Рішення

від 10.11.2020 по справі 520/15547/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 520/15547/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/15547/2020 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Лозівської районної територіальної виборчої комісії Харківської області про визнання рішення, дій (бездіяльності), скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення, дії (бездіяльність) Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області протиправними щодо порушення права громадян на чесні вибори, право на точне і достовірне встановлення результатів виборів депутатів Лозівської районної ради Харківської області в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;

- визнати протиправними дії Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області по складанню протоколу про результати виборів депутатів Лозівської районної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;

- визнати недостовірними результати виборів депутатів Лозівської районної ради 25 жовтня 2020 року в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, встановлені Лозівською районною територіальною виборчою комісією Лозівського району Харківської області 03 листопада 2020 року;

- скасувати протокол Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області про результати виборів депутатів Лозівської районної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, складений 03 листопада 2020 року;

- визнати голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року недійсним, так як голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року не було організовано і проведено відповідно до Виборчого Кодексу на всіх виборчих дільницях єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Лозівської районної ради в межах Лозівського району Харківської області;

- зобов`язати Лозівську районну територіальну виборчу комісію Лозівського району Харківської області прийняти рішення про призначення повторних виборів депутатів Лозівської районної ради Харківської області у єдиному багатомандатному виборчому округу з виборів депутатів Лозівської районної ради в межах Лозівського району Харківської області.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що на виборчому окрузі № 3 Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області у виборчі бюлетені не було включено двох кандидатів в депутати, висунутих Харківською обласною організацією політичною партією "Сила і Честь" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; на виборчому окрузі № 3 Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області двох кандидатів в депутати від політичної партії "Сила і Честь" ОСОБА_4 та ОСОБА_5 включили відразу по двом виборчим округам. Також, виборчі бюлетені, з яких виключені прізвища кандидатів у депутати від політичної партії "Сила і Честь" та виборчі бюлетені округів, по яким виключені інших кандидатів у депутати від політичної партії "Сила і Честь" на двох виборчих округах, не віднесено до зіпсованих виборчих бюлетенів. На думку позивача, зазначене порушує її право на чесні вибори та право на достовірні результати виборів.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження по даній справі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 10.11.2020 через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Положення пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, положеннями статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, статтею 69 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років (частина 1 статті 70 Конституції України).

Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення (стаття 71 Конституції України).

В той час, гарантії права громадян на участь у виборах, регулювання підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища визначає Виборчий кодекс України № 396-IX від 19.12.2019.

Виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним (абз. 1-2 ч.1 статті 20 Виборчого кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 22 вказаного Кодексу передбачено, що суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є виборець, який має право голосу на відповідних виборах.

Виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

При цьому, рішення чи дії окружної виборчої комісії, рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім встановлених цим Кодексом випадків оскаржуються виключно до суду шляхом подання позовної заяви (п. 1-1 ч. 2 ст. 64 Виборчого кодексу України).

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

Частинами 1 статті 273 КАС України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.

Частиною 2 статті 65 Виборчого кодексу України передбачено, що виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених цим Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до цього Кодексу, незабезпечення встановлених цим Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров`я (у зв`язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров`я, віком).

Вищевказана норма Виборчого кодексу України кореспондується з положеннями КАС України, зокрема виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму (ч.2 ст.273 КАС України).

Аналіз вищевикладених норм, дає підстави вважати, що судовому захисту підлягає лише особисто порушені виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі виборця.

У зв`язку із чим, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести перед судом факт порушення Центральною виборчою комісією, окружною виборчою комісією чи територіальною виборчою комісією, безпосередньо його виборчого права або інтересу щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає частина друга статті 273 КАС України, яка кореспондується із положеннями частин першої та третьої статті 64 та з частиною другою статті 65 Виборчого кодексу України.

В свою чергу, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

Положеннями частини другої статті 65 Виборчого кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, які законодавцем визначаються такими, що становлять законний інтерес виборця у виборчому процесі. Крім того, таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вважає порушеним своє виборче право тим, що у бюлетені не було включено двох кандидатів у депутати, а інших двох кандидатів від партії включено у два виборчі округи.

Позивач зазначає, що бюлетені по другому та третьому округам Лозівського району у загальній кількості 48661 шт. відповідач не визнав недійсними, оскільки в протоколі зазначена цифра недійсних бюлетенів складає 2606 шт.

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого територіального виборчого списку кандидатів у депутати Лозівської районної ради Харківської області, висунутих Харківською обласною організацією політичної партії "Сила і Честь" по територіальному виборчому округу № 2 на конференції цієї організації політичної партії, що відбулась 17 вересня 2020 року, включено, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_2, а по територіальному виборчому округу № 3, серед інших, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В матеріалах справи містяться акти про порушення виборчого законодавства на місцевих виборах, поданих 25 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у дільничі виборчі комісії № 630649, № 631032. В зазначених актах йдеться мова про невідповідність виборчих бюлетенів спискам Харківської обласної організацієї політичної партії "Сила і Честь".

26 жовтня 2020 року ОСОБА_5 звернувся до Лозівської районної ТВК Харківської області зі скаргою про порушення виборчого процесу в зв`язку з включенням його як кандидата у депутати по двом територіальним виборчим округам - № 2 та № 3.

Окрім того, судом встановлено, що кандидатом у депутати ОСОБА_5 з зазначених вище підстав 03 листопада 2020 року подано позов до Харківського окружного адміністративного суду, який ухвалою суду від 03 листопада 2020 року у справі № 540/15240/2020 залишено без розгляду у зв`язку пропуском строку звернення. Зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржена.

Відповідно до спірного протоколу від 03 листопада 2020 року за кандидата у депутати по 2 територіальному виборчому округу ОСОБА_5 проголосувало 24 виборця, ОСОБА_3 - 0, по 1 територіальному виборчому округу за ОСОБА_4 - 85 виборців, за ОСОБА_2 - 0.

Статтею 6 Виборчого кодексу України передбачено, що виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

Основні виборчі права громадян України включають: право вільно обирати (право голосу на виборах) та право бути обраним.

Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами, які здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Як вже зазначалось судом вище, статтею 64 Виборчого кодексу України передбачено право суб`єкта виборчого процесу на оскарження рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що вказані позивачем порушення стосуються права інших суб`єктів виборчого процесу - кандидатів у депутати, а саме - права бути обраним.

З матеріалів справи суд не вбачає, що зазначені вище кандидати у депутати скористались своїм правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничих виборчих комісій або територіальної виборчої комісії та є будь-які рішення виборчих комісій або суду, якими встановлено порушення прав кандидатів у депутати.

Суд вважає, що у даному випадку є обов`язковим волевиявлення таких суб`єктів виборчого процесу щодо встановлення порушень їх прав під час проведення місцевих виборів.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджування порушення було обґрунтованим та підтверджене відповідними доказами.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач скориставшись своїм правом на звернення до суду не надав належних доказів того, що відповідачем порушено його безпосередньо особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Іншого під час розгляду даної справи позивачем не доведено.

Окремо суд вважає за необхідне вказати наступне.

Аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним в частині щодо визнання рішення, дії (бездіяльність) Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області протиправними щодо порушення права громадян на чесні вибори, право на точне і достовірне встановлення результатів виборів депутатів Лозівської районної ради Харківської області в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, оскільки зазначена вимога є неконкретизованою.

Щодо позовної вимоги про визнання недостовірними результатів виборів депутатів Лозівської районної ради 25 жовтня 2020 року в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, встановлені Лозівською районною територіальною виборчою комісією Лозівського району Харківської області 03 листопада 2020 року, суд зазначає, що відповідно до Виборчого кодексу України вибори можуть бути визнані такими, що не відбулись з підстав визначених, зокрема, статтею 280 Кодексу.

Щодо визнання протиправними дій Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області по складанню протоколу про результати виборів депутатів Лозівської районної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, скасування протоколу Лозівської районної територіальної виборчої комісії Лозівського району Харківської області про результати виборів депутатів Лозівської районної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, складеного 03 листопада 2020 року та похідних вимог про визнання голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року недійсним, так як голосування у день голосування 25 жовтня 2020 року не було організовано і проведено відповідно до Виборчого Кодексу на всіх виборчих дільницях єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Лозівської районної ради в межах Лозівського району Харківської області та зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення повторних виборів депутатів Лозівської районної ради Харківської області у єдиному багатомандатному виборчому округу з виборів депутатів Лозівської районної ради в межах Лозівського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Стаття 254 Виборчого кодексу України визначає порядок прийняття та розгляду виборчих документів дільничних стаття 255 - порядок встановлення підсумків голосування на місцевих виборах.

Так, положеннями частинами 1-3 статті 254 Виборчого кодексу України передбачено, що з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії. Засідання територіальної виборчої комісії, зазначене у частині першій цієї статті, оформляється протоколом безперервного засідання, який підписується головою або головуючим на засіданні, а також секретарем виборчої комісії та/або членом виборчої комісії, який виконував на зазначеному засіданні обов`язки секретаря. До протоколу приєднуються (за наявності) окремі думки членів виборчої комісії, які брали участь у засіданні і не згодні з прийнятим окружною виборчою комісією рішенням. На засіданні територіальної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, голова територіальної виборчої комісії або визначений ним член комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною десятою статті 251 цього Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Відповідно частин 7, 9, 11 статті 255 Виборчого кодексу України протокол про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі (частині виборчого округу) складається територіальною виборчою комісією у трьох примірниках. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу. Протокол територіальної виборчої комісії про підсумки голосування може виготовлятися за допомогою технічних засобів. У протоколі про підсумки голосування зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами територіальної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами територіальної виборчої комісії, присутніми на засіданні виборчої комісії. Член територіальної виборчої комісії, присутній на засіданні комісії, зобов`язаний підписати протокол про підсумки голосування. У разі незгоди з діями комісії чи підсумками голосування, зафіксованими у протоколі про підсумки голосування, член комісії підписує протокол із позначкою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до відповідного протоколу про підсумки голосування. У разі відсутності підпису члена територіальної виборчої комісії у протоколі про підсумки голосування напроти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Протокол підписується та засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення. Перший і другий примірники протоколу про підсумки голосування з відповідних місцевих виборів також мають право підписати кандидати, довірені особи кандидатів, уповноважені особи організацій партій, офіційні спостерігачі, які були присутні на засіданні територіальної виборчої комісії при встановленні підсумків голосування. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу. Протокол про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі (частині виборчого округу) складається територіальною виборчою комісією у трьох примірниках. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу. Протокол територіальної виборчої комісії про підсумки голосування може виготовлятися за допомогою технічних засобів. Якщо після підписання зазначеного протоколу до транспортування його до виборчої комісії, яка встановлює результати виборів, виборча комісія виявила в ньому неточності (описку чи помилку в цифрах), вона на своєму засіданні розглядає питання про внесення змін до протоколу шляхом складання нового протоколу, на якому робиться позначка "Уточнений". Протокол з позначкою "Уточнений" складається і підписується у порядку та в кількості примірників, встановлених цією статтею.

Аналізуючи зазначення положення Кодексу, суд зазначає, що територіальна виборча комісія не розглядає та не встановлює підсумки голосування на підставі виборчих бюлетенів, не наділена повноваженнями щодо визнання бюлетенів недійсними, а підсумовує протоколи дільничих виборчих комісій. Питання визнання бюлетенів недійсними вирішується на етапі організації та проведення голосування на дільничих виборчих комісіях.

Отже, твердження позивача про неправомірність дій щодо складання спірного протоколу від 03 листопада 2020 року є необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки безпосередньо виборчі права або інтереси позивача щодо участі у виборчому процесі діями відповідача та спірним протоколом не порушені.

При розподілі судових витрат суд керується ч. 9 ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Лозівської районної територіальної виборчої комісії Харківської області (місцезнаходження: бульв. Шевченка, 12, Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, ідентифікаційний код - 43768929) про визнання рішення, дій (бездіяльності), скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Роз`яснити, що рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими частиною 2 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом двох днів з дня його проголошення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Роз`яснити, що судове рішення виготовлено у повному обсязі 10 листопада 2020 року о 19 год. 00 хв.

Суддя А.С. Мороко