Рішення

від 09.11.2020 по справі 400/3450/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 р. № 400/3450/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Баловненської сільської ради, вул. Миру, 93, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664

про:визнання відмови, викладеної в листі від 03.08.2020 № 98/01-01 та рішенні від 22.07.2020 № 7 протиправною; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Баловненської сільської ради про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області орієнтовним розміром 0,25 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, викладену в листі Баловненської сільської ради № 98/01-01 від 03.08.2020 та рішенні Баловненської сільської ради № 7 від 22.07.2020 року; зобов`язання не пізніше 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області орієнтовним розміром 0,25 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Рішенням від 22.07.2020 року № 7 протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без зазначення причини такої відмови.

Відповідач відзив на позов не надав. У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що на даний час на розгляді сільської ради знаходиться 21 заява від учасників АТО, які мають право на першочергове отримання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Після надання пояснень сторонами у судовому засіданні, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

27.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. До заяви позивач додав належним чином заверну копію паспорту та графічні матеріали.

22.07.2020 відповідач прийняв рішення № 7, яким відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

29.07.2020 звернувся до відповідача із запитом щодо отримання публічної інформації, а саме надати копії документів, які стали підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Листом від 03.08.2020 № 98/01-01 відповідач повідомив, що відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Баловне в зв`язку з тим, що на даний час на розгляді сільської ради знаходиться 21 заява від учасників АТО, які мають право на першочергове отримання земельних ділянок будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ч. 1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Земельним кодексом України передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації).

За змістом ст. 118 ЗК України місце розташування земельної ділянки може не відповідати вимогам закону, а також прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам. Проте такий підзаконний нормативно-правовий акт має бути прийнятий відповідно або на виконання закону.

В матеріалах справи відсутні докази невідповідності земельної ділянки, вказаної позивачем, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, такі обставини не зазначені у рішенні відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і не слугували підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача. Оскільки, ОСОБА_1 , було надано належні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що є підставою для вирішення питання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відмовляючи позивачу в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, діяв не у межах і не у спосіб, визначений ЗК України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 811/1845/18, від 09.01.2020 у справі № 812/1264/17.

Тому рішення від 22.07.2020 № 7 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки саме у вказаному рішенні виявилася відмова відповідача у наданні дозволу. Тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати саме рішення.

Разом з тим, лист відповідача від 03.08.2020 року № 98/01-01 не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Позивач просить зобов`язати відповідача не пізніше 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району миколаївської області орієнтовним розміром 0,25 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що рішення від 22.07.2020 року № 7 є немотивованим, проте надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не є можливим, оскільки сільською радою не затверджено генеральний план населеного пункту, а сільська рада не може виділяти земельні ділянки без генерального плану.

Однак, не існує норми закону щодо ненадання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з відсутністю генерального плану населеного пункту, оскільки єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

Суд дійшов висновку, що вимогу позивача про зобов`язання відповідача не пізніше 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою за заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області орієнтовним розміром 0,25 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить задовольнити частково з огляду на таке:

Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

Суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Суд наголошує, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою можуть бути неодноразовими. Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, а інших підстав відмови не встановлено, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року по справі № 819/654/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд вважає за необхідне для захисту прав позивача зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вимога позивача про визначення відповідачу місячного строку для виконання рішення суду відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України задоволенню не підлягає, оскільки зазначена вимога відноситься до права суду встановлювати відповідачу строк виконання рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача 20,00 грн. за сплату позивачем комісії банку при сплаті судового збору.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Баловненської сільської ради (вул. Миру, 93, с. Баловне, Новодеський район, Миколаївська область, 56664, ідентифікаційний код 04376819) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.07.2020 року № 7.

3. Зобов`язати Баловненську сільську раду (вул. Миру, 93, с. Баловне, Новодеський район, Миколаївська область, 56664, ідентифікаційний код 04376819) прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області орієнтовним розміром 0,25 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баловненської сільської ради (вул. Миру, 93, с. Баловне, Новодеський район, Миколаївська область, 56664, ідентифікаційний код 04376819) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.), сплачений квитанцією № 80 від 20.08.2020.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України, п. 3 розділу Прикінцевих положень КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко