Рішення

від 09.11.2020 по справі 440/4541/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4541/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих", Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі-відповідач-1, ВК КМР), міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича (далі-відповідач-2, міський голова) про визнання протиправним та скасування розпорядження Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019 №428-Р у зв`язку з порушенням ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до Конвенції; визнання протиправними дій міського голови міста Кременчука Малецького В.О. щодо видання розпорядження Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019 №428-Р та зобов`язання утриматися від виконання розпорядження Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15.11.2019 №428-Р у зв`язку з порушенням ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ПЛ №006868, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №684, Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих має у постійному користуванні земельну ділянку площею 0,1841 га. На вказаній земельній ділянці (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066), що знаходиться по АДРЕСА_1 , розташована будівля гуртожитку, яка є приватною власністю Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих" та передана у постійне (оперативне) користування Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих. Розпорядженням міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 №428-Р від 15 листопада 2019 року створено та затверджено персональний склад робочої групи з питань визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 , та умов його передачі, а також вирішено врегулювати питання припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Позивач вважає спірне рішення протиправним, оскільки Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства буде позбавлено права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м. кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) що знаходиться по АДРЕСА_1 та йому буде завдано значних матеріальних збитків. Стверджував, що передача цієї будівлі у комунальну власність без згоди власника відповідно до положень статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні неможлива, тому спірне розпорядження є незаконним. Звертав увагу на те, що згідно довідки Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, виданої ОСОБА_1 , члену УТОС, інваліду війни 2-ї групи, підприємством вживаються усі заходи, направлені на забезпечення його працевлаштування та надання йому і його сім`ї чотирьохкімнатної квартири за адресою по АДРЕСА_1 , відтак позивач вважає, що в разі реалізації розпорядження від 15.11.2019 № 428-Р, Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих не зможе забезпечити його належними умовами проживання з наданням квартири.

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

29.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.96-104/, в якій відповідач-1 заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що спірне розпорядження №428-Р від 15 листопада 2019 року прийнято міським головою міста Кременчука Малецьким Віталієм Олексійовичем, а не Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, а тому Виконавчий комітет не є належним відповідачем у справі щодо оскарження такого розпорядження. На думку відповідача-1, позивачем неправильно обрано спосіб захисту стосовно визначення відповідача по справі - Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та зроблено неправомірні висновки щодо трактування норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, відповідно до положень статті 55 Конституції України та частини першої статті 2, частини першої статті 5 КАС України завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом у публічно-правових відносинах. Відповідач-1 зазначав, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи і відмовляє у відкритті адміністративного провадження. Отже, на думку відповідача-1, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Розпорядженням міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області Малецького Віталія Олексійовича №428-Р від 15 листопада 2019 року лише створено та затверджено персональний склад робочої групи з питань визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі, а також вирішено врегулювати питання припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих" до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Відтак, повноваження уповноваженої особи (міського голови) у цьому випадку обмежуються лише створенням та затвердженням персонального складу відповідної робочої групи. Водночас, оскаржуваним актом міського голови не ухвалювалося рішення про примусове вилучення (передачу) майна позивача у комунальну власність, оскільки таке право не віднесено до компетенції міської ради, її виконавчого комітету або міського голови. Таким чином, зазначене розпорядження є фактично рішенням з процедурних питань, зокрема, щодо порядку, а не щодо питань позбавлення права власності. Як висновок, відповідач-1 зазначив, що оскаржуване розпорядження не створює жодних правових наслідків для позивача, тому не може порушувати його права чи інтереси. Відповідач-1 зазначив, що розпорядження не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому не може бути предметом спору та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. У відзиві відповідач, крім іншого, просив закрити провадження у справі за позовом Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, що розцінено судом як заяву, яка не стосується справи 440/4541/20.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с.23/.

04.09.2020 позивач надав документи, якими усунув недоліки позовної заяви, що визначені в ухвалі від 26.08.2020 /а.с.25-26/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Громадську організацію "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" (далі-третя особа-1, УТОС) та Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (далі-третя особа-2, Кременчуцьке УВП УТОС) /а.с.51 - 53/.

23.09.2020 до суду надійшла заява третьої особи - Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих /а.с.63-74/, в якій останні підтримали позов ОСОБА_1 у повному обсязі, та посилалися на ті ж обставини, що і позивач у позовній заяві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, особою з інвалідністю 2 групи /а.с. 41, 42/, перебуває на обліку в Кременчуцькій територіально-виробничій первинній організації Українського товариства сліпих з 13.11.2018, що підтверджується довідкою Кременчуцької територіально-виробничої первинної організації Українського товариства сліпих від 15.09.2020 №34 /а.с.58/.

Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих є юридичною особою (ідентифікаційний код 05477505), номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.03.2005 №1 585 120 0000 000986, основний вид діяльності - виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів (код КВЕД 25.29), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.75/.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ №006868 від 28 вересня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №684 /а.с.78/, на підставі рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради народних депутатів Полтавської області №1521 від 23 серпня 2001 року Кременчуцькому учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,1841 га в межах згідно з планом; земельна ділянка розташована на території Кременчуцької міської ради; землю надано для експлуатації і обслуговування гуртожитку.

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації №17251761 від 28 грудня 2007 року /а.с. 79/ та Технічного паспорту на виробничий будинок, виготовленого КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації 27 грудня 2007 року /а.с. 80-87/, будівля, яка знаходиться за адресою: вул. Цюрупи, буд.25 м. Кременчук, Полтавська область, є приватною власністю Українського товариства сліпих на підставі рішення Господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2007 року, про що зроблений відповідний запис №1189 в книзі Н-5.

Відповідно до Переліку основних фондів ЦП УТОС, переданих в оперативне користування Кременчуцькому УВП УТОС станом на 31 грудня 2016 року, затвердженим головою ЦП УТОС ОСОБА_3 /а.с. 88/, Кременчуцькому УВП УТОС передано в оперативне користування гуртожиток за адресою: вул. Цюрупи, буд.25 м. Кременчук, Полтавська область.

20.08.2019 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надійшов лист Центрального управління Всеукраїнської організації інвалідів Українського товариства сліпих (УТОС) №09-3/116 від 08.08.2019 /а.с.102/, у якому Кременчуцького міського голову Малецького В.О. повідомлено про те, що питання передачі в комунальну власність гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС в м. Кременчуці по вул. Майора Борищака,25 буде винесено для розгляду президією ЦП УТОС 21.08.2019.

21.08.2019 президія Центрального правління Українського товариства сліпих прийнято постанову №09-8 "Про надання дозволу Кременчуцькому УВП УТОС на передачу в комунальну власність місту Кременчуку будівлі гуртожитку", якою вирішено пропозицію міського голови міста Кременчук Малецького В.О. (лист від 31.07.2019 №01-5-3/1369) щодо передачі будівлі гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Майора Борищака,25, у комунальну власність територіальної громади міста Кременчук, прийняти до розгляду; створено робочу групу із членів системи УТОС; робочій групі опрацювати разом із міською владою м. Кременчук зазначене питання і свої пропозиції надати на розгляд президії ЦП УТОС; дію постанов ЦП УТОС від 05.06.2018 №06-9, від 18.09.2018 №09-26, від 20.11.2018 №11-27, від 19.03.2019 №03-16-24 призупинити /а.с.103/.

Розпорядженням Міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області Малецького В. №428-Р від 15 листопада 2019 року Про створення та затвердження персонального складу робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі /а.с.104/ з метою реалізації права осіб з інвалідністю - членів Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, що проживають в гуртожитку по вул. Майора Борищака, 25, на окреме житло в разі передачі будівлі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, керуючись статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішено:

1. Створити та затвердити персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25, та умов його передачі згідно з додатком.

2. У разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука одночасно врегулювати питання припинення Кременчуцькому учбово-виробничому підприємству /УВП/ Українського товариства сліпих /УТОС/ права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) по вул. Майора Борищака, 25 за його зверненням відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України.

Додатком до вказаного розпорядження визначено Персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі, а саме: Пелипенко Володимир Михайлович - перший заступник міського голови, голова комісії; Гриценко Юрій Васильович - секретар міської ради, заступник голови комісії; Кравченко Дмитро Васильович - заступник міського голови, заступник голови комісії; Радченко Дмитро Володимирович - головний спеціаліст відділу приватизації та контролю за рухом комунального майна управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області, секретар комісії; Члени комісії: Безверха Ірина Олександрівна - начальник управління земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; Щербіна Олена Олександрівна - начальник управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області; Мирошніченко Валерій Вікторович - директор юридичного департаменту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області; Роженко Олександр Анатолійович -депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (за згодою); Піддубна Оксана Миколаївна - депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (за згодою); ОСОБА_4 - депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (за згодою); Терещенко Денис Юрійович - депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (за згодою); Терещенко Костянтин Олександрович - депутат Кременчуцької міської ради Полтавської області VII скликання (за згодою); ОСОБА_3 - керівник громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) (за згодою); Гришин Юрій Юрійович - керівник Кременчуцького учбово-виробничого підприємства /УВП/ Українського товариства сліпих /УТОС/ (за згодою).

23.01.2020 президією Центрального правління Українського товариства сліпих прийнято постанову №01-1 "Про розгляд звернення директора Кременчуцького УВП УТОС Гришиина Ю.Ю.", якою вирішено погодитися з поданням директора Кременчуцького УВП УТОС ОСОБА_5 на зміну цільового призначення земельної ділянки прилеглої до гуртожитку Кременчуцького УВП УТОС (кадастровий номер 5310436500:08600361066) за адресою АДРЕСА_1 для будівництва Кременчуцьким УВП УТОС і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код КВПЦПЗ В02.07); після зміни цільового призначення земельної ділянки провести переговори з потенційними інвесторами; у разі зміни замовника на будівництво дію постанови призупинити; у разі не зміни Кременчуцькою міською радою цільового призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 залишити без змін статус гуртожитку та інших допоміжних споруд, що на ній знаходяться /а.с.77/.

Не погодившись з розпорядженням №428-Р від 15 листопада 2019 року Про створення та затвердження персонального складу робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі та діями міського голови щодо його прийняття, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР).

Статтею 11 Закону №280/97-ВР передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Пунктами 19 та 20 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільський, селищний, міський голова (окрім перелічених) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів та видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до положень частини восьмої статті 59 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту .

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Таким чином судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №813/38/16, від 27.02.2020 у справі №440/569/19.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що позивачем оскаржується розпорядження Міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області Малецького В. №428-Р від 15 листопада 2019 року Про створення та затвердження персонального складу робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі та дії щодо його видання.

За змістом пункту 1 цього розпорядження міським головою вирішено створити та затвердити персональний склад робочої групи з питання визначення можливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) по вул. Майора Борищака, 25 та умов його передачі.

Пунктом 2 оскаржуваного розпорядження визначено подальші дії у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, а саме: зазначено про необхідність врегулювати питання припинення Кременчуцькому учбово-виробничому підприємству /УВП/ Українського товариства сліпих /УТОС/ права постійного користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м (кадастровий номер 5310436500:08:003:1066) по АДРЕСА_1 , за його зверненням відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09.04.2019 у справі №9901/611/18, від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.

Отже, дія розпорядження Міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області Малецького В. №428-Р від 15 листопада 2019 року стосується прав та законних інтересів територіальної громади міста Кременчук, Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих , яка є власником гуртожитку як об`єкту нерухомого майна, Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, яке є користувачем земельної ділянки під гуртожитком, та жодним чином не визначає прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірне розпорядження не стосується прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а тому жодним чином не порушує його прав та законних інтересів.

Окремо варто відзначити, що спірним розпорядженням лише створено та затверджено персональний склад робочої групи, сам по собі розгляд питання щодо перевірки та встановлення можливості/неможливості прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука будівлі гуртожитку не створить жодних умов та обставин, за яких на Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих буде покладено додаткові зобов`язання, зокрема щодо надання згоди на передачу такої будівлі гуртожитку у комунальну власність чи вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на передачу майна.

Водночас, пунктом 2 розпорядження лише встановлений порядок подальших дій та визначено обставину (умову), при настанні якої слід вчинити такі дії, а саме: у разі вирішення питання передачі будівлі гуртожитку від Громадської організації Всеукраїнська організація інвалідів Українське товариство сліпих (УТОС) до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Крім того, зазначено, що врегулювання питання припинення права постійного користування здійснюватиметься за зверненням позивача відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Зі змісту наведених положень вбачається, що припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється за заявою землекористувача до власника земельної ділянки, а відтак право користування земельною ділянкою площею 1841 кв.м з кадастровим номером 5310436500:08:003:1066, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , може бути припинено за відповідною заявою суб`єкта, в постійному користуванні якого знаходиться така земельна ділянка.

Отже, пунктом 2 оскаржуваного розпорядження також не порушено прав позивача та не створено будь-яких зобов`язань .

Доводи позивача про створення загрози завдання матеріальної шкоди та порушення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції суд вважає безпідставними з огляду на вищевикладені висновки.

Суд також критично оцінює посилання позивача на те, що в разі реалізації розпорядження від 15.11.2019 № 428-Р Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих не зможе забезпечити його належними умовами проживання з наданням квартири, оскільки суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача-1 відносно того, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі не підлягають розгляду судами. Суд зазначає, що Конституцією України гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, водночас в ході розгляду справи суд встановлює наявність відповідного порушення права або законного інтересу особи.

Водночас відсутність порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача оскаржуваним розпорядженням є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги,2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 04057287), міського голови Кременчуцької міської ради Полтавської області Малецького Віталія Олексійовича (площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Громадська організація "Всеукраїнська організація інвалідів "Українське товариство сліпих" (узвіз Печерський, буд.3, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00021195), Кременчуцьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (вул. Майора Борщака, буд. 22/6, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 05477505) про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол