Рішення

від 06.11.2020 по справі 193/156/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/156/20

Провадження №2/193/194/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

06 листопада 2020 року сел.Софіївка

Софіївський районний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д. А.

при секретарі судового засідання Ратушній В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної об`єднаної територіальної громади, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2020 року до суду звернувся представник позивача з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказує на те, що на початку жовтня 2019 року до контори СФГ Олександро-Володимирівське в смт.Софіївка Софіївського району зателефонувала невідома жінка та повідомила, що вона є дружиною померлого гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також вона повідомила, що є спадкоємцем першої черги за законом, втім не може скористатись своїм правом на спадщину у вигляді земельної ділянки площею 6,8095 га з кадастровим номером 1225284400:01:028:0006 яка належала ОСОБА_3 , так як за життя останній заповів земельну ділянку ОСОБА_4 , позивачу по справі.

Стверджує, що саме в жовтні 2019 року позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_3 та про наявність заповіту. Інформація про складання заповіту ОСОБА_3 на ОСОБА_4 останнього не здивував, так як за життя спадкодавця в них були добрі стосунки, позивач неодноразово допомагав йому в тому числі і матеріально. Крім того, 06.12.2011 року між ОСОБА_3 та СФГ Олександро - Володимирівське був укладений договір оренди на його земельну ділянку площею 6,8095 га з кадастровим номером 1225284400:01:028:0006 і позивач як один із засновників та власників СФГ спілкувався з орендодавцем в тому числі і дізнався про наявність заповіту. 18.10.2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Софіївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Нотаріус підтвердила наявність заповіту, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовила, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Таким чином вважає, пропущення строку сталось із поважних причин, а тому просить суд встановити йому додатковий строку для прийняття спадщини.

Згідно в ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.

Ухвалою від 10.02.2020 року відкрито провадження по справі та ухвалено розглядати справу у загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 28.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, однак надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що заперечень проти позову немає.

З огляду на подання позивачем достатніх матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст.1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задоволити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі Маркс проти Бельгії від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивачем при зверненні з позовом питання щодо відшкодування судових витрат перед судом не порушувалось, тому витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної об`єднаної територіальної громади, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 додатковий строк терміном у три місяці, з часу вступу рішення суду в законну силу, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: Софіївська селищна об`єднана територіальна громада, ЄДРПОУ 04339669, місцезнаходження: сел.. Софіївка, вул.Шкільна, 19, Софіївського району Дніпропетровської області, 53100.

Повний текст рішення виготовлений 06.11.2020 року.

Суддя Д.А. Кащук