Постанова

від 21.08.2007 по справі 22/324

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/324

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.08.2007                                                                                           № 22/324

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Отрюха  Б.В.

 суддів:                                           

 За участю представників:

 від позивача – представник не з'явився,

від відповідача – ЗахароваМ.С. – юрист,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" в оосбі Дирекції "Автотранспошта" Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.12.2006

 у справі № 22/324  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1"

 до                                                   Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" в оосбі Дирекції "Автотранспошта" Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта"

 про                                                  стягнення 13800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2006 року у справі  № 22/324 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 13 899,00 грн. відшкодування шкоди, 138,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ “Тесей-1” зайве сплачене держмито в розмірі 2,00 грн. перераховане платіжним дорученням №181 від 29.09.06р., яке знаходиться у справі № 22/324.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  його  скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач  посилається на те, що постановою ДІМ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 17.05.2005р. відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно водія  автомобіля МАЗ д.н.з.158-26 КА, що належить “Укрнтранспошті”, Майорова Г.Г. за відсутністю складу злочину.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки на сьогоднішній день в діях водія Майорова Г.Г. вини не встановлено, даних про наявність у діянні особи адміністративного проступку не виявлено, не застосовано заходи адміністративного стягнення, відповідач вважає, що відсутні підстави для відшкодування шкоди в розмірі 13 800,00 грн., завданої майну позивача джерелом підвищеної небезпеки.  

Крім того, відповідач не погоджується з висновком спеціаліста товарознавчих досліджень № 6/1 від 16.06.2006р., оскільки у висновку не містяться відомості про залишкову вартість промислових секційних алюмінієвих воріт з хвірткою та вікном з урахуванням їх зношення, які були пошкоджені 10.12.2005р.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено постановою ДІМ Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 17.12.2005р. про відмову в порушенні кримінальної справи, 10 грудня 2005  року сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої Товариству з обмеженою відповідальністю «Тесей-1», позивачу у справі, була спричинена матеріальна шкода, а саме пошкоджено промислові секції алюмінієвих воріт СТО за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська,188 , яке сталось внаслідок удару колеса автомобіля МАЗ д.н.з. 158-46 КА, який належить Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта", відповідачу у справі, що підтверджується свідоцтвом серії КІС № 737215 про реєстрацію транспортного засобу.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У частині п'ятій статті 1187 Цивільного кодексу України зазначається, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тобто, особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за заподіяну шкоду у будь-якому разі, без урахування її вини, крім випадків, коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, і особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, це доведе.

Відповідачем не доведений, ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції факт того, що шкоду майну позивача, а саме промисловим секційним алюмінієвим воротам, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу чи іншої форми вини потерпілого - позивача (його працівників).

Таким чином, твердження скаржника про звільнення його від відповідальності в зв'язку з відсутністю вини у діях водія належного відповідачу транспортного засобу колегією суддів до уваги не приймається, виходячи з положень частини п'ятої статті 1187 Цивільного кодексу України.

Отже,  позивач отримав право звернення до відповідача як до власника джерела підвищеної небезпеки, з вимогою про відшкодування в повному обсязі шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, а саме вартість пошкоджених воріт.

Суму завданої шкоди, яка підлягає стягненню, позивач розрахував на підставі висновку спеціаліста товарознавчих досліджень № 6/1 від 16 червня 2006 року, згідно якого розмір заподіяної шкоди складає 13 800,00 грн. (вартість встановлення нових воріт станом на 16.06.2006р.)

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що висновок спеціаліста товарознавчих досліджень про оцінку майна, викладені у висновку № 6/1 від 16 червня 2006 року не може вважатись належним та допустимим доказом, оскільки не містить залишкову вартість пошкоджених промислових секцій алюмінієвих воріт з хвірткою та вікном з урахуванням їх зношення.

З метою з'ясування вартості завданих збитків колегія суддів призначила судову експертизу, виконання якої доручила Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4007 від 27.06.2007р. реальний розмір шкоди заподіяної  ТОВ «Тесей-1» пошкодженням промислових секцій алюмінієвих воріт з хвірткою та вікном, що встановлені на автозаправній станції СТО за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська,188, яке сталось внаслідок удару колеса автомобіля МАЗ д.н.з. 158-46 КА, який належить Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" складає 13 268,86 грн.

Дана сума була розрахована експертом з урахуванням зносу пошкоджених воріт, а саме експлуатації їх протягом 16 місяців з моменту їх встановлення (08.08.2004р.) до моменту їх пошкодження (10.12.2005р.).

Враховуючи те, що позивач просив стягнути з відповідача суму завданої шкоди, виходячи з вартості встановлення нових воріт, що складає, за його підрахункаом,13 800,00 грн., а також те, що ворота на момент їх пошкодження були не нові, а такі, що експлуатувались  протягом 16 місяців, колегія суддів приходить до висновку, що сума завданої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, має бути зменшена і повинна становити  13 268,86 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2007р. у справі 22/324 витрати по проведенню експертизи були покладені на позивача – ТОВ «Тесей – 1».

Відповідно до акту здачі-приймання висновку судового експерту № 4007 від 27.06.2007р. вартість виконаних експертом робіт складає 479, 42грн.

В матеріалах справи наявний висновок експерта, тому є всі підстави вважати, що витрати по проведенню експертизи були оплачені позивачем, оскільки у разі не оплати ухвала суду про призначення експертизи залишається експертною установою без виконання.

Згідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення експертизи, послуги перекладача, адвоката витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 479, 42грн. витрат за проведення судової експертизи.   

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду змінюється в частині зменшення суми завданої шкоди та розподілу судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –  

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити частково.

2. Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2006 року у справі  № 22/324 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, п/р 260031239 в АППБ "Аваль" у м. Києві, МФО 300335, код 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1" (Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 188, п/р 2600600130224 в АКБ "Правекс-Банк" у м. Києві, МФО 321983, код 31127291) 13 268,86 (тринадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 86 коп. відшкодування шкоди, 479, 42грн. – витрат по проведенню експертизи, 132 (сто тридцять дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 кой. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1" (Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 188, п/р 2600600130224 в АКБ "Правекс-Банк" у м. Києві, МФО 321983, код 31127291) зайве сплачене державне мито в розмірі 2 (дві) грн. 00 коп., перераховане платіжним дорученням №181 від 29 вересня 2006 року, яке знаходиться у справі № 22/324.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1" (Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 188, п/р 2600600130224 в АКБ "Правекс-Банк" у м. Києві, МФО 321983, код 31127291) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, п/р 260031239 в АППБ "Аваль" у м. Києві, МФО 300335, код 21560045) 2 (дві) грн. 66коп. держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 22/324 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 27.08.07 (відправлено)