Рішення

від 22.09.2020 по справі 915/341/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 915/341/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: Катрича Є.О. - дов.№16/08 від 16.07.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 25395057; адреса для листування представника Хмелюка О.В.: 03062, м.Київ, пр-т Перемоги, буд.65, корп.Б, оф.455)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостолове-Агро" (54001, м.Миколаїв, вул.Пушкінська, буд.8, код ЄДРПОУ 31713688)

про: стягнення 184435,97 грн, -

в с т а н о в и в:

23.03.2020 Приватне акціонерного товариство "Страхова компанія "Колоннейд Україна" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №RL25688 від 16.03.2020 (вх.№3647/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостолове-Агро" про відшкодування збитків в сумі 184435,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

01.01.2018 між ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" (страховик, позивач) та ТОВ "Олександрівська зернова компанія" (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту №CAS0040088, предметом якого відповідно є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та згідно якого страховик прийняв на себе зобов`язання, зокрема компенсувати пошкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортні пригоди. Позивач посилаючись на ст.9, ч.1 ст.16, ст.20, ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", ст.979 ЦК України зазначив, що 06.07.2018 приблизно о 22 год. 10 хв. транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 заїхав на підйомник, що перебував на території елеватора ТОВ "Апостолове-Агро" по вул.Елеваторна, 1 в м.Апостолово, Дніпропетровської області з метою вигрузки пшениці. Внаслідок недодержання техніки безпеки та правил експлуатації вказаного вище підйомника, транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зазначений автомобіль впав з останнього. Згідно Висновку №5732 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 207972,39 грн. На виконання умов Договору добровільного страхування автотранспорту та згідно Страхового акту №5000021739 від 31.10.2018, ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" сплатила страхове відшкодування у розмірі 184435,97 грн. Посилаючись на ст.993, ч.1 ст.1166, ст.1191 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" позивач вказує, що ТОВ "ІНТЕР ТЕХ CEPBIC МОТОРС" в інтересах позивача було направлено на адресу відповідача регресну вимогу вих. №R/L25688/1 від 11.02.2019 на суму компенсації витрат передбачену законодавством, яку було вручено 05.03.2019, однак погашення вказаної заборгованості здійснено не було. У зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020, - справу №915/341/20 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.04.2020.

13.04.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 09.04.2020 (вх.№4654/20), в якому він просить розгляд справи проводити за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримано повністю.

16.04.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування збитків №11/4 від 14.04.2020 (вх.№4815/20), в якому він проти позову заперечує та зазначає наступне:

- ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" здійснило виплату ТОВ "Олександрівська зернова компанія" за фактом настання страхового випадку, який відбувся 06.07.2018 на території елеватора ТОВ "Апостолове-Агро". Транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 заїхав на підйомник на території елеватора за адресою Дніпропетровська обл., м.Апостолове, вул.Елеваторна 1, з метою вивантаження пшениці. Транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 впав з підйомника. ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" стверджує, що дана подія сталася в наслідок недодержання техніки безпеки та правил експлуатації вказаного вище підйомника.

- в обґрунтування свого твердження до позовної заяви доданий Висновок по наслідкам перевірки пропозиції, скарги, заяви громадян Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.07.2018. Також додана Форма заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування про страхуванню автомобіля та відповідальності автовласників від 06.07.2018. Відповідач звертає увагу суду, що у Висновку Апостолівського ВП містяться відомості лише про реєстрацію повідомлення до ЖЕО за номером №4606 та про проведення перевірки за фактом повідомлення та припинення перевірки. Відомості про конкретні діяння, які стали причиною даного випадку та відомості про те, ким саме ці діяння були вчинені - відсутні. Окрім того у Висновку Апостолівського ВП зазначений лише транспортний засіб КАМАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Точні дані про причеп та його реєстраційний номер також відсутні. Спираючись на зміст Висновку Апостолівського ВП, неможливо достовірно визначити, чи саме причеп КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був пошкоджений внаслідок даної події. Окрім того, відповідно до технічних паспортів на зазначені транспортні засоби та згідно з Страховим актом №5000021739 від 31.10.2018 власником транспортних засобів є ТОВ "ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС".

- документів які підтверджують підстави використання даних транспортних засобів ТОВ "Олександрівська зернова компанія" не надано. В то же час, відповідно до наданих документів транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , використовувався ТОВ "Олександрівська зернова компанія" у комерційних цілях. Водій, який безпосередньо керував вищезазначеним транспортним засобом під час події, яка сталася 06.07.2018 - ОСОБА_1 . Те, що ОСОБА_1 працює водієм у ТОВ "Олександрівська зернова компанія" підтверджується свідченнями, які зафіксовані працівниками поліції під час перевірки ЖЄО №4606 від 06.07.2018, про що йдеться у Висновку Апостілівського ВП. В той же час, у Заяві про настання страхового випадку мета використання автомобілю під час страхового випадку вказана як "особиста".

- в обґрунтування розміру відшкодування ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" надає Висновок експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ №5732 від 14.08.2018 та Страховий акт №5000021739 від 31.10.2018. В той же час, відповідно до Висновку Апостолівского ВП сума збитків зазначена як така, що становить менше 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2018 рік ця сума становить 220250,0 грн). Але слід звернути увагу, що у Висновку Апостолівського ВП не зазначений точний перелік пошкоджень, завданих транспортному засобу внаслідок даної події. З огляду на це слід звернути увагу на те, що заява ТОВ "ІНТЕР ТЕХ CEPBIC МОТОРС" про проведення дослідження про визначення вартості відновлювального ремонту подана 08.08.2018, що підтверджується Висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ №5732 від 14.08.2018. Через значний проміжок часу між безпосередньою подією, внаслідок якої могли бути завдані пошкодження та проведення експертизи та враховуючи відсутність достовірних відомостей про технічний стан транспортного засобу до 06.07.2018, відсутні ґрунтовні підстави вважати, що ці пошкодження були завдані саме внаслідок події, що сталася 06.07.2018, на території елеватора ТОВ "Апостолове-Агро". Відповідно до ч.5 ст.101 ГПК України та постанови Великої Палати Верховного Суду України від 18.12.2019 №522/1029/18 у висновку експерта повинно зазначатися, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. А оскільки дана інформація відсутня у Висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ №5732 від 14.08.2018, вважає цей доказ неналежним.

- також безпосередньо сам випадок, відповідно до свідчень водія, стався о 22 год. 10 хв. 06.07.2018. В той же час дата одержання Заяви про настання страхового випадку страховою компанією зазначена 06.07.2018. Відповідач звертає увагу на те, що після подій, які сталися в вищезазначений час, було здійснене повідомлення до чергової служби поліції, після чого на місце була направлена слідчо-оперативна група та група реагування патрульної поліції, якими здійснювалася перевірка обставин події, опитування свідків та документальне оформлення результатів своєї діяльності. Зважаючи на це, існують ґрунтовні підстави вважати, що Заява про настання страхового випадку не могла бути подана 06.07.2018. До того ж причеп КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований за 3 дні до страхового випадку, що підтверджується Додатковою угодою №5 до Договору добровільного страхування автотранспорту від 01.01.2018 №CAS0040088 (підстава укладання угоди - зміна державного реєстраційного номера). Дані обставини дають підстави підозрювати, що дана Додаткова угода та Заява про настання страхового випадку мають ознаки фіктивності.

- відповідно до ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187 ЦК України, постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі №908/2138/16, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність вcix елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Посилаючись на ч.1 ст.74 ГПК України відповідач вважає, що ПрАТ "СК"Колоннейд Україна" не надало ґрунтовних доказів, які б свідчили про протиправну поведінку працівників ТОВ "Апостолове-Агро" чи доказів які б підтверджували наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою працівників ТОВ "Апостолове-Агро" та завданою шкодою, з огляду на це, вважає недоведеним i те, що ТОВ "Апостолове-Агро" є винуватцем даної події. А отже, враховуючи дані обставини та те, що розрахунок завданих збитків не є об`єктивним та підтверджений неналежними доказами, вимога про відшкодування збитків є безпідставною.

27.04.2020 від відповідача на електронну (вх.№ЕП:5171/20) та поштову (вх.№5216/20) адреси суду надійшло клопотання №20/4 від 24.04.2020, в якому він просить суд відкласти проведення підготовчого засідання на іншу дату та сповістити про день та час засідання в установленому законом порядку.

27.04.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №RL25688 від 23.04.2020 (вх.№5164/20), в якій він вказує, що доводи наведені у відзиві на позов ним не визнаються повністю з наступних підстав:

- доведеність часу, місця та обставин події визначено Висновком Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.02.2018, Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, листом №49-1-3614 від 19.07.2018 Алостолівським ВП Нікопольським ВП ГУНП в Дніпропетровській області, рапортом Інспектора Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 06.07.2018.

- позивач вказує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу. На підставі складеного звіту про завдані збитки ТЗ марки КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно Страхового акту №5000021739 від 31.10.2018, рахунку №DP-1805019 від 27.07.2018 та платіжного доручення №500060892 від 01.11.2018 ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" сплатила обґрунтоване страхове відшкодування у розмірі 184435,97 грн. Також, в обґрунтування неправомірності нарахування та неправильності встановлення вартості матеріального збитку, відповідно ст.5 п.2 Наказу №142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" встановлено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Відповідачу було направлено таке повідомлення в якому запрошувались на огляд пошкодженого ТЗ для врегулювання питань в подальшому, однак відповідач такою можливістю не скористався. Отже, всі доводи відповідача не містять істотного підтвердження та не можуть бути прийняті судом як докази.

- що стосуються відшкодування завданих збитків, то слід звернути увагу на положення норм Закону України "Про страхування". Позивач посилаючись на ст.9, ч.1 ст.16, ст.20, ч.1 ст.25, ст.27 Закону України "Про страхування", ч.2 ст.512, ст.ст.514, 979, 993, 1192 ЦК та ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначає, що ним було повністю виконане своє зобов`язання перед страховиком. У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається зміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат i суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування на користь страхувальника не суперечить приписам ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного страхування наземного транспорту, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

Ухвалою суду від 30.04.2020 суд відклав розгляд справи №915/341/20 без визначення дати судового засідання та ухвалив провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

19.05.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 12.05.2020 (вх.№6118/20), в якому він зазначив, що у зв`язку із запровадженням в країні карантину відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" просить суд розгляд справи проводити без участі осіб за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи, що постановою Кабінетом Міністрів України від 17.06.2020 №500 неодноразово подовжено обмежувальні заходи до 31.07.2020, застосованих постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд ухвалою від 22.06.2020 призначив справу №915/341/20 до розгляду на 15.07.2020.

15.07.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.08.2020.

Ухвалою суду від 25.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 22.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрівська зернова компанія" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Колоннейд Україна" (страховик, позивач у справі) був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту №САS0040088, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) та згідно якого страховик прийняв на себе зобов`язання, зокрема компенсувати пошкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортні пригоди (а.с.31-34).

Полісом АМ/2271429 від 31.01.2018 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 200000,0 грн та франшизу у розмірі 0 (нуль) грн (а.с.38).

В подальшому 03.07.2018 між страхувальником та страховиком було підписано Додаткову угоду №5 до Договору добровільного страхування автотранспорту №САS0040088 від 01.01.2018, згідно п.1 якої внесені уточнення в реквізити забезпеченого транспортного засобу у зв`язку із зміною державного реєстраційного номеру. Зареєстрований транспортний засіб: Марка модель - КТС РССР14, рік випуску - 2013, номер кузова (шасі) - НОМЕР_4 , страхова сума - 600000,0 грн. Попередній державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 змінено на новий державний реєстраційний номер - НОМЕР_2 (т.1 ст.35).

Позивач у позові зазначає, що 06.07.2018 о 22 год. 10 хв. транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 заїхав на підйомник, що перебував на території елеватора ТОВ "Апостолове-Агро" по вул.Елеваторна, 1, в м.Апостолово, Дніпропетровської області з метою вивантаження пшениці. Внаслідок недодержання техніки безпеки та правил експлуатації вказаного вище підйомника , транспортний засіб марки КАМАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зазначений автомобіль впав з останнього.

Згідно наказу ТОВ "Олександрівська зернова компанія" №6/9-ос від 05.06.2018 за водієм ОСОБА_1 закріплено авто КТС КТКZ65 державний номерний знак НОМЕР_1 та причеп КТС РССР14 державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.39).

06.07.2020 ТОВ "Олександрівська зернова компанія" звернулося із заявою до ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування по страхуванню автомобіля та відповідальності автовласників (а.с.40-41).

В матеріалах справи міститься Висновок Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.07.2018, в якому зазначено, що 06.07.2018 до ЧЧ Апостолівського ВП надійшло повідомлення зі служби 102 з приводу звернення до них ОСОБА_1 про те, що 06.07.2018 в м.Апостолове по вул.Елеваторній у автомобіля КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ) обірвало лапу на підйомнику, внаслідок чого він покотився назад та пошкодиів автомобіль. Отримане повідомлення черговою службою поліції Апостолівського ВП зареєстровано до ЖЄО від 06.07.2018 за №4606 та на місце пригоди направлено групу реагування патрульної поліції Апостолівського ВП. В ході виїзду був опитаний ОСОБА_1 , який пояснив, що він працює водієм на ТОВ "Олександрівська зернова компанія". 06.07.2018 він на автомобілі КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ) з вантажем пшениці приїхав в м.Апостолове на "Єлеватор". О 21:20 він заїхав в приміщення для вивантаження зерна, виставив лапи , які фіксують задні колеса автомобіля для вивантаження. З правого боку лапа зламалася, в результаті чого автомобіль потягнуло назад та пошкодило автомобіль об причеп, котрий був причеплений позаду автомобіля.

Апостолівським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області зроблено висновок, що розгляд матеріалів перевірки ЖЄО №4606 від 06.07.2018 слід припинити, оскільки формально в даній події вбачається склад злочину передбаченого ст.194 КК України (навмисне пошкодження чужого майна), але диспозиція даної статті передбачає заподіяння збитків у крупних розмірах, не менше 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

19.07.2018 Апостолівським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надано відповідь №49-1-3614 на адвокатський запит адвоката ТОВ "Олександрівська зернова компанія" Ковальової Т.Ю., аналогічний за змістом Висновку по наслідкам перевірки пропозиції, скарги, заяви громадянина Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.07.2018 (т.1 а.с.123).

Згідно п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 визначено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Відповідачу було направлено таке повідомлення телеграфом, в якому його було запрошено на огляд пошкодженого автомобіля КТК КТКZ 65 НОМЕР_1 РССР14 НОМЕР_2 , який відбудеться 13.07.2018 о 09:00 за адресою Кіровоградська обл., м.Олександрія, вул.Свердлова, 43/2 (т.1 а.с.66). Позивачем у відповіді на відзив зазначено, що відповідач такою можливістю не скористувався.

Згідно Висновку №5732 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості відновлювального ремонту КТЗ від 14.08.2018 вартість відновлювального ремонту причіпа КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого у наслідок ДТП, становить 207972,39 грн в т.ч. ПДВ (ст.43-46).

Відповідно технічних паспортів на зазначені транспортні засоби та згідно із Страховим актом №5000021739 від 31.10.2018 власником транспортних засобів є ТОВ "ВА ГРЕЙН ЕКСПРЕСС" (а.с.37, 42).

На виконання умов Договору добровільного страхування автотранспорту №САS0040088 від 01.01.2018 на підставі Страхового акту №5000021739 від 31.10.2018 та рахунку DP-1805019 від 27.07.2018 ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" сплатила страхове відшкодування у розмірі 184435,97 грн, що підтверджується платіжним дорученням №500060892 від 01.11.2018 із призначенням платежу: "Страхове відшкодування Олександрійвська зернова к-я (Ва Грейн Експрес) по рах №DP-1805019 від 27.07.2018 згідно акту №5000021739 від 31.10.2 Без ПДВ" (а.с.42, 67-68).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач зобов`язаний відшкодувати страховій компанії 184435,97 грн, оскільки транспортний засіб марки КАМАЗ (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом КТС РССР14 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було пошкоджено внаслідок недодержання техніки безпеки та правил експлуатації підйомника, що перебував на території елеватора ТОВ "Апостолове-Агро" по вул.Елеваторна, 1, в м.Апостолово, Дніпропетровської області.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.9, ч.1 ст.16, ст.20, ч.1 ст.25, ст.27 Закону України "Про страхування", ст.979, 993, 1166, 1191, 1192 ЦК України.

В матеріалах справи міститься Договір доручення б/н від 31.12.2018 укладений між ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" (довіритель, позивач у справі) та ТОВ "ІНТЕР ТЕХ СЕРВІС МОТОРС" (повірений), відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб, до яких довіритель має права вимоги відповідно до чинного законодавства (п.1.1.) (а.с.29-30).

27.02.2019 ТОВ "ІНТЕР ТЕХ CEPBIC МОТОРС" в інтересах позивача було направлено на адресу відповідача претензію №R/L25688/1 від 11.02.2019 з пропозицією протягом одного місяця з дня отримання претензії переказати суму компенсації витрат у розмірі 184435,97 грн на користь ПрАТ "СК "Колоннейд Україна" на розрахунковий рахунок зазначений в вказаній претензії. В матеріалах справи міститься доказ направлення 27.02.2019 та отриманням відповідачем вказаної претензії - 05.03.2019 (а.с.69-71).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача за захистом своїх прав до Господарського суду Миколаївської області.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання зобов`язань за Договором добровільного страхування автотранспорту №САS0040088 з урахуванням Додаткової угоди №5 від 03.07.2018, було відшкодовано на користь страхувальника 184435,97 грн.

Керуючись ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України позивач зазначає, що до нього як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У таких правовідносинах, на думку позивача, відбувається перехід права вимоги від страхувальника до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Деліктна відповідальність - це наслідок позадоговірного завдання шкоди, що пов`язується з виникненням деліктного зобов`язання. За деліктним зобов`язанням правопорушник зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати завдану шкоду, а інша сторона має право вимагати від заподіювача виконання цього зобов`язання. На відміну від договірної відповідальності, деліктна відповідальність є наслідком порушення загального правила - не завдавати шкоди іншому, тобто абсолютного права особи. Наслідком реалізації деліктної відповідальності є відновлення первинного стану потерпілого. Зобов`язання з відшкодування завданої шкоди - це позадоговірні зобов`язання, що виникають внаслідок порушення особистих немайнових і майнових прав потерпілого. Такі зобов`язання мають абсолютний характер і спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення цих прав за рахунок заподіювача шкоди або за рахунок інших осіб, на яких законом покладено обов`язок її відшкодування.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню заподіювачем потерпілому, визначається відповідно до виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, або реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Суб`єктом деліктної відповідальності є особа, яка завдала шкоди, - це може бути громадянин або юридична особа. Виняток із загального правила може бути тоді, коли безпосередній заподіювач шкоди та суб`єкт відповідальності не збігаються в одній особі. До таких винятків належать: відшкодування юридичною чи фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків; відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органів державної влади; відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітньою особою; відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, тощо. Усі ці винятки визначено цивільним законодавством.

Суб`єктний склад зобов`язань із відшкодування шкоди в процесі їх реалізації може варіюватися й суттєво змінюватись. У суб`єктному складі може відбуватися заміна як потерпілого, так і суб`єкта деліктної відповідальності. Зокрема, така заміна може настати за умови суброгації та регресу. При суброгації на підставі відповідного акта відбувається перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник має щодо заподіювача, тобто особи, винної в збитках.

Відшкодування шкоди відбувається на підставі імперативних цивільно-правових норм, дію яких неможливо змінити за згодою сторін.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина.

Протиправність поведінки заподіювача шкоди характеризується тим, що неправомірна поведінка особи, яка завдала шкоду, як умова деліктної відповідальності передує відшкодуванню. Тобто відшкодуванню підлягає шкода, завдана неправомірними, протиправними діями.

Протиправна поведінка особи - це діяння, які насамперед порушують норму права й одночасно порушують суб`єктивне право іншої конкретної особи. Таким чином, будь-яке завдання шкоди особі чи майну слід розглядати як протиправне. Протиправна поведінка найчастіше виражається в активних діях, які спричинили збитки в майновій сфері особи чи немайнових відносинах.

До обов`язкових передумов виникнення деліктного зобов`язання також належить причинний зв`язок, який існує об`єктивно, незалежно від свідомості учасників таких правовідносин. Він пов`язується з протиправною поведінкою заподіювача шкоди та відповідними негативними наслідками такої поведінки, що спричиняє наслідки виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Також однією з особливостей є те, що деліктна відповідальність може настати навіть без вини заподіювача шкоди. Наприклад, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. У такому випадку вина заподіювача шкоди не вимагається, тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання, без наявності вини.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ДТП сталось внаслідок недодержання з боку відповідача - ТОВ Апостолово-АГРО техніки безпеки та правил експлуатації вказаного вище підйомника , про що ним зазначено у позовній заяві.

Тим більше, що у поясненнях водія ОСОБА_1 йдеться про те, що саме ним були виставлені лапи, що фіксують задні колеса автомобіля для вивантаження, а не працівниками елеватора. Причини поломки лапи підйомника не з`ясовувались та офіційно не зафіксовані.

Тобто, протиправні дії працівників елеватора, що призвели до вказаного ДТП (у формі певних дій чи бездіяльності) належним чином позивачем не доведені.

Крім того, рапорт інспектора СРПП №1 Апостолівського відділення поліції (а.с.120) не містить відомостей щодо пошкодження саме причепу КТС РССР14, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У рапорті взагалі йдеться про авто.

Так само у Висновку Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.07.2018 зазначено, що 06.07.2018 до ЧЧ Апостолівського ВП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до них звернувся ОСОБА_1 про те, що 06.07.2018 в м.Апостолове по вул.Елеваторній у автомобілі КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ) обірвало лапу на підйомнику, внаслідок чого він покотився назад та пошкодив автомобіль. Але не зазначено, який саме (автомобіль чи причеп).

Лише після отримання адвокатського запиту представника ТОВ Олександрівська Зернова Компанія (а.с.122), в якому наведені ідентифікуючі ознаки як автомобіля, так і причепа , Апостолівським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надано відповідь №49-1-3614 від 19.07.2018, в якій зазначено, що автомобіль КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ) заїхав на елеватор ТОВ Апостолово-АГРО разом з причепом (державний номер НОМЕР_2 ) (а.с.123), що не відповідає інформації, яка зафіксована у Висновку від 07.07.2018, який є офіційним процесуальним документом Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, не вбачається за можливе достеменно встановити, що внаслідок ДТП пошкоджень зазнав саме причеп КТС РССР 14 (державний номер НОМЕР_2).

Тобто, позивачем не доведено протиправної поведінки ТОВ Апостолово-АГРО , його вина у заподіянні збитків та наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою останнього.

Якщо ж розглядати спричинені майну ТОВ Олександрівська Зернова Компанія пошкодження як шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, то слід зазначити наступне.

Пунктом 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, обов`язок відшкодувати шкоду ви никає незалежно від вини заподіювана шкоди, тобто і за випадково завдану шкоду. У цьому полягає істотна особливість відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки порівняно з відшкодуванням на загальних підставах (ст.1166 ЦК України).

Поняття джерела підвищеної небезпеки на рівні закону закріплено у ст.1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992, відповідно до якого джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Наприклад, літак, автомобіль небезпечні неможливістю їх миттєвої зупинки, а будівництво - тією ж неможливістю зупинки техніки, предметами, піднятими на висоту або заглибленими, і заподіянням саме механічних ушкоджень (каліцтва).

Вичерпний перелік джерел підвищеної небезпеки навести досить складно, оскільки врахувати усі сучасні досягнення науки і техніки доволі проблематично. Тому, цілком можливо, що підйомник елеватора може бути віднесений до джерела підвищеної небезпеки.

Однак, вирішуючи питання про притягання тієї чи іншої особи до відповідальності на підставі ст.1187 ЦК України, слід визначити дві основні ознаки власника джерела підвищеної небезпеки: юридичну і матеріальну (фактичну).

Юридична ознака полягає в тому, що особа на відповідних правових підставах володіє об`єктом, діяльність з яким належить до джерел підвищеної небезпеки. Матеріальна ознака полягає в тому, що особа при цьому повинна фактично володіти об`єктом - експлуатувати його, використовувати, зберігати, утримувати. Ці дві ознаки власника повинні мати місце, як правило, за винятком передбачених законом випадків.

Для визнання особи відповідальною за шкоду, завдану джерелом під вищеної небезпеки, необхідна наявність цивільно-правових повноважень, що пов`язують особу з використанням, зберіганням або утриманням тран спортного засобу, механізму та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних речовін; тощо.

Повноваження здійснювати діяльність, що є джерелом підвищеної не безпеки, гуртуються на підставах, які мають цивільно-правове значення (право власності, інше речове право, договір підряду, довіреність тощо).

Якщо керування (володіння, користування) джерелом підвищеної небезпеки передається без належного правового оформлення (наприклад, транспортний засіб передавався без договору, довіреності тощо), вважається, що об`єкт не виходить із володіння власника (іншого безпосереднього титульного власника). У таких випадках саме він буде тією особою, яка повинна відповідати за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоду.

Крім посилання на те, що підйомник розташований на території елеватора ТОВ Апостолово-АГРО позивачем не надано жодних доказів того, що вказаний об`єкт, на момент ДТП, на певній правовій підставі перебував у власності (володінні) ТОВ Апостолово-АГРО .

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивачем не доведено повного складу правопорушення, яке є підставою для застосування деліктної відповідальності у вигляді відшкодування заподіяної шкоди, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Згідно наказу №238-б від 22.09.2020 у період з 29.09.2020 по 02.10.2020 суддя Мавродієва М.В. перебувала у відпустці, а у період з 05.10.2020 по 26.10.2020 перебувала на лікарняному, тому повне судове рішення у справі складено судом після виходу судді з лікарняного.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва