Рішення

від 06.11.2020 по справі 925/1131/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року Черкаси справа № 925/1131/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Жашківського підприємства теплових мереж

про стягнення 60925,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Жашківського підприємства теплових мереж про стягнення 60925,20 грн за прострочення виконання зобов`язання з своєчасної оплати за поставлений природний газ згідно з договором постачання природного газу від 08.10.2018 №1507/18-БО-36, у тому числі: 41917,19 грн пені, 8422,46 грн 3% річних, 8698,32 грн інфляційних, 1887,23 грн збитків та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, проте у визначений договором строк відповідач своєчасно не розраховувався, допустивши прострочення оплати його вартості, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та інших нарахувань, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотанням (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.09.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 16.09.2020 №130 на позовну заяву, у якому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені просить зменшити на 90%, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що Жашківське підприємство теплових мереж є підприємством комунальної форми власності, основним напрямком діяльності є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам. Спожитий природний газ використовувався виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. Основним прибутком підприємства є надходження грошових коштів від споживачів за теплову енергію. Основною причиною порушення зобов`язання по договору є велика дебіторська заборгованість на підприємстві що утворилася через несвоєчасні та здійснені не в повному обсязі платежі за спожиту теплову енергію. Прострочення зобов`язання перед позивачем виникло внаслідок відсутності коштів на підприємстві та неприбутковості підприємства. Відповідно до звітів про фінансові результати підприємства за 2016 рік збиток підприємства становив 915,9 тис.грн, за 2019 рік збиток підприємства становив 267,9 тис. грн. Відзив прийнятий судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (постачальником - позивач у справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 29.12.2017 №14-262, та Жашківським підприємством теплових мереж (споживачем - відповідач у справі), в особі директора Бурлуцького В.М., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу №1507/18-БО-36 (далі - договір, а.с. 12-21) на період з 01.10.2018 до 17.10.2018.

Відповідно до пункту 1.2 договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Ціна за 1000 куб м природного газу за цим договором становить 7907,20 грн, крім того, податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9488,64 грн (пункт 5.2 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 6 договору. Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Сторони погодили, що у будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 договору - у разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу (пункт 6.3.2 договору).

У пункті 8.2 договору закріплено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогами про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) у тому числі щодо стягнення заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить 5 років (пункт 10.3 договору)

У пункті 11.3 договору сторони погодили порядок внесення змін до договору. Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків зазначених у абзаці першому пункту 2.3, пунктах 11.4 та 11.5 цього договору.

26.10.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору (а.с. 22), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору викладено у такій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 26.10.2018 природний газ орієнтовним обсягом до 30 тис. куб. м.

31.10.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до договору (а.с. 23), за умовами якої, зокрема, пункт 2.1 договору викладено у редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 31.10.2018 природний газ орієнтовним обсягом до 35 тис. куб. м.

07.11.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору (а.с. 24-25), за умовами якої, зокрема, доповнено пункт 2.1 розділу 2 договору, згідно з яким постачальник передає споживачу з 01.11.2018 до 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 30 тис. куб. м. Пункт 12.1 договору викладено в редакції: договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

28.11.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду №4 до договору (а.с. 26-34), за умовами якої, розділи 1-12 договору викладено в новій редакції.

Пунктом 3.13 договору (в редакції Додаткової угод №4 від 28.11.2018) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений у пункті 2.1 договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, визначеному у пункті 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф-Vп)хЦхК, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений у пункті 2.1 договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Пунктом 5.7 договору (у редакції Додаткової угоди №4 від 28.11.2018) передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 договору, здійснюється наступним чином:

постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9. договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1. договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 договору;

постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до підпункту 8) пункту 6.2 договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 23.11.2018), споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6.3 договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 23.11.2018), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1. договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

13.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №5 до договору (а.с. 35), щодо застосування пунктів договору з 01.03.2019 та втрати чинності інших пунктів.

20.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №6 до договору (а.с. 36), за умовами якої, пункт 2.1 договору викладено в новій редакції: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 до 30.04.2019 (включно) природний газ обсягом до 123,002 тис. куб. м.

26.03.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №7 до договору (а.с. 37), за умовами якої по тексту замінено назву позивача, у зв`язку з перейменуванням.

12.04.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду №8 до договору (а.с. 38), за умовами якої, у пункті 2.1 договору замовлений споживачем на квітень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу визначений в обсязі 0 тис. куб. м.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 858 652,18 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2018, від 31.12.2018, від 31.01.2019, від 28.02.2019, від 31.03.2019 (а.с. 42-46) та не заперечується учасниками справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, допустивши прострочення в оплаті позивачу поставленого ним протягом листопада 2018 року-березня 2019 року природного газу.

16.05.2019 позивач направив на адресу відповідача Акт-претензію за вих №26-1038-19 (а.с. 51-52), а також лист від 18.11.2019 за вих №26/10-3580-19 (а.с. 58), у яких позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі пунктів 3.13. та 5.7 договору та пункту 1 Розділу VI Правил в розмірі 1887,23 грн, за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу (15,000 тис.куб.м) та фактичним обсягом використаного відповідачем у березні 2019 року природного газу за договором (6,751 тис.куб.м).

Вищезазначені Акт-претензія та лист про зміну суми збитків отримані відповідачем 28.05.2019 та 03.12.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 56, 62).

Листом від 04.06.2019 вих.№56 відповідач, через відсутність зайвих коштів, відмовився від повного відшкодування збитків з підстав того, що підприємство спожило у березні 2019 року природного газу у меншому обсязі ніж зазначено у договорі з незалежних від нього причин, а саме у зв`язку з підвищенням зовнішньої температури повітря споживачі зменшили споживання теплової енергії, що спричинило до зниження виробництва теплової енергії. А вже підсумовуючи березень 2019 року, перегляд та коригування обсягів природного газу в квітні було неможливим.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для нарахування позивачем 41917,19 грн пені, 8422,46 грн 3% річних, 8698,32 грн інфляційних, 1887,23 грн збитків та підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення нарахованих сум, що є предметом спору.

Як встановлено судом між сторонами у справі виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу, як різновиду товару, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього договору.

За правовою природою договір постачання природного газу, який укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 712 Цивільного кодексу України також регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Укладений сторонами договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, газ, що продавався за цим договором, повинен був бути використаний покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. На його виконання позивач, передавав відповідачу протягом листопада 2018 року-березня 2019 року природний газ на загальну суму 858 652,18 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу в обсягах, які визначені у договорі, а відповідач зобов`язався його оплатити у строки, визначені договором.

За умовами договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу

З матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно оплачував вартість отриманого газу чим порушив умови господарського зобов`язання. Остаточна сплата вартості отриманого за договором газу була проведена відповідачем 31.10.2019.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у відповідності з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідальність за прострочення споживачем оплати визначена умовами договору, згідно з якими він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України. На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 41917,19 грн пені за період прострочення з 27.12.2018 до 30.10.2019 з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача (враховуючи положення щодо строку звернення до суду (строк позовної давності) 5 років).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон , розрахунки позивача зроблені вірно.

У відзиві на позов відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 217 Господарського кодексу України).

Водночас, частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на те, що на день звернення з позовом до суду боржником повністю виконані зобов`язання за договором, а також те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач не зазнав збитків, суд, враховуючи майновий стан боржника, вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції є надмірно великими, тому з урахуванням інтересів відповідача зменшує їх на 50%, частково задовольняючи позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про стягнення пені у сумі 20 958,60 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених правових норм позивач нарахував відповідачу 8422,46 грн три відсотки річних за період прострочення з 27.12.2018 до 30.10.2019, 8698,32 грн інфляційних за період прострочення з 01.01.2019 до 30.10.2019. Суд вважає, що вказані вимоги є доведеними, тому підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1887,23 грн збитків суд зазначає наступне.

Умовами договору (в редакції Додаткової угод №4 від 28.11.2018) сторони погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у порядку, який визначений у договорі.

Вказані пункти договору, що почали діяти з 01.03.2019, що узгоджується з положеннями пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу ), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф-Vп)хЦхК, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.

Як встановлено судом, згідно з пунктом 2.1 договору (у редакції Додаткової угоди№6 від 20.03.2019) постачальник зобов`язався передати споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу у кількості 15,000 тис.куб.м. а. А згідно з Актом приймання-передачі від 31.03.2019 позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 6,751 тис.куб.м, тобто у березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 8,249 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами у пункті 2.1 договору.

Станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача у добровільному порядку відповідачем не відшкодовані.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (стаття 217 цього Кодексу).

Отже, розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем пункту 2.1 договору, розрахований на підставі пунктів 3.13. та 5.7. договору та пункту 1 Розділу VI Правил, складає 1887,23 грн, є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору, тому суд частково задовольняє вимоги позивача у розмірі 20 958,60 грн пені, 8422,46 грн 3% річних, 8698,32 грн інфляційних, 1887,23 грн збитків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру. З огляду на наведене, сплачений позивачем судовий збір у повному розмірі відшкодовується йому за рахунок відповідача у сумі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Жашківського підприємства теплових мереж (вул. Миру, 2, м. Жашків, Черкаська область, 19200, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21370764) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б.Хмельницького, буд.6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 20 958,60 грн пені, 8422,46 грн 3% річних, 8698,32 грн інфляційних, 1887,23 грн збитків та 2102,00 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко