Справа № 761/43690/19
Провадження № 2/761/2942/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Притули Н.Г.
при секретарях: Осадчук М.І., Гриб Д.В.,
за участі
представників позивача Заславської С.П, Золотолуп С.В. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Десна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В:
07 листопада 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року у розмірі 31 927,53 грн., в тому числі: 28 387,16 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, 2 329,05 грн. - інфляційні втрати, 3% річних - 805,54 грн., пеня - 405,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 . При цьому, балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_2 є Житлово-будівельний кооператив Десна , який на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів та трудящих № 477 від 30.03.1973 року Про введення в експлуатацію жилих та інших будинків громадського призначення в м. Києві та чинного законодавства України утримує житловий комплекс, а власники житлових та нежитлових приміщень в цьому будинку зобов`язані вчасно щомісяця сплачувати внески за ці послуги. Разом з тим, як зазначає позивач, відповідачка, споживаючи послуги з утримання житлового приміщення, не сплачувала за них кошти, у зв`язку з чим у період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 31 927,53 грн.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, при цьому, підтвердили, що відповідачка дійсно сплатила частину боргу. Водночас, не заперечували щодо можливості розстрочки виконання відповідачем рішення суду, у разі задоволення позову.
Відповідач в судовому засіданні не заперечувала щодо заявлених позовних вимог, при цьому, зазначила, що частину боргу нею було сплачено. Крім того, відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці для виплати боргу рівними частинами.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, на підставі наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору дарування квартири від 17.05.2012 року, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №477 від 30.03.1973 року Про введення в експлуатації жилих та інших будинків громадського призначення в м. Києві житловий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію.
Зазначений будинок, як встановлено судом, перебуває на балансі Житлово-будівельного кооперативу Десна .
Разом з тим, відповідно до Статуту позивача, основними напрямками діяльності Житлово-будівельного кооперативу Десна є: обслуговування, ремонт і реконструкція житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів Кооперативу та власників квартир і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотації держави, отриманих і використаних Кооперативом відповідно до мети його діяльності.
При цьому, положеннями ст.ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно із п.5) ч.2 ст.7 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Разом з тим, згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконувала належним чином зобов`язання по утриманню квартири, а тому 25.09.2017 року між ЖБК Десна та ОСОБА_4 був укладений Договір №4/117 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з яким в період з 01.09.2017 року по 01.09.2018 року відповідач була зобов`язана щомісячно сплачувати заборгованість в сумі 2 406,08 грн.
Крім зазначених сум відповідач згідно діючого законодавства та укладеного договору мала сплачувати поточні платежі.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, за період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року відповідачу було нараховано 33199,32 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (поточні та згідно з договором).
Отже, відповідач не виконувала належним чином зобов`язань щодо сплати за житлово-комунальні послуги. Зазначеної обставини відповідач не заперечувала в судовому засіданні.
Водночас, відповідно до протоколу загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу Десна від 24.03.2017 року було вирішено підвищити внески за утримання будинку і прибудинкової території ЖБК Десна до рівня 4,5 грн. за 1 кв.м. площі квартири, а тому вбачається, що позивачем у розрахунку заборгованості було помилково визначено суму, яка підлягає сплаті за утримання будинку і прибудинкової території ЖБК Десна , а саме 4326,30 грн.
Тобто з урахуванням встановлених внесків в розмірі 4,50 грн., заборгованість відповідача за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території (поточні за період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року) складає - 4 275,00 грн., а також не сплачені за Договором від 25.09.2017 року - 28 873,02 грн., сплачені за спірний період - 5 112,16 грн., тому заборгованість станом на 31.03.2019 року становить 28035,86 грн.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6 Договору від 25.09.2017 року, у разі несвоєчасного внесення плати за Договором, нараховується пеня в розмірі 0,01 відсотка, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності перед громадянином заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших будь-яких видів соціальної допомоги.
У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.
Як встановлено судом, за період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року включно відповідач належним чином не виконувала умов договору та не сплачувала плату за утримання будинку та прибудинкової території, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача 2357,34 грн. - інфляційних втрат, 3% річних - 811,10 грн., пеню - 405,24 грн..
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Водночас, враховуючи те, що відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду, при цьому, представники позивача не заперечували щодо заявленої вимоги, суд на підставі ст. 435 ЦПК України, приходить до висновку про розстрочку виконання даного рішення суду на чотири місяці з виплатою заборгованості рівними частинами з моменту набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 4, 77-83, 89, 259, 263, 265 ЦПК України; ст. ст. 509, 525, 526, 549, 610-612, 625 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Житлово-будівельного кооперативу Десна (ЄДРПОУ 23492129, місцезнаходження: вул. Щусєва, 10-А, м. Київ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу Десна за період з 01.09.2017 року по 31.03.2019 року 28 035 (двадцять вісім тисяч тридцять п`ять) гривень 86 копійок - заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, 2 357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 34 копійки - інфляційних втрат, 3% річних - 811,10 грн., пеню в сумі 405,79 грн. та 1 921,00 грн. судового збору.
Розстрочити виконання рішення суду наступним чином - заборгованість має бути сплачено рівними частинами протягом чотирьох місяців, з моменту набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2020 року
Суддя : Н.Г.Притула
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2020 |
Оприлюднено | 09.11.2020 |
Номер документу | 92702328 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Притула Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні