Постанова

від 15.03.2021 по справі 295/14745/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/14745/19 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 76 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О. Ю. суддів Борисюка Р.М.

Галацевич О.М.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу № 295/14745/19

за позовом ОСОБА_1 до державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Семенцової Л.М. у м. Житомирі,

встановив:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, який після скасування заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10.12.2019 року доповнила (а.с.69-72) і остаточно просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2015 року по 20.12.2016 року в сумі 226732,16 грн. та компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 26336,07 грн., посилаючись на те, що судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 08.12.2015 року з роботодавця на її користь стягнуто заборгованість у сумі 125863,77 грн. за період роботи з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року, але наказ виконаний лише 20.12.2016 і не повністю.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 30 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція на користь ОСОБА_1 7983,99 грн. компенсації втрати частини грошових доходів за вирахуванням податків та обов`язкових платежів. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.10.2015 по 20.12.2016 в сумі 226732 грн.16 коп. та компенсації втрати частини грошових доходів в сумі 26336грн.07коп. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що заробітна плата за період з 01.11.2014 по 01.11.2015 виплачена їй не повністю.

У відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача з 01.09.2008 по 21.06.2019 року.

Судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 08.12.2015 року в справі № 295/16933/15-ц з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція філіал Житомиркомундорпроект на користь позивачки стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 125863,77 грн. за період з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року.

20.12.2016 року на її банківську картку надійшла заборгованість по заробітній платі в розмірі 114060грн.

Як передбачено, що ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.ст.33,34 Закону України Про оплату праці , заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків йому виплати.

Згідно ст.34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (із змінами та доповненнями), передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індекс інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

В обґрунтування вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати позивачка надала суду першої інстанції розрахунок (а.с.12-114), який здійснений у відповідності до вимог Положення, згідно якого розмір компенсації втрати частини заробітної плати, нарахованої за період з листопада 2014 по жовтень 2015 року і виплаченої у грудні 2016 року, становить 24888грн.62коп. Розрахунок проведений з урахуванням утримання податків та обов`язкових платежів і відповідачем не спростований.

Висновок суду про те, що ОСОБА_1 просила стягнути на її користь компенсацію втрати частини заробітної плати тільки за жовтень 2015 року спростовується змістом заяви позивачки та розрахунку (а.с.109- 114).

За таких обставин рішення в цій частині належить змінити, збільшивши розмір компенсації до 24888грн.62коп.

Оскільки компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є складовою частиною заробітної плати, ОСОБА_1 не обмежена у праві на звернення до суду з вимогою про її виплату будь-яким строком (ч.2 ст.233 КЗпП України).

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Враховуючи, що ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20.10.2015 року по 20.12.2016 року, коли вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем і не була звільнена, підстави для задоволення такої вимоги і скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні даної вимоги відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити рішення Богунського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2020 року, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції:

Стягнути з державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 24888грн.62коп.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: