ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2020 р. Справа № 911/472/20
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантікс 1
про стягнення 2 840 081, 26 грн.
Представники:
від позивача: Мельниченко А.В.
від відповідача: не з`явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 2 840 081, 26 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 09.04.2020 та витребувано у сторін певні документи.
Враховуючи положення статей 3, 27 Конституції України, указ Президента України № 87/2020 від 13.03.2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами), а також Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, затверджені рішенням Ради суддів України № 19 від 17.03.2020, з метою забезпечення захисту життя та здоров`я людей, зокрема учасників судового процесу та працівників суду, судове засідання, призначене на 09.04.2020, не відбулося.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2020 розгляд даної справи у підготовчому засіданні призначено на 18.05.2020.
13.04.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 06-23/1587 від 02.04.2020 (вх. № 7450/20 від 13.04.2020) про відкладення розгляду справи.
05.05.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 06-23/1902 від 22.04.2020 (вх. № 8578/20 від 05.05.2020), до якого додано витребувані судом документи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2020, враховуючи п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, неявку у судове засідання представників сторін та невиконання відповідачем вимог суду, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 18.06.2020.
До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 16.06.2020 (вх. № 11886/20 від 16.06.2020) про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд даної справи у підготовчому засіданні на 13.07.2020.
13.07.2020 до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.07.2020 (вх. № 14212/20 від 13.07.2020) про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2020, враховуючи п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, неявку у судове засідання представника відповідача, невиконання останнім вимог суду та зважаючи на подане ним клопотання б/н від 13.07.2020 (вх. № 14212/20 від 13.07.2020), з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 27.07.2020 та продовжено відповідачу строк на подання відзиву.
24.07.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 06-23/3210 від 21.07.2020 (вх. № 15402/20 від 24.07.2020), до якого додано уточнюючу позовну заяву про стягнення з відповідача 2 840 081, 26 грн. збитків за невиконання умов договору, а також документи по справі.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 27.07.2020 (вх. № 15444/20 від 27.07.2020) про відкладення розгляду справи на інший день.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2020, враховуючи п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, задоволено клопотання відповідача б/н від 27.07.2020 (вх. № 15444/20 від 27.07.2020), яке підтримано представником позивача та, з метою дотримання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 07.09.2020.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 28.09.2020.
Присутній у судовому засіданні 28.09.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги і просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та уточнюючій позовній заяві № 06-23/3215 від 21.07.2020 (вх. № 15402/20 від 24.07.2020).
Відповідач (його представник), належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 28.09.2020 не з`явився, причин неявки суду не повідомив та відзив на позовну заяву не надіслав.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 28.09.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
02.08.2018 між сторонами укладено договір про закупівлю робіт № 47, за умовами якого відповідач зобов`язався за завданням позивача, відповідно до проектної (проектно-кошторисної) документації позивача та умов договору, на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінченні роботи - реконструкція площі Соборної в м. Фастів Київської області (ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 45454000-4 - Реконструкція), а позивач зобов`язався надати відповідачу будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від відповідача закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх (при наявності фінансування).
Відповідно до п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання відповідачу, визначені на підставі проектно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі реконструкції у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації у порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно з п. 2.1 договору відповідач розпочинає виконання робіт після укладання договору і повинен їх завершити до 20.11.2018.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1) та умовами договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору (договірна ціна) визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 2), є твердою і складає 11 478 788, 40 грн. , у тому числі ПДВ 1 913 131, 40 грн.
Згідно з п. 3.2 договору порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п. 4.1 договору позивач має право, зокрема: вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані позивачу, відшкодовуються відповідачем, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень відповідачем умов договору.
Згідно з п. 4.4 договору відповідач зобов`язався, зокрема: належно виконати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи, відповідно до проектної кошторисної документації та умов договору; вживати заходів для збереження майна, переданого позивачем; передати позивачу у порядку, передбаченому законодавством та цим договором, належно виконані роботи; забезпечити ведення та передачу позивачу в установленому порядку документів про виконання договору; своєчасно усувати недоліки, допущені з його вини; відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані позивачу збитки; інформувати в установленому порядку позивача про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; одночасно з наданням актів виконаних робіт надавати позивачу документи, що підтверджують якість матеріалів, які були використані при виконанні робіт, і їх відповідність вимогам державних стандартів, будівельним нормам та/або проектній документації.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється позивачем згідно з виділеними коштами за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 13.1 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися платежами в міру виконання робіт на підставі акту приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 13.2 договору відповідач визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання позивачу. Позивач протягом 5-ти робочих днів зобов`язаний підписати подані відповідачем документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання. У випадку мотивованої відмови позивача прийняти виконані роботи, сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок та строків їх виконання.
Пунктом 13.3 договору передбачено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається із врахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат відповідача, підтверджених відповідними документами.
Відповідно до п. 13.4 договору остаточний розрахунок за договором здійснюється позивачем в безготівковому порядку, на підставі остаточного підписаного акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), з урахуванням здійсненої попередньої оплати, протягом 14 днів з моменту їх підписання та отримання фінансування на реєстраційний рахунок.
Згідно з п. 13.6 договору позивач при наявності бюджетних коштів перераховує відповідачу аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі не більше 30 % від вартості річного обсягу за цим договором, протягом 10-ти банківських днів, для придбання відповідачем необхідних для виконання кожного виду робіт у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти .
Пунктом 13.7 договору передбачено, що використаний аванс погашається щомісячно на підставі акта виконаних робіт по формі № КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 13.8 договору відповідач зобов`язався використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються позивачу.
Згідно з п. 16.1 договору відповідальність сторін за порушення зобов`язань договору та порядок урегулювання спорів визначаються цим договором, Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами законодавства.
Пунктом 16.2 договору передбачено, що у разі порушення зобов`язань за договором можуть настати такі правові наслідки: припинення виконання зобов`язань за договором внаслідок односторонньої відмови від нього чи розірвання договору; зміна умов договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та шкоди.
Відповідно до п. 19.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками та діє до 20.11.2018, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Додатком № 1 до договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 сторони визначили календарний графік виконання робіт по реконструкції площі Соборної в м. Фастів Київської області зі строком виконання робіт з 01.08.2018 по 20.11.2018.
Додатком № 2 до договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 сторони передбачили договірну ціну робіт по реконструкції площі Соборної в м. Фастів Київської області, яка становить 11 478 788, 40 грн.
02.11.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018, якою внесли зміни до п. 19.1 договору та виклали його у такій редакції: цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками та діє до 31.12.2018, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
На виконання умов договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 позивачем було перераховано відповідачу аванс (попередню оплату) у розмірі 3 443 636, 52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 03.08.2018.
Відповідно до матеріалів справи відповідачем були сформовані та передані позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаний будівельних робі та витрати (форма № КБ-3) за вересень - грудень 2018 року на загальну суму 3 189 974, 04 грн., з яких позивачем підписано лише акт та довідку за грудень 2018 року на суму 603 555, 26 грн., акти та довідки за вересень - листопада 2018 року на суму 2 586 418, 78 грн. позивачем не підписані.
Таким чином, позивач зазначає, що на виконання умов договору ним було перераховано відповідачу аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі 3 443 636, 52 грн., відповідачем, в свою чергу, фактично виконано робіт на суму 603 555, 26 грн., а також використано аванс на придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт, на суму 2 586 418, 78 грн., проте роботи виконані не були, використання відповідачем коштів на суму 253 662, 48 грн. жодними документами не підтверджено.
15.01.2019 та 24.01.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/243 та № 06-31/486 щодо невиконання ним умов договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 та повернення невикористаної суми авансу.
30.10.2019 та 19.11.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/5659 та № 06-31/5978, у яких вимагав передати йому матеріали, які були придбані на суму авансу або повернути кошти.
17.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 06-31/6500, у якому, враховуючи те, що відповідачем не були виконанні умови договору, повідомив останнього про припинення договірних зобов`язань за договором про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018.
18.12.2019 та 30.01.2020 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/6502 та № 06-31/481, у яких вимагав передати йому матеріали, які були придбані на суму авансу та зазначив, що у разі неповернення цих матеріалів позивач буде вважати їх втраченими та вимагатиме відшкодувати їх вартість.
Так, позивач, посилаючись на те, що відповідачем не було виконано роботи згідно договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018, не повернуто матеріали, що були придбані за рахунок сплаченого авансу, а також не компенсовано їх вартість, звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 2 840 081, 26 грн., з яких: 2 586 418, 78 грн. - вартість придбаних та непереданих матеріалів і 253 662, 48 грн. - привласнені кошти, які не підтвердженими актами та довідками.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзиву на позов або доказів належного виконання договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ст. 843 та ст. 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що позивач на виконання п. 13.6 договору про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 перерахував відповідачу аванс у розмірі 3 443 636, 52 грн.
Пунктами 13.6 та 13.8 договору передбачено, що одержаний аванс має бути використаний відповідачем на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів.
З матеріалів справи вбачається та рішенням господарського суду Київської області від 27.08.2019 у справі № 911/412/19 встановлено, що акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт на суму 2 586 418, 78 грн. підтверджують понесення витрат, на які передбачалося надання авансу, а саме на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, і хоча вони не підписані позивачем, проте, відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України, вважаються прийнятими.
Крім того, позивачем прийняті та не заперечуються акт виконаних робіт і довідка про вартість робіт на суму 603 555, 26 грн.
Згідно з п. 2.1 договору відповідач розпочинає виконання робіт після укладання договору і повинен їх завершити до 20.11.2018.
Додатком № 1 до договору сторони визначили календарний графік виконання робіт по реконструкції площі Соборної в м. Фастів Київської області зі строком виконання робіт з 01.08.2018 по 20.11.2018.
Відповідно до п. 19.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 02.11.2018) строк дії договору визначений до 31.12.2018.
13.12.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 06-31/5621, у якому просив виконати зобов`язання, передбачені договором, а у разі невиконання умов договору повернути сплачений аванс.
15.01.2019 та 24.01.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/243 та № 06-31/486, у яких, враховуючи те, що відповідач не надає відомостей щодо виконання умов договору, обставин, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення, вимагав повернути невикористану частину авансу у розмірі 2 840 081, 26 грн.
30.10.2019 та 19.11.2019 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/5659 та № 06-31/5978, у яких вимагав, в разі придбання матеріалів на суму авансу, передати їх позивачу, або повернути кошти.
17.12.2019 позивач, посилаючись на те, що відповідач на листи та претензії позивача не відповідає, роботи, визначені проектно-кошторисною документацією та графіком виконання робіт, не виконує, звернувся до відповідача з листом № 06-31/6500, у якому повідомив останнього про припинення договірних зобов`язань за договором про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018.
18.12.2019 та 30.01.2020 позивач звертався до відповідача з претензіями № 06-31/6502 та № 06-31/481, у яких вимагав передати йому матеріали, які були придбані на суму авансу та зазначив, що у разі неповернення цих матеріалів позивач буде вважати їх втраченими та вимагатиме відшкодувати їх вартість.
Проте, відповідачем матеріали, конструкції та вироби, які були придбані за рахунок наданого авансу, позивачу не передані та вартість їх не відшкодована.
При цьому, судом встановлено, що договір про закупівлю робіт № 47 від 02.08.2018 відповідачем не виконаний, роботи, визначені проектно-кошторисною документацією, графіком виконання робіт та в строк, передбачений договором, не виконані.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п. 4.1.5 та п. 4.1.6 договору позивач має право, зокрема: відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень відповідачем умов договору.
Згідно з п. 4.4.8 договору відповідач зобов`язався відшкодувати відповідно до законодавства та договору завдані позивачу збитки.
Пунктом 16.2 договору передбачено, що у разі порушення зобов`язань за договором можуть настати такі правові наслідки: припинення виконання зобов`язань за договором внаслідок односторонньої відмови від нього чи розірвання договору; відшкодування збитків та шкоди.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що умовами договору та нормами цивільного законодавства, зокрема, ч. 2, ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України і ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, передбачено право позивача відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, а також за наявності істотних порушень відповідачем умов договору.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які подаються сторонами повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати, передбачені договором, роботи, надати відомості щодо обставин, які перешкоджають виконанню умов договору та, в свою чергу, з вимогою повернути матеріали, придбані на суму авансу, повідомленням про припинення договору і необхідність відшкодування вартості придбаних та неповернутих матеріалів і привласнених коштів.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідач жодних доказів, які підтверджують належне виконання ним умов договору або перешкоджають належному виконанню умов договору суду не надав, також відсутні докази щодо повернення відповідачем позивачу придбаних на суму авансу матеріалів або відшкодування їх вартості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні підстави, передбачені пунктами 4.1.5, 4.1.6, 4.4.8, 16.2 договору та ч. 2, ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, для відшкодування збитків.
З огляду на вищевикладене, за результатами дослідження наданих доказів у їх сукупності, вбачається, що роботи, визначені договором, відповідачем не виконані, матеріали, придбані на суму авансу, позивачу не передані та їх вартість не відшкодована, аванс не повернутий, будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідачем не надано та судом не встановлено, а тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 840 081, 26 грн. збитків є доведеними та підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13-14, 73-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантікс 1 (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гагаріна, будинок 35/33, квартира 20, ідентифікаційний код - 37917676) на користь Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська область, місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, ідентифікаційний код - 04054926) 2 840 081 (два мільйони вісімсот сорок тисяч вісімдесят одна) грн. 26 коп. - збитків та 42 601 (сорок дві тисячі шістсот одна) грн. 22 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення підписано: 10.11.2020.
Суддя Т.В. Лутак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92734440 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лутак Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні