Постанова

від 21.08.2007 по справі 3/220а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/220а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "21" серпня 2007 р.                                        Справа № 3/220а

« 21 »    серпня   2007 року                                                                справа № 3/220а

11 год. 10 хв.

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Плюс” м.Бобровиця, вул.Чернігівська, 38, кв.1

до  Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі м.Бобровиця, вул.Незалежності, 34          

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання  Карнабеда Т. О.  

Представники сторін :

від позивача:  Івашко В. В. –представник ТОВ „Альфа Плюс”, довіреність № 60 від 12.06.2007р.

від відповідача:  Філіпенко О. В. –головний держподатінспектор юридичного управління ДПА в Чернігівській області, довіреність № 916/9/10-100 від 24.07.2007р.

Катруха В. А. –головний держподатінспектор з питань юридичної роботи, довіреність № 558/9/10-100 від 06.04.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі від 03.03.2007р. №  0000222330/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфа Плюс” визначено суму податкового зобов'язання  по податку на прибуток в сумі 226864,50 грн. в т.ч. ( 151243,00 грн. - основний платіж,  75621,50 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ) та № 0000212330/0, яким визначено суму податкового зобов'язання  по податку на додану вартість в сумі 183855,00 грн. в т.ч. ( 122570,00 грн. - основний платіж,  61285,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).

ТОВ „Альфа Плюс” посилається на необґрунтованість прийнятих рішень. Позивач вважає, що проведення податковим органом виїзної позапланової перевірки  підприємства не відповідає вимогам чинного законодавства. Вказує на безпідставність проведення перевірки, оскільки відсутні правові підстави без наявності яких закон забороняє проведення перевірки.

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність вимог позивача, тому донарахування  позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими  повідомленнями-рішеннями  відповідач вважає таким,  що відповідає законодавству ( заперечення на позовну заяву в справі ).   

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

На виконання наказу ДПА в Чернігівській області від 15.02.2007р. № 92, наказу ДПІ у Бобровицькому районі від 20.02.2007р. № 26 „Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Альфа Плюс” та на підставі направлення Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі № 41 від 20.02.2007р. року, а також вимог п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII „Про державну податкову службу в Україні”, із змінами та доповненнями, працівниками податкового органу проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа Плюс” ( код 32330178 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р.

          В результаті проведеної перевірки  були виявлені порушення позивачем  податкового законодавства, зокрема, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано податок на прибуток в сумі 151243,00 грн., та п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, із змінами та доповненнями,  в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 122570,00, про що було складено акт перевірки  № 57/23/32330178 від 03.03.2007р.

На підставі цього акту перевірки відповідачем, Державною податковою інспекцією у Бобровицькому районі,   прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.03.2007р. №  0000222330/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Альфа Плюс” визначено суму податкового зобов'язання  по податку на прибуток в сумі 226864,50 грн. в т.ч. ( 151243,00 грн. - основний платіж,  75621,50 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ) та № 0000212330/0, яким визначено суму податкового зобов'язання  по податку на додану вартість в сумі 183855,00 грн. в т.ч. ( 122570,00 грн. - основний платіж,  61285,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ).   

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати їх недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  посилається на  те, що підстави, викладені в направленні на перевірку та наказі № 26 від 20.02.2007р. „Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ „Альфа Плюс” не є відповідно до ст.11-1 Закону України   "Про   державну   податкову  службу  в  Україні" підставою для проведення позапланової перевірки.

          Згідно частини 6 статті 11-1 Закону України  „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка,  яка не передбачена  в  планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б  однієї  із  обставин,  визначених Законом України   "Про   державну   податкову  службу  в  Україні" та іншими законодавчими актами, а саме:

          1) за наслідками перевірок інших платників податків  виявлено факти,  які  свідчать  про  порушення  платником  податків законів України про оподаткування,  валютного законодавства,  якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу  державної  податкової  служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

          2) платником   податків   не   подано  в  установлений  строк податкову декларацію або розрахунки,  якщо їх подання  передбачено законом;

          3) виявлено недостовірність даних,  що містяться у податковій декларації,  поданій платником податків,  якщо платник податків не надасть   пояснення   та   їх   документальні   підтвердження   на обов'язковий письмовий запит органу  державної  податкової  служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

          4) платник  податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення  законодавства  посадовими  особами   органу   державної податкової  служби  під  час  проведення  планової чи позапланової виїзної  перевірки,  в  якій  вимагає   повного   або   часткового скасування результатів відповідної перевірки;

          5) у   разі   виникнення   потреби  у  перевірці  відомостей, отриманих від  особи,  яка  мала  правові  відносини  з  платником податків,  якщо  платник  податків  не  надасть  пояснення  та  їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної  податкової  служби  протягом  десяти робочих днів з дня отримання запиту;

          6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

          7) стосовно  платника  податків  (посадової  особи   платника податків)  у порядку,  встановленому законом,  податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу,  у зв'язку з чим є потреба у проведенні  позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

          8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної  податкової   служби   здійснив   перевірку   документів обов'язкової   звітності  платника  податків  або  висновків  акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх  невідповідність вимогам законів,  що призвело до ненадходження до  бюджетів  сум  податків  та  зборів  (обов'язкових  платежів). Позапланова  виїзна  перевірка  в  цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому  разі, коли  стосовно  посадових  або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

          9)  платником  подано  декларацію  з  від'ємним  значенням  з податку  на  додану  вартість,  яке  становить  більше  100   тис. гривень.   

          Обмеження у підставах   проведення   перевірок   платників податків,  визначені цим Законом,  не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків,  або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти  платника податків  (посадових  осіб  платника податків),  що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

          Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України, який набрав чинності з 31.03.2005р., внесені зміни до Закону N 509-XII шляхом доповнення статті 11-1 частиною восьмою, відповідно до якої  позапланова  виїзна   перевірка   здійснюється   на  підставі виникнення  обставин,  викладених  у  цій  статті,   за   рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.   

На виконання наказу ДПА в Чернігівській області від 15 лютого 2007 року  № 92 „Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ „Альфа Плюс” Державною податковою інспекцією у Бобровицькому районі було видано наказ на перевірку № 26 від 20.02.2007р.  та направлення № 41 від 20.02.2007р. Один примірник наказу на перевірку та направлення отримав директор Товариства Іванченко С. М. 20.02.2007р., про що свідчить його особистий підпис.

          В наказі № 92 від 15.02.2007р. вказано про  підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.  

Крім того, до матеріалів даної справи податковим органом додано копію наказу від 09 лютого 2007 року № 126 „Про проведення службового розслідування” по факту неналежного виконання службових обов”язків посадовою особою Ніжинської ОДПІ при здійсненні висновків, викладених в акті виїзної планової перевірки ТОВ „Альфа Плюс” ( код 32330178 ) від 30.09.2005р. № 10/01221-23/32330178 головним держподатревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи –Турчин Н. В.

          Відповідно до статті 11-2 Закону України  „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII посадові особи  органу  державної  податкової  служби  вправі приступити  до  проведення  планової  або   позапланової   виїзної перевірки  за наявності підстав для їх проведення,  визначених цим та іншими законами України,  та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення  на перевірку,  в якому зазначаються дата його видачі,  назва  органу  державної  податкової  служби,  мета,  вид (планова   або   позапланова),  підстави,  дата  початку  та  дата закінчення перевірки,  посади,  звання та прізвища посадових  осіб органу  державної податкової служби,  які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є  дійсним  за  умови  наявності  підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2)  копії  наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної  перевірки,  в  якому  зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.  

          В своїй позовній заяві позивач зазначає, що тривалість позапланової виїзної перевірки щодо суб”єктів малого підприємництва не повинна перевищувати 5 робочих днів. Термін перевірки в даному випадку склав 10 робочих днів.

          Однак, це твердження позивача є помилковим.

          Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2063-III „Про державну підтримку малого підприємництва” суб'єктами малого підприємництва, зокрема, є юридичні особи   -   суб'єкти   підприємницької    діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності,  в яких середньооблікова   чисельність   працюючих   за   звітний   період (календарний  рік)  не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро.

          ТОВ „Альфа Плюс” не є суб”єктом малого підприємництва, оскільки відповідно до поданої до податкової інспекції податкової звітності обсяг річного валового доходу перевищує 500 000 євро.

          Частиною десятою статті 11-1 Закону N 509-XII передбачено, що тривалість позапланової    виїзної   перевірки   не   повинна перевищувати   10   робочих   днів.

          Податковим органом дотримано всі вищезазначені підстави та умови проведення позапланових виїзних перевірок, передбачені Законом N 509-XII.  

               В результаті проведеної перевірки  були встановлені порушення позивачем   податкового законодавства.

          Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними.

          Згідно договорів від 16.03.2004р. № 03-16/04, від 25.03.2004р. № 03-25/04, укладених між ТОВ „Альфа Плюс” та ТОВ „Глобінвестсервіс”, позивачем до складу податкового кредиту протягом перевіряємого періоду включено податкові накладні, за проведення монтажних, пусконалагоджуваних та ремонтних робіт, проведення реконструкції, об”єктів, отримані від ТОВ „Глобінвестсервіс”.

          Постановами господарського суду Чернігівської області від 04.05.2006р. у справі № 11/72а та № 11/73а за позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської об”єднаної державної податкової до ТОВ „Альфа Плюс” та ТОВ „Глобінвестсервіс” про визнання угод недійсними  від 16.03.2004р. № 03-16/04 та від 25.03.2004р. № 03-25/04 позовні вимоги задоволено повністю, зазначені угоди визнані недійсними з застосуванням наслідків, передбачених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України.

          Постанова суду у справі № 11/72а та постанова № 11/73а набрали законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувались.

             Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її   вимоги та заперечення.

Позивач всупереч вимогам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  не довів те, що зафіксовані порушення податковим органом є неправомірні і необґрунтовані.

          Отже, зважаючи на викладене,  посилання позивача на безпідставність донарахування податкового зобов”язання та застосування штрафних санкцій, не можна приймати до уваги, оскільки факти порушень повністю підтверджуються матеріалами перевірки відповідача.

  Враховуючи зазначене, прийняті податкові повідомлення-рішення  повністю відповідають вимогам чинного законодавства.          

          При таких обставинах, позов задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний