Постанова

від 04.11.2020 по справі 826/9762/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/9762/18

адміністративні провадження №К/9901/30925/19; К/9901/32442/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Антіпова Є.В.,

представника відповідача Заруцького Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (головуючий суддя Карпушова О.В., судді - Губська Л.В., Епель О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" (далі - ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС У м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2018 року: № 0007871401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1121751 грн та № 0007881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 481103 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з контрагентами, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінжиніринг Він", Товариством з обмеженою відповідальністю "Арматех Буд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Алето Союз", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Об`єкт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Іствуд Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вієн ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селінкс Україна" є помилковими та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007871401 та №0007881401. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД", сплачений судовий збір у розмірі 24042,82 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 108012 грн, з них за основним платежем - 72008 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 36004 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007881401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 39032 грн, з них за основним платежем - 38357 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 675 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД", сплачений судовий збір у розмірі 2205,66 грн.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року залишити в силі.

ГУ ДФС у м. Києві також подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та у цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні колегія суддів постановила ухвалу про заміну відповідача у цій справі з ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві, враховуючи наступне.

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено Головне управління ДПС у м. Києві до якого приєдналось Головне управління ДФС у м. Києві .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р Питання Державної податкової служби визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.

ГУ ДПС у м. Києві зареєстровано як юридична особа і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43141267 .

За змістом статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг .

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві з 26 квітня 2018 року по 11 травня 2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 лютого 2014 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої 25 травня 2018 року складено Акт № 361/25-15-14-01/39090552 .

Згідно висновків Акта перевірки, позивачем порушено вимоги:

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 436361 грн, а саме: 2015 року - 257394 грн; 2016 року - 178967 грн;

пункту 185 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 747834 грн, у тому числі: травень 2015 року - 42350 грн; червень 2015 року - 73900 грн; липень 2015 року - 11031 грн; серпень 2015 року - 10255 грн; вересень 2015 року - 28789 грн; жовтень 2015 року - 18229 грн; листопад 2015 року - 28650 грн; грудень 2015 року - 58458 грн; лютий 2016 року - 48333 грн; червень 2016 року - 27150 грн; липень 2016 року - 36050 грн; серпень 2016 року - 70846 грн; вересень 2016 року - 19475 грн; жовтень 2016 року - 40718 грн; грудень 2016 року - 233600 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві 11 червня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0007881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 481103 грн, у тому числі: 436361 грн - за податковими зобов`язаннями та 44742 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0007871401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1121751 грн, у тому числі: 747834 грн - за податковими зобов`язаннями та 373917 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) .

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями -рішеннями, прийнятими ГУ ДФС у м. Києві 11 червня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними, та про їх скасування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України), а звітним періодом для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 ПК України).

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов`язано із фактичним здійсненням господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної у первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV).

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами частин першої та другої статті 3 Закону №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Що стосується позовних вимог ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" в частині господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД" та ТОВ "Селінкс Україна", то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про їх задоволення, з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено Договір від 28 серпня 2015 року № 6П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (меблі) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього кошти на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 3 крісла офісних, 3 приставні тумби, 4 офісних столів.

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 28.08.2015 № 12, рахунок на оплату від 28.08.2015 № 14, товарно-транспортну накладну від 28.08.2015 № 28, платіжне доручення від 31.08.2015 № 200 про оплату поставленого товару (том 5 а.с. 172).

15.10.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 17П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 2 модуля релейних виходи МРЛ-2 з контролем тока обтікання лінії зв`язку; 1 блок живлення Гейзер-3,0А; 10 монтажних коробок КМ-4; 200 м троса 3 мм; 4 монтажних стяжки 100 мм; 20 кг розріджувача "Сольвент"; 50 кг грунтівки ГФ-021.

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 15.10.2015 № 31, рахунок на оплату від 15.10.2015 № 33, товарно-транспортну накладну від 15.10.2015 № 15, платіжне доручення від 26.10.2015 № 266 згідно якого позивачем проведено оплату поставленого товару.

12.11.2015 між ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 19П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (меблі) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 1 стіл керівника, 2 приставні тумби, 1 шафа для одягу, 1 комод, 10 стільців, 2 письмових стола, 2 шафи для паперів, 2 вишка-тура "Техно-3", 1 стелаж 2000х4000х550 (том 5 а.с. 182).

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 13.11.2015 № 43, рахунок на оплату від 12.11.2015 № 49, товарно-транспортну накладну від 13.11.2015 № 6, платіжне доручення від 13.11.2015 № 299 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.

23.11.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 22П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару .

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 27.11.2015 № 58, рахунок на оплату від 25.11.2015 № 62, товарно-транспортну накладну від 27.11.2015 № Р32, платіжне доручення від 01.12.2015 № 193 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.

18.12.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 29П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару.

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 22.12.2015 № 75, рахунок на оплату від 18.12.2015 № 76, товарно-транспортну накладну від 22.12.2015 № 22, платіжне доручення від 22.12.2015 № 378 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.

25.03.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 35П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторонами було погоджено поставку відповідного товару.

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 25.03.2016 № 136, рахунок на оплату від 25.03.2016 № 141, товарно-транспортну накладну від 25.03.2016 № Р47, платіжне доручення від 30.03.2016 № 522 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.

29.03.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 37П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (вогнезахисні матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку 300 кг вогнезахисних матеріалів "Ендотерм 400202".

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 30.03.2016 № 154, рахунок на оплату від 29.03.2016 № 162, товарно-транспортну накладну від 30.03.2016 № Р50, платіжне доручення від 30.03.2016 № 525 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару.

26.05.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Іствуд Груп" (Продавець) укладено договір № 62П/16, за умовами якого Продавець зобов`язується передати товар (обладнання та матеріали) у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (том 5 а.с. 219-220). Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано видаткову накладну від 27.05.2016 № 234, рахунок на оплату від 26.05.2016 № 206, товарно-транспортну накладну від 27.05.2016 № 234, платіжне доручення від 26.05.2016 № 604 згідно якого позивач оплатив вартість поставленого товару .

Також надано копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Іствуд Груп" за результатами здійснених господарських операцій, а саме: від 31.08.2015 № 8, від 15.10.2015 № 16, від 13.11.2015 № 16, від 27.11.2015 № 33, від 22.12.2015 № 35, від 25.03.2016 № 51, від 30.03.2016 № 52, від 25.04.2016 № 79, від 26.05.2016 № 66 з квитанціями про реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо господарських відносин ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" з ТОВ "Вієн ЛТД": між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір від 28.09.2015 № 59/09, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

24.07.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 44/07, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку 500 кг вогнезахисної водно-дисперсійної речовини для дерева "Пірант-Колор".

20.07.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 42/07, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

21.09.2015 між ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 57/09, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

31.08.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 52/08, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

31.08.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 51/08, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору. Відповідно до специфікації сторони погодили поставку відповідного товару .

30.06.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Продавець) укладено договір № 38/06, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору.

Відповідно до специфікації сторони погодили поставку наступного товару: 200 кг суміші просочувальної ДСА-1; 200 кг суміші просочувальної ДСА-2; 200 кг фарби вогнезахисної "Ендотерм 400202".

На підтвердження фактичної поставки вказаного товару позивачем надано: видаткові накладні від 24.07.2015 № 000000083; від 31.08.2015 № 000000114; від 31.08.2015 № 000000109; від 20.07.2015 № 000000077; від 21.09.2015 № 000000137; від 28.09.2015 № 000000153; від 30.06.2015 № 000000047; рахунки-фактури від 24.07.2015 № РФ-0000089; від 31.08.2015 № РФ-0000122; від 31.08.2015 №РФ-0000117; від 20.07.2015 № РФ-0000082; від 21.09.2015 № РФ-000141; від 28.09.2015 №РФ-000160; від 30.06.2015 № РФ-0000052; податкові накладні від 30.06.2015 № 161, від 20.07.2015 № 297, від 24.07.2015 № 298, від 31.08.2015 № 239, від 31.08.2015 № 236, від 21.09.2015 № 111, від 28.09.2015 № 219 з квитанціями про реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно платіжних доручень від 15.07.2015 № 145, від 03.08.2015 № 164, від 07.08.2015 № 174, від 17.09.2015 № 219, від 13.10.2015 № 244, від 12.01.2016 № 415 позивачем проведено оплату поставленого товару.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Селінкс Україна": матеріалами справи підтверджено, ТОВ "Селінкс Україна" було реалізовано ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" суміш вогнезахисну просочувальну ДСА-2 та вогнезахисну речовину "Пірант-Колор ВД АК-5021". Реалізація вказаної продукції підтверджується: видатковими накладними від 26.08.2016 № 239; від 12.08.2016 № 206; від 6.08.2016 № 224; від 22.08.2016 № 251; рахунками на оплату від 26.08.2016 № 306; від 12.08.2016 № 272; від 26.08.2016 № 290; від 22.08.2016 № 318; податковими накладними від 12.08.2016 № 47; від 26.08.2016 № 65; від 26.08.2016 № 82; від 22.08.2016 № 94 з квитанціями про реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно платіжних доручень від 21.10.2016 № 817, від 26.08.2016 № 738, від 09.09.2016 № 764 позивачем здійснено оплату поставленого товару.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Буд Імперія Груп", то судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Буд Імперія Груп" (Продавець) укладено договір № 68-П/15, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати товар у власність Покупця обладнання та матеріали, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно рахунку-фактури від 25.12.2015 № СФ-0000204 та на підставі видаткової накладної від 28.12.2015 № РН-0000196 ТОВ "Буд Імперія Груп" поставило позивачу відповідний товар., що також підтверджено товарно-транспортною накладною від 28.12.2015 № 38.

25.12.2015 між ТОВ "Сучасні технології безпеки ЛТД" (Замовник) та ТОВ "Буд Імперія Груп" (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 70-М/15, за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням та матеріалами Замовника виконати монтажні роботи на об`єкті, що розташований за адресою: м. Київ, провул. Аскольдів, 3А.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, акт прийому-передачі фронту робіт від 25.12.2015, договірну ціну, зведений кошторис, локальний кошторис, об`єктний кошторис, кошторисний розрахунок, пояснювальну записку, дефектний акт, акт приймання виконаних будівельних робіт № 388, підсумкову відомість, акт надання послуг від 29.12.2015 № 388.

21.12.2015 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Буд Імперія Груп" (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 66-М/15, за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням та матеріалами Замовника виконати монтажні роботи на об`єкті, що розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, Немирівське шосе, 84А.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, акт прийому-передачі фронту робіт від 21.12.2015, договірну ціну, локальний кошторис, об`єктний кошторис, кошторисний розрахунок, пояснювальну записку, дефектний акт, акт приймання виконаних будівельних робіт № 106, підсумкову відомість, довідку про вартість виконаних робіт, акт надання послуг від 12.02.2016 № 106.

Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Буд Імперія Груп" за результатами здійснених господарських операцій, а саме: від 28.12.2015 № 182, від 28.12.2015 № 183, від 29.12.2015 № 187, від 12.02.2016 № 5 з квитанціями про реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжні доручення від 16.02.2016 № 467, від 30.12.2015 № 410, від 29.12.2015 № 400, від 28.12.2015 № 389.

Суд апеляційної інстанції дослідивши надані позивачем до суду документи обґрунтовано зазначив, що останні підтверджують придбання ним товарів та послуг у ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД" та ТОВ "Селінкс Україна", оскільки оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Крім того, Шостим апеляційним адміністративним судом правомірно зазначено, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, відсутність матеріально-технічного забезпечення, неподання податкової звітності зазначених контрагентів не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

У свою чергу, позивачем доведено використання придбаного товару у вказаних контрагентів у межах власної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання зазначених вище правочинів, що є підставою для формування витрат у перевіреному періоді.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року №0007881401, підставою для прийняття якого став висновок контролюючого органу про те, що операції між позивачем та ТОВ "Укрінжиніринг Він", ТОВ "Арматех Буд", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Іствуд Груп", ТОВ "Кейнфор", ТОВ "Вієн ЛТД" та ТОВ "Селінкс Україна" не були направлені на досягнення взаємної вигоди, що призвело до безпідставного формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД (Замовник) та ТОВ "Укрінжиніринг Він" (Підрядник) в особі директора Семка С.В. , укладено договори: про надання послуг з технічного обслуговування обладнання систем пожежної сигналізації від 30 жовтня 2015 року №119, від 1 квітня 2015 року №96; про виконання малярних робіт від 9 липня 2015 року №71-Р, від 21 вересня 2015 року №l02-P, від 19 жовтня 2015 року №114-Р, від 27 листопада 2015 року №124; про виконання монтажних робіт від 18 травня 2015 року №6"-М.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо, з боку ТОВ "Укрінжиніринг Він" підписані директором - Семком С.В, якого згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у справі №757/9289/16-к визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частини першої статті 205 КК України, зокрема, у вироку зазначено, останній не мав наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ Укрінжинірінг Він , а діяв у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності усупереч вимогам законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва .

Розрахунок був здійснений у безготівковій формі на банківський рахунок ТОВ "Укрінжиніринг Він" на загальну суму 1 127 500 грн.

Щодо правовідносин між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД та ТОВ "Арматех Буд" (код 39419330), то судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Арматех Буд", (Виконавець) в особі директора Олендра І.П. укладено: договір з перевірки (огляду) системи пожежної автоматики №29/16-02 від 4 лютого 2016 року, договір з виконання монтажних робіт №105/15-11 від 2 листопада 2015 року, договори відступлення права вимоги №30 від 1 квітня 2016 року та №3 від 21 березня 2016 року щодо заборгованості по договору №29/16-02 від 4 лютого 2016 року .

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо, з боку ТОВ "Арматех Буд" підписані директором - ОСОБА_2 , якого згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року у справі №757/13559/16-к визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частини першої статті 205 КК України, зокрема, у вироку зазначено, що не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов`язану з торгівлею товарами (виконанням робіт, наданням послуг), зафіксовану у статутних документах ТОВ "Арматех Буд", усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, ОСОБА_2 , перебуваючи у червні 2015 року у м Києві, погодився на пропозицію невстановленої особи придбати ТОВ "Арматех Буд" з метою прикриття незаконної діяльності.

Розрахунок був здійснений у безготівковій формі на банківський рахунок ТОВ "Арматех Буд" на загальну суму 64 0 745,38 грн.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД (Замовник) та ТОВ Алето Союз (Виконавець) в особі директора Степчука О.О., укладено договори: №87/АС/16 від 25 серпня 2016 року на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт; №88/АС/16 від 25 серпня 2016 року, №77/АС/16 від 15 серпня 2016 року, №104/АС/16 від 3 жовтня 2016 року, №105/АС/16 від 3 жовтня 2016 року, №106/АС/16 від 3 жовтня 2016 року на виконання малярних робіт з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій.

Перевіркою встановлено, що Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо, зі сторони ТОВ Алето Союз підписані директором - ОСОБА_3 . Розрахунок був здійснений в безготівковій формі на банківський рахунок ТОВ Алето Союз на загальну суму 361 158,85 грн. Згідно баз даних ДФС України по ТОВ Алето Союз встановлено наступне:

- основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля;

- на підприємстві відсутні основні засоби;

- інформація про власні чи орендовані основні засоби - відсутня;

- податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) за 2015-2016 роки - не подавались.

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень, встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси 14 листопада 2017 року винесено Вирок у справі №522/15012/17 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК України. Згідно вказаного вироку ОСОБА_3 , діючи умисно, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи, що юридична особа створюється з метою прикриття незаконної діяльності, у травні 2016 року, за пропозицією невстановленої особи, надав згоду та придбав на своє ім`я фіктивне підприємство ТОВ Алето Союз без фактичної мети здійснювати фінансово - господарську діяльність вказаного підприємства.

Між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД (Замовник) та ТОВ Укрбуд об`єкт (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 укладено договори: №38 від 6 червня 2016 року про надання послуг з технічного обслуговування обладнання систем пожежної сигналізації; №39 від 6 червня 2016 року про технічне обслуговування систем; №48 від 21 червня 2016 року щодо виконання малярних робіт; №63 від 21 липня 2016 року щодо виконання демонтажних робіт; №65 від 22 липня 2016 року щодо виконання монтажних робіт; №69 від 29 липня 2016 року щодо перевірки технічного стану і профілактичних вимірювань електроустаткування, електричних мереж і заземлюючих пристроїв у ЦДЮТ, ДНЗ, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, у загальноосвітніх закладах (школах) Васильківського району Київської області; №73 від 03 серпня 2016 року щодо виконання малярних робіт з вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій; №44 від 17 червня 2016 року щодо виконання монтажних робіт, №52 від 23 червня 2016 року щодо виконання монтажних робіт.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо, зі сторони ТОВ Укрбуд об`єкт підписані директором - ОСОБА_4 .

Розрахунок був здійснений в безготівковій формі на банківський рахунок ТОВ Укрбуд об`єкт на загальну суму 523 957,26 грн.

Печерським районним судом м. Києва 4 грудня 2017 року винесено Вирок у справі №757/56710/17-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частини першої 1 статті 205 КК України, згідно якого невстановлена слідством особа та ОСОБА_4 домовились про перереєстрацію на його ім`я, як засновника та службової особи (директора та головного бухгалтера) підприємства, в органах державної влади, юридичної особи - ТОВ Укрбуд об`єкт за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність .

Також судом апеляційної інстанції встановлено між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД та ТОВ Кейнфор в особі директора ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу №144 від 30 грудня 2016 року .

Між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД (Боржник), ТОВ Кейнфор (Первісний кредитор) в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ Брейнс (Новий кредитор) особі директора Новака В.Г. укладено Договір №б/н від 10 травня 2017 року про відступлення права вимоги за договором №144 від 30 грудня 2016 року, укладеного між Первісним кредитором та ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД .

Між позивачем (Боржник), ТОВ Кейнфор (Первісний кредитор) в особі директора ОСОБА_5 та ПП ЖБК Славутич (Новий кредитор) особі директора Залогіна С .В. укладено Договір №10/08 від 21 серпня 2017 року про відступлення права вимоги.

Між ТОВ Сучасні технології безпеки ЛТД (Боржник) особі директора Степчука Олександра Олеговича , ТОВ Кейнфор (Первісний кредитор) в особі директора ОСОБА_5. та ТОВ Соул Санрайз (Новий кредитор) особі директора Чемеренцева Д.О. , укладено Договір №10/09 від 11 вересня 2017 року про відступлення права вимоги.

Розрахунок був здійснений в безготівковій формі на банківський рахунок ТОВ Кейнфор у розмірі 1401600 грн.

Згідно баз даних ДФС України по ТОВ Кейнфор встановлено, що директором та головним бухгалтером є одна особа - ОСОБА_5 ; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) за IV квартал 2016 року не подавався; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; інформація про власні чи орендовані основні засоби - відсутня .

Згідно даних Єдиного реєстру судових рішень, встановлено, що Печерським районним судом м. Києва 17 травня 2017 року винесено Вирок у справі №757/22807/17-к за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204, частиною другою статті 204 КК України, згідно якого останній домовився про реєстрацію на його ім`я, як засновника та службову особу підприємства, в органах державної влади, юридичної особи - ТОВ Кейнфор за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність. Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи завідомо неправдиві відомості, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 205-1 КК України.

Аналізуючи вказані вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість здійснення господарських операцій ТОВ "Укрінжиніринг Він", ТОВ "Арматех Буд", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Кейнфор" , у зв`язку з відсутністю у них матеріально-технічної можливості надання послуг, кваліфікаційного персоналу та формування ними відповідного активу, а отже доказує фіктивність послуг та нереальність здійснення операцій .

Підставою для висновків Шостого апеляційного адміністративного суду про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами стала наявність вироків у кримінальних справах, якими затверджені угоди про визнання винуватості та призначення узгодженої міри покарання між прокурорами та засновниками ТОВ "Укрінжиніринг Він", ТОВ "Арматех Буд", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Укрбуд Об`єкт" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 КК України, а також ТОВ "Кейнфор" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України .

При цьому, частинами першою-третьою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, наведеному оцінки не надали, під час судового розгляду справи не співвіднесено об`єктивну сторону злочинів, які інкримінувалися посадовим особам ТОВ "Укрінжиніринг Він", ТОВ "Арматех Буд", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Кейнфор" .

Судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено хто саме підписував первинні документи від імені ТОВ "Укрінжиніринг Він", ТОВ "Арматех Буд", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Укрбуд Об`єкт", ТОВ "Кейнфор" та хто саме був відповідальним за ведення господарської діяльності від імені цих підприємств у відповідний період та чи зазначені у вироках Печерського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у справі №757/9289/16-к, Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року у справі №757/13559/16-к, Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2017 року у справі №522/15012/17, Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2017 року у справі №757/56710/17-к , Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі №757/22807/17-к злочини, вчинені посадовими особами зазначених контрагентів, можуть впливати на зазначені в Акті перевірки порушення.

Суд акцентує увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного важливого аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції було надано копії вироків: Печерського районного суду м. Києва (від 5 квітня 2016 року, від 18 квітня 2016 року, від 17 травня 2017 року, від 4 грудня 2017 року) та Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2017 року, які не засвідчені належним чином.

Частиною другою статті 94 вказаного Кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, суди повинні не лише надати оцінку доказам, але й перевірити достовірність доказів .

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною другою статті 353 вказаного Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології безпеки ЛТД" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року скасувати.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову і справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 9 листопада 2020 року.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх