Рішення

від 14.10.2020 по справі 517/425/20

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/425/20

Провадження № 2/517/186/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник за ордером адвокат Корой Іван Дмитрович до Захарівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення середнього заробітку за час військової служби за контрактом в особливий період,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача середній заробіток за час військової служби за контрактом в особливий період з 29 серпня 2018 року по 19 серпня 2020 року в сумі 72142 грн. 15 коп.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 23.08.2012 року вона була прийнята на роботу фахівцем із соціальної роботи до підпорядкованого відповідачу Фрунзівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді і їй встановлено посадовий оклад згідно 9 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки 2012 року.

З 05.02.2014 року позивачці з дня видання наказу було надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потім до шестирічного віку, під час якої вона 29 серпня 2018 року уклала з Міністерством оборони України строком на 36 місяців контракт про проходження військової служби, який був припинений з 19 серпня 2020 року.

Зазначає, що 21.04.2020 року зверталась до відповідача із заявою про видання наказу про збереження за нею роботи на посаді фахівця із соціальної роботи Захарівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та виплату її середнього заробітку в розмірі 3048 грн. 26 коп. на місяць за час військової служби за контрактом в особливий період строком у тридцять шість місяців починаючи з 29 серпня 2018 року

Відповідач у листі № Є-98 від 18.05.2020 року на зазначену заяву повідомив, що фінансування займаної позивачкою посади припинено з 01.05.2014 року, проте не надав відповіді щодо розміру та строків виплати їй середнього заробітку за період військової служби.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав та вказав, що посада позивачки фахівця із соціальної роботи фінансувалася за постановою КМУ № 1149 від 08.12.2010 року не з районного, а з Державного бюджету, яке припинилося у 2014 році та в подальшому з районного бюджету не здійснювалося, у зв`язку з чим ці посади були скорочені і працівники звільнені, а позивачка не була звільнена, оскільки у вказаний час перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3 років і потім до 6 років.

Вважає, що оскільки позивачка уклала контракт про проходження військової служби під час її перебування у вказаній відпустці, та у цей час не було оголошено мобілізацію і не вводився воєнний стан то до позивачки не підлягають застосуванню гарантії за ч. 3 ст. 119 КЗпП, які могли бути до неї застосовані за умови її роботи на час призову з виданням наказу про її звільнення з основного місця роботи на час несення військової служби.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, але попередньо надали до суду заяву, в якій вказали, що вимоги позовної заяви підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити та розглядати справу без їх участі (а.с. 80).

Представник відповідача Захарівської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву в якому вказав, що позовні вимоги не визнає, та просить відмовити в задоволені позову. Розгляд справи просить проводити за його відсутності у зв`язку з зайнятістю на роботі (а.с. 81).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що за розпорядженням відповідача № 399/А-2012 від 02 липня 2012 року з дня його видання до штатного розпису Фрунзівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було введено додатково 7 посад фахівців із соціальної роботи, не віднесених до категорії державних службовців (а.с. 5).

Згідно наказу № 36/к-2012 від 23.08.2012 року Фрунзівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, з дня його видання позивачка була призначена на посаду фахівця із соціальної роботи вказаного центру і їй встановлено посадовий оклад згідно 9 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки 2012 року для фахівців із соціальної роботи (а.с. 6).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, заробіток позивачки у відповідача за кодом вказаного районного центру 21001966 обліковується з вересня 2012 року по січень 2014 року (а.с. 7).

За наказом вказаного центру № 01/в-2014 від 05.02.2014 року позивачці з дня видання наказу було надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 8).

За наказом вказаного центру № 5/к-2017 від 15 листопада 2017 року позивачці надавалась відпустка по догляду за дитиною відповідно по 15 листопада 2017 року та по 15 листопада 2018 року (а.с. 9).

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу, укладеного 29.08.2018 року позивачкою з Міністерством оборони України в особі військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка зобов`язалась проходити військову службу протягом 3 років. Наявні відмітки про набрання ним чинності з дня його укладення та припинення його чинності 19.08.2020 року за п. 2 ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про ВО і ВС» (а.с. 10-11).

У військовому квитку позивачки серії НОМЕР_1 , виданому 29.08.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні відмітки про її зарахування 29 серпня 2018 року на військову службу за контрактом, а також про її звільнення в запас з 19 серпня 2020 року за вказаною вище підставою (а.с. 12-13).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 23.03.2020 року управлінням персоналу військової частини НОМЕР_3 , позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, п. 19 ст. 6, НЗ вручено.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, за вказаний вище період дії контракту з серпня 2018 року по серпень 2020 року обліковуються доходи позивачки тільки від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за кодом 08402040 (а.с. 22).

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року№ 1377-VIII, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка.

У заяві позивачка до відповідача від 21.04.2020 року вона просить видати наказ про збереження за нею роботи на посаді фахівця із соціальної роботи Захарівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, а також здійснювати на її користь виплату середнього заробітку в розмірі 3048 грн. 26 коп. на місяць за час військової служби за контрактом в особливий період строком у тридцять шість місяців починаючи з 29 серпня 2018 року (а.с. 17-19).

У листі № Є-98 від 18.05.2020 року на зазначену заяву позивачки відповідач повідомив, що фінансування займаної позивачкою посади припинено з 01.05.2014 року (а.с. 20-21).

Виходячи з наведених обставин, які не заперечуються сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 2і 3статті 119цього Кодексупередбачено,що працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Рішенням Ради національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Відповідно примітці до статті 4 Закону України «Про Раду Національної безпеки та оборони України», кризовою ситуацією вважається крайнє загострення протиріч, гостра дестабілізація становища в будь-якій сфері діяльності, регіоні, країні.

Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VIIбув затвердженийУказ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності з дня його опублікування у газеті «Голос України» від 18 березня 2014 року № 49. Таким чином, з 18 березня 2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Як визначено Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 № 205/1993/17-ц «особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав».

Висновки щодозастосування переліченихвище нормматеріального прававикладені такожв ухваленихВерховним Судомпостановах:від 20червня 2018року усправі №631/1919/16-ц; від 26 червня 2018 року у справі № 522/24225/16-ц; від 25 липня 2018 року у справі № 761/33202/16-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 577/203/17-ц; від 04лютого 2019року усправі №426/11214/17; від 12 вересня 2019 року у справі № 537/430/18; від 09 липня 2020 року у справі № 805/1200/17.

Оскільки, позивачка уклала контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України під час кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, і як військовослужбовець, несла службу особливого характеру під час дії в державі особливого періоду, що підтверджено також наданням їй під час проходження військової служби статусу учасника бойових дій, то на неї поширюються пільги, передбачені статтею 39Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу»та частиною третьою статті 119 КЗпП України.

Порядком обчисленнясередньої заробітноїплати,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від8лютого 1995р.№ 100,встановлено наступне:він застосовуєтьсяу випадкахзалучення працівниківдо виконаннявійськових обов`язків(пп.«ї» п.1); якщо протягом останніх чотирьох календарних місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку ( абз. 4 п. 2); в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. пункту 4).

Станом на29серпня 2018року,коли позивачкабула прийнятана військовуслужбу законтрактом,посадовий окладфахівця ізсоціальної роботицентру соціальнихслужб длясім`ї,дітей тамолоді 9тарифного розрядувизначався згіднододатку №1до наказуМіністерства соціальноїполітики Українивід 18.05.2015року№ 526 - виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня календарного року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, який для 9 тарифного розряду був встановлений 1,73.

Статтею 7Закону України «Про Державнийбюджет Українина 2018рік»,прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений з 1січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

Виходячи з цього, розмір посадового окладу за займаною позивачкою посадою станом на серпень 2018 року становив 3048 грн. 26 коп. (1762 грн. х 1,73).

Оскільки, протягом останніх чотирьох календарних місяців перед вступом на військову службу позивачка не відпрацювала жодного робочого дня, то середній заробіток за час проходження нею військової служби за контрактом в особливий період з 29 серпня 2018 року по 19 серпня 2020 року буде становити 72142 грн. 15 коп. (3048 грн. 26 коп. х 23 місяці) + 3048 грн. 26 коп. : 31 день х 22 дні.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник за ордером адвокат Корой Іван Дмитрович до Захарівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення середнього заробітку за час військової служби за контрактом в особливий період - задовольнити.

Стягнути зЗахарівської районноїдержавної адміністраціїОдеської області (кодЄДРПОУ 04057238) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , середній заробіток за час військової служби за контрактом в особливий період з 29 серпня 2018 року по 19 серпня 2020 року в сумі 72142 грн. 15 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення, в силу документально підтверджених обставин, виготовлено 09 листопада 2020 року.

Суддя: