Рішення

від 10.11.2020 по справі 160/10622/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Справа № 160/10622/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Проммашсервіс до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

04.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Проммашсервіс (Запорізьке шосе, буд. 56, кв. 299, м. Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 38361311) до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0009470509 від 13.12.2019 на суму 44 362,50 грн.;

- № 0009480509 від 13.12.2019 на суму 49291,25 грн.

Позовна заява мотивована тим, що наявність взаємовідносин та проведення господарських операцій з певними контрагентами самі по собі не можуть бути фактами, що свідчать про наявність порушень з боку платника податків податкового та іншого законодавства та про сумнівність фактів здійснення фінансово-господарських операцій з цими контрагентами у зв`язку з порушеннями з боку їх посадових осіб, недекларування податкових зобов`язань за ланцюгом постачання тощо. Платник податків не може піддаватись негативним наслідкам в результаті дій інших осіб, які перебувають за межами його впливу, якщо не встановлено узгодженості дій покупця і постачальника для отримання незаконної податкової вигоди. В акті перевірки міститься посилання на неможливість підтвердження правомірності віднесення сум до складу податкового кредиту внаслідок визнання підприємства-контрагента фіктивним. Однак, вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 скасовано ухвалою апеляційного суду від 13.11.2019 року. При цьому, господарські операції між позивачем та його контрагентом були реально здійснені, що підтверджено первинними документами, податкові накладні зареєстровані згідно діючого законодавства в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки є помилковими, а податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/10622/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.10. 2020 року судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну ТОВ Проммашсервіс , в якому відповідач зазначає про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Відзив обгрунтовно тим, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпра від 03.04.2019 по справі № 202/790/19, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, що виразились у фіктивному підприємництву. Обвинувачена ОСОБА_1 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала повністю. Оскільки вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.22019 ТОВ Продукт Групп визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником. Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ Продукт Групп станом на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля. Загальна чисельність працюючих в ТОВ Продукт Групп відповідно нарахуванню єдиного внеску за грудень 2017 року від 17.01.2018 № 9295511105 становить 5 осіб. Податкова адреса; бульвар Космонавтів, буд. 10А, м. Костянтинівка, Донецька обл., 85110; свідоцтво платника ПДВ № 200348279 від 01.08.2017 має статус анульоване 27.03.2019 (22 - ненадання декларацій протягом року). Баланс, декларація з податку на прибуток за 2017 рік підприємством не подавались. Податкова декларація з податку на додану вартість надавалась з листопада по грудень 2017, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників послуг, і сум утриманого з них податку за 2017 рік не надано. Вище зазначене свідчить про відсутність у ТОВ Продукт Групп необхідних умов та неможливість реального здійснення зазначених у первинних документах (актах здійснених робіт) операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг ТОВ Продукт Групп . Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу від ТОВ Продукт Групп не встановлено походження товару, який в подальшому реалізовано на адресу ТОВ Проммашсервіс .

19.10.2020 року судом отримано відповідь ТОВ Проммашсервіс на відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що на підтвердження факту поставки товару позивачем надавалися разом з адміністративним позовом первинні документи (рахунки на оплату, видаткові та податкові накладні) та додається Договір поставки № 142 від 1 грудня 2017 року, укладений між ТОВ Продукт Групп та ТОВ Проммашсервіс , відповідно до умов якого ТОВ Продукт Групп (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк у власність ТОВ Проммашсервіс (покупець) товар, в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в рахунку на оплату, а ТОВ Проммашсервіс (покупець) прийняти товар та оплатити його. Податковий орган не заперечує повне відображення цих господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку позивача та не наводить будь-яких законодавчих норм, які б покладали на позивача відповідальність за не ведення такого обліку його контрагентом. Крім того, всі виписані ТОВ Проммашсервіс та ТОВ Продукт Групп проходили обов`язковий моніторинг на предмет ризиковості та були зареєстровані в ЄРПН датою їх на реєстрацію, а отже, вказані юридичні особи не перебували в переліку ризикових платників, а тому висновки відповідача, що позивачем неправомірно сформовано кредит по зазначеним господарським операціям є безпідставним. Посилання відповідача на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позивач вважає безпідставними, оскільки жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироку не встановлено . Сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Проммашсервіс код ЄДРПОУ 38361311, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 28.09.2012 року, номер 1 224 102 0000 055503.

У період з 07.10.2019 по 11.10.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Проммашсервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Продкут Групп за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатом проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 5156/04-36-05-09/38361311 від 21.10.2019 року, згідно з висновками якого, перевіркою становлено порушення:

- п.п.134.1.1п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 35 490 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у грудні 2017 на суму 39433 грн.

Висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Продукт Групп ґрунтуються на тому, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року ТОВ Продукт Групп визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником. Сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Згідно податкової декларації з ПДВ за листопад-грудень 2017 року у підприємства показники у графі 10.3 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість відсутні. Відсутність показників у графі 10.3 може свідчити про те, що підприємством не здійснювалось придбання товарів у неплатників ПДВ, тобто невідомо походження товару - Єлектротельфер Q-3,2т, Н-6,0м; кран мостовий електричний однобалочний однопрольотний опорний Q-3,2т, L-11,700м; мотор-редуктор РВЦ 320 2т; редуктор РВЦ 320, реалізованого на адресу ТОВ Проммашсервіс .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 13.12.2019 року № 0009470509 та від 13.12.2019 року № 0009480509, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За змістом пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна від 16.07.1999 №996 (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської : посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно зі ст.1 Закону № 996 господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ до податкового кредиту та відповідно, витрат, під час розрахунку податку на прибуток факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Досліджуючи обґрунтованість висновків відповідача щодо правомірності відображення позивачем в даних податкового обліку господарських операцій з ТОВ Продукт Групп , судом встановлено таке.

Договір поставки №142 від 01.12.2017р., так і складені на його виконання первинні документи, від імені ТОВ Продукт Груп підписано директором ОСОБА_1 .

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено їй узгоджене сторонами у покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У вироку встановлено, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності за попередньою змовою групою осіб, з метою прикриття незаконної діяльності, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

Однак, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2019 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019року щодо ОСОБА_1 скасовано.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що застосування до спірних правовідносин висновків вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2019 року по справі №202/790/19, який скасовано, є незаконними та протирічить приписам ст. 78 КАС України.

Щодо здійснення господарських операцій поставки товару, суд зазначає таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Продукт Групп (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір постачання товару № 142 від 01.12.2017 року, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в рахунку, а покупець прийняти товар та оплатити його.

За основним договором постачальником - ТОВ Продукт Групп виписано позивачу рахунок на оплату № 20612 від 06 грудня 2017 року за товар: Єлектротельфер Q-3,2т, Н-6,0 м. на суму 21000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3500,00 грн.

На вказаний товар виписано видаткову накладну № РН-1206/14 від 06 грудня 2017 року, яку підписано від постачальника ОСОБА_1 та отримано за довіреністю ТОВ Проммашсервіс .

Також, на вказаний товар виписано податкову накладну № 192 від 06.12.2017 року.

Крім того, за основним договором постачальником - ТОВ Продукт Групп виписано позивачу рахунок на оплату № 0612 від 06 грудня 2017 року за товар: кран мостовий єлектричний однобалочний однопрольотний Q-3,2 т., L-11,700м на суму 145000,00 грн., в тому числі ПДВ - 24166,67 грн.

На вказаний товар виписано видаткову накладну № РН-11206/1 від 06 грудня 2017 року, яку підписано від постачальника ОСОБА_1 та отримано за довіреністю ТОВ Проммашсервіс .

На вказаний товар також виписано податкову накладну № 25 від 06.12.2017 року.

За основним договором постачальником - ТОВ Продукт Групп виписано позивачу рахунок на оплату № 0712 від 07 грудня 2017 року за товар: редуктор РВЦ 320 на суму 6800,00 грн., в тому числі ПДВ - 1133,33 грн.

На вказаний товар виписано видаткову накладну № РН-1207/1 від 07 грудня 2017 року, яку підписано від постачальника ОСОБА_1 та отримано за довіреністю ТОВ Проммашсервіс .

На вказаний товар також виписано податкову накладну № 17 від 07.12.2017 року.

За основним договором постачальником - ТОВ Продукт Групп виписано позивачу рахунок на оплату № 0512 від 05 грудня 2017 року за товар: Єлектротельфер Q-3,2т, Н-6,0 м. на суму 56000,00 грн., в тому числі ПДВ - 9333,33 грн.

На вказаний товар виписано видаткову накладну № РН-1205/13 від 05 грудня 2017 року, яку підписано від постачальника ОСОБА_1 та отримано за довіреністю ТОВ Проммашсервіс .

На вказаний товар також виписано податкову накладну № 193 від 05.12.2017 року.

За основним договором постачальником - ТОВ Продукт Групп виписано позивачу рахунок на оплату № 0812 від 08 грудня 2017 року за товар: Мотор-редуктор РВЦ 320 2т на суму 7800,00 грн., в тому числі ПДВ - 1300,00 грн.

На вказаний товар виписано видаткову накладну № РН-1208/01 від 08 грудня 2017 року, яку підписано від постачальника ОСОБА_1 та отримано за довіреністю ТОВ Проммашсервіс .

На вказаний товар також виписано податкову накладну № 24 від 08.12.2017 року.

Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ Проммашсервіс та ТОВ Продукт Групп з огляду на встановлення невідповідності придбаної та реалізованої послуги.

Суд погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, за даними акту перевірки: відповідно Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу від ТОВ Ппродукт Групп - ТОВ Славмясо (код ЄДРПОУ 41054670); ТОВ Дніпро Оіл Груп (код ЄДРПОУ 41197480); ТОВ Екофуд Маркет (код ЄДРПОУ 41200971); ТОВ Діамант Опт Груп (код ЄДРПОУ 41442939); ТОВ Хлібторгпостач (код ЄЛРПОУ 41443749); ТОВ Глобал Сістем (код ЄДРПОУ 41446282); ТОВ Максінг Інвест (код ЄДРПОУ 41498254); ТОВ Буд Груп Технолоджи (код ЄДРПОУ 41507174); ТОВ Продуктова Мрія (код ЄДРПОУ 41507677); ТОВ Здорова Їжа України (код ЄДРПОУ 41507462); ТОВ Продуктова Інноваційна компанія (код ЄДРПОУ 41504550); ТОВ Веліс Маркет (код ЄДРПОУ 41446688); ТОВ Риба Торг (код ЄДРПОУ 41444193); ТОВ Оптмаркет Рибної та М`ясної продукції (код ЄДРПОУ 41029026); ТОВ Фрктовий Пан (код ЄДРПОУ 41293630); ТОВ Окпродукт (код ЄДРПОУ 41442552) та інші не встановлено походження товару, які в подальшому реалізуються на адресу ТОВ Проммашсервіс .

Також, актом перевірки зафіксовано , що згідно податкової декларації з ПДВ за листопад-грудень 2017 року у підприємства показники у графі 10.3 Придбання (виготовлення, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість відсутні. Відсутність показників у графі 10.3 може свідчити про те, що підприємством не здійснювалось придбання товарів у неплатників ПДВ, тобто невідомо походження товару - Єлектротельфери Q-3,2т, Н-6,0 м., кран мостовий єлектричний однобалочний однопрольотний Q-3,2 т., L-11,700м., редуктор РВЦ 320, Мотор-редуктор РВЦ 320 2т, реалізованого на адресу ТОВ Проммашсервіс .

Таким чином, постачальником позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю Продукт Групп реалізовані товари не прибавались та не вироблялись.

Судом під час розгляду справи проаналізовано надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ Продукт Групп наступних товарів: два Єлектротельфери Q-3,2т, Н-6,0 м., кран мостовий єлектричний однобалочний однопрольотний Q-3,2 т., L-11,700м., редуктор РВЦ 320, Мотор-редуктор РВЦ 320 2т.

Суд враховує, що всі придбані позивачем товари є комплектуючими мостового крану, тобто товар, придбаний позивачем у ТОВ Продукт Групп є специфічним, продаж таких товарів не здійснюється у великій кількості, тому придбання вказаного товару по ланцюгу постачання повинен бути обов`язково підтвердженим.

Крім того, у договорі № 142 від 01 грудня 2017 року передбачено, що постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в рахунку.

Однак, у рахунках на оплату, реквізити договору № 142 від 01 грудня 2017 року зазначено не було, у графі договір зазначено основний договір , тобто взаємозв`язок між договором наданим позивачем та рахунками судом не встановлено.

Доводи позивача щодо здійснення постачання товару позивачем власним транспортним засобом, суд оцінює критично, оскільки Єлектротельфери вагою 3,2 тони та довжиною 6,0 метрів та кран мостовий єлектричний однобалочний однопрольотний вагою 3,2 тони та довжиною 11,700 метрів, неможливо розмістити у багажнику автомобіля, як про це зазначає позивач.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, а саме, відсутність підтвердження придбання товару по ланцюгу постачання, невідповідність відомостей про договір у рахунках укладеному договору поставки, відсутність достовірних даних про транспортування товару, суд дійшов висновку про нереальність здійснення господарської операції між ТОВ Продукт Групп та ТОВ Проммашсервіс щодо придбання Єлектротельферів Q-3,2т, Н-6,0 м., крана мостового єлектричного однобалочного однопрольотного Q-3,2 т., L-11,700м., редуктора РВЦ 320, Мотора-редуктора РВЦ 320 2т.

При цьому, суд вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №802/3984/15-а, в якій зазначено, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб`єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, суд зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та сформовано на їх підставі фінансову звітність, що у свою чергу призвело до неправильного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов`язань зі сплати податків.

Суд вважає за необхідне зауважити, що у постанові від 05.02.2019 року колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №810/1967/16, адміністративне провадження №К/9901/24992/18 також вказує на те, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду справи судом не встановлено реальності вчинюваних господарських операцій та належного, визначеного чинним законодавством України, доведення з боку позивача факту реального існування господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, керуючись положеннями статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Проммашсервіс до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна