Ухвала

від 05.11.2020 по справі 904/3252/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" листопада 2020 р.Справа № 904/3252/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Лідерпартс", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміїв-Агро", с.Першотравневе Зміївського району Харківської області , 2) Приватного підприємства "Компанія Лінк", м.Дніпро, про стягнення 256662,71 грн, за участю представників:

позивач - не з`явився;

1-й відповідач - не з`явився;

2-й відповідач - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Лідерпартс", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, 19.06.2020 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміїв-Агро", с.Першотравневе Зміївського району Харківської області, та Приватного підприємства "Компанія Лінк", м. Дніпро, про стягнення солідарно з відповідачів 243020,77 грн основного боргу, 658,59 грн пені, 6997,47 грн - 3% річних та 5985,88 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач-1, в порушення умов Договору поставки №ЗА19/02/2019 від 19.02.2019 та приписів чинного законодавства, здійснив оплату за отриманий товар не в повному обсязі та несвоєчасно. З метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Зміїв-Агро" за вказаним Договором, 19.02.2019 між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки № ЗА190219-п, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником свого обов`язку в повному обсязі і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником за основним договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 по справі № 904/3252/20 вищевказану позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2020 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 904/3252/20 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Протягом підготовчого провадження у справі позивачем двічі (30.07.2020 та 07.09.2020) подавалися заяви про зменшення позовних вимог у зв`язку з частковими оплатами відповідачем заборгованості. Заяви позивача були прийняті судом, та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/3252/20 закрито; розгляд справи по суті призначено на 22.10.2020.

Станом на день закриття підготовчого засідання позовні вимоги ТОВ "З іноземними інвестиціями "Лідерпартс" складалися з наступних грошових сум, які було заявлено позивачем до солідарного стягнення з відповідачів: 69412,12 грн основного боргу; 669,67 грн пені; 9788,15 грн - 3% річних та 8447,08 грн інфляційних втрат.

При цьому, позивач в останнє підготовче засідання, яке відбулося 08.10.2020 та у два судових засідання з розгляду справи по суті 22.10.2020 та 05.11.2020 не з`явився; про причину неявки суд не повідомив; заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

До матеріалів справи долучено клопотання позивача (вх. №18150 від 06.08.2020) про розгляд справи за відсутності його представника. Проте, суд вважає, що таке клопотання не може бути враховано на стадії розгляду справи по суті , враховуючи наступне. Дане клопотання було подано представником позивача 06.08.2020 на стадії підготовчого провадження та обґрунтовується неможливістю прибуття представника позивача в судове засідання, призначене на 06.08.2020. У даному клопотанні представником не було зазначено , що він у подальшому не буде брати участь у наступних судових засіданнях та просить інші судові засідання проводити без його участі. Крім того, позовні вимоги на час подання даного клопотання не були остаточними та в подальшому були змінені позивачем. Одним із завданнь підготовчого провадження є збір доказів , визначення остаточних позовних вимог ,а на стадіїї розгляду справи по суті такі докази досліджуються судом та встановлюється чи підтвержують такі докази розмір позовних вимог. Неприбуття у судове засідання позивача , та не надання оригіналів документів для огляду , не підтверження остаточного розміру позовних вимог( враховуючи , що відповідачем постійно сплачувалась заборгованість), унеможливлює надання оцінки судом доказам та визначення остоточного розміру позовних вимог , що підлягають до стягнення. Таким чином , суд приходить до висновку , що у розумінні ст. 202 ГПК України , позивач повинен подати клопотання про розгляд справи без його участі під час розгляду справи по суті .

Про судове засідання, які відбулися 08.10.2020, 22.10.2020 та 05.11.2020 позивач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.09.2020 та інформація про трекінг поштових відправлень з сайту АТ "Укрпошта".

При цьому, суд бере до уваги, що позивач не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому позивач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. N 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Таке визначення є традиційним для науки процесуального права.

Важливою в аспекті коментованої статті є правова позиція Конституційного Суду України, викладена в Рішенні від 16 листопада 2000 р. № 13-рп/2000 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 КПК України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника): закріпивши право будь-якої особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Право на захист, зокрема, може бути реалізоване особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві. Положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Отже, позивач як юридична особа не обмежений у виборі свого представника та зобов`язаний реалізовувати надані йому права добросовісно.

При цьому суд має обмежувати сторони у реалізації їх процесуальних прав у разі зловживання ними. Таке обмеження не є порушенням прав учасників спору. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства".)

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач тричі не з`явився в судові засідання, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "З іноземними інвестиціями "Лідерпартс" (52000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Жасминова, буд. 27; код ЄДРПОУ: 41820452) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміїв-Агро" (63422, Харківська область, Зміївський район, с.Першотравневе, вул. Вишнева, буд. 18; код ЄДРПОУ: 41661186) та Приватного підприємства "Компанія Лінк" (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35; код ЄДРПОУ: 24231483) про стягнення 88317,02 грн - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2020.

Суддя Н.М. Кухар