Постанова

від 04.11.2020 по справі 916/129/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/129/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Принцевської Н.М.,

Ярош А.І.

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Коломійчук І.О, за посвідченням;

від Одеської міської ради : Асташенкова О.І., за наказом в порядку само представництва;

від ГУ Держгеокадастру: Ярошенко Г.Ю., за довіреністю в порядку самопредставництва;

від ТОВ "СГ Торг": не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 22 травня 2019 року (повний текст складено 31.05.2019р.)

по справі № 916/129/19

за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в інтересах територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Торг"

про зобов`язання ТОВ "СГ Торг" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1600 га, вартістю 444320 грн., розташовану на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137300:66:002:0005, -

суддя суду першої інстанції: Малярчук І А.

час та місце винесення рішення: 22.05.2019р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.11.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2019 року Заступник прокурора Одеської міської прокуратури №2 (далі - прокурор, апелянт) звернувся в інтересах Одеської міської ради (далі - Міська рада, позивач-1) та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Держгеокадастр, позивач- 2) до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Торг" (далі - відповідач, ТОВ СГ Торг ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. по справі №916/129/19 (суддя Малярчук І.А.) у позовних вимогах Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах Одеської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області відмовлено у повному обсязі.

Судове рішення мотивовано відсутністю встановлення місцевим господарським судом доведеності та обґрунтованості звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. по справі №916/129/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги Заступник прокурора Одеської області посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначає, що при винесенні рішення Господарським судом Одеської області безпідставно не враховано, прокурор набув право на представництво на підставі не здійснення захисту інтересів держави Одеською міською радою та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.

Так, апелянт зазначає, що місцевою прокуратурою №2 було встановлено, що у провадженні Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018160470002731, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2018р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України (будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці).

Дане правопорушення вчинено ТОВ "СГ Торг" шляхом самовільного будівництва автогазового та бензинового заправного пункту на частині земельної ділянки, яка, за результатами огляду ГУ Держгеокадастру в Одеській області, належить на праві власності Одеській міській раді та розташована між двох невиділених земельних ділянок за кадастровими номерами 5110137300:42:002:0004 та 5110137300:66:002:0005,

Апелянт зауважує на тому, що ані Одеська міська рада, ані Держгеокадастр як відповідні органи, уповноважені здійснювати функції держави, не вжили жодного заходу, направленого на захист інтересів держави в сфері земельних відносин.

Тобто, прокуратура наполягає на тому, що нездійснення захисту згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру полягає в тому, що уповноважені суб`єкти - Одеська міська рада та ГУ Держгеокадастру в Одеській області, за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернулись, будь-яких заходів, спрямованих на захист порушеного права на землю (направлення претензії, звернення до суду з відповідним позовом, тощо) не вжили.

На думку, апелянта, вказані обставини відображають бездіяльність позивачів, що обумовило звернення до суду прокурора с відповідним позовом та стали підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Одеської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, що не врахував Господарський суд Одеської області.

Крім того, посилаючись на ст. 23 Закону України прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведення прокуратурою того, що Одеська міська рада та Держгеокадастр не здійснюють захист інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з тим, що зазначеними статтями не визначено конкретних підстав, якими повинен обґрунтовуватися висновок про невиконання органом державної влади своїх обов`язків щодо захисту прав та інтересів держави.

Також, прокурор звертає увагу, що позивач-1 та позивач-2 не оскаржували наявність підстав для представництва у прокуратури, заперечень проти цього не висловлювали, а навпаки, вважали вимоги прокурора обґрунтованими.

Більш детальніше доводи прокуратури викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області ради на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. по справі №916/129/19 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги.

10.07.2019р. від Заступника прокурора Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду надійшли докази усунення відповідних недоліків.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. по справі №916/129/19, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019р. розгляд справи №916/129/19 призначено на 09.09.2019р.

Разом з тим, під час розгляду матеріалів апеляційної скарги встановлено, що у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19) разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.

У зв`язку з тим, що як у справі №916/129/19, так і у справі №587/430/16-ц правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, колегія суддів з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. по справі №916/129/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №587/430/16-ц, про що було зазначено в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі від 09.09.2019р.

27.09.2019 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Заступника прокурора Одеської області про поновлення апеляційного провадження у справі №916/129/19, у зв`язку із закінченням касаційного перегляду справи №587/430/16-ц та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/129/19.

Тому, ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.10.2019р. апеляційне провадження у справі №916/129/19 поновлено, розгляд справи призначено на 20.11.2019 року.

05.11.2019р. від Одеської місцевої прокуратури №2 знов надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у даній справі, яке судова колегія залишає без розгляду, у зв`язку із задоволенням аналогічного клопотання від 27.09.2019р. та поновленням апеляційного провадження у справі №916/129/19 ухвалою від 03.10.2019р.

19.11.2019р. від ТОВ СГ Торг до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення.

Водночас, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020р. апеляційне провадження у даній справі було знов зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 18 (провадження №12-194гс19).

Після оприлюднення постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020р. апеляційне провадження у справі №916/129/19 було поновлено з 30.09.2020р., розгляд справи призначено на 30.09.2020р. о 12:30 год.

Відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції від 30.09.2020р. у судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2020р.

У судовому засіданні 04.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.05.2018р. між фізичною особою - підприємцем Симуняк Денисом Віталійовичем (далі - Орендодавець) та ТОВ "СГ Торг" (далі - Орендар) було укладено договір оренди №05/05 (далі - договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за двостороннім, актом у строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 286,00 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3-А, для самостійного використання та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату, в порядку та на умовах визначених в даному Договорі. Об`єкт оренди надається Орендарю з метою розміщення та експлуатації Автомобільного газозаправного пункту (п.п. 1.1., 2.1. договору)

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 19.10.2018р. по справі №521/17615/18 надано дозвіл на проведення огляду місцевості, приміщень, речей та документів, а саме: земельної ділянки, розташованої в районі межі між двох невиділених земельних ділянок за кадастровими номерами: 5110137300:42:002, 5110137300:66:002 на території Овідіопольської дороги біля паркану території ТОВ "Міжнародний Аеропорт Одеса" на південно-захід від АЗС "БРСМ-Нафта", за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 А - будівель та споруд, які побудовані на вказаній земельній ділянці.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці розпочате досудове розслідування, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення за №12018161470002731 від 07.08.2018р. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України (будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці).

На виконання ухвали Малиновського районного суду від 19.10.2018р. був складений Акт обстеження земельної ділянки №802-ДК/807/АО/10/01/-18 від 26.10.2018р. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яким зазначено, що на всій площі земельної ділянки, розташованій на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005, знаходиться автомобільна заправна станція "Газактив", до складу якої входять: 1 нежитлове приміщення, яке використовується в якості каси та підсобного приміщення, 2 автозаправні колонки; вся земельна ділянка вимощена тротуарною плиткою, на узбіччі дороги розташована інформаційна стела.

В подальшому, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №802-ДК/834/АП/09/01/-18 від 26.10.2018р., Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області констатовано невиконання ТОВ "СГ Торг" вимог чинного законодавства щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме: на земельній ділянці, розташованій на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005, площею 0,1600 га, знаходиться автомобільна заправна станція "Газактив", до складу якої входять: нежитлове приміщення, яке використовується в якості каси та підсобного приміщення, 2 автозаправні колонки; 2 резервуари з пальним. Вся земельна ділянка вимощена тротуарною плиткою, на узбіччі дороги розташована інформаційна стела. Із земельної ділянки, площею 0,1020 га, знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №001502 від 26.11.2018р., встановлено факт здійснення самовільного будівництва автогазової та бензинової АЗС "Газактив" на земельній ділянці на території м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 А, площею 1600 га, яку використовує ТОВ "СГ Торг".

Матеріали справи свідчать, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області своїми повідомленнями від 16.08.2018р. №802-ДК/0274/04/01/18, від 31.08.2018р. №802-ДК/0310/04/01/18 та від 26.09.2018р. №802-ДК/0348/04/01/18 викликав для надання пояснень щодо порушень земельного законодавства директора ТОВ СГ Торг - ОСОБА_1 .

Листом №10-15-0.49-2630/90-18 від 11.12.2018р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило Головне управління Національної поліції України в Одеській області про порушення ТОВ "СГ Торг" законодавства України щодо використання земельної ділянки, розташованої на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005, площею 0,1600 га.

Матеріали справи свідчать, що 14.02.2019р. КП ОМР "Одестранспарксервіс" надало письмову відповідь на заяву ФОП Симуняк Д.В., в якій зазначило, що договір балансоутримання місць паркування транспортних засобів з ФОП Симуняк Д.В. №77/М-кр-2016 (площа 286кв.м., 20м/м) за адресою: вул. Овідіопольська дорога, 3-А, був укладений 01.10.2016р. відповідно узгодженої та затвердженої схеми розміщення транспортних засобів та станом на 14.02.2019р. договірні відносини відсутні, договір розірвано, претензій немає, заборгованість між сторонами відсутня.

У свою чергу, ТОВ "СГ Торг" 01.03.2019р. направлено листи до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання спірної земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Овідіопольска дорога, 3-А.

Актом №291-ДК/303/АО/10/01/-19 від 05.04.2019р. обстеження спірної земельної ділянки, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області встановлено, що доступ до вищезазначеної земельної ділянки вільний; частина земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га, вимощена тротуарною плиткою, на якій знаходиться тимчасова споруда розмірами 4,5 м. на 2м., на узбіччі дороги розташована інформаційна стела. При цьому, даним актом встановлено, що форма власності на цю ділянку не визначена, категорія земель - не визначена, цільове призначення земель - не визначено. Крім того, право власності (користування) не зареєстровано.

Вказані обставини стали підставою звернення Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в інтересах територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

При зверненні з даним позовом, в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на невжиття Одеською міською радою та Держгеокадастром заходів із урегулювання спірних правовідносин, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цими органами інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зауважив про те, що звертаючись із відповідною позовною заявою прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради та в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Господарського суду Одеської області з огляду на наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч.1 ст. 2 Закону).

Згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції").

Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Між тим ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Одеська міська рада є органом, який на даний час наділений правом розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території міста Одеси.

Відповідно до ст.ст. 319, 386 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Одеська міська рада має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що про самовільне зайняття спірної земельної ділянки Одеській міській раді та її виконавчим органам, а також Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області стало відомо ще з 2018 року, про що свідчить Акт Держгеокадастру від 30.05.2018р. та Акт Одеської міської ради від 26.11.2018р., однак жодних заходів до припинення її незаконного використання станом на дату подачі відповідного позову у даній справі ані Одеською міською радою, ані Держгеокадастром не вжито.

Зазначене свідчить про усвідомлену пасивну поведінку відповідних органів, уповноважених на звернення до суду за захистом інтересів держави, не здійснення ними захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення в суд позову прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради та в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане підтверджується правовими позиціями викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц від 26.06.2019р. та у справі №903/129/18 від 15.10.2019р.

За таких обставин, враховуючи нездійснення позивачами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, незвернення їх до суду із відповідним позовом, колегія суддів погоджується із доводами, наведеними прокурором в апеляційній скарзі, про те, що у даному випадку прокурором обґрунтовано наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність обґрунтованості звернення прокурора до суду є помилковими.

Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 у справі №916/129/19 - розгляду по суті.

Предметом спору у даній справі є вимога прокуратури про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю СГ Торг .

Відповідно до статті 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За приписами ст. ст. 187, 188 3емельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок тощо; д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до ст. 9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед інших, мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з п. 1, 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 (далі - Положення), Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

У пункті 3, підпунктах 30, 31, 34 пункту 4 цього Положення визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття; розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Матеріали справи свідчать, що 30.05.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області складено Акт №802-ДК/807/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 5110137300:42:002:0005, відповідно до якого наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки: згідно наявних у Відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та направо постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, других примірників державних актів та примірників договорів оренди землі станом на 31.12.2012р. право власності (користування) не зареєстровано.

Разом з тим, за вказаним Актом на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005 знаходиться автомобільна заправна станція Газактив .

В подальшому, на виконання ухвали Малиновського районного суду від 19.10.2018р. Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області була здійснена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005.

За результатами цієї перевірки 26.10.2018р. державними інспекторами складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.10.2018р. №802-ДК/834/АП/09/01/-18, у якому зазначено про встановлення факту самовільного зайняття ТОВ СГ Торг (в особі директора - Михайленка С.О.) земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:42:002:0005, площею 0,1600 га, яка на праві комунальної власності належить Одеській міській раді. Держгеокадастром також встановлено факт невиконання ТОВ "СГ Торг" вимог чинного законодавства щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме: на земельній ділянці знаходиться автомобільна заправна станція "Газактив", до складу якої входять: нежитлове приміщення, яке використовується в якості каси та підсобного приміщення, 2 автозаправні колонки; 2 резервуари з пальним. Вся земельна ділянка вимощена тротуарною плиткою, на узбіччі дороги розташована інформаційна стела. Із земельної ділянки, площею 0,1020 га, знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту). Більш того, в Акті зазначено, що жодних правовстановлюючих документів, підтверджуючих законні підстави використання зазначеної земельної ділянки ТОВ СГ Торг під автозаправною станцією, не надано.

Вищенаведене свідчить про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 53, 53-1, 53-3 КУпАП.

Разом з тим, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка була проведена Одеською міською радою 26.11.2018р., був складений відповідний Акт №001502, згідно з яким ТОВ СГ Торг самовільно використовує земельну ділянку площею 1600 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 А, що не відповідає вимогам ст.ст. 125, 126 та 211 Земельного кодексу України.

За вказаним Актом, інформація щодо документів, які підтверджують право власності чи право користування зазначеною земельною ділянкою, в департаменті комунальної власності Одеської міської ради відсутня.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ СГ Торг не набуло права користування спірною земельною ділянкою.

Судова колегія не враховує Договір оренди від 05.05.2018р. №05/05, який був укладений між ФОП Симуняк Денисом Віталійовичем (далі - Орендодавець) та ТОВ "СГ Торг" (далі - Орендар) та відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає за двостороннім, актом у строкове платне користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 286,00 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3-А, з метою розміщення та експлуатації на ньому Автомобільного газозаправного пункту, з огляду на таке.

У ст.792 Цивільного кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України вказано, що право на оренду ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України.

Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 13 наведеного Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 цього Закону).

Згідно ст. 17. Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 25 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, якщо договір оренди землі не зареєстрований орендарем у встановленому порядку, то він вважається таким, що не набрав чинності і не породжує для сторін жодних цивільних прав і обов`язків.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи про визнання недійсними договорів оренди (постанова від 13.06.2016р. у справі № 6-643цс16).

А за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №322/1178/17 від 15 січня 2020р., договір оренди землі вважається укладеним та розпочинає свою дію з моменту державної реєстрації такого договору, а не з моменту нотаріального посвідчення чи підписання сторонами.

Отже, апеляційний суд вказує, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент учинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план ділянки, а також відомості про правочини, учинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договором, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Водночас відсутність державної реєстрації договору буде свідчити про безпідставність користування земельною ділянкою.

Судова колегія зазначає, що докази державної реєстрації Договору оренди від 05.05.2018р. №05/05 у матеріалах справи відсутні.

Також, у матеріалах справи відсутні документи щодо підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ТОВ СГ Торг на вказану земельну ділянку.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження надання Одеською міською радою дозволу ТОВ СГ Торг дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання з підприємством не укладалися.

Таким чином, судова колегія зазначає, що ТОВ СГ Торг не набуло права користування спірною земельною ділянкою.

Зазначені дії ТОВ СГ Торг в розумінні ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель свідчать про вчинення самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судова колегія зауважує, що самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, призводить до не облікованого використання земель. Внаслідок самовільного використання цієї земельної ділянки не забезпечується надходження до місцевих бюджетів відповідних орендних платежів.

На підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, яке прийнято судом першої інстанції без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, що, в свою чергу, призвело до прийняття судом першої інстанції помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019 року у справі № 916/129/19 підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в інтересах територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Торг" щодо зобов`язання ТОВ "СГ Торг" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1600 га, вартістю 444320 грн., розташовану на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137300:66:002:0005.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. у справі №916/129/19 скасувати.

Позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в інтересах територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Торг" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,1600 га, вартістю 444320 грн., розташовану на території м. Одеси, поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 5110137300:66:002:0005.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений 09.11.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Ярош А.І.