Рішення

від 08.09.2020 по справі 911/1823/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1823/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Третьякової О.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 911/1823/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 30-А, кв. 231) ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" (09601, Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Патріотична, 48; адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, а/с 236) Простягнення 65000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 65000,00 грн основного боргу з оплати транспортного перевезення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором-заявкою на перевезення від 11.12.2019 №11/12.

У поданому позові вказується, що позивач виконав за замовленням відповідача транспортне перевезення, сполученням м. Лайпхайм (Німеччина) - м. Кірххайм (Німеччина) - м. Київ, проте останній провів лише часткову оплату транспортних послуг, сплативши 11144,32 грн та заборгував 65000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1823/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ст.250 Господарського процесуального кодексу України, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив. Також в ухвалі про відкриття провадження у справі суд звернув увагу сторін на те, що відповідно до п.4 розділу Х "Прикінцеві та Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з ч.1 ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №215 від 16.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" №239 від 25.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №255 від 02.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" №291 від 22.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" №343 від 04.05.2020, Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №392 від 20.05.2020 та Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №641 від 22.07.2020.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на час дії карантину.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ, що набрав чинності 17.07.2020, п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з вищевикладеним, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

Ні в продовж, ні після закінчення 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-ІХ до суду не надходило від учасників справи або ж інших заінтересованих осіб жодних заяв.

22.07.2020 позивачем до Господарського суду Київської області подано заяву від 17.07.2020, в якій позивач просить провадження в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн боргу закрити, у зв`язку з здійсненням відповідачем часткового погашення боргу у розмірі 8000,00 грн, в підтвердження надано копії платіжних доручень №360 від 19.06.2020, №364 від 22.06.2020, №376 від 24.06.2020, №407 від 02.07.2020 та №433 від 09.07.2020.

03.08.2020 до Господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від 29.07.2020, в якому відповідач повністю не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, окрім умов разового договору перевезення. Відповідач проти вказаних позовних вимог про стягнення коштів заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що позивачем не виконано умови договору-заявки, необхідні для здійснення відповідачем оплати за надані послуги з перевезення вантажу, а саме позивач не виконав належним чином свої зобов`язання з надсилання документів, передбачених договором-заявкою. Відповідач посилається на п.11 договору-заявки, яким передбачений перелік документів, які необхідно надіслати відповідачу для здійснення оплати за послуги перевезення, зокрема, ним передбачено надсилання договору. Під таким договором відповідач розуміє договір №08/11 від 08.11.2019 про надання та організацію послуг, який позивач не підписав та не повернув. Відповідач зазначає, що умовами договору-заявки направлення документів недержавним органом зв`язку Нова пошта не передбачено та наполягає про необхідність направлення документів листом з описом вкладення. Проте, позивач здійснював надсилання документів відповідачу поштовим оператором Нова пошта на ім`я неналежного адресата без опису документів, які направлялись. Враховуючи невиконання позивачем вказаних зобов`язань, відповідач призупинив оплату за перевезення.

Також, відповідач вказує на те, що позивачем не оформлені належним чином міжнародні вантажні накладні, відповідно до яких виконувалось вказане вище перевезення, у накладних відсутні печатка позивача, підпис відповідальної особи чи водія, відсутні найменування та адреса позивача, а відтак виконання спірного перевезення саме власним транспортом позивача не можна вважати доведеним.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ним станом на 30.07.2020 за перевезення сплачено грошові кошти частково у загальній сумі 17144,32 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №278 від 08.05.2020 на суму 3144,32 грн, №289 від 13.05.2020 на суму 3000,00 грн, №310 від 21.05.2020 на суму 5000,00 грн, №360 від 19.06.2020 на суму 1000,00 грн, №364 від 22.06.2020 на суму 2000,00 грн, №376 від 24.06.2020 на суму 1000,00 грн, №407 від 02.07.2020 на суму 2000,00 грн та №433 від 09.07.2020 на суму 2000,00 грн та залишок оплати перевезення фактично становить 59000,00 грн.

До Господарського суду Київської області надійшла відповідь на відзив від 06.08.2020, в якій позивач заявляє, що документи на оплату були направлені на ім`я директора товариства відповідача, який за законом має право отримувати документи від імені відповідача. Поштовий оператор, яким направлялись такі документи, не має значення для даного спору. Дії відповідача, які полягають в здійснення часткових платежів на виконання своїх зобов`язань за договором-заявкою на перевезення від 11.12.2019 №11/12, спростовують його твердження з приводу неотримання ним документів необхідних для оплати послуг перевезення. З приводу неналежного оформлення міжнародних товаротранспортних накладних (CMR), то вказані твердження відповідача не заслуговують уваги суду, оскільки послуга перевезення надана якісно, без зауважень та застережень вантажоодержувача, та такі твердження не впливають на існування та чинність договору перевезення.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення від 21.08.2020 щодо відповіді на відзив, в яких не погоджується з запереченнями позивача, викладеними у відповіді на відзив. У вказаних поясненнях відповідач підтверджує, що залишок оплати за перевезення складає 57000 грн та просить суд закрити провадження в цій частині позовних вимог, у зв`язку з відсутністю предмета спору. В інший частині позову про стягнення заборгованості просить суд відмовити.

02.09.2020 Господарський суд Київської області отримав від позивача відповідь на додаткові пояснення відповідача від 29.08.2020, у яких зазначено, що договір №08/11, на який посилається відповідач у відзиві, не погоджувався позивачем та не підписувався. Відправка документів здійснювалася позивачем за домовленістю з директором відповідача на його ім`я, оскільки останній наділений усіма необхідними організаційно-розпорядчими функціями, в тому числі, й на отримання кореспонденції. Крім того, відповідачем вже сплачувалися кошти на підставі рахунків-фактур, отриманих за допомогою поштового оператора Нова Пошта.

Вирішення даного спору відбувається після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" (далі - відповідач) укладено договір у формі договору-заявки на перевезення від 11.12.2019 №11/12 (далі - договір-заявка), відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу, а саме торгового обладнання ТЕНТ 7т 86м3.

Згідно умов договору-заявки адреса завантаження вантажу - 1) 89340 Leipheim, Rudolf-Wanzl-Strabe 4; 2) 87757 Kirchheim/Schwaben Hasberger Strasse 13; адреса розвантаження - м. Київ - згідно ЦМР (п.1, 3 договору-заявки).

Дата та час прибуття на завантаження згідно умов договору-заявки - 11.12.19, 09.00 (п.8 договору-заявки).

Дата та час прибуття на розвантаження згідно умов договору-заявки - 16.12.19, 09.00 (п.9 договору-заявки).

Умовами договору-заявки погодженого, що перевезення вантажу буде здійснено автомобілем марки МАН, НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (п.15 договору-заявки).

Вартість перевезення - 2900 євро (п.10 договору-заявки).

Умови оплати згідно умов договору-заявки: по курсу Національного банку України безготівковим платежем після отримання оригіналів документів впродовж 5-7 банківських днів. Необхідні документи: міжнародні товаротранспортні накладні (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, рахунок для оплати, 2 акта виконаних робіт, договір-заявка, договір. Без повного пакету вірно оформлених документів оплата здійснюватися не буде (п.11 договору-заявки).

На виконання умов договору-заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, що підтверджується відмітками отримувача у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 11.12.2019, завірені копії яких залучено до матеріалів справи.

Для оплати наданих транспортних послуг з перевезення вантажу позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру від 16.12.2019 №СФ-0000127 на суму 76144,32 грн, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідач частково оплатив надані позивачем транспортні послуги з перевезення вантажу в сумі 11144,32 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 08.05.2020 №278 на суму 3144,32 грн, від 21.05.2020 №310 на суму 5000,00 грн, та від 13.08.2020 №289 на суму 3000,00 грн, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях вказано: за транспортні послуги згідно р/ф №СФ-0000127 від 16.12.2019.

Спір у даній справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем, як покупцем послуги, грошових зобов`язань за договором.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу виконав лише частково, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача іншої частини заборгованості з оплати транспортного перевезення в розмірі 65000,00 грн.

З умов договору-заявки слідує, що між сторонами виникли правовідносини з перевезення.

Відповідно до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 65000,00 грн заборгованості з оплати транспортного перевезення на адресу суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн заборгованості, оскільки вказана сума заборгованості згідно платіжних доручень: від 19.06.2020 №360 на суму 1000,00 грн, від 22.06.2020 №364 на суму 2000,00 грн, від 24.06.2020 №376 на суму 1000,00 грн, від 02.07.2020 №407 на суму 2000,00 грн, від 09.07.2020 № 433 на суму 2000,00 грн, сплачена відповідачем на користь позивача після звернення позивача з даним позовом до суду. Завірені копії перелічених платіжних доручень залучені до матеріалів справи.

У додаткових поясненнях від 21.08.2020 щодо відповіді на відзив відповідач підтверджує, що залишок оплати за перевезення складає 57000,00 грн, та просить суд провадження в частині стягнення 8000,00 грн за вантажне перевезення у міжнародному сполучення закрити за відсутністю предмета спору.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачена на користь позивача сума заборгованості зі сплати наданих позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу в розмірі 8000,00 грн, про що сторонами у справі подано відповідні заяви, предмет спору в даній справі у вказаній частині позовних вимог про стягнення з відповідача 8000,00 грн заборгованості відсутній.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі №911/1823/20 в частині вимог про стягнення з відповідача 8000,00 грн заборгованості зі сплати наданих позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу.

Таким чином, за відповідачем рахується залишок боргу зі сплати наданих позивачем транспортних послуг з перевезення вантажу в розмірі 57000,00 грн.

Відповідач проти вказаних позовних вимог про стягнення 57000,00 грн заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що позивачем не виконано умови договору-заявки, необхідні для здійснення відповідачем оплати за надані послуги з перевезення вантажу, а саме не виконано належним чином зобов`язання з надсилання документів, передбачених договором-заявкою. Позивач здійснював надсилання документів відповідачу поштовим оператором Нова пошта на ім`я неналежного адресата. Враховуючи невиконання позивачем вказаних зобов`язань, відповідач призупинив оплату перевезення.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Умови договору-заявки не містять погоджених сторонами способів надсилання позивачем необхідних документів відповідачу для оплати наданих послуг з перевезення вантажу.

Так, за твердженнями позивача, ним 17.12.2019 направлено відповідачу документи, передбачені п.11 договору-заявки, в підтвердження чого до суду надані копії експрес-накладної №20450190074325 поштового оператора Нова пошта та витягу з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача.

Також, судом досліджено вищеперелічені платіжні доручення, за якими відповідач частково здійснив оплату за надані послуги з перевезення, та встановлено, що в призначенні платежу відповідачем зазначено виставлений позивачем рахунок-фактуру №СФ-0000127 від 16.12.2019, що дає підстави дійти висновку про його наявність у відповідача.

Дії відповідача зі здійснення платежів позивачу на виконання умов договору-заявки по виставленому рахунку-фактури свідчать про його схвалення та прийняття наданих послуг, а також наявність у відповідача необхідних даних для виконання належним чином своїх грошових зобов`язань за узгодженим договором-заявкою на перевезення від 11.12.2019 №11/12. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з приводу недостатності документів для здійснення оплати за отримані послуги, а навпаки підтверджують здійснення платежів на виконання договору-заявки відповідачем.

Тобто заперечення відповідача, що полягають у ненастанні строку оплати наданих позивачем послуг з перевезення спростовуються його діями, спрямованими на виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

Твердження відповідача про наявність недоліків в оформленні міжнародних вантажних накладних не спростовують факт наданих послуг з перевезення та не є підставою для нездійснення відповідачем розрахунку за надані послуги.

Умови договору-заявки не містять зобов`язань сторін по обов`язковому укладенню договору надання та організацію послуг, тому посилання відповідача про відсутність підстав для оплати отриманих від позивача послуг за відсутності підписаного сторонами договору №08/11 від 08.11.2019 судом до уваги не приймається.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного і повного виконання грошових зобов`язань за договором-заявкою від 11.12.2019 №11/12.

Враховуючи, що сам факт перевезення вантажу та суму неоплачених послуг з перевезення в розмірі 57000,00 грн відповідачем не заперечено, дії відповідача з проведення платежів позивачу на виконання умов договору-заявки по виставленому рахунку-фактурі свідчать про його схвалення та прийняття наданих послуг, відповідачем повну оплату послуг з перевезення вантажу не здійснено, залишок заборгованості в розмірі 57000,00 грн відповідачем не погашено, суд, приймаючи до уваги обставини справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 57000,00 грн заборгованості за надані послуги з перевезення є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач просить покласти на відповідача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

До складу судових витрат за ст.123 Господарського процесуального кодексу України відноситься судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. При цьому, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження таких витрат позивачем подано до суду платіжне доручення від 19.06.2020 №969 про сплату 2102,00 грн судового збору, копію договору про правову допомогу від 15.06.2020, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2020, копію квитанції до прибуткого касового ордера від 19.06.2020 №04-06 на суму 6500,00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що 15.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс В.В.", в якості клієнта, та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем укладено договір про правову допомогу, за яким адвокат зобов`язався від імені і за рахунок клієнта надати правову допомогу у спорі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс плюс" в обсязі та на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язався сплати адвокату винагороду в розмірі 6500,00 грн (п.1.1, 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що у випадку задоволення позову (отримання позитивного рішення) клієнт сплачує повіреному премію (гонорар успіху) в розмірі 3000,00 грн.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2020 (п.6.1 договору).

В матеріалах справи міститься довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." від 15.06.2020, якою уповноважено адвоката Лозу В.М. представляти інтереси позивача в судах, у спорах, що виникли з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс плюс".

Сторонами договору про правову допомогу від 15.06.2020 підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2020, відповідно до якого було узгоджено перелік наданих послуг та їх ціну, що загалом становить 6500,00 грн.

Адвокат Лоза В.М. прийняв від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." 6500,00 грн на підставі договору про правову допомогу від 15.06.2020, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 19.06.2020 № 04-06.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі №911/1823/20 зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9500,00 грн покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 11, 73-80, 123, 126, 129, 231, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження у справі №911/1823/20 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" про стягнення 8000,00 грн основного боргу.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" в частині стягнення 57000,00 грн основного боргу задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." 57000 (п`ятдесят сім тисяч) грн 00 коп основного боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору та 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс В.В." (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 30-А, кв. 231, ідентифікаційний код 35872911).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Транс Плюс" (09601, Київська обл., Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Патріотична, 48, ідентифікаційний код 42934494).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.11.2020.

Суддя О.О. Третьякова