Рішення

від 30.10.2020 по справі 295/14745/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14745/19

Категорія 75

2/295/1388/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, який після скасування заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10.12.2019 року доповнила (а. с. 69-72), посилаючись на те, що з 01.09.2008 року вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем та у зв`язку із заборгованістю з виплати заробітної плати судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 08.12.2015 року з роботодавця на її користь стягнуто заборгованість у сумі 125863,77 грн. за період роботи з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року, але на її банківську картку 20.12.2016 року надійшла не вся сума заборгованості, а в сумі 114060,00 грн., через що заборгованість повністю не виплачена. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2015 року по 20.12.2016 року в сумі 226732,16 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 26336,07 грн.

Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, вказавши на те, що згідно судового наказу відповідач заборгував позивачу 11803,77 грн., які залишаються не виплаченими до теперішнього часу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що у відповідача перед позивачем заборгованості з виплати заробітної плати немає, кошти були виплачені повністю та вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 126-к від 01.09.2008 року позивача прийнято на роботу на посаду інженера - конструктора 2 категорії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект , згідно наказу № 140-к від 01.10.2008 року її переведено на посаду інженера - проектувальника 1 категорії дорожнього відділу, а в подальшому на підставі наказу № 5 від 21.06.2019 року її звільнено із займаної посади з 21.06.2019 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, підтвердженням чому є копія його трудової книжки (а. с. 35, 36).

Судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 08.12.2015 року в справі № 295/16933/15-ц з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект на користь позивача стягнуто заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 125863,77 грн. за період роботи з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року (а. с. 7).

Посилання позивача на те, що на її банківську картку 20.12.2016 року надійшла часткова сума заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 114060,00 грн. підтверджується копією історії по картковому рахунку з 20.12.2016 року по 20.12.2016 року (а. с. 11).

Як зазначено в довідці державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект № 86 від 10.10.2020 року, заборгованість із виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 була станом на 01.10.2015 року в сумі 100117,92 грн., у жовтні 2015 року їй була нарахована чергова відпустка за 2015 рік, а також пологова та післяпологова декретна відпустка. Декретні були виплачені з фонду соціального страхування. У грудні 2016 року вся заборгованість по заробітній платі перед нею була виплачена в розмірі 11460,00 грн. (заборгованість на 01.10.2015 року та відпускні за 2015 рік). Сума 125863,77 грн. є не заборгованістю, а доходом за період роботи з 01.11.2014 року по 31.10.2015 року. З 2015 року ОСОБА_1 знаходилася в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, а також у відпустці по догляду за хворою дитиною згідно наданої довідки з лікарні. Вона була звільнена за власним бажанням з 21.06.2019 року без заборгованості з виплати заробітної плати, яка була виплачена повністю в грудні 2016 року (а. с. 99).

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

За положеннями ст. 24 Закону України Про оплату праці та ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП України).

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином, оскільки ст. 117 КЗпП України передбачено відповідальність роботодавця перед працівником за не проведення з ним повного розрахунку в день звільнення у вигляді стягнення з нього середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, та з огляду на те, що позивач була звільнена з роботи 21.06.2019 року, а вимоги щодо стягнення середнього заробітку нею пред`явлені за період з 20.10.2015 року по 20.12.2016 року, тобто за час її перебування у трудових відносинах із відповідачем, до її звільнення із займаної посади, тому суд вважає ці вимоги такими, що не ґрунтуються на положеннях закону та відмовляє в їх задоволенні.

Як передбачено, що ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. ст. 33, 34 Закону України Про оплату праці , заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків йому виплати.

Згідно ст. 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (із змінами та доповненнями), передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Із судового наказу Богунського районного суду міста Житомира від 08.12.2015 року в справі № 295/16933/15-ц щодо стягнення з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 125863,77 грн. за період роботи з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року та відомостей з історії по картковому рахунку з 20.12.2016 року по 20.12.2016 року, згідно чого на банківську картку позивача 20.12.2016 року надійшла сума заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 114060,00 грн., можна зробити висновок про те, що 11803,77 грн. залишилися не виплаченими позивачу.

При цьому суд відхиляє доводи сторони відповідача про відсутність заборгованості перед позивачем з вилати розрахункових коштів, про що вказано в довідках державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект № 131 від 15.05.2020 року та № 86 від 10.10.2020 року, так як розмір заборгованості в сумі 125863,77 грн. за період роботи з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року встановлений судовим наказом та належних, допустимих, достатніх переконливих доказів погашення всієї суми заборгованості відповідачем не надано, а випискою по картковому рахунку позивача підтверджується часткова сплата відповідачем заборгованості на суму 114060,00 грн.

У позовній заяві позивачем не вказано періоду, за який вона просить стягнути суму втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 26336,07 грн., але згідно розрахунку ця сума визначена за жовтень 2015 року (а. с. 75).

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено відсутності заборгованості з виплати позивачу розрахункових коштів при звільненні, суд стягує на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за жовтень 2015 року в сумі 7983,99 грн., яка вирахувана шляхом множення заборгованості за жовтень 2015 року на добуток індексів інфляції з листопада 2015 року по листопад 2016 року (55444,36 грн. х 14,4 % = 7983,99 грн.). Окрім того, суд зауважує, що компенсація входить до структури заробітної плати та позивач не пропустила строку звернення до суду з позовом в цій частині вимог, так як в силу ч. 2 ст. 233 КЗпП України працівник має право звернутися з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 768,40 грн. за вимогу щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, від сплати якого позивач звільнена при зверненні до суду, враховуючи, що компенсація входить до структури заробітної плати.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 95, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року Про застосування судами законодавства про оплату праці (із змінами), ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція на користь ОСОБА_1 7983,99 грн. компенсації втрати частини грошових доходів за вирахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція 768,40 грн. судового збору в дохід держави.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція (адреса: 10020, м. Житомир, просп. Незалежності, 10-Б, код ЄДРПОУ 34729109).

Повне судове рішення складено 04.11.2020 року.

Суддя Л.М. Семенцова