Постанова

від 02.11.2020 по справі 910/23497/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Справа№ 910/23497/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Полякова Б.М.

за участю секретаря Звершховської І.А.

та представників:

від позивача - Чорний О.А. дов. б/н від 22.01.2020р.;

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юкон Технолоджиз"

на рішення господарського суду м.Києва від 14.02.2020р.

(повний текст складено 19.02.2020р.)

у справі №910/23497/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Селтон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юкон Технолоджиз"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.02.2020р. у справі №910/23497/17 позовні вимоги ТОВ "Селтон" задоволено повністю; визнано неправомірними дії ТОВ "Юкон Технолоджиз" з використання Технічних умов ТОВ "Селтон" - ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" при створенні ТУ У 28.2- 40257936-001:2017 "ІНФОРМАЦІЯ_2"; заборонено ТОВ "Юкон Технолоджиз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТОВ "Селтон" ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", у тому числі їх відтворення, створення, погодження і реєстрацію на їх основі інших Технічних умов, а також виготовлення з використанням таких Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, та інше передбачене законодавством України використання, а також здавання в майновий найм, прокат, транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників товарів; присуджено до стягнення з ТОВ "Юкон Технолоджиз" на користь ТОВ "Селтон" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 200 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Юкон Технолоджиз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2020р. у справі №910/23497/17 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Селтон" до ТОВ "Юкон Технолоджиз" відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юкон Технолоджиз" на рішення господарського суду м.Києва від 14.02.2020р. по справі №910/23497/17 та призначено її до розгляду на 01.06.2020р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020р. задоволено клопотання ТОВ "Юкон Технолоджиз" про призначення додаткової судової експертизи, доручено проведення судової експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю "Київський експертно дослідний центр" (02000, м.Київ, вул.Грінченка, 1, офіс 102, ідентифікаційний код 38133249).

23.09.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський експертно дослідний центр" до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист №15128 від 21.09.2020р. про залишення ухвали суду без виконання експертизи та повернення матеріалів справи №910/23497/17 до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2020р. поновлено апеляційне провадження у справі №910/23497/17, призначено судове засідання на 02.11.2020р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Юкон Технолоджиз" на рішення господарського суду м.Києва від 14.02.2020р. по справі №910/23497/17 колегією суддів в іншому складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Селтон" звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ "Юкон Технолоджиз" про:

- визнання неправомірними дій відповідача з використання Технічних умов (надалі - ТУ) ТОВ "Селтон" - ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" при створенні ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2";

- заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання будь-яким чином Технічних умов ТОВ "Селтон" ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", у тому числі їх відтворення, створення, погодження і реєстрацію на їх основі інших Технічних умов, а також виготовлення з використанням таких Технічних умов продукції, її реалізацію, ввезення на митну територію України, та інше передбачене законодавством України використання, а також здавання в майновий найм, прокат, транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників товарів.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивач приймав участь у запиті комерційних пропозицій на постачання фільтрів-поглиначів типу ФП-300 для захисних споруд цивільного захисту та під час проведення процедури маркетингових досліджень ринку, Замовником було направлено запити щодо надання комерційних пропозицій ТОВ "Селтон" та ТОВ "Юкон Технолоджиз". З боку ТОВ "Юкон Технолоджиз" було надано пропозицію на постачання фільтрів-поглиначів, які виготовлено у відповідності з ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2", розробником яких є відповідач, при тому що ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" є копією, розроблених ТОВ "Селтон" ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", які пройшли усі необхідні погодження, у встановленому порядку, зареєстровані у ДП "Укрметртестстандарт" та містяться в державному реєстрі, а відтак ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" скопійовано з ТУ У 28.2- 32556556-012:2046 "ІНФОРМАЦІЯ_1", при тому що ТОВ "Селтон" не надавав ТОВ "Юкон Технолоджиз" прав на використання своїх технічних умов, не передавав врахованих копій технічних умов.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на те, що додані позивачем до позову копії ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" отримані позивачем незаконно, оскільки дані ТУ є конфіденційною інформацією, дозвіл на розповсюдження якої відповідачем не надавався. Окрім того, відповідач зазначав, що позивачем не доведено факту використання відповідачем ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" при здійсненні його господарської діяльності, тобто не доведено порушення прав позивача, а отже вимоги позивача є безпідставними.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 02.03.2018р. було призначено у справі № 910/23497/17 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності; зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи до суду після проведення Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

27.02.2019р. Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мінюсту України було надіслано місцевому суду висновок № 097/18 від 20.002.2019р. судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (а.с. 89-113 т.2).

10.04.2019р. відповідачем було подано місцевому суду висновок експертів №02-05/2018 від 04.06.2018р. за результатами проведення експертного дослідження в галузі авторського права, що було здійснене за замовленням відповідача (а.с. 10-47 т. 3).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2019р. було призначено у справі № 910/23497/17 додаткову судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності; зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи до суду після проведення Державним підприємством "Інформаційні судові системи" додаткової судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

30.10.2019р. ВСП ДП "Інформаційні судові системи" "Центр судової експертизи та експертних досліджень" було надіслано місцевому суду лист про неможливість проведення експертизи у зв`язку з несплатою вартості експертного дослідження (а.с. 15 т. 4).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", об`єктами авторського права є літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

За визначенням абз. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про стандартизацію", технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про стандартизацію", право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Згідно ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Стаття 441 ЦК України визначає, що використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Поряд із тим частина 3 ст. 15 вказаного Закону визначає, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер; 11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Разом із тим, згідно пункту "в" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення (пункт "б" абзацу другого частини першої статті 52 Закону).

Таким чином, для встановлення факту порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся із позовом у даній справі, місцевий суд повинен був встановити наявність в ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" ознак об`єкту авторського права та у випадку встановлення такого факту - чи були використані дані ТУ відповідачем при створенні належних йому ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2".

В матеріалах справи містяться наступні висновки експертів:

Висновком експерта Ковальової Н.М. №097/18 від 20.02.2019р. за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності (далі - Висновок №097/18), яка була проведена відповідно до ухвали місцевого суду у даній справі від 02.03.2018р. було встановлено наступне:

- ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи, містять ознаки об`єкта авторського права, а саме, відносяться до літературного письмового твору технічного характеру; є результатом творчої діяльності його автора(-ів) (розробника(-ів) (є оригінальним); має відповідну форму вираження у вигляді тексту, який можна відтворювати (використовувати).

- ТОВ "Юкон Технолоджиз" при створенні твору технічного характеру ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" було використано твір ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", розроблений ТОВ "Селтон".

- Твір ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" не є переробкою твору ТУ У 28.2- 32556556-012:2016 "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Висновком експертів Свентозельською Т.Р. та Андрєєвою А.В. №02-05/2018 від 04.06.2018р. за результатами проведення експертного дослідження в галузі авторського права (далі - Висновок №02-05/2018), яке було здійснене на замовлення відповідача, було встановлено наступне:

- об`єкт дослідження ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" не є результатом творчої праці та не містить у собі ознаки об`єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в наданих матеріалах.

- вирішувати питання щодо переробки об`єкту дослідження ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" неможливо, оскільки такий об`єкт є неналежним для вирішення цього питання.

- в об`єкті дослідження ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" не відтворено об`єкт дослідження ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки об`єкт дослідження ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" не є точною копією об`єкту дослідження ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В матеріалах справи також міститься рецензія, за запитом ТОВ "Юкон Технолоджиз", на висновок експерта № 097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019р., яка була складена представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним України (реєстр №419), кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем 06.05.2019р. (а.с. 95-112 т. 3). У рецензії останній зазначив про те, що експертне дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого складено висновок експерта №097/18, проведено неповно, не об`єктивно, з виходом експерта за межі його компетенції та порушеннями приписів Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5, а зроблені на його основі висновки є неповними, необ`єктивними та необґрунтованими, що свідчить про порушення принципів законності, об`єктивності і повноти дослідження, визначених ст. 3 Закону України "Про судову експертизу", та приписів ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу щодо обов`язку експерта надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, а тому цей висновок викликає серйозні сумніви у його правильності і, на думку рецензента, не може слугувати джерелом доказів у справі.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Місцевим судом було правильно вказано, що рецензія на висновок експерта № 097/18 за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.02.2019р., яка була складена 06.05.2019р. представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем не є висновком експерта у розумінні вказаних приписів ст. 99 ГПК України, оскільки містить, у свою чергу, правову оцінку Висновку № 097/18.

Згідно ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься видане 26.12.2018р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 Технічні умови "ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором якого є ОСОБА_1 та авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Селтон" (далі - свідоцтво № НОМЕР_1).

Частина 5 ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначає, що суб`єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством. Особа, яка володіє матеріальним об`єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1756 від 27.12.2001р. "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір" (в редакції, що була чинна станом на 26.12.2018р. - на момент видачі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 ) визначено, що установою, яка згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права" виконує дії, пов`язані з державною реєстрацією прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також з реєстрацією договорів, які стосуються права автора на твір, є Міністерство економічного розвитку і торгівлі. (п. 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України).

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1 , яке було видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі в межах його повноважень, станом на 26.12.2018р. є належним та допустимим доказом, який засвідчує той факт, що твір ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" є об`єктом авторського права, власником якого є позивач.

У своїх доводах відповідач стверджує, що свідоцтво № НОМЕР_1 було видане з порушенням вимог Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, що затверджений зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України № 1756 від 27.12.2001р. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що дане свідоцтво було визнане недійсним у встановленому законом порядку, а встановлення факту правомірності видачі свідоцтва № НОМЕР_1 не є предметом спору у даній справі, місцевий суд законно не прийняв ці доводи відповідача.

Також відповідач у своїх доводах стверджує, що ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" були отримані позивачем незаконно, оскільки дані ТУ є конфіденційною інформацією. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт такого незаконного отримання даних ТУ з боку позивача, тому суд першої інстанції правильно не прийняв ці доводи ТОВ "Юкон Технолоджиз".

Матеріалами справи доведено, що твір ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" є об`єктом авторського права, належить позивачеві відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.12.2018р., яке було видане у встановленому законом порядку, тому місцевий суд правильно поставився критично до висновку експертизи №02-05/2018 від 04.06.2018р. Суд першої інстанції правильно вказав, що відповіді експертів у даному дослідженні не дозволяють встановити обставини щодо використання відповідачем твору ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" при створенні ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" в розумінні ст. 441 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

У дослідженні, за результатом якого експертом було складено Висновок № 097/18 від 20.02.2019р., експерт дійшов висновку про те, що ТОВ "Юкон Технолоджиз" при створенні твору технічного характеру ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" було використано твір ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1", розроблений ТОВ "Селтон". При цьому експертом було здійснене порівняння розбіжностей між ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" та встановлено, що тексти зазначених ТУ збігаються за змістом та вказана обставина в повному обсязі не спростована у рецензії від 06.05.2019р. на даний висновок, що була складена представником у справах інтелектуальної власності, патентним повіреним, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем.

Місцевий суд дійшов правильного висновку, що позивач є власником об`єкту авторського права - твору ТУ У НОМЕР_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" відповідно до свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_1, яке було видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та, як встановлено експертом у Висновку № 097/18, відповідач використав даний твір при створенні власних Технічних Умов - ТУ У НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" неправомірно.

Так, за змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

При здійсненні судочинства, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права

Відтак, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Як зазначалося вище за приписом п. 3. ч. 1 ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.

Дана норма кореспондується також із зазначеним вище приписом п. б) ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за якою до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Селтон" в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що порушень діючого законодавства судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Юкон Технолоджиз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 14.02.2020р. у справі №910/23497/17 - без змін.

Справу №910/23497/17 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.11.2020р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

Б.М. Поляков