повторний перерахунок голосів по всіх виборчих дільницях з виборів депутатів Тернопільської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, в тому числі бюлетенів визнаних недійсними.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській територіальній виборчій комісії Тернопільського району Тернопільської області офіційно оприлюднювати шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації результати виборів Тернопільської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, а також розміщувати їх на офіційному веб-сайті комісії чи відповідної ради до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року в задоволенні заяви Тернопільської обласної організації Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову протягом скороченого дводенного строку розгляду виборчого спору істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Також, суд дійшов висновку, що забезпечення позову в такий спосіб може призвести до шкоди більшої, ніж невжиття таких заходів.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Тернопільська обласна організація Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову суд першої інстанції посилається на ч. 4 ст. 151 КАС України, згідно якої заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів. З приводу цього, апелянт вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України виборчий процес це здійснення протягом встановленого Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 ВК України, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Тобто, із вказаної норми та інших норм ВК України видно, що встановлення та офіційне оголошення (офіційне оприлюднення) їх результатів є окремими стадіями виборчого процесу, які йдуть після процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Апелянт також переконаний, що для ефективного захисту прав позивача слід застосовувати забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо офіційного оприлюднення шляхом опублікування у відповідних місцевих друкованих засобах масової інформації результати виборів Тернопільської міської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі з місцевих виборів 25 жовтня 2020, а також розміщення їх на офіційному веб-сайті комісії чи відповідної ради.

Просить скасувати ухвалу та винести судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною четвертою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Так, статтею 20 Виборчого кодексу України визначено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що забезпечення позову в адміністративній справі - це елемент права на судовий захист, спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).

В свою чергу, заходи забезпечення позову мають застосовуватись у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, представником позивача не надано будь-яких доказів, що вказували б на наявність об`єктивних обставин, що в подальшому можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі незастосування судом таких заходів забезпечення позову.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 у справі № 826/10936/18.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини є лише його припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову протягом скороченого дводенного строку розгляду виборчого спору істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або завдасть шкоди більшої, ніж невжиття таких заходів.

Крім того колегія суддів зазначає, що в разі задоволення клопотання про забезпечення позову, суд буде діяти упереджено та фактично вирішить спір по суті, а тому забезпечуючи таким шляхом оприлюднення результатів виборів на час розгляду справи, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві, що є неприпустимим.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи скорочені строки розгляду справ, пов`язаних з виборчим процесом, застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, не дозволить забезпечити виконання мети вжиття таких заходів та порушить безперервність процесу підготовки і проведення виборів, що, в силу частини четвертої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, виключає законну можливість задоволення такої заяви позивача, що узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13.03.2019 у справі 855/72/19.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування оскарженої ухвали.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 272, 273, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної організації Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року з питань забезпечення позову залишити без змін..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич