Рішення

від 30.10.2020 по справі 540/2672/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2672/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі: представника позивача-Шевченка О.А., представника відповідача-П`ятигорця Д.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податковиз повідомлень - рішень та податкової вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі(далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2020 року № 0007403306 про визначення штрафної санкції у розмірі 510грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2020 року № 0007413306 про визначення штрафної санкції у розмірі 170грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2020 року № 0007393306 про визначення штрафної санкції у розмірі 170грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 року № 0007373306 про визначення податкового зобов`язання з єдиного податку у розмірі 11062,95грн. та штрафних санкцій у розмірі 2765,74грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 року № 0007383306 про визначення штрафної санкції у розмірі 170 грн.;

- скасувати податкову вимогу від 11.08.2020 року № 7725-10 про визначення боргу на загальну суму 17388,16грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 до 29.01.2020 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, платник єдиного податку ІІ групи.

05.03.2020 року відповідачем відносно нього складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 №195/21-22-33-06/ НОМЕР_1 .

На підставі акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.05.2020 року №0007403306, 0007413306, 0007393306, 0007373306, 0007383306 та податкову вимогу від 11.08.2020 року №7725-10. Позивач вважає наведені рішення протиправними з огляду на наступне.

Так, відповідно до акта позивачем перевищено граничний для платника єдиного податку, який знаходиться на ІІ групі, обсяг доходу за 2018 рік.

Вказане стало наслідком прийняття відповідачем оскаржених рішень.

Позивач зазначає, що не отримував дохід, який би перевищив 1500000 гривень, оскільки сума в 15999,00 грн по взаємовідносинам з ПП "Профі Електро", була ним задекларована на противагу доводів контролюючого органу про протилежне. Окрім наведеного, позивачем повертались кошти за придбаний в нього товар чотирьом особам: 27.03.2018 року на суму 8799,00 грн, 02.04.2018 року на суму 21749,00 грн, 08.05.2018 року на суму 27999,00 грн, 14.05.2018 року на суму 8899,00 грн. На підтвердження зазначеної обставини позивачем надано видаткові касові ордера.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

01.10.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв`язку з чим ухвалою від 06.10.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Датою судового засідання визначено 30.10.2020 року.

22.10.2020 року відповідачем надано відзив на позов, згідно якого заявлених позовних вимог ГУ ДПС не визнає з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 18.10.2018 №0070891304 та податкових повідомлень-рішень від 18.10.2018 №0071031304, №0071021304 зазначила наступне.

Так, відповідач стверджує, що в адресу ОСОБА_2 надсилались запит щодо надання пояснень та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, які повернулись не врученим. Необхідних при проведенні перевірки документів та пояснень позивачем не надано. На підставі викладеного, відповідач стверджує, що ним дотримано процедури проведення перевірки.

Також, відповідач пояснює, що проведеною перевіркою ОСОБА_1 встановлено, що платником податків отримано доходи від здійснення (провадження) підприємницької діяльності за І півріччя 2018 року згідно показників звітів реєстраторів розрахункових операцій виторг у сумі 1 557 754,00 грн та згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отримано дохід від ПП "Профі електро" (код ЄДРПОУ 35733467) у сумі 15 999,00 грн. Загальний обсяг доходу платника податків ОСОБА_1 за 2018 рік складає 1 573 753,00 грн.

Під час проведення перевірки платника податків ОСОБА_1 за 2018 рік встановлено порушення, а саме: завищення суми обсягу доходу граничного для платників єдиного податку, які знаходяться на II групі платника єдиного податку.

На думку відповідача, платником податків ОСОБА_1 не застосована ставка платника єдиного податку у розмірі 15 відсотків від суми перевищення отриманого доходу у 2018 році, не здійсненний перехід на сплату єдиного податку за іншою ставкою оподаткування (III група платників єдиного податку) та в порушення вимог ст.177 Податкового кодексу не здійснений перехід на загальну систему оподаткування, а саме, відсутні подані та зареєстровані заяви з підтвердними документами платника податків щодо переходу до іншої системи оподаткування в органах податкової служби, відсутні дані реєстрації платника податків щодо переходу станом на 01.07.2018 року на іншу систему оподаткування, також відсутні дані податкового обліку самого платника податку щодо здійснення переходу до загальної системи оподаткування.

В ході перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 встановлено неподання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Херсонського управління, Херсонської ДПІ) податкової декларації про майновий стан та доходи за III квартал 2018 року та в цілому за 2018 рік, у зв`язку з чим порушено вимоги Податкового кодексу, а саме:

- п. 49.1, ст. 49, якими визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків;

- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, якими передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччю);

- п. 179.1 ст. 179, якими передбачено обов`язкове подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Перевіркою встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій платником єдиного податку II групи встановлено порушення, а саме, платником податків ОСОБА_1 не подано декларацію платника єдиного податку II групи за І півріччя 2018 року у зв`язку із переходом на загальну систему оподаткування відповідно до вимог пп.293.8.2 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу.

В порушення вимог п. 49.1 п. 49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу платником податків ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку за І півріччя 2018 року.

Перевіркою достовірності визначення у податковій декларації обсягу доходу встановлено порушення, а саме: платником податків ОСОБА_1 у II кварталі 2018 року перевищено обсяг граничного доходу для платників єдиного податку II групи відповідно до пп.291.4.2 п. 291.4 ст. 291 та не задекларовано обсяг доходу у розмірі 1 573 753,00 грн. ( 1 573 753,00 грн. - 1 500 000 грн.).

Проведеною перевіркою встановлено, що платником податків ОСОБА_1 в порушення вимог п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу не застосована ставка платника єдиного податку у розмірі 15 відсотків від суми перевищення отриманого доходу за І півріччя (II квартал) 2018 року. В результаті перевірки донараховано єдиного податку платнику податків ОСОБА_1 у розмірі 11 062, 95 грн. ( 73 753,00 грн. * 15%).

В порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу платником податків ОСОБА_1 не подано до ГУ ДПС повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за 2018 рік.

Щодо декларування суми виплаченого доходу позивачу від ПП "Профі Електро" відповідач зазначив, що докази відповідного станом на дату проведення перевірки позивачем не надавались.

Стосовно повернення коштів покупцям за придбаний товар відповідач вказав, що такі повернення не оформлені в передбачений законом спосіб, отже не можуть вважатись такими, що відбулись.

Підсумовуючи викладене, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не підтверджено факт повернення коштів покупцям за товар, так як такі суми, згідно вимог законодавства, не проведено через РРО у від`ємному значенні та на підставі наявної податкової інформації, факту не відбулося, в інформаційній базі ГУ ДПС не обліковуються дані щодо від`ємного значення виторгу РРО протягом 2018 року.

З урахуванням наведеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання на вказану дату представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, покликаючись на доводи викладені ним в відзиві на позов.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

ОСОБА_1 з 04.07.2016 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24990000000048755). З цієї ж дати перебуває на обліку в податкових органах. Станом на момент проведення перевірки - в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі рішення фізичної особи 29.01.2020.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2018 рік загальна сума доходу за звітній (податковий) період визначена позивачем на рівні 1490 281,00 грн. (а.с.57).

В період з 25.02.2020 року по 27.02.2020 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.2, п.78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказу ГУ ДПС від 22.01.2020 року №95 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи само зайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Іщенко О.М., проведена позапланова документальна невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року відповідно до затвердженого плану до акта.

Результати перевірки оформлені актом №195/21-22-33-06/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року (далі - акт перевірки, а.с.17-31).

Згідно висновків акта відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 :

1. п.49.1 п. 49.18.2 ст. 49, п. 179.1, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України - неподання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонського управління, Херсонської ДПІ податкової декларації про майновий стан і доходи за III квартал 2018 року та за 2018 рік (річна);

2. п. 49.1 п.49.18.2 ст. 49 Податкового кодексу, неподання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонського управління, Херсонської ДПІ податкової декларації платника єдиного податку за І півріччя 2018 року;

3. абзацу 2 п. 291.4 ст. 291., п.292.1 ст. 292, п. 293.4 ст. 293 ПК України - не нарахування та не сплата до бюджету єдиного податку за 2018 рік у розмірі 11 062,95 грн;

4. п. 121.1 ст. 121, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України, а саме : незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених податковим кодексом за 2018 рік;

5. п. 63.3 ст. 63 ПК України - не подано до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонського управління, Херсонської ДПІ повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за перевіряємий період;

6. ст. 180, п. 181.1 ст. 181, ст. 183 Податкового кодексу, а саме не реєстрація платником податку на додану вартість з 13.07.2018 року.

На підставі зазначеного акта перевірки, 15.05.2020 ГУ ДПС відносно ФОП ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0007373306, яким за порушення п.292.1 ст. 292 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст. 123, п.129.1 ст. 129 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 11062,95 грн та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2765,74 грн (а.с.32);

- №0007383306, яким за порушення п.49.1, п.49.2 ст. 49 ПК України та на підставі п.54.3 ст. 54, п.120.1 ст. 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн (а.с.33);

- №0007413306, яким за порушення п.63.3 ст. 63 ПК України та на підставі п.54.3 ст.54, п.117.1 ст. 117 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн (а.с.35);

- №0007403306, яким за порушення ст. 44 ПК України та на підставі п.54.3 ст. 54, п.121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн;

- №0007393306, яким за порушення п.49.1 п.49.2 ст. 49 ПК України та на підставі п.54.3 ст. 54, п.120.1 ст.120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн.

Також, 11.08.2020 року відповідачем прийнято податкову вимогу №7725-10, в якій зазначено, що станом на 10.08.2020 року сума податкового боргу позивача становить 17388,16 грн, з них: 170,00 грн - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; 17048,16 грн - з єдиного податку з фізичних осіб; 170,00 грн - адміністративні штрафи та інші санкції.

Позивач вважає наведені податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, суд передусім нагадує, що розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється відповідно до принципу диспозитивності (статі 9 КАС України), відповідно до якого, суд вирішує лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Суд позбавлений можливості ініціювати судове провадження, інакше він перетворився б з органу правосуддя у контролюючий орган.

За загальним правилом, адміністративний суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і він не повинен виходити за межі цих вимог.

Інакше кажучи, суд зв`язаний предметом і розміром заявлених вимог.

Також, суд зазначає, що відповідно ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, позивач, окрім іншого, наводить зміст позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Пункт 1 ч.1 ст. 244 КАС України передбачає, що під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, тобто перевіряє підстави позову.

Таким чином, суд розглядає справу, не тільки в межах заявлених позивачем предмета позову, але й в межах заявлених підстав.

В даному конкретному випадку, позивач вважаючи оскаржені рішення відповідача протиправними, зазначає як підставу позову дві обставини: необґрунтованість доводів контролюючого органу про перевищення ним як платником єдиного податку другої групи, у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу та на не надсилання позивачу наказу про проведення перевірки, копії акта, копії податкових повідомлень-рішень та вимоги контролюючого органу.

Розглянувши позов в межах заявлених ОСОБА_1 предмету та підстав, суд дійшов наступного.

Так, за позицією ОСОБА_1 , відповідачем не дотримано приписів ст.ст. 58, 79, 86 ПК України щодо належного повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки, надсилання за її результатами акту та податкових повідомлень-рішень.

Обов`язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні позапланові невиїзні перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. (п. 78.4 ст. 78 ПК України)

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.

Зокрема, відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України 79.1. документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом. (пп.78.1.2 п.78.1 ст. 78 ПК України)

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

При цьому, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок оформлення результатів документальної невиїзної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. (п. 86.4 ст. 86 ПК України)

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що з наказом про перевірку, відомостями про дату початку та місце її проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, яка регулює порядок листування контролюючого органу з платником, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, за умови надсилання кореспонденції за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення до початку перевірки податковий орган слід вважати таким, що виконав вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Разом з тим, не отримання платником відповідного листа може ставитися у провину податковому органу лише у випадку, якщо таке не отримання настало з вини податкового органу.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

При цьому, одним із джерел інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС України є Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (скорочено - ДРФОПП або ДРФО) - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Пунктом 70.2 ст. 70 ПК України передбачено, що до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься така інформація, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання тощо.

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, вказані приписи ПК України передбачають обов`язок фізичних осіб - платників податків, які перебувають на обліку контролюючого органу, подавати відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків, в тому числі, щодо місця їх проживання.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 22.01.2020 року №53/21-22-33-06, наказ ГУ ДПС про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, акт перевірки надсилались ОСОБА_1 за адресою, яка містилась в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 . Ця сама адреса зазначена позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Жодне з наведених відправлень не було вручено позивачу та було повернено відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Причину неотримання позивач пояснює своїм перебуванням за кордоном в період з 22.02.2020 року по 16.07.2020 року.

Суд зазначає, що перебування позивача за кордоном не може бути розцінено як поважна підстава для невиконання ним обов`язків платника податку. Більш того, наведені приписи ПК України зобов`язують особу повідомити про зміну даних, в тому числі щодо місця проживання. Особливо актуальним зазначений обов`язок є у випадку позивача, коли період відсутності за зазначеним ним місцезнаходженням складав майже 5 місяців. Відповідач як суб`єкт владних повноважень на наділений обов`язком перевіряти знаходження особи на території України чи відкладати проведення контрольних заходів у зв`язку з його перебуванням за кордоном.

Отже, враховуючи, що зазначені вище наказ, повідомлення та акт перевірки були надіслані відповідачем за податковою адресою позивача, зазначеною у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, а позивачем не надано доказів щодо повідомлення контролюючого органу про її зміну, тому у розумінні п. 42.2 ст. 42 ПК України вказані документи вважаються належним чином врученими позивачу, чим спростовується твердження позивача про протилежне.

З таких самих підстав суд визнає правомірними дії контролюючого органу стосовно надсилання позивачу запиту про надання документальних підтверджень та пояснень від 12.06.2019 року №2464/10/21-22-51-13, та застосуванню санкції за неподання запитаних документів (Податкове повідомлення-рішення від 15.05.2020 року №0007403306).

Щодо другої підстави позову, а саме, твердження позивача про необґрунтованість доводів контролюючого органу про перевищення ним як платником єдиного податку другої групи, у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 цього ж закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Системний аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що показники податкової звітності мають відповідати дійсному змісту проведених господарських операцій, зокрема доходи та витрати мають бути фактично здійснені в межах господарської діяльності такого платника та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкових (грошових) зобов`язань на підставі таких операцій.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З наявної в матеріалах справи податкової декларації платника єдиного податку вбачається, що ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік задекларований обсяг доходу становить 1490281,00 грн.

В зазначений звітний період позивач здійснював господарську діяльність з роздрібної торгівлі в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (код ВЕД 47.43) та з роздрібної торгівлі побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (код ВЕД 47.54).

Однак, згідно показників звітів реєстратора розрахункових операцій за 2018 дохід позивача за цей період склав 1557754,00 грн.

Згідно доводів ОСОБА_1 , наведені розбіжності між задекларованими ним даними та даними реєстратора розрахункових операцій обумовлені не врахуванням контролюючим органом тієї обставини, що в зазначений період ним було здійснено повернення коштів покупцям за придбаний в нього товар.

Суд зазначає, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп встановлений ст. 292 ПК України.

Згідно положень п.п. 292.1, 292.11, 292.13 наведеної статті доходом платника єдиного податку є, для фізичної особи-підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Тобто, суми які повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів обліковуються платником єдиного податку шляхом зменшення доходу, визначеного ст.292 ПК України.

Відповідно п.177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, наведені суб`єкти зобов`язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з пунктом 1 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II даного Положення визначені обов`язкові реквізити касового чеку, зокрема: найменування господарської одиниці; адреса господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ"; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника.

Відповідно до пункту 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операції, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від`ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам`яті від`ємних сум розрахунків: дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".

З наявного в справі акту перевірки вбачається та не заперечується відповідачем, що в період з 12.03.2018 року по 01.06.2018 року ФОП ОСОБА_1 зареєстрований реєстратор розрахункових операцій за фіскальним номером: 3000408558 - модель ЕКСЕЛЛІО LP-1000 за адресою 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Потьомкінська, 103.

Отже, операції щодо повернення коштів за придбаний в ФОП ОСОБА_1 товар в обов`язковому порядку мали бути проведені з використанням реєстратора розрахункових операцій шляхом реєстрації від`ємної суми, а в разі відсутності в реєстратора технічної можливості проведення операцій з від`ємним значенням - шляхом застосування операції "службова видача".

Доказом проведення таких операцій є фіскальний касовий чек.

Згідно з приписами ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд розділяє правову позицію відповідача стосовно того, що належним доказом проведення операції щодо повернення коштів за придбаний в ФОП ОСОБА_1 товар є відповідні фіскальні касові чеки.

Позивачем таких доказів ані відповідачу, ані до суду не надано. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що операції з повернення коштів за допомогою реєстратора розрахункових операцій не проводились. Причини невикористання реєстратора пояснити не зміг.

Також, відповідно ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів" обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Пунктом 8 Розділу ІІІ Порядку № 547 передбачено - якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

В даному конкретному випадку операції з повернення коштів покупцям ОСОБА_3 (а.с.59-60), ОСОБА_4 (а.с.64-65) оформлено без розрахункового документа - фіскального касового чеку.

Акти про повернення товару та виплату грошових коштів в усіх зазначених позивачем операціях з повернення коштів в порушення наведених приписів п. 8 Розділу ІІІ Порядку №547 не містять даних документа, що встановлює особу покупця.

Окрім наведеного, видаткові касові ордери, якими, як вважає позивач, підтверджується повернення покупцям готівки за придбаний товар, не в повній мірі відповідають типовій формі № КО-2, передбаченій Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення №148).

Також, відповідно п.п. 27, 28, 32 Положення №148 касир вимагає пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Касир проводить видачу готівки тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)] та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов`язковими до заповнення.

В даному випадку по всім з зазначених позивачем операціях з повернення коштів видатковий касовий ордер не містить найменування, номеру, дати та місця видачі документа, який засвідчує особу одержувача коштів. Дата одержання коштів також не зазначена.

Окрім наведеного, суд зазначає, що відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Відповідно пп.3 п.3 наведеного порядку - у разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді, записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від`ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку.

Судом оглянуто долучену до матеріалів справи копію книги обліку доходів ОСОБА_1 .

Так, за 02.04.2018 року, 09.05.2018 року та 14.05.2018 року книга містить явні ознаки виправлень, що вчинені не у спосіб, передбачений наведеним пунктом порядку.

Вказане у сукупності, на думку суду, свідчить про недостовірність наведених позивачем тверджень про повернення готівкових коштів покупцям з каси ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України (станом на дату виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного податку другої групи можуть бути фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 293.8 ст.293 ПК України, платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов`язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з пунктом 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини щодо отримання ФОП ОСОБА_1 як платником 2 групи спрощеної системи оподаткування в травні 2018 року доходу в сумі 1557754,00 грн., висновки податкового органу про наявність у позивача обов`язку для переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування та перехід на загальну систему оподаткування є правильними. Обґрунтованою є й позиція щодо оподаткування єдиним податком суми перевищення обсягу доходу.

Водночас не правильно визначеним є розмір доходу, що підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %.

Так, сума визначена контролюючим органом як база для оподаткування у розмірі 73753,00 грн.

Ця сума, на думку ГУ ДПС, є сумою перевищення обсягу доходу ФОП ОСОБА_1 , визначеного в пункті 291.4 статті 291 ПК України, який складається зі встановленою контролюючим органом згідно відомостей ІС "Податковий блок" та показників звітів реєстраторів розрахункових операцій за І півріччя 2018 року сумою виторгу (1557754,00 грн) та суми встановленої згідно відомостей з державних реєстрів фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків як дохід від ПП "Профі електро" (15999,00 грн).

В частині суми виторгу 1557754,00 грн, встановленої за відомостями ІС "Податковий блок" та показників звітів реєстраторів розрахункових операцій за І півріччя 2018 року суд, в силу наведених вище аргументів, вважає висновки контролюючого органу правильними. Однак, помилковими є доводи ГУ ДПС в частині суми 15999,00 грн по взаємовідносинам з ПП "Профі електро".

Так, позивачем надано звіт №РТШ00000010 від 26.03.2018 року про реалізовані 26.03.2018 року товари, серед яких: "Холодильник Samsung RB31FSRNDEF/UA" вартістю 15999,00 грн, загальна сума реалізованих згідно звіту товарів за день становить 23786,00 грн. Також, надано копію звіту директора ПП "Профі Електро" ОСОБА_5 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №ПЭ-0000040 від 26.03.2018 року на суму 15999,00 грн.

Виручка на загальну суму 23786,00 грн, в яку згідно звіту входить сума доходу від ПП "Профі Електро" у розмірі 15999,00 грн, внесена до книги обліку доходів позивача за 26.03.2020 року. Така ж сума виручки за день вказана й в показниках звітів реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, сума доходу, одержаного від ПП "Профі Електро" в розмірі 15999,00 грн входить до загальної суми виручки ФОП ОСОБА_6 з І півріччя 2018 року (1557754,00 грн) та була ним належним чином задекларована.

Загальний обсяг доходу ФОП ОСОБА_6 , визначеного в пункті 291.4 статті 291 ПК України, становить 1557754,00 грн, а не 1573753,00 грн, як помилково стверджує відповідач.

Тобто, сума перевищення обсягу доходу позивача, отже й значення, з якого має бути донарахована сума єдиного податку за ставкою 15 % становить 57754,00 грн.

З урахуванням зазначеного, сума донарахованого податку має складати 8663,10грн (57754,00грн*0,15=8663,10грн), а сума штрафних санкцій 2165,77грн (8663,10 грн*0,25=2165,77грн), замість визначених відповідачем в податковому повідомленні-рішенні №0007383306 від 15.05.2020 року сум в 11062,95 грн та 2765,74 грн відповідно.

Отже, податкове повідомлення рішення ГУ ДПС від 15.05.2020 року №0007373306 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобов`язання з єдиного податку на суму 2399,85 грн (11062,95грн-8663,10грн=2399,85 грн) та штрафних санкцій на суму 599,97 грн (2765,74 грн-2165,77 грн=599,97 грн).

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за № 7725-10 від 11.08.2020 року, суд зазначає наступне.

У разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

При цьому, податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної податкової вимоги, станом на 10.08.2020 року за позивачем рахується податковий борг на загальну суму 17388,16 грн, з них: 170,00 грн - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; 17048,16 грн - з єдиного податку з фізичних осіб; 170,00 грн - адміністративні штрафи та інші санкції.

Суд зазначає, що однією з підстав для виникнення податкового боргу за оскарженою податковою вимогою, є суми грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" на 13828,69 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 11062,95 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2765,74 грн., визначені в оскарженому податковому повідомленні - рішенні від 15.05.2020 року №0007373306.

Враховуючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі і суд дійшов висновку щодо його часткової протиправності, тому визначена в податковій вимозі сума податкового боргу на загальну суму 2999,82 грн, в тому числі за основним платежем 2399,85 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 599,97 грн. є протиправною та підлягає зменшенню відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України, яким визначено, що податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вимога про скасування податкової вимоги є похідною від спору про правомірність, зокрема, податкового повідомлення-рішення №0007373306 від 15.05.2020 року.

Враховуючи, що вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі і суд дійшов висновку щодо його часткової протиправності, тому визначена в оскарженій податковій вимозі сума податкового боргу на загальну суму 17388,16 грн, є протиправною та підлягає зменшенню відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України, яким визначено, що податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 року №0007373306 в частині визначення податкового зобов`язання з єдиного податку на суму 2399,85 грн та штрафних санкцій на суму 599,97 грн, а також податкової вимоги від 11.08.2020 року №7725-10, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, в межах заявлених позивачем підстав позову позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3,4 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Так, судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 5044,80, фактично сплачено 5045,00 (0,20 грн - переплата) згідно квитанцій №33 від 16.09.2020 року на суму 841,00 грн та №0.0.1853827906.1 від 30.09.2020 року на суму 4204,00 грн.

З огляду на те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд встановлює вказану пропорційність розміру судових витрат, шляхом розрахунку відсоткового співвідношення суми задоволених позовних вимог до загальної ціни позову.

Так, позов визнано обґрунтованим в частині вимог про оскарження податкової вимоги від 11.08.2020 року №7725-10 та частково податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 року №0007373306.

Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем за наслідками розгляду позову становить 840,80 грн за вимогу про скасування податкової вимоги від 11.08.2020 року №7725-10 та частково за вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2020 року №0007373306. Відсоток суми, що підлягає поверненню визначається шляхом встановлення співвідношення загальної суми податкового повідомлення рішення, до задоволеної частини. Заявлено 13828,69 грн, задоволено в частині 2 999,82 грн(2399,85 грн+599,97 грн=2999,82 грн), тобто 21,69 % від заявленого.

Таким чином, на підставі приписів ч.1 ст. 139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у 1023,17 грн (840,80 грн + 840,80 * 0,2169=1023,17 грн).

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м.Херсон, пр-т Ушакова,75, код ЄДРПОУ43143201) від 15.05.2020 року №0007373306 в частині визначення податкового зобов`язання з єдиного податку на суму 946 (дев`ятсот сорок шість) грн. 05 коп. та штрафних санкцій на суму 236 (двісті тридцять шість) грн 51 коп.

Скасувати податкову вимогу від 11.08.2020 року № 7725-10 про визначення боргу на загальну суму 17388,16грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 912 (дев`ятсот дванадцять) грн 69 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 листопада 2020 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111030200