Ухвала

від 09.11.2020 по справі 420/11720/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11720/20

УХВАЛА

09 листопада 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, дії та відмову від 27.02.20, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражена у порушенні терміну надання їй наказу на підставі клопотання від 27.02.20;

- визнати протиправними дії відповідача, що виражені у порушенні вимог ст.118 Земельного кодексу України при розгляді її клопотання від 27.02.20;

- визнати протиправною відмову відповідача задовільнити її клопотання від 27.02.20;

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання від 27.02.20 із дотриманням вимог ст.118 Земельного кодексу України;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень у якості компенсації моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Заявник надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.

Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач в порушення вказаної норми не зазначає ціну позову, і при цьому заявляє майнові вимоги про стягнення моральної шкоди 5000,00 грн., а також не надає обґрунтований розрахунок суми.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вбачається із п. 1 прохальної частини позовної заяви, позивачка посилається на наказ, але при цьому не зазначає ані номеру ані дати наказу.

Також посилається на порушення з боку відповідача ст. 118 Земельного кодексу України, але при цьому, суд зазначає, що ст. 118 Земельного кодексу України складається із одинадцять частин. Тобто не конкретизовано що саме порушено відповідачем.

Крім того, із позову та п. 3 прохальної частини позовної заяви, суду не зрозуміло, яку саму відмову позивачка просить визнати протиправною.

Також, суду не зрозуміла вимога п. 4 прохальної частини позовної заяви.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, позивачем у прохальній частині позовної заяви вимоги викладено не чітко та не конкретизовано, не у відповідності до вимог ст.5 КАС України.

Крім того, у порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивачка виклала обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначила доказів, що підтверджують викладені обставини, а саме щодо направлення засобами електронної пошти клопотання від 27.02.2020 року.

Таким чином, заявнику необхідно привести адміністративний позов (вимоги), у відповідність до ст. 5 КАС України.

Крім того, відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача, з посиланнями на норми чинного законодавства (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України "Про судовий збір").

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд зазначає, що наразі не може вирахувати ставку судового збору, оскільки Позивачці треба привести позов у відповідності до вимог ст.ст. 5, 160 КАС України.

У тексті позовної заяви, Позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, з посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року, але при цьому, суд зазначає, що зазначена стаття визначає можливість, а не обов`язок звільнення від сплати судових витрат.

Також, до суду надається відповідне письмове обґрунтоване клопотання з наданням відповідних доказів.

Суд зазначає, у підтвердження відсутності доходу, Позивачкою було надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо відсутності відомостей у про суми виплачених доходів та утриманих податків, але не надано довідку з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про можливий розмір отриманої пенсії, тощо.

Суд звертає увагу, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року, чітко визначено період відсутності доходу, а саме - попередній календарний рік та чітко визначено, що розмір судового збору не повинен перевищувати 5 відсотків розміру саме річного доходу позивача.

Крім того, суд наголошує, що невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року, справа "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160,161 КАС України.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу 5-тиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз`ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом приведення адміністративного позову відповідно до вимог статей 5, 160-161 КАС України,

Згідно зі ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, дії та відмову від 27.02.20, зобов`язати вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Бутенко А.В.