Постанова

від 20.10.2020 по справі 910/724/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа№ 910/724/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Андрієнка В.В.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.10.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 (повний текст складено 26.06.2020)

у справі №910/724/20 (суддя Гулевець О.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД до Акціонерного товариства Українська залізниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Філія Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 464 017,60 грн

за зустрічним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД

про стягнення 92 853,56 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця (далі, відповідач або АТ Укрзалізниця ) про стягнення 464 017,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 в частині оплати поставленого товару.

У свою чергу, Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД штрафних санкцій у сумі 92 853,56 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказував, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань ТОВ ТЕРА-ЛТД за Договором №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 в частині поставки продукції у визначений договором строк, позивач за зустрічним позовом на підставі пункту 10.1. Договору просив стягнути з ТОВ ТЕРА-ЛТД пеню у розмірі 27 389,54 грн та штраф у розмірі 65 464,02 грн за період з 01.09.2019 по 15.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД про стягнення 92 853,56 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження із первісним позовом.

14.05.2020 від Акціонерного товариства Українська залізниця до Господарського суду міста Києва надійшла заява про залишення зустрічного позову без розгляду та повернення судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20 заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця про залишення зустрічного позову без розгляду задоволено.

Залишено без розгляду зустрічний позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД про стягнення 92 853,56 грн.

Первісний позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД заборгованість у сумі 464 017,60 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 960,27 грн.

Повернуто Акціонерному товариству Українська залізниця з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, перерахований згідно платіжного доручення №140, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №910/724/20.

Приймаючи рішення, суд встановив, що у провадженні Господарського суду міста Києва є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №910/4084/19), а тому на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд прийшов до висновку про необхідність задоволення відповідної заяви Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця та залишення зустрічного позову без розгляду.

Задовольняючи первісний позов, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за Договором поставки товару №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 у сумі 464 017,60 грн. Водночас, суд відхилив заперечення відповідача щодо ненастання строку виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, враховуючи підписані зі сторони відповідача без зауважень та застережень акти приймання-передачі продукції та видаткові накладні, а також враховуючи зменшення позивачем суми заборгованості на суму неотриманого кредиту. Відсутність зареєстрованих податкових накладних за висновками суду не звільняє відповідача від обов`язку сплатити кошти за отриманий у товар.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 16.07.2020 (про що свідчить відмітка Господарського суду міста Києва) Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20 в частині стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД заборгованості у сумі 464 017,60 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про задоволення первісного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що строк виконання зобов`язання відповідача із оплати поставленого позивачем згідно Договору поставки товару №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 товару не настав, оскільки ТОВ ТЕРА-ЛТД було порушено пункти 6.1. та 7.1. Договору, а саме у визначений договором строк не надані відповідачу належним чином оформлені та зареєстровані податкові накладні, як це передбачено чинним законодавством.

Відповідач також наголосив на тому, що АТ Українська залізниця належить до підприємств державного сектору економіки, оскільки державна частка у статутному капіталі становить 100%. Здійснення відповідачем оплати товару при відсутності належним чином оформлених та зареєстрованих у відповідності до податкового законодавства податкових накладних призведе до негативних наслідків для відповідача зі сторони контролюючих органів.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця у справі №910/724/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Андрієнка В.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20; розгляд справи призначено на 22.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 № 09.1-08/3326/20 у зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2020 справу №910/724/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Андрієнко В.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Андрієнко В.В., Іоннікова І.А., призначено справу до розгляду на 20.10.2020.

У судовому засіданні 20.10.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 20.10.2020 з`явився представник скаржника.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пунктів 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Поштові відправлення із копіями ухвал Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 та від 23.09.2020 у даній справі, які направлялися на юридичну адресу позивача (03680, місто Київ, вул. А.Кримського, буд.27), повернулися на адресу суду із відмітками за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній .

Отже, з огляду на вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, ТОВ ТЕРА-ЛТД належним чином повідомлялось про розгляд апеляційної скарги на рішення суду в даній справі, а суд визнає за можливе здійснити розгляд спору по суті за відсутності позивача.

Представник скаржника в судовому засіданні 20.10.2020 підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ ТЕРА-ЛТД відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

05.06.2018 між Філією Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД (постачальником) укладено Договір поставки №ЦЗВ-03-02118-01 (далі, Договір), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування марка й кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору, на умовах, що викладені у цьому договорі відповідно до умов даного договору. Найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення - згідно рознарядки замовника. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікаціях до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікаціях до даного договору, включає: вартість продукції, тари, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1.

За змістом пункту 4.3. Договору сторони погодили, що загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 1 289 250, 00 грн (один мільйон двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят гривень, 00 коп), крім того ПДВ 20% - 257 850, 00 грн (двісті п`ятдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень, 00 коп.), що разом становить - 1 547 100,00 грн (один мільйон п`ятсот сорок сім тисяч сто гривень, 00 коп.).

29.12.2018 між Філією Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД укладено Додаткову угоду №2 до Договору поставки №ЦЗВ-03-02118-01, згідно із якою сторони дійшли згоди включити до договору Специфікацію №3 на суму 7 030,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 406,00 грн, що разом становить 8 436,00 грн. Включити до договору Специфікацію №4 на суму 250 820,00 грн, крім того ПДВ 20% - 50 164,00 грн, що разом становить - 300 984,00 грн (пункт 4.1. та 4.2. Договору).

Пунктом 4.3. Додаткової угоди №2 Договору пункт 4.3. договору поставки №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 викладено в наступній редакції: Загальна сума даного договору складає: 1 547 100,00 грн, крім того ПДВ 20% - 309 420,00 грн, що разом становить 1 856 520,00 грн.

Пункт 13.7. Договору поставки замінено та викладено в наступній редакції: термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2019. Проте в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - повного виконання (пункт 4.4. додаткової угоди №2).

У відповідності до пункту 5.1. Договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010 р.). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.

За змістом пункту 5.2. Договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв`язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail). Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв`язку (Укрпошта) та/або електронною поштою (E-mail). Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Згідно із пунктом 5.3. Договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим Актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби/філії залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 11 банківських днів з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог чинного законодавства України та у відповідності з рахунком-фактурою на поставлену партію продукції, обумовлену згідно з пунктом 5.2.

У пункті 7.1. Договору встановлено, що після приймання продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, замовнику надаються наступні документи: рахунок-фактура; копія товаро-транспортної накладної або накладної (залізничної); акт прийому-передачі в чотирьох примірниках, підписаний представником постачальника, вантажоодержувача - кінцевого одержувача та затверджується керівником служби вантажоодержувача, який замовник зобов`язується підписати та повернути постачальнику після підтвердження поставки продукції; податкова накладна, оформлена та зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства України; копії документів, що підтверджують якість продукції, зазначених у п. 2.2 договору; копії пакувальних аркушів (при наявності).

Відвантажувальні та платіжні документи повинні надаватися замовнику протягом 5 (п`яти) днів з моменту відвантаження продукції, але не пізніше другого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проводилось відвантаження продукції.

Постачальник відшкодовує замовнику всі збитки, понесені останнім у зв`язку з несвоєчасним представленням вищезазначених документів, або з приводу їх неправильного оформлення.

Згідно пункту 10.10. Договору у разі здійснення дій постачальником або у результаті його бездіяльності, що призвело до невизнання контролюючими органами податкового кредиту з ПДВ замовника по цьому договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі невизнаного контролюючими органами податкового кредиту в частині, що стосується цього договору.

У Специфікаціях №1, №2, № 3 та № 4 сторони погодили найменування товару, код товару за класифікатором, кількість, ціну товару.

Відповідачем було надано позивачу рознарядку №ЦЗВ-20/2910 від 02.08.2018 щодо поставки продукції.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору 16.10.2018 він на підставі видаткових накладних №46 від 16.10.2018 та №47 від 16.10.2018 поставив Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця товар на загальну суму 556 820,40 грн.

Позивачем було складено у електронному вигляді податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, а саме: №6 від 16.10.2018 (в ЄРПН за №400758126555 від 15.11.2018) та №7 від 16.10.2018 (в ЄРПН за №40075812655 від 15.11.2018) на загальну суму 464 017,60 грн.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 не оплачено поставлений товар на суму 556 820,40 грн, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами у даній справі про стягнення суми заборгованості у розмірі 464 017,60 грн, яка зменшена на суму неотриманого податкового кредиту розмірі 92 802,80 грн на підставі пункту 10.10. Договору.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що строк виконання зобов`язання відповідача із оплати поставленого позивачем товару згідно Договору №ЦЗВ-03-02118-01 від 05.06.2018 на момент подання позову не настав, оскільки ТОВ ТЕРА-ЛТД не надані відповідачу належним чином оформлені та зареєстровані податкові накладні, як це передбачено чинним законодавством, а відлік строку для виконання філією грошового зобов`язання пов`язаний саме із моментом реєстрації податкових накладних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ Укрзалізниця не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами пункту 5.3. Договору датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим Актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби/філії залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач 16.10.2018 на підставі видаткових накладних №46 від 16.10.2018, №47 від 16.10.2018 та згідно актів приймання-передачі продукції №18 від 16.100.2018 та №16 від 16.10.2018, які підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, поставив Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця товар на загальну суму 556 820,40 грн.

Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, станом на дату звернення до суду із позовом у даній справі відповідач не сплатив позивачу кошти за отриманий згідно Договору товар.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі вказує, що строк оплати товару згідно умов Договору не настав, оскільки ТОВ ТЕРА-ЛТД було порушено пункти 6.1. та 7.1. Договору, а саме у визначений договором строк не надані відповідачу належним чином оформлені та зареєстровані податкові накладні, як це передбачено чинним законодавством.

Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частин 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у пункті 6.1. Договору погоджено, що оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 11 банківських днів з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог чинного законодавства України та у відповідності з рахунком-фактурою на поставлену партію продукції, обумовлену згідно з пунктом 5.2.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свободу договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Таким чином, сторонами у пункті 6.1. Договору обумовлено, що перебіг строку на оплату продукції повинен обраховуватись від дати реєстрації податкової накладної за кожною партією продукції, що, в свою чергу, не суперечить законодавству.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 8 вказаного Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Статтею 201.10. Податкового кодексу України встановлено, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції та якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням граничних строків для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Договору позивачем було складено в електронному вигляді податкові накладні, а саме: №6 від 16.10.2018 (в ЄРПН за №400758126555 від 15.11.2018 ) та №7 від 16.10.2018 (в ЄРПН за №40075812655 від 15.11.2018 ) на загальну суму 464 017,60 грн.

Як вбачається із квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які долучені до позовної заяви, вказані податкові накладні прийнято 15.11.2018, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У свою чергу, суд першої інстанції правомірно вказав, що дата реєстрації позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних жодним чином не нівелює обов`язок відповідача зі сплати вартості поставленого товару.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 10.9. Договору сторонами погоджено, що в разі неподання податкової накладної відповідно до чинного законодавства України постачальник компенсує замовнику повну суму податку на додану вартість, за якою останній втратив право на отримання податкового кредиту.

У разі здійснення дій постачальником або у результаті його бездіяльності, що призвело до невизнання контролюючими органами податкового кредиту з ПДВ замовника по цьому договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі невизнаного контролюючими органами податкового кредиту в частині, що стосується цього договору (пункт 10.10. Договору).

Отже, наведеними пунктами Договору сторони узгодили порядок розрахунків у разі неподання позивачем податкової накладної та у разі якщо контролюючими органами не буде визнано податковий кредит з ПДВ замовника, який полягає у здійсненні компенсації постачальником замовнику податкового кредиту з ПДВ за тими накладними, які не були подані, або які не були зареєстровані.

Із аналізу умов пунктів 10.9., 10.10. Договору вбачається, що у разі невиконання постачальником свого зобов`язання з реєстрації податкової накладної на певну партію продукції у замовника (покупця) виникає право після закінчення такого строку зупинити виконання свого обов`язку з оплати партії продукції в частині суми ПДВ, відмовитися від сплати суми ПДВ за відповідною партією продукції частково або в повному обсязі на підставі частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України.

Тобто, у разі відсутності зареєстрованої постачальником податкової накладної на поставку продукції у відповідача виникає право утримати та не сплачувати постачальнику суму коштів, яка була включена у вартість товару в якості податку на додану вартість, однак в іншій частині - вартості товару без урахування суми ПДВ, замовник зобов`язаний в силу приписів статей 655, 712 Цивільного кодексу України оплатити товар, який ним було прийнято без зауважень та набуто право власності на нього.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, заявляючи до стягнення заборгованість з оплати продукції згідно з видатковими накладними №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018, реєстрація яких станом на дату звернення до суду із позовом у даній справі була зупинена, у відповідності до пункту 10.10. Договору зменшив вартість такої продукції на суму податку на додану вартість (92 802,80 грн) та у позовній заяві просив стягнути 464 017,60 грн (тобто, без урахування ПДВ).

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи пункт 6.1. Договору, колегія суддів доходить висновку, що станом на дату подання позовної заяви АТ Українська залізниця зобов`язано було оплатити товар, поставлений відповідно до видаткових №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018, у повному обсязі, утримавши суму ПДВ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ ТЕРА-ЛТД є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено невиконання відповідачем зобов`язання з внесення оплати за поставлений товар у сумі 464 017,60 грн.

Водночас, колегія суддів встановила наступне.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа №640/33/19) про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018 і зобов`язання Державної фіскальної служби здійснити реєстрацію податкових накладних №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі №640/33/19 (копія долучена позивачем до матеріалів справи в суді першої інстанції 11.03.2020) позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.10.2018 та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.10.2018, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Вказане рішення було оскаржене в апеляційному порядку Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві до Шостого апеляційного адміністративного суду, про що зазначено Господарським судом міста Києва в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на дату прийняття даної постанови Північним апеляційним господарським судом ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №640/33/19 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі №640/33/19 повернуто скаржнику.

Згідно інформації, отриманої судом на офіційному сайті Судової влади (роздруківка долучена судом до матеріалів справи), ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №640/33/19 про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, вищевказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі №640/33/19 станом на дату прийняття даної постанови набрало законної сили, а встановлені в ньому обставини згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду даної справи.

Із огляду на викладене, враховуючи те, що податкові накладні у передбаченому Податковим кодексом України порядку були подані позивачем на реєстрацію, а також те, що вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі №640/33/19 визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 16.10.2018 та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.10.2018 та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД №6 від 16.10.2018 та №7 від 16.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання, колегія суддів доходить висновку, що позивачем фактично було належним чином виконано вимоги пункту 6.1. Договору щодо здійснення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених ТОВ ТЕРА-ЛТД позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду зустрічного позову Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРА-ЛТД про стягнення 92 853,56 грн відповідачем за первісним позовом не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції, враховуючи встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, в цій частині не переглядається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі №910/724/20 залишити без змін.

Матеріали справи №910/724/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.11.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді В.В.Андрієнко

І.А. Іоннікова