Рішення

від 09.11.2020 по справі 911/1941/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2020 р. Справа № 911/1941/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА", 36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 72, кімната 308

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Друкарня", 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 75, квартира 63

про стягнення 34 707,07 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 57/К від 20.08.2019

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Друкарня" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу № 57/К від 20.08.2019 в розмірі 34 707,07 грн, з яких 26 463,68 грн основний борг, 1 023,60 грн пеня та 7 219,79 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов даного договору в частині повної та своєчасної оплати за переданий йому товар.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.08.2020 направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується матеріали справи.

Однак, поштове відправлення разом з ухвалою суду про відкриття провадження у справі було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою підприємства: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

05 жовтня 2020 року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що після подання позовної заяви до суду, відповідачем здійснено оплату основного боргу в загальній сумі 26 463,68 грн, проте не виконано зобов`язання щодо оплати нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну оплату отриманого товару.

В подальшому, 08.10.2020 через канцелярію суду надійшов оригінал заяви про зменшення розміру позовних вимог, до якої додано докази сплати відповідачем основної заборгованості.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (стаття 46 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами першою - другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що остання подана не в межах строків, визначених пунктом 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, оскільки провадження у даній справі відкрито 05.08.2020, а заява про зменшення позовних вимог датована 05.10.2020 (надійшла до суду 05.10.2020), з огляду на що суд долучає дану заяву до матеріалів справи, однак не приймає до розгляду,

З урахуванням викладених обставин, розгляд справи здійснюється у межах позовних вимог заявлених позивачем в позовній заяві.

Враховуючи, що відповідачем сплачено суму основного боргу по справі № 911/1941/20, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 05.08.2020 про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не реалізував своє право на подання відзиву, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив. Відповідного клопотання про поновлення/продовження процесуального строку для вчинення відповідної дії, подання якого (клопотання) передбачено пунктом 4 Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", до матеріалів справи не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Справу розглянуто судом в розумний строк з урахуванням конкретних обставин, зокрема, положень законодавчих актів щодо запобіганню поширення захворюваності на COVID-19 та щорічної планової відпустки судді.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності суд

встановив:

20 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша Друкарня" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 57/К, відповідно до умов якого:

- Продавець зобов`язується передати у власність Покупця паперову продукцію (товар), що вказана в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, які складаються на кожну партію товару окремо та є невід`ємними частинами цього договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.1);

- ціна на товар є договірною (пункт 2.2);

- підтвердженням узгодження сторонами заявки Покупця є підписання сторонами рахунка-фактури та/або специфікації (пункт 2.3);

- передача товару від Продавця Покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях вимірювання, ціну товару та загальну вартість товару; дата вказана Покупцем у видатковій накладній про прийняття товару є датою поставки товару продавцем (пункт 3.1);

- розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у повному обсязі або частками протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня передачі товару, якщо інший строк сплати не передбачений у рахунку-фактурі або специфікації (пункт 4.2);

- Покупець зобов`язаний прийняти товар, своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений товар (пункт 5.4.1);

- у разі порушення строків оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання, включаючи день оплати товару. За прострочення оплати понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неоплаченого товару (пункт 9.2);

- договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2020 (пункт 11.2).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 52 524,97 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться видаткові накладні, складені за період з 13.03.2020 по 02.04.2020.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач лише частково сплатив за поставлений товар у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 26 463,68 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази оплати відповідачем отриманого від позивача товару у встановлені договором строки (протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару) відсутні.

Натомість, заявою про зменшення позовних вимог б/н від 05.10.2020 позивач повідомив, що після подання позовної заяви до суду відповідачем було сплачено основний борг по договору купівлі-продажу № 57/К від 20.08.2019, на підтвердження чого додав копії банківських виписок за період з 03.07.2020 по 02.10.2020, відповідно до яких відповідачем сплачено заборгованість за договором в сумі 26 463,68 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив 26 463,68 грн основного боргу за договором купівлі-продажу № 57/К від 20.08.2019, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Проте, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару позивачем останньому нараховано 1 023,60 грн пені та 20% штрафу у розмірі 7 219,79 грн.

Як вже зазначалось, відповідно до пункту 9.2 Договору у разі порушення строків оплати товару передбачено відповідальність покупця перед продавцем у вигляді штрафних санкцій, а саме пені та штрафу.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як встановлено судом, оплата поставленого товару відповідачем здійснена із порушенням встановленого Договором строку, а тому дії покупця є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно частини другої цієї статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною третьою цієї статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Наведеними нормами передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати товару більше ніж на десять днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованими.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені (пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання, включаючи день оплати товару), ніж встановленого в статті 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється у відповідності до умов договору.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, і встановив, що обчислення штрафних санкцій виконано арифметично правильно та не суперечить вимогам законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 023,60 грн пені та 7 219,79 грн штрафу. В іншій частині позовних вимог (26 463,68 грн основного боргу, які були сплачені відповідачем в процесі розгляду справи в суді) провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат суд виходив з наступного.

Згідно платіжного доручення № 939 від 17.07.2020 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.

Однак враховуючи, що спір виник з вини відповідача і сума основного боргу, в якій провадження у справі підлягає закриттю, була сплачена ним у процесі розгляду справи судом, витрати по сплаті судового збору, розмір яких становить мінімальний, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Як вбачається із позовних матеріалів, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У відповідності до положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем до матеріалів позовної заяви надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 6 від 22.06.2020, укладений між Адвокатським об`єднанням "Павла Іванчика і Вікторії Шульги "Акцепт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА", ордер на надання правничої (правової) допомоги серїї АЕ № 1027867 від 04.07.2020, виданий адвокату Шульзі Вікторії Сергіївні, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1905 від 20.10.2008 та платіжне доручення № 861 від 03.07.2020 на суму 5 000,00 грн (з відповідним призначенням платежу).

Згідно пункту 1.1 договору про надання правової допомоги клієнт (ТОВ "Інтерпап.ЮА") доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу із вирішення спірного питання клієнта з його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Наша Друкарня", код - 41161365, а саме: скласти позовну заяву від ТОВ "Інтерпап.ЮА" до ТОВ "Наша Друкарня" та направити її до Господарського суду Київської області, у разі необхідності здійснити представництво і правовий захист інтересів клієнта в господарському суді.

Пунктом 4.1 вказаного договору визначено вартість правової допомоги із складення позовної заяви складає 5 000,00 грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що є підставою для задоволення заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення не співмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відповідач не скористався наданим йому правом заявити про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не співмірність витрат не довів.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 26 463,68 грн основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наша Друкарня" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 75, квартира 63, ідентифікаційний код 41161365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпап.ЮА" (36014, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 72, кімната 308, ідентифікаційний код 43111452) 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн 60 коп. пені та 7 219 (сім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 79 коп. штрафу, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 09.11.2020