Рішення

від 22.10.2020 по справі 918/453/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/453/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури (33001, вул. Гарна, 29, м. Рівне, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (33028, вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 34847334)

до відповідача 1 Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, вул. Соборна, 12-А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 26259563)

до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Філона Вадима Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, вул. Соборна, 30, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25675242) та Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 Рівненської міської ради (33000, вул. Кн. Острозького, 20, м. Рівне, код ЄДРПОУ 22571128)

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернення приміщення

за участі представників:

- Прокурор Рівненської місцевої прокуратури: Кривецька-Люліч Тетяна Анатоліївна;

- від відповідача 1: Парчук Наталія Іванівна, довіреність;

- відповідач 2: Філон Вадим Пертрович;

- від відповідача 2: Романчук Ольга Миколаївна.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури (далі Прокуратура) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської міської ради з позовною заявою до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі відповідач-1 або Управління) та до Фізичної особи-підприємця Філона Вадима Петровича (далі відповідач-2 або Підприємець), у якій просив визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 16.10.2019 укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 та зобов`язати Підприємця звільнити нежитлове приміщення, що є предметом спірного договору та повернути його орендодавцю - відповідачу 1 шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог Прокуратура зазначила, що за результатами вивчення стану законності у сфері освіти, останньою встановлено, що між Управлінням та Підприємцем 16.10.2019 укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне № 544-б, яким передбачено передачу у строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться в будівлі теплиці на території ЗОШ № 8 загальною площею 92,4 м кв., що перебувають на балансі Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради з метою вирощування рослинної продукції (інше використання нерухомого майна).

Прокуратура також вказала, що частиною 1 ст. 78 Закону України "Про освіту" (у редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору), передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпеченні безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

А тому Прокуратура вважає, що оскільки укладення оспорюваного договору оренди було спрямоване на настання строкового оплатного права володіння та користування спірним нерухомим майном, з метою здійснення підприємницької діяльності у виді вирощування рослинної продукції з подальшою реалізацією то на думку Прокуратури, оспорюваний договір оренди укладений з порушенням вимог законодавства про оренду державного майна та законодавства про освіту, у зв`зку із чим, вищевказаний договір оренди підлягає визнанню недійсним, а спірне майно поверненню орендодавцю.

Ухвалою суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.06.2020. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради та Рівненську ЗОШ І-ІІІ ступенів №8 Рівненської міської ради.

15.06.2020 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву у якому останній просив позов залишити без задоволення, обґрунтовуючи це тим, що ч. 21 п. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", діючим на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонено до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісного майнового комплексу.

Управління також наголошує на тому, що Прокуратурою не доведено наявність підстав, передбачених ст. 215 ЦК України з якими закон пов`язує недійсність правочину, тобто не існувало порушень, які б унеможливлювали б укладення договору оренди.

Окрім цього, відповідач-1 вказує, що у підпункті 1 пункту 8 Постанови Кабінету Міністірів України № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" затверджено послуги, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, а саме, передбачено вирощування, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції; збір, переробка та реалізація лікарських рослин.

Також Управління зазначило, що спірне нежитлове приміщення яке передане в оренду відповідачу-2, тимчасово не використовується Рівненською ЗОШ № 8 та є окремо стоячею будівлею, а тому на думку відповідача-1, передача спірного нежитлового приміщення в оренду Підприємцю не порушує права осіб, які навчаються в даному закладі освіти.

15.06.2020 від третьої особи - Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшли письмові пояснення по суті спору.

Підготовче судове засідання, призначене на 16 червня 2020 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Пашкевич І.О., про що помічником судді було складено відповідну довідку, яка долучена до матеріалів справи та опублікована на офіційному веб-сайті Господарського суду Рівненської області.

16.06.2020 від третьої особи - Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Рівненської міської ради надійшли письмові пояснення по суті спору.

23.06.2020 на адресу суду від Прокуратури надійшла відповідь на відзив у якому остання зазначила, що нежитлові приміщення, що знаходяться в будівлі теплиці яка розміщена на території ЗОШ № 8, відносяться до єдиного майнового комплексу ЗОШ № 8, сукупність майна якої забезпечує провадження освітньої діяльності, при цьому не використання спірного приміщення закладом освіти не свідчить про те, що таке приміщення не належить до навчального закладу та не позбавляє його спеціального статусу, як приміщення об`єкта освіти, а тому може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом.

Ухвалою суду від 30.06.2020 підготовче судове засідання призначено на 18.08.2020.

01.07.2020 на адресу суду від Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло заперечення на відповідь на відзив №08-434.

07.07.2020 на адресу суду від Прокуратури надійшли письмові пояснення №33-56-5911вих.20 від 03.07.2020.

Ухвалою суду від 18.08.2020 закрито підготовче провадження у даній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

У судовому засіданні 03.09.2020 судом оголошувалася перерва до 22.09.2020 на 15:30.

22.03.2020 від Підприємця надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Так, ухвалою суду від 26.05.2020 відповідачам, згідно ст. 165 ГПК України, встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Вказану ухвалу було направлено на адресу відповідача-2: 33028, м. Рівне, вул. Чорновола, 36 кв. 5, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, на адресу суду повернулося поштове відправлення у якому направлялася ухвала суду від 26.05.2020 з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній" та з причиною повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з конверта, який долучений до матеріалів справи та відповідно у якому направлялася на адресу відповідача-2 ухвала суду від 26.05.2020, дата відмітки про відсутність відповідача-2 є 01.06.2020.

За таких обставин, строк на подачу відзиву у Підприємця закінчився 17.06.2020, у зв`язку з чим, з огляду на строки встановлені ухвалою суду від 26.05.2020 для подання відзиву, суд дійшов висновку, що відповідач-2 подав відзив на позов з порушенням строків встановлених судом в ухвалі від 26.05.2020.

Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак, Підприємець клопотань чи заяв про поновлення строку на подачу відзиву до суду не подавав, поважності причин пропуску строку не навів, а тому суд на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, дійшов висновку про залишення відзиву на позов (заяву по суті справи) - без розгляду.

У судовому засіданні 22.09.2020 судом оголошувалася перерва до 06.10.2020 на 15:40 год.

24.09.2020 до суду від представника Підприємця - Левченко Я.В. подані письмові пояснення по суті спору, які за своєю суттю та змістом є відзивом на позов, а отже, зважаючи на наведені вище судом підстави та обставини, суд також дійшов висновку про залишення їх без розгляду.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом оголошувалася перерва до 22.10.2020 на 11:00 год.

У судове засідання 22.10.2020 представники позивача та третіх осіб не з`явилися хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Клопотань і заяв, щодо відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. А тому, суд вважає, що неявка представників вказаних осіб не перешкоджає розгляду даної справи.

Заслухавши позиції присутніх сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

16.10.2019 між Управлінням (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) укладено Договір оренди № 544-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне (далі Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі Майно), що знаходиться в будівлі теплиці на території ЗОШ № 8 загальною площею 92,4 м кв. (згідно тепличного плану приміщення №№ 1-7, № 9) за адресою: м. Рівне, вул. Кн.Острозького, 20, що перебувають на балансі управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 15 серпня 2019 року і складає 191 080,00 грн (п. 1.1. Договору, а.с. 17-18).

За пунктом 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою вирощування рослинної продукції (інше використання нерухомого майна).

Відповідно до п.2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта прийому-передачі Майна.

Згідно п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівненого, затвердженої рішенням Рівненської міської ради (надалі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за місяць оренди - 1 598,67 грн.

Цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців; діє з 16 жовтня 2019 року до 15 вересня 2022 року включно. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором за умови згоди Балансоутримувача. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка Майна зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка Майна (пункти 10.1., 10.3. Договору).

02.01.2020 спірне Майно, а саме, нежитлове приміщення теплиці загальною площею 92,4 м кв. (згідно технічного паспорта приміщення №№ 1-7, № 9) за адресою: м. Рівне, вул. Кн.Осрозького, 20, передане Управлінням Підприємцю, що підтверджується Актом прийому-передачі (а.с.19).

Прокуратура, у поданому позові зазначила, що Договір укладений з порушенням приписів Законів України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту", та доводить, що спірне майно за договором не може бути об`єктом оренди для використання його у господарській діяльності, а тому на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України просить визнати його недійсним та просить суд зобов`язати відповідача- 2 звільнити спірне нежитлове приміщення і провернути його Орендодавцю.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про освіту", Законом України "Про загальну середню освіту", Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості..

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні за змістом правові норми містяться у статті 283 ГК України, ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода..

Стаття 284 ГК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначають істотні умови договору оренди.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондується з п.1. ч.1. ст. 287 ГК України, передбачено, що орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю, є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Стаття 9 зазначеного Закону встановлює порядок погодження та укладання договору оренди, зокрема, орендодавець зобов`язаний надіслати заяву потенційного орендаря разом із доданими матеріалами органу, уповноваженому управляти державним майном.

Судом встановлено, що договір укладено з дозволу Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради, про що свідчить лист від 26.07.2019 № 777/01-21/19 (а.с. 95).

Таким чином, суд, перевіривши умови оспорюваного Договору, дійшов висновку, що під час укладення даного Договору, сторони дотримались порядку погодження передачі в оренду державного майна, узгодили всі істотні умови договору, а також порядок приймання-передачі орендованого майна.

Частиною 1 ст. 79 Закону України "Про освіту" (у редакції яка діяла на момент укладення оспорюваного Договору) фінансово-господарська діяльність закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти. Джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний бюджет; місцеві бюджети; плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів; плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; гранти вітчизняних і міжнародних організацій; дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору; добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів частиною 1 ст. 79 Закону України "Про освіту" передбачена можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до ч.ч. 1,4 та 6 ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону.

Пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Як встановлено судом, приміщення, яке передане в оренду Підприємцю є окремим, тимчасово вільним приміщенням та не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, натомість Орендар використовує спірне приміщення за його цільовим призначенням, визначеним у Договорі.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що передача спірного Майна в оренду не порушує права осіб, які навчаються чи працюють у навчальному закладі. А навпаки, у випадку приведення до належного та безпечного стану спірного нежитлового приміщення Підприємцем його можна буде використовувати із освітньою метою вчителям біології для ознайомлення учасників освітнього процесу із питаннями органічного землеробства.

Передача майна державної власності в оренду Підприємцю, на думку суду ніяким чином не стримує розвиток освіти та не впливає негативно на якість освіти.

Отримання додаткових доходів шляхом передачі в оренду приміщень, що не використовуються для навчального процесу, є для закладу освіти нагальним та необхідним.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження доводів Прокуратури щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору, а саме: укладення оспорюваного Договору має наслідком погіршення соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі; майно, яке є предметом Договору, використовується не за призначенням, що свідчить про недоведеність висновку Прокуратури про використання майна не за призначенням.

Спеціальні норми права, а саме Закон України "Про оренду державного та комунального майна", Закон України "Про освіту", постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" дозволяють передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 80 Закону України "Про освіту", відповідно до яких відсутня заборона надавати індивідуально визначене майно навчального закладу в оренду, а також дотримання порядку погодження передачі окремого майна в оренду, зважаючи на відсутність можливості і потреби використання спірного приміщення в учбових цілей та/або відсутності порушення укладенням оспорюваного Договору учбового процесу, суд дійшов висновку, що Договір оренди від № 544-б від 16.10.2019 відповідає Законодавству яке діяло на момент укладення даного Договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

Оскільки судом встановлена відсутність підстав для визнання Договору, то суд відхиляє і похідну позовну вимогу про зобов`язання Підприємця звільнити та повернути спірне нерухоме майно.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі то судовий збір сплачений Прокуратурою, на підставі ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідачів не підлягає.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до відповідача 1 Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до відповідача 2 Фізичної особи-підприємця Філона Вадима Петровича про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернення приміщення відмовти.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено - 02.11.2020.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич