Постанова

від 04.11.2020 по справі 913/299/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа № 913/299/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Радіонова О.О. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від прокуратури:Хольченков А.О., посвідчення №057299 від 09.10.2020р. від позивача:не з`явився від відповідача-1:не з`явився від відповідача-2:не з`явився від третьої особи:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області (вх.№2185 Л/3 від 28.08.2020р.) на рішення господарського суду Луганської області ухвалене 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р. у м.Харкові) у справі№913/299/20 (суддя Шеліхіна Р.М.) за позовомВиконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області, м.Старобільськ Луганської області до відповідачів 1.Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області; 2.Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Старобільського міжшкільного навчально - виробничого комбінату Старобільської районної ради Луганської області, м.Старобільськ Луганської області провизнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та зобов`язання повернути приміщення

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах, - Старобільської районної ради Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, (далі - позивач), до відповідача-1, Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, та відповідача-2, Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, з наступними вимогами:

- визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень №13 від 04.09.2015р., укладений між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області, загальною площею 170,1кв.м, вартістю 173.156,00грн., розташованих за адресою: вул.Гаршина, 27, м.Старобільськ, Луганська область;

- зобов`язати Старобільську районну державну адміністрацію Луганської області звільнити нежитлові приміщення загальною площею 170,1кв.м, вартістю 173.156,00грн., розташовані за адресою: вул.Гаршина, 27, м.Старобільськ, Луганська область, та повернути їх Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.05.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Старобільський міжшкільний навчально - виробничий комбінат Старобільської районної ради Луганської області, м.Старобільськ Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р.) у справі №913/299/20 позовні вимоги задоволено. В основу рішення покладено висновки суду про те, що, оскільки спірний об`єкт оренди не може використовуватися не за освітнім призначенням (зокрема, для функціонування Центру надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації Луганської області), договір оренди №13 від 04.09.2015р. підлягає визнанню судом недійсним як такий, що вчинений з порушенням вимог закону - Закону України "Про освіту" та постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010р. З огляду на задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача-2 звільнити спірні нежитлові приміщення та повернути їх відповідачу-1 шляхом підписання акту прийому-передачі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Відділ освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р.) у справі №913/299/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем-1 зазначено, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. В якості підстав для скасування рішення місцевого господарського суду скаржник наголошує на сукупності наступних обставин:

- судом першої інстанції залишено поза увагою, що підпунктом 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010р., дозволено передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, за умови, що такі об`єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі;

- господарським судом Луганської області не вивчено докази на підтвердження того, що приміщення, яке є об`єктом спірного договору оренди, не використовувалось у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, було тимчасово вільне, у зв`язку з чим передання цього приміщення в оренду Старобільській районній державній адміністрації Луганської області не порушувало права осіб, які навчаються чи працюють у навчальному закладі;

- місцевим господарським судом не враховано частину 1 статті 79 Закону України Про освіту , якою визначено, що джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності можуть бути, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- судом першої інстанції залишено без уваги рішення Старобільської районної ради Луганської області №33/10 від 21.02.2019р. Про надання згоди Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на збільшення орендованої площі для розміщення Центру надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації , яким надано в оренду приміщення будівлі на вулиці Гаршина, 27, міста Старобільськ;

- господарським судом Луганської області не враховано, що порушень з боку орендаря за час використання спірного орендованого приміщення не було, орендодавець пропозиції щодо розірвання договору не надсилав, кошти від надання адміністративних послуг частково надходять до Старобільського районного бюджету та є одним з джерел фінансування освітніх закладів.

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020р. вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.

У зв`язку зі знаходженням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.09.2020р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Радіонова О.О.

Після усунення Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 02.09.2020р., ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р.) у справі №913/299/20 та зобов`язано інших учасників справи у строк до 06.10.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

01.10.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на поштову адресу суду від Виконувача обов`язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якої останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, за коротким змістом відзиву, прокурор зауважує на наступному:

- частина 5 ст.63 Закону України Про освіту є нормою імперативного характеру та прямо встановлює заборону на використання об`єктів освіти не за призначенням. За приписами ч.4 ст.61 Закону України Про освіту , додатковими джерелами фінансування можуть бути, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, однак оренда приміщень дозволяється лише у випадках, якщо об`єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для провадження освітньої діяльності, а діяльність Старобільської районної державної адміністрації Луганської області не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу;

- твердження відповідача-1 з приводу неврахування судом доказів, які свідчать про невикористання приміщення у навчально-виховній, навчально-виробничій діяльності є необґрунтованими, оскільки судом долучена до матеріалів справи заява відповідача-2 від 19.06.2020р. з відповідними доказами, досліджено матеріали справи та оцінено надані сторонами докази;

- надання Старобільською районною радою Луганської області згоди Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на збільшення орендованої площі для розміщення Центру надання адміністративних послуг свідчить про бездіяльність позивача, яка має триваючий характер і яка стала підставою для звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду.

На підтвердження правомірності висновків місцевого господарського суду та, відповідно, правомірності заявлених позовних вимог прокурор посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №905/1227/17.

Позивач, відповідач-2 та третя особа своїм правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.10.2020р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.10.2020р. призначив справу №913/299/20 до розгляду на 04.11.2020р.

У судовому засіданні 04.11.2020р. прокурор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити оскаржуване рішення без змін. Представники позивача, відповідачів та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області викладена безпосередньо в апеляційній скарзі.

Судом також враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №913/299/20 за відсутністю представників позивача, відповідачів та третьої особи за наявними матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 04.11.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення прокурора у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.09.2015р. між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - орендодавець) та Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №13 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул.Гаршина, 29 (будівля Старобільського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Старобільської районної ради Луганської області) (далі - майно), загальною площею 121,69кв.м, що знаходиться на балансі Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації, балансовою вартістю 173.156,00грн. Майно передається в оренду для розміщення центра надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.

Згідно з п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада району, а орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами п.2.4 договору, обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку пропорції розподілу та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад району, що знаходиться в управлінні Старобільської районної ради і становить без ПДВ за рік 1грн. (п.3.1 договору).

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір діє з 04.09.2015р. по 31.12.2015р. включно.

04.09.2015р. між сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення до договору №13 від 04.09.2015р., який підтверджує факт передачі приміщення Старобільській районній державній адміністрації Луганської області.

Додатковими угодами сторони продовжували строк дії договору, вносили зміни до реквізитів сторін, зокрема додатковою угодою №27/12 від 16.01.2020р. сторони продовжили строк дії договору по 31.12.2020р. (включно).

Додатковими угодами вносилися зміни до загальної площі орендованої частини нежитлового приміщення. Так, додатковою угодою від 04.05.2016р., у зв`язку із необхідністю розміщення відділу державної реєстрації районної державної адміністрації, внесено зміни до п.1 договору оренди та визначено площу орендованої частини нежитлового приміщення на рівні 185,29кв.м. Додатковою угодою №11 від 01.03.2019р., на підставі рішення Старобільської районної ради Луганської області №33/10 від 21.02.2019р., розширено площу орендованого приміщення до 355,39кв.м для розміщення Центру надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації та відділу державної реєстрації районної державної адміністрації. Додатковою угодою №33 від 11.03.2020р. зменшено орендовану площу на 185,29кв.м та залишено в оренді Старобільської районної державної адміністрації Луганської області 170,1кв.м за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул.Гаршина, 27.

Підставою для звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду стало порушення під час укладення договору №13 від 04.09.2015р. вимог ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" (об`єкти освіти, що фінансуються з бюджету, не підлягають використанню не за призначенням).

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Спір у розглядуваній справі стосується визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №13 від 04.09.2015р., укладеного між Відділом освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області та Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області, предметом якого є частина нежитлового приміщення загальною площею 170,1кв.м, розташованого за адресою: вул.Гаршина, 27, м.Старобільськ, Луганська область, та яке обліковується на балансі Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №905/1227/17.

Частиною 2 статті 18 Закону України Про освіту (далі - Закон; у редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди) визначено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст.28 Закону система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст.29 Закону структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; самоосвіту.

Частинами 1, 4 ст.61 Закону унормовано, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За приписами ч.1 ст.63 Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, у контексті приписів ч.4 ст.61 Закону майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду, зокрема, приміщень.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.63 Закону об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

У підпункті 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010р. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності зазначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001р., передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, у якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №905/1227/17, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №906/164/17, у постановах Верховного Суду від 05.08.2020р. у справі №913/152/18 та від 02.09.2020р. у справі №913/589/18.

У матеріалах справи міститься статут Старобільського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Старобільської районної ради Луганської області, згідно п.1.7 якого головною метою комбінату, майно якого надано в оренду за спірним договором, є трудова підготовка учнів 8-11 класів, професійна підготовка старшокласників, професійна підготовка незайнятої частини молоді, професійна орієнтація та консультування учнівської молоді.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, комплекс будівель Старобільського міжшкільного навчально-виробничого комбінату є власністю територіальної громади в особі Старобільської районної ради Луганської області згідно рішення ради №34/2 від 23.04.2019р.

За змістом п.1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №563 від 01.08.2001р., навчально-виховний процес є системою організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об`єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, предмет спірного договору оренди №13 від 04.09.205р. - частина нежитлового приміщення - є об`єктом освіти.

При цьому господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку, що спірне приміщення передане Старобільській районній державній адміністрації Луганської області всупереч забороні, встановленій чинним на час його передачі законодавством, оскільки метою оренди є розміщення Центра надання адміністративних послуг та відділу державної реєстрації районної державної адміністрації, тобто діяльність, не пов`язана з навчально-виховним процесом. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Старобільської районної державної адміністрації Луганської області є державне управління загального характеру, що додатково свідчить про те, що використання спірного приміщення не пов`язане з навчально-виховним процесом. Разом з іншим, судова колегія звертає увагу, що умови спірного договору не містять положень про взаємовідносини сторін з питань навчально-виховного процесу.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що господарським судом Луганської області не вивчено докази на підтвердження того, що приміщення, яке є об`єктом спірного договору оренди, не використовувалось у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, було тимчасово вільне, у зв`язку з чим передання цього приміщення в оренду Старобільській районній державній адміністрації Луганської області не порушувало права осіб, які навчаються чи працюють у навчальному закладі. Так, Східний апеляційний господарський суд наголошує, що невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не надає орендодавцю права передати ці приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Усупереч твердженням скаржника, відсутність порушень з боку орендаря за час використання орендованого приміщення, відсутність пропозиції орендодавця щодо розірвання договору, надходження коштів від надання адміністративних послуг до Старобільського районного бюджету та використання їх для фінансування освітніх закладів не спростовують правомірності висновку місцевого господарського суду про передачу спірного приміщення відповідачу-2 усупереч забороні, встановленій чинним на час його передачі законодавством, та, як наслідок, правомірності висновку суду про наявність правових підстав для визнання недійсним договору оренди.

Саме лише рішення Старобільської районної ради Луганської області №33/10 від 21.02.2019р. Про надання згоди Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області на збільшення орендованої площі для розміщення Центру надання адміністративних послуг Старобільської районної державної адміністрації , яким надано надано згоду на збільшення площі оренди, не є підставою для визнання відсутності порушень вимог законодавства під час укладання спірного договору.

У зв`язку з наведеним висновок господарського суду Луганської області про те, що спірне приміщення передане в оренду Старобільській районній державній адміністрації Луганської області всупереч забороні, встановленій чинним на час укладення правочину законодавством, є обґрунтованим і, відповідно, спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі приписів статей 203, 215 ЦК України.

Наслідком недійсності правочину є обов`язок Старобільської районної державної адміністрації Луганської області звільнити спірне приміщення та повернути його Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (балансоутримувачу) за актом приймання-передачі.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.53 ГПК України підтверджена матеріалами справи, судом першої інстанції в ухвалі від 25.05.2020р. та учасниками справи не оспорюється. У розглядуваному випадку необхідність захисту прокурором економічних інтересів держави в особі Старобільської районної ради Луганської області зумовлена порушеннями, допущеними під час передачі в оренду комунального майна (приміщення навчального закладу) суб`єкту господарювання для здійснення діяльності, не пов`язаної з навчальним процесом. На підтвердження неналежного виконання Старобільською районною радою Луганської області покладених законом повноважень щодо управління спірним майном, прокурор під час звернення з позовом зазначав, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, не вжито заходів щодо захисту комунального майна від нецільового використання, щодо усунення відповідних порушень та повернення приміщення. Звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду майна, що належить до комунальної власності. Східний апеляційний господарський суд зазначає, що сам факт не звернення до суду Старобільської районної ради Луганської області з позовом свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення приміщення, у зв`язку із чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, м.Старобільськ Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р.) у справі №913/299/20 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2020р. (повний текст складено та підписано 29.07.2020р.) у справі №913/299/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 04.11.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09.11.2020р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота