Рішення

від 09.11.2020 по справі 826/18107/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 листопада 2020 року справа №826/18107/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЛАТЕС (далі по тексту - позивач, ТОВ ЛАТЕС ) доОболонського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, Оболонський ВДВС у м. Києві) третя особаДержавна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - третя особа, ДАБІ) про 1) визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Комишан Катерини Юріївни про відкриття виконавчого провадження ВП №52671816 від 17 жовтня 2016 року; 2) визнання неправомірною та скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 05 вересня 2016 року №52061878

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних постанов, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача права позивача на добровільне виконання рішення та порушенням порядку відкриття виконавчого провадження, оскільки оскарження постанов про накладення штрафу, які є виконавчими документами у даних виконавчих провадженнях, зупиняє їх виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18107/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/18107/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/15697/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЕС" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування результатів перевірки .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року поновлено провадження у справі №826/18107/16.

Відповідач своїм правом, визначеним в статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та не надав відзив на позовну заяву, однак надав до суду копії матеріалів виконавчого провадження.

Третя особа у письмових поясненнях просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваної постанови, зазначивши, що у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату штрафу у встановлений строк та оскарження у судовому порядку постанови ДАБІ від 30 серпня 2016 року №224/16/10126-95/3001/0212, її примірник направлено для примусового виконання до Оболонського ВДВС.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві Комишан К.Ю. від 17 жовтня 2016 року ВП №52671816 відкрито виконавче провадження з виконання постанови від 30 серпня 2016 року №224/16/10126-95/3001/0212, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про стягнення з позивача штрафу у сумі 29 000,00 грн.

Постановою державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві Васильєвим С.С. від 05 вересня 2016 року ВП №52061878 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 07 липня 2016 року №178/16/10/26-41/0707/02/2 про стягнення з ТОВ ЛАТЕС штрафу у сумі 14 500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд звертає увагу на таке .

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частин першої та третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження ).

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження зокрема передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Таким чином, постанова ДАБІ про накладення штрафу є виконавчим документом.

Частиною першою статті 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Законом України Про виконавче провадження передбачено виключний перелік підстав для повернення виконавчого документа, тобто за відсутності підстав, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з огляду на те, що дії ДАБІ щодо пред`явлення виконавчого документа до Оболонського ВДВС для примусового виконання, не є предметом даного спору.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що спеціальним законом в межах спірних правовідносин є Закон України Про виконавче провадження , яким не передбачено можливості неприйняття до виконання виконавчого документа, з підстав його оскарження в судовому порядку.

При цьому, як свідчать матеріали справи, станом на день відкриття виконавчих проваджень ВП №52671816 та ВП №52061878, постанови ДАБІ від 30 серпня 2016 року №224/16/10126-95/3001/0212 та від 07 липня 2016 року №178/16/10/26-41/0707/02/2 набрали законної сили, у відповідності до статті 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а саме:

- постанова ДАБІ від 07 липня 2016 року №178/16/10/26-41/0707/02/2 набрала законної сили 21 липня 2016 року, а провадження у справі щодо її оскарження відкрито 21 грудня 2016 року;

- постанова ДАБІ від 30 серпня 2016 року №224/16/10126-95/3001/0212 набрала законної сили 13 вересня 2016 року, а провадження у справі щодо її оскарження в судовому порядку відкрито 10 листопада 2016 року.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку надіслання оскаржуваних постанов також є безпідставними, оскільки ця обставина не впливає на правомірність прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження.

Суд дійшов висновку, що відповідач правомірно, згідно чинного законодавства, прийняв до виконання виконавчі документи та відкрив виконавче провадження

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються, а постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2016 року ВП №52671816 та від 05 вересня 2016 року №52061878 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ЛАТЕС задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю ЛАТЕС повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТЕС (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 14-Г; ідентифікаційний код 36924441);

Оболонський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04201, м. Київ, вул. Полярна, 13-а; ідентифікаційний код 35018577);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37471912).

Суддя В.А. Кузьменко