Рішення

від 01.10.2020 по справі 925/1223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1223/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Олійник І.А. за посвідченням, представників: позивача - не з`явився, відповідача-1 - не з`явився, відповідача-2 - не з`явився, відповідача-3 - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до Кам"янської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1 та до фізичної особи - підприємця Пилипенко Олександра Анатолійовича про визнання недійсною додаткової угоди та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов в якому заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 19.06.2017 до договору оренди землі від 04.07.207, укладену між Кам"янською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 ;

- витребувати з незаконного користування фізичної особи - підприємця Пилипенко Олександра Анатолійовича земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що договір оренди землі від 04.07.2007 на земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 , припинив свою дію та з 27.01.2016 і ця земельна ділянка повернута у відання держави. Проте, в подальшому відповідачі, в порушення умов чинного законодавства України, уклали додаткову угоду до вже припиненого договору оренди землі та продовжили орендні відносини на спірну земельну ділянку.

Прокурор зауважив, що 20.06.2017 між ФОП Пилипенком Олександром Анатолійовичем та ФОП Цехмейструком Віктором Михайловичем (хоча останній не має статусу особи-підприємця ще з 30.11.2009) було укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого останній передає вказану земельну ділянку ФОП Пилипенку О.А. для здійснення підприємницької діяльності у сфері риборозведення. Таким чином, як вважає прокурор, Кам`янська районна державна адміністрація, без належних правових підстав надала ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, який в свою чергу передав це право третій особі - ФОП Пилипенку О.А. для провадження підприємницької діяльності, а земельна ділянка тим самим незаконно вибула з відання держави.

Прокурор зазначив, що оскільки спірна земельна ділянка на даний час використовується саме ФОП Пилипенком О.А., то є достатні підстави витребувати в останнього цю земельну ділянку з незаконного використання.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

16.06.2020 прокурором до суду подана заява про зміну предмету позову, в якій прокурор просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 19.06.2017 до договору оренди землі від 04.07.2007, укладену між Кам`янською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , на підставі якої в Державному peєcтpi речових прав на нерухоме майно 03.04.2018 вчинено запис за №25579914 про право користування земельною ділянкою площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту та припинити ОСОБА_1 зареєстроване право оренди;

- витребувати з незаконного користування фізичної особи - підприємця Пилипенка Олександра Анатолійовича (ІПН НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 16.06.2020 заява прокурора задоволено, змінено предмет позову та відкладено підготовче засідання на 18.08.2020.

Ухвалою суду від 18.08.2020 підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 17.09.2020.

Ухвалою від 17.09.2020 судове засідання відкладено на 11 год. 30 хв. 01 жовтня 2020 р.

Прокурор в судовому засіданні змінені заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідачі відзиву на позов до суду не подали, їх представники в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми № 119 та оголошенням про повідомлення відповідача ОСОБА_1 на веб-сторінці "Судова влада України".

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представника позивача та представників відповідачів.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 29.12.2015 у справі №696/1942/15-ц задоволено позов прокурора Кам`янського району в інтересах Кам`янської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання останнього повернути земельну ділянку.

Вказаним рішенням суду було встановлено, що підприємець Цехмейструк В.М. на підставі договору оренди землі від 04.07.2007, використовував земельну ділянку водного фонду площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до вказаного рішення вище вказаний договір оренди землі припинив свою дію з 30.11.2009 у зв`язку із ліквідацією юридичної особи орендаря та зобов`язав ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку.

На виконання судового рішення 27.01.2016 був складений акт прийому-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 повернув, а Кам`янська районна державна адміністрація (далі - Кам`янська РДА) прийняла земельну ділянку водного фонду площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219.

Таким чином, договір оренди землі від 04.07.2007 на земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 , припинив свою дію та з 27.01.2016 ця земельна ділянка повернута у відання держави.

Проте, 19.06.2017 між Кам`янською РДА та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода, згідно якої сторони поновлюють на 5 років дію договору оренди землі від 04.07.2007 та вносять ряд змін до його умов, проігнорувавши те, що дія вказаного договору є припиненою з 30.11.2009, а земельна ділянка повернута орендарем 27.01.2016 у відання держави в особі Кам`янської РДА.

20.06.2017 між відповідачем-3 - підприємцем Пилипенком Олександром Анатолійовичем та відповідачем-2 - підприємцем Цехмейструком Віктором Михайловичем був укладений договір про спільну діяльність, за умовами якого відповідач-2 передає вказану земельну ділянку відповідачу-3 для здійснення підприємницької діяльності у сфері риборозведення.

Кам`янська РДА надала ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, який в свою чергу передав це право третій особі - ФОП Пилипенку О.А. для провадження підприємницької діяльності.

Використання ФОП Пилипенком О.А. спірної земельної ділянки для риборозведення підтверджується листом Баландинської сільської ради об`єднаної територіальної громади від 28.08.2019 №133.

З податкової декларації з плати за землю за 2019 рік вбачається, що орендну плату за використання спірної земельної ділянки декларує та сплачує Пилипенко 0.А.

Таким чином, із вище викладеного вбачається, що спірна земельна ділянка станом на час розгляду справи використовується саме ФОП Пилипенком О.А.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу (далі - ЗК) України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Земельне законодавство відповідно до ст. 5 ЗК України, зокрема базується на принципах поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва та забезпечення раціонального використання та охорони земель.

За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно ст.ст. 152, 155 ЗК України, захист прав на земельні ділянки, крім іншого, здійснюється шляхом визнання недійсними як угод, так і рішень органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Ст. 210 ЗК України визначено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Правовим наслідком визнання правочину недійсним, відповідно до ст. 216 ЦК України є подвійна реституція - кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Встановлені цією статтею наслідки недійсного правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За приписами ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються, зокрема до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Ч.4 та ч.5 ст.53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 23.10.2018 та у справі № 906/240/18).

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землями усіх категорій.

Відповідно до ч.3 цієї статті районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 ЗК України).

За розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації Про надання в користування на умовах оренди водних об`єктів, розташованих на території області від 24.07.2015 № 359 повноваження щодо передачі в оренду водних об`єктів делеговані Комісії з питань погодження надання водних об`єктів, розташованих у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також тих, які не входять до складу певного району.

Цим розпорядженням доручено Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації підготовку документів, необхідних для передачі водних об`єктів, організації проведення земельних торгів по продажу права користування на умовах оренди водного об`єкту у комплексі із земельною ділянкою, за рішенням комісії укладати, продовжувати та розривав з орендарями договори оренди або надавати вмотивовану відмову.

З викладеного вбачається, що органом, уповноваженим передавати спірну земельну ділянку водного фонду у користування з метою риборозведення, є Черкаська обласна державна адміністрація, а отже остання є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Листом Кам`янського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 09.09.2019 №33/2-959вих.19 доведено було до відому Черкаської ОДА про наявність виявлених порушень та необхідність захисту державних інтересів в цій частині.

З листа Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА від 17.09.2019 № 02/09-02-21/5500/01/01-33 вбачається, що Департаменту не було відомо про факт укладення оскаржуваної додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі та незаконну передачу тим самим Кам`янською районною державною адміністрацією спірної земельної ділянки в користування, відповідних заходів з метою усунення цього не вживалося. Цим же листом Черкаська ОДА повідомила, що звертатися до суду не буде.

Таким чином, Черкаською обласною державною адміністрацією, яка є органом уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не виявлено факту незаконної передачі в користування земельної ділянки водного фонду, не вжито заходів з метою її повернення та припинення неправомірного використання, отримавши необхідну інформацію від Смілянської місцевої прокуратури, відмовилася здійснювати захист державних інтересів шляхом звернення з позовом до суду, не здійснюючи тим самим захист інтересів держави у сфері використання водних ресурсів.

Суд враховує, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконній передачі водного об`єкта у користування, не проведенні земельних торгів з метою визначення максимального розміру орендної плати, що призвело до того, що на даний час орендна плата сплачується лише за земельну ділянку без декларування водного плеса, що має наслідком бюджетні втрати.

Відтак, суд приходить до переконання, що згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором доведена бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Згідно рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 29.12.2015 у справі №696/1942/15-ц договір оренди землі від 04.07.2007 припинив свою дію з 30.11.2009 у зв`язку із ліквідацією юридичної особи орендаря та зобов`язав ОСОБА_1 повернути земельну ділянку водного фонду площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, договір оренди землі від 04.07.2007 на земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 , припинив свою дію та з 27.01.2016 ця земельна ділянка повернута у відання держави, що підтверджується Актом прийняття-передачі земельної ділянки від 27.01.2016.

Але в порушення умов чинного законодавства України, в подальшому відповідачі уклали додаткову угоду до вже припиненого договору оренди землі та продовжили орендні відносини на спірну земельну ділянку.

Із змісту додаткової угоди вбачається, що сторони посилалися на ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Проте, суд вважає, що таке посилання не є обґрунтованим, оскільки вказана норма регулює відносини щодо продовження (поновлення) дії договору оренди в разі закінчення строку його дії.

Суд вважає, що у даному випадку договір оренди землі припинив свою дію не за закінченням його строку, а з інших підстав - ліквідація юридичної особи орендаря, що встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили та не оскаржено сторонами правовідносин, а отже застосування положень цієї статті у цьому випадку є хибним.

20.06.2017 між відповідачами був укладений договір про спільну діяльність для здійснення підприємницької діяльності у сфері риборозведення.

Кам`янська райдержадміністрація надала ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, який в свою чергу передав це право третій особі - ФОП Пилипенку О.А. для провадження підприємницької діяльності.

Спірна земельна ділянка станом на час розгляду справи використовується відповідачем-3 - ФОП Пилипенком О.А., що підтверджується листом Баландинської сільської ради від 28.08.2019 № 133 та податковою декларацією з плати за землю за 2019 рік.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка водного фонду підлягала передачі в користування в комплексі з водним плесом на земельних торгах, однак всупереч вимогам чинного законодавства, безпідставно вибула на підставі оскаржуваної додаткової угоди у користування суб`єкта господарювання для здійснення господарської діяльності у сфері рибництва.

Суд вважає, що незаконна передача в користування землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей розпорядника землі.

Суд також враховує те, що у цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права користування на землю в поєднанні з додержанням засад правого порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст.14,19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельні ділянки вибули в користування, такому суспільному інтересу не відповідають.

Відтак, порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо визнання нормативних актів та угод, на підставі яких землі вибули в користування, недійсними.

Звернення прокурора до суду спрямоване на повернення водного об`єкта у розпорядження держави та подальшу його передачу в користування у відповідності вимог законодавства з визначенням максимально вигідних умов для держави в частині максимального наповнення місцевого бюджету розміром орендної плати та належного фінансування потреб територіальної громади, що можливо лише у разі конкурентного підходу до визначення землекористувача за умови проведення земельних торгів.

Суд враховує, що необхідність захисту інтересів держави полягає в дотриманні принципу охорони та раціонального використання водних об`єктів, в тому числі земель водного фонду, отримання максимального доходу від їх оренди, що наповнить місцевий бюджет та дасть можливість спрямувати отримані кошти на потреби територіальної громад та розвиток важливих соціальних сфер.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 19.06.2017 до договору оренди землі від 04.07.2007, укладену між Кам`янською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , на підставі якої в Державному peєcтpi речових прав на нерухоме майно 03.04.2018 вчинено запис за №25579914 про право користування земельною ділянкою площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту та припинити ОСОБА_1 зареєстроване право оренди.

Витребувати з незаконного користування фізичної особи - підприємця Пилипенка Олександра Анатолійовича (ІПН НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 10,6 га з кадастровим номером 7121882600:02:000:0219, що розташована на адміністративній території Коханівської сільської ради за межами населеного пункту.

Стягнути з Кам`янської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04061205; вул.Героїв Майдану,37, м.Кам`янка, Черкаська область, 20801) на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119; МФО 820172, р/р 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ) - 1280,66 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн 66 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119; МФО 820172, р/р 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ) - 1280,66 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн 66 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Пилипенка Олександра Анатолійовича (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119; МФО 820172, р/р 35212034003751 в ДКСУ у м. Київ) - 1280,66 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн 66 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.11.2020.

Суддя К.І.Довгань