Рішення

від 07.11.2020 по справі 420/7458/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7458/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства РС ТОЧКА (65059, м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 31) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014540501 та №0014530501 від 03.08.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства РС ТОЧКА до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014540501 від 03.08.2020 року.

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014530501 від 03.08.2020 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, зважаючи на наявність у ПП PC ТОЧКА належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження фактів отримання товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, вважають доведеною реальність спірних господарських операцій, а тому оскаржувані рішення є такими, що суперечать чинному законодавству, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню повністю.

18.03.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 198-204 т. 2). В обґрунтування зазначено, що перевіркою встановлені дані і факти, що доводять невиконання істотних умов договору. Отже, ПП PC ТОЧКА здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції з одержання (купівлі) товарів і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва; тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Враховуючи вищевикладене, у ПП PC ТОЧКА відсутні підстави для формування в обліку показників з податкового кредиту згідно з податковими накладними контрагентів, в результаті порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого не доведено правомірність формування податкового кредиту ПП PC ТОЧКА , отриманого від ТОВ "ФРУТ ДАЙМ" (код за ЄДРПОУ 41208350), що відображено у рядку 10.1 Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою на загальну суму ПДВ 458 875 грн., у тому числі по періодам: у липні 2019 - на 101 474 грн., у серпні 2019 - на 108 288 грн., у квітні 2020 - на 249 113 грн., що відповідно призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 458 875 грн., у тому числі по періодам: у липні 2019 - на 101 474 грн., у серпні 2019 - на 209 762 гри., у квітні 2020 - на 458 875 грн., та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (р.21 декларації з ПДВ) за квітень 2020 року у сумі 458 875 грн.

Таким чином, за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства ПП РС ТОЧКА встановлено порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХГУ (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N88), п. 198.6 ст.198, п.200.1, абзацу в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 за №159/28289) (із змінами та доповненнями) підприємством ПП РС ТОЧКА завищено податковий кредит (р.10.1 декларації з ПДВ) у сумі 458 875 грн., у тому числі по періодам: у липні 2019 - на 101 474 грн., у серпні 2019 - на 108 288 грн., у квітні 2020 - на 249 113 грн., відповідне призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 458 875 грн., у тому числі по періодам: у липні 2019 - на 101 474 грн., у серпні 2019 - на 209 762 грн., у квітні 2020 - на 458 875 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за квітень 2020 року у сумі 458 875 грн.

Стосовно наданих до суду позивачем разом з позовом товарно-транспортні накладні, які не були надані на запит контролюючому органу під час перевірки зазначає наступне.

Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44,6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44,7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Таким чином, оскаржувані податкове повідомлення-рішення винесені законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

28.09.2020 року до суду від представника Позивача, надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 229-233 т. 2).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

22.10.2020 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2020 року №2472 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП РС ТОЧКА , код за ЄДРПОУ 42566403 , на підставі направлень Головного управління ДПС в Одеській області від 22.06.2020 №1335/05-01 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області Мусій Іриною Павлівною, від 22.06.2020 №1336/05-01 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки, у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_1 , відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20, в порядку, встановленому на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу II Кодексу, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100,0 тис. грн. за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2020 року №9109348146).

Копію наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.06.2020 року №2472 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП РС ТОЧКА , вручено 24.06.2020 року під розписку директору ПП РС ТОЧКА ОСОБА_2 .

З направленнями на право проведення перевірки від 22.06.2020 №1335/05-01. №1336/05-01 ознайомлено під розписку директора ПП PC ТОЧКА ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 08.07.2020 №1132/15-32-05-01/42566403, за висновками якого встановлені порушення:

- статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз.в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 р. за №159/28289) (із змінами та доповненнями), у результаті чого ПП PC ТОЧКА завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2020 року на 458 875 грн.

- п.п. 4.2. п. 44.3, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями в частині незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення (форма ПС) від 03.08.2020р. №0014540501 та податкове повідомлення-рішення (форма В4) від 03.08.2020р. №0014530501.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані директором ПП РС ТОЧКА 04 серпня 2020р., що підтверджується відмітками безпосередньо в рішеннях- повідомленнях.

ПП РС ТОЧКА з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.08.2020р. №0014540501 та від 03.08.2020р. №0014530501 не погоджується, вважає їх безпідставними, неправомірними, незаконними та такими, що суперечить чинному законодавству Украіни через їх необгрунтованість та недоведеність, а тому звернулись із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішенння органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК Украіни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарськоі' діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбуваеться зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України, У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати. які враховуються для визначення об`екта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведения і зберігання яких передбачено правилами ведения бухгалтерського обліку, та інших документів. встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведения бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні; постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладний.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201,11 статті 201 нього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також, пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ(далі - Закон № 996-ХІУ), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що у висновку акту перевірки зазначено, що ПП PC ТОЧКА завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2020 року на 458875 грн. ПП PC ТОЧКА вважає такий висновок необґрунтованим, оскільки мало всі підстави для формування в обліку показників з податкового кредиту згідно з податковими накладними контрагента та правомірно сформувало податковий кредит у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Між ПП PC ТОЧКА та ТОВ ФРУТ ЛАЙМ укладено договір поставки №0103-2019 від 01 березня 2019 р. (далі - Договір). Відповідно до зазначеного договору Постачальник (ТОВ ФРУТ ЛАЙМ ) зобов`язувалося поставити товар, повне найменування якого, його опис, характеристика і кількість зазначається в видаткових накладних, а Покупець (ПП PC ТОЧКА ) прийняти і оплатити товар.

На виконання вищевказаного договору Постачальник поставив товар, а Покупець оплатив товар, факт розрахунку за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями від 04.07.2019р. №339, від 11.07.2019р. №501, від 18.07.2019р. №630, від 25 липня 2019р. №824, від 01 серпня 2019р. №992, від 08.10.2019р. №1158, від 15 серпня 2019р. №1320, від 22 серпня 2019р. №1496, від 29 серпня 2019р. №1696, від 05 листопада 2019р. №3477, від 12 листопада 2019р. №3677, від 14 листопада 2019р. №3808, від 19 листопада 2019р. №3864, від 26 листопада 2019р. №4086, від 28 листопада 2019р. №4247, від 03 грудня 2019р. №4318, від 05 грудня 2019р. №4475, від 10 грудня 2019р. №4568, від 12 грудня 2019р. №4683, від 17 грудня 2019р. №4776, від 19 грудня 2019р. №4905, від 26 грудня 2019р. №5095, від 02.04.2020р. №8171, від 09 квітня 2020р. №8411, від 16 квітня 2020р. №8713, від 23 квітня 2020р. №9087, від 30 квітня 2020р. №9343.

Судом встановлено, що факт вручення товару покупцеві підтверджується видатковими накладними, що підписані обома сторонами договору. Зазначені накладні складені в повній відповідності до законодавства, були надані під час проведення перевірки та додані до позовної заяви.

Продукція (фрукти та овочі), придбана у ТОВ ФРУТ ЛАЙМ , транспортувалася перевізником ПП Фенікс Фрутс , що підтверджується товарно-транспортними накладними.

В подальшому вказаний товар реалізовано в мережі роздрібних магазинів Точка , що знаходяться на території міста Одеси, Одеської та Миколаївської області. Мережа складається з понад 50 магазинів споживчих товарів, що підтверджується випискою з електронного кабінету платника податків ПП PC ТОЧКА .

Таким чином, суд вважає, що фактичне здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом - ТОВ ФРУТ ЛАЙМ є повністю підтвердженим.

Всі господарські операції щодо взаємовідносин ПП PC ТОЧКА та ТОВ ФРУТ ЛАЙМ належним чином оформлені.

Складені документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку, їх подальше використання у власній господарській діяльності - за своїм видом діяльності, отже проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів підприємства, а отже є господарськими операціями. Вказані документи свідчать, про те, що усі первині та податкові бухгалтерські документи підприємства були відображені у податковому/бухгалтерському обліку та знайшли своє відображення в деклараціях з ПДВ за відповідний обліковий період, що не спростовується висновками акту перевірки.

Факт отримання позивачем товарів/послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Отже, твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом, є необґрунтованими, зважаючи на те, що первинні документи відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості та підтверджують суму задекларованого ПП PC ТОЧКА податку, що враховується при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на додану вартість.

В Акті перевірки зазначено, що надані до перевірки документи не в повному обсязі не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу, вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

На запит перевіряючих під час проведення перевірки були надані належним чином завірені копії документів: договір поставки від 01.03.2019р. №0103-2019, видаткові накладні за липень, серпень, листопад, грудень 2019р. та квітень 2020р. та товарно-транспортні накладні, але в акті перевірки зазначено, що на запит від 26.06.2020р. ПП PC ТОЧКА надано належним чином завірені копії наступних документів: договір поставки від №0103-2019 від 01.03.2019р. та видаткові накладні за липень, серпень 2019р. та квітень 2020року. З незрозумілих підстав податковим органом не зазначено про надання ПП PC ТОЧКА повного переліку документів.

Проте, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

За таких обставин, зважаючи на наявність у ПП PC ТОЧКА належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження фактів отримання товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність зазначених господарських операцій.

Підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від`ємного 1 значення, визначені ст. 198 ПК України. За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця/ отримувача послуг) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов`язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Також, суд зазначає, що надані до суду первинні документи, відповідають нормам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №826/1198/13-а, за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту. Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 березня 2019 року у справі №826/14489/16, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є вчиненими в межах господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Законом України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол і протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно з частиною 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надала ВРУ, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що між Позивачем та контрагентами дійсно було здійснено господарські операції, за наслідками яких було складено належним чином оформлені первинні документи. Вказані господарські операції було здійснено Позивачем з діловою метою - отримання прибутку, а доводи Відповідача про безтоварність вказаних господарських операцій із посиланням на певні дефекти у діяльності контрагентів не підтверджені жодним доказом.

Також, суд зазначає, що ПП РС ТОЧКА мало ділову мету і достатню кількість основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій. Інформація про приміщення, в яких здійснюється зберігання товару, роздрібна торгівля та кількість працівників ПП РС Точка зазначена в акті перевірки та не оспорюється Відповідачем.

Як зазначається у відповіді на відзив та в акті перевірки: в ході перевірки встановлено, що ПП РС Точка мало фінансово-господарські взаємовідносини із підприємствами, які проводять транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ, які не мають реального товарного характеру по взаємовідносинам з наступним контрагентом ТОВ ФРУТ ЛАЙМ (код ЄДРПОУ 41208350).

Зазначене твердження Відповідача є необґрунтованим, оскільки жодних підстав, які б підтверджували проведення транзитних фінансових потоків не надано.

Слід також зазначити, що висновки перевіряючих порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб`єкт господарювання не може нести відповідальність за своїх контрагентів, а може бути притягнутий до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента. Дана позиція повністю узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Щодо доводів відповідача про безтоварність операції через відсутність товарно-транспортних накладних, суд враховує, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Також позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій. Незважаючи на невідображення в акті перевірки інформації щодо товарно-транспортних накладних, існувало достатньо підстав для визнання господарської операції дійсною.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі - Правила), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно- транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 04.06.2020р. у справі №340/422/19.

Ненадання платниклм податків оригіналів або копій документів про якість і безпеку товарів також не є не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Постановами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнано, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Відповідач у своєму відзиві посилався на правові позиції Верховного суду у справах №826/6986\14 та №815/24/17 та зазначив, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Проте, суд зазначає, що жодна з цих обставин Відповідачем суду не доведена.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про безтоварність проведених між позивачем та його контрагентом ТОВ Фрут Лайм господарських операцій є безпідставними, оскільки належними первинними документами підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, суд вважає, що Позивачем належним чином підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ Фрут Лайм , що дає право Позивачу на формування витрат та податкового кредиту, а тому податкові повідомлення-рішення №0014540501 та №0014530501 від 03.08.2020 року, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області є протиправними та порушують право власності Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства РС ТОЧКА (65059, м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 31) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014540501 від 03.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014530501 від 03.08.2020 року.

Стягнути на користь приватного підприємства РС ТОЧКА (65059, м. Одеса, вул. Адміральський проспект, 31, код ЄДРПОУ 42566403) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), сплачений судовий збір у розмірі 6898 (шість тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 43 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.