Постанова

від 09.11.2020 по справі 560/1295/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1295/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

09 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2020 року позивач, ТОВ "Солар-Інвест", звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України (відповідачів), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1325123/40789160 від 08.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.09.2019;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" № 1 від 30.09.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій, а також не надано: акту купівлі-продажу між ТОВ "Солар-Інвест" та ДП "Гарантований покупець", акту про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, розрахунокових документів, картки рах.1 361 з ДП "Гарантований покупець".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що після зупинення реєстрації податкової накладної, товариством з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 вересня 2019 року між державним підприємством "Гарантований покупець" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" (виробник за "зеленим тарифом) укладено договір купівлі-продажу № 670/01.

Згідно пункту 1.1. договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.

Пунктом 2.5 договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Пунктом 3.1 договору визначено, що обсяг фактично проданої та купленої енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Пунктом 3.2 договору визначено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 договору визначено, що оплата товарної продукції (електричної енергії) , купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 3670/1 від 10 вересня 2019 року в вересні 2019 року, ДП Гарантований покупець здійснив попередню оплату (аванс) в сумі 660825,25 грн. в т.ч. ПДВ- 110137, 71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №2070 від 26.09.2019 в сумі 599021,58 грн.; №2490 від 30.09.2019 в сумі 61798,67 грн.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" оформило в електронній формі податкову накладну № 1 від 30 вересня 2019 року на загальну суму 660820,25 грн., в тому числі ПДВ 110136,71 грн.

Складену податкову накладну позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

В подальшому позивачем складено та подано до податкового органу (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами, зокрема: витяг з Декларації про готовність до експлуатації об`єкта (сонячної електростанції), копію наказу про введення об`єкта (сонячна електростанція) в експлуатацію, копію договору від 10.09.2019 № 3670/01; копія акту звірки загальної кількості електроенергії за вересень 2019 року; картка по рахунку 311 (для підтвердження суми отриманої попередньої оплати (авансу) за поставлену електроенергію).

Комісією Головного управління ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 08.11.2019 № 13255123/40789160 про відмову у реєстрації податкової накладної товариство з обмеженою відповідальністю "Солар-Інвест" (код ЄДРПОУ 40789160) від 30.09.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, а також не надано: акту купівлі-продажу між ТОВ "Солар-Інвест" та ДП "Гарантований покупець", акту про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, розрахунокових документів, картки рах.1 361 з ДП "Гарантований покупець".

25.11.2019 позивачем подано до ДПС України скаргу на рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.11.2019 року № 13255123/40789160.

Рішенням комісії центрального рівня від 03.12.2019 №42795/40789160/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010р. №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, вимоги пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не допускають неоднозначного трактування обов`язків контролюючих органів.

Водночас, згідно квитанцій від 16.12.2019 та від 16.01.2020 реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено у зв`язку з тим, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, зупиняючи реєстрацію податкових накладних №1 від 30.11.2019 та №2 від 31.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем-1 застосовано формулювання (як підставу), яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Тобто, контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019, п.1.6 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено 6 додаткових ступенів ризику.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем-1 у квитанціях від 16.12.2019 та від 16.01.2020 не зазначено якому саме із 6 критеріїв пп.1.6 п.1 відповідає позивач.

Також, зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач-1 не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як видно із змісту квитанцій від 16.12.2019 та від 16.01.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначена позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 у справі №819/1073/19.

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.

Слід також враховувати, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, що також спростовує доводи апеляційної скарги щодо надання чи ненадання певних документів .

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 липня 2019 року у справі №200/14026/18-а.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Надаючи правову оцінку прийнятим Комісією рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Схожа позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Як встановлено судом першої інстанції, у Квитанції від 10.10.2019 критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01. Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено.

Суд надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної, поданої ТОВ "Солар-Інвест", враховував, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, у постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі № 560/279/19.

Як встановлено судом першої інстанції, після зупинення реєстрації податкової накладної № 1, позивачем було подано повідомлення № 1 від 06.11.2019 щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій згідно податкової накладної № 1 від 30.09.2019 та подані до Комісії документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: витяг з Декларації про готовність до експлуатації об`єкта (сонячної електростанції), копію наказу про введення об`єкта (сонячна електростанція) в експлуатацію, копію договору від 10.09.2019 року № 3670/01; копія акту звірки загальної кількості електроенергії за вересень 2019 року; картка по рахунку 311 (для підтвердження суми отриманої попередньої оплати (авансу) за поставлену електроенергію).

Водночас відповідачем, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача та додані до нього документи, прийнято рішення № 1325123/40789160 від 08.11.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.09.2019 року, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Однак, в ході судового розгляду встановлено, що позивачем в підтвердження здійснення господарських операцій на виконання яких було складено податкову накладну № 1 від 30.09.2019 року було надано ряд підтверджуючих документів, а саме: витяг з Декларації про готовність до експлуатації об`єкта (сонячної електростанції), копію наказу про введення об`єкта (сонячна електростанція) в експлуатацію, копію договору від 10.09.2019 року № 3670/01; копія акту звірки загальної кількості електроенергії за вересень 2019 року; картка по рахунку 311 (для підтвердження суми отриманої попередньої оплати (авансу) за поставлену електроенергію).

Також встановлено, що з метою здійснення статутної діяльності позивачем було побудовано та введено в експлуатацію фотогальванічну сонячну електростанцію на території Чорноострівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно даних бухгалтерського обліку, а саме записів в облікових регістрах (рах. 103 "Будівлі та споруди") та первинних документів (Акт ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", форма якого затверджена наказом Мінстату України від 29.12.1995 року № 352) сонячна елекстростанція введена в експлуатацію, що підтверджкється наказом директора товариства № 3 від 19.08.2019.

З метою реалізації виробленої електричної енергії та враховуючи загальнодержавні умови та правила її передачі та транспортування до покупця ТОВ "Солар-Інвест" було укладено з ПАТ "Національною енергетичною компанією "Укренерго" договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1260-0215 від 05 вересня 2019 року.

Уся вироблена електроенергія реалізується покупцю - державному підприємству "Гарантований покупець", що визначено умовами договору № 3670/01 від 10 вересня 2019 року. Згідно даного договору відбувається продає електроенергії за "зеленим" тарифом, який встановлено товариству згідно постанови НКРЕКП від 06.09.2019 № 1877.

При цьому, реалізація електричної енергії здійснюється через систему АСКОЕ (автоматизована система комерційного обліку електроенергії) у відповідності до порядку встановленого Інструкцією з комерційного обліку електричної енергії, затвердженої рішенням Ради оптового ринку електричної енергії від 08.10.1998 року.

Згідно з визначеним порядком, кількість реалізованої електроенергії засвідчується Актом звірки загальної кількості відпущеної електричної енергії між суміжними ліцензіатами ТОВ "Солар-Інвест" та АТ "Хмельницькобленерго" в останній день місяця, що минає. Розрахунки між виробником та покупцем відбуваються згідно підписаного акту по даних АСКОЕ.

За період вересень 2019 року позивачем вироблено та реалізовано електроенергії, яка вироблена альтернативними джерелами, в кількості 296,5 кВт на загальну суму 1597,6 тис. грн. в т.ч ПДВ 266,27 тис. грн. Оплата від ДП "Гарантований покупець" надійшла в сумі 660,8 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 110,1 тис. грн., що підтверджується актом звірки загальної кількості відпущеної електричної енергії за вересень 2019 року, картка по рахунку 311 за вересень 2019 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ДП "Гарантований покупець", а також на ту обставину, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 30.09.2019 та наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 08.11.2019 №1325123/40789160.

При цьому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Однак, під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Біла Л.М.