Постанова

від 10.11.2020 по справі 200/3197/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року справа №200/3197/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., секретар Сізонов Є.С., за участі представника позивача Косенко О.М., представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 200/3197/20-а (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Транс+ до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2020 року № 0005845341, яким до ТОВ Сіті Транс+ застосовано штрафні санкції у сумі 18362,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з висновками, викладеними в Акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства України, містять недостовірні дані, є необгрунтованими та безпідставними.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0005845341 від 05 березня 2020 року, яким до ТОВ "СІТІ ТРАНС+" застосовано штрафні санкції у сумі 18362,75грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Транс+ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір в розмірі 2102грн. та судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що помилковість складення податкової накладної, у зв`язку з чим позивачем у подальшому було сформовано розрахунок коригування до податкової накладної, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації такої податкової накладної. Також наголошує на тому, що витрати на правничу допомогу безпідставно завищені та документально не підтверджені.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Транс+", зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 41679680, місцезнаходження юридичної особи: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Шмідта, 2а, 85300. Основний вид діяльності : транспортне оброблення вантажів. Зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01 грудня 2017 року.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1ст. 20 розділу І, п.200.10 ст. 200 розділу V, у порядку пп. 75.1.1 п.75.1ст.75, ст.76 розділу II Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з датою складання січень 2019 року ТОВ "Сіті Транс+", за результатом якої складено акт №135/05-99-53-41/41679680 від 12 лютого 2020.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлені порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН січні 2019 року, а саме: реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 45906,87грн із затримкою від 61 до 365 календарних днів (а.с.8-10).

У відповідності з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивачем були надані заперечення №28 від 24.02.2020 на акт камеральної перевірки №135/05-99-53-41/41679680 від 12 лютого 2020 року (а.с.11-14).

За результатом розгляду заперечень відповідачем надана відповідь платнику від 03 березня 2020 року №18738/10/05-99-53-41, відповідно до якої висновки викладені в акті камеральної перевірки №135/05-99-53-41/41679680 від 12 лютого 2020 року залишено без змін (а.с.15-17).

За порушення ТОВ "Сіті Транс+" вимог п.201.10 ст.201 ПКУ в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН за січень 2019 року, застосовано штрафну санкцію у сумі 18362,75грн (40%) та прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0005845341 від 05 березня 2020 року (а.с.18).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у позивача 10 січня 2019 був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну на адресу ПрАТ Автопідприємство Укрбуд , її помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН січні 2019 року, а саме: реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 45906,87 грн із затримкою від 61 до 365 календарних днів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в рамках здійснення господарської діяльності 01 червня 2019 року ТОВ Сіті Транс+ уклало договір №2701УС/20 про надання послуг з перевезення вантажу та послуг спеціальної техніки з ПрАТ АП Укрбуд (а.с.40-48).

Оплата наданих послуг згідно п. 3.4 Договору здійснюється протягом (20-ти) двадцяти календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених документів.

Згідно п. 3.8 Договору - за послуги, надані з 01 по 09 січня 2020 року був складений Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 10 січня 2020 року на суму 275441,24 грн. з ПДВ.

Статтею 187.1 ПК України визначено, що обов`язок складати та реєструвати податкові накладні виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з ПДВ під час здійснення господарської операції, що є об`єктом оподаткування ПДВ за правилом першої події.

В даному випадку - це дата складання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

29 січня 2020 року при реєстрації податкової накладної до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 10 січня 2020 року в ЄРПН ТОВ Сіті Транс+ зроблена технічна помилка.

Податкова накладна № 2 на суму 275441,24 грн. з ПДВ зареєстрована датою 10 січня 2019 року замість дати 10 січня 2020 року (реєстраційний № 9333062355)(а.с.21-23).

Після виявлення помилки цього ж дня 29 січня 2020 року, до Акту №2 від 10 січня 2020 року була зареєстрована нова податкова накладна № 8 на таку ж суму - 275 441,24 грн. з ПДВ з вірною датою 10 січня 2020 року (реєстраційний № 9009404783)(а.с.24-26).

Відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року, ТОВ Сіті Транс+ 30 січня 2020 року в ЄРПН зареєстровано Розрахунок коригування № 1 до податкової накладної № 2 від 10 січня 2019 року з кодом причини коригування 301: виправлення помилки (реєстраційний № 9010308532), яким повністю обнулюються показники податкової накладної № 2 від 10 січня 2019 року(а.с.27-29).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, помилка виявлена 29 січня 2020 року та виправлена 30 січня 2020 року ТОВ Сіті Транс+ самостійно до початку камеральної перевірки, за результатами якої складено АКТ №135/05-99-53-41/41679680 від 12 лютого 2020 року.

Абзацом 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України встановлено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, 10 січня 2019 року жодних господарських операцій, які були б підставою для складання податкової накладної № 2 від 10 січня 2019 р, між ТОВ Сіті Транс+ та ПрАТ Автопідприємство Укрбуд не було здійснено.

Договірні відносини між ТОВ Сіті Транс+ та ПрАТ АП Укрбуд почалися тільки 27 березня 2019 р.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій па підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 1ІК України (пункт 44.1 1ІК України).

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року N 21, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, що була складена без факту здійснення господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами), і розрахунку коригування до неї. не підлягають відображенню в декларації.

Податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2020 року ТОВ Сіті транс+ не містить даних помилкової податкової накладної № 2 від 10 січня 2019 року і розрахунку коригування №1 від 30 січня 2020 року. Декларація здана 17 січня 2020 року о 14:23:22 (реєстраційний № 9027364133)(а.с.31-39).

Податкова накладна № 2 від 10 січня 2019 року складена та зареєстрована ТОВ Сіті Транс+ в ЄРПН помилково, у платника податків відсутні як обов`язок так і підстави по її складенню та реєстрації у ЄРПН через відсутність події надання послуг/оплати, помилка виправлена у порядку, встановленому законодавством, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до платника податків ТОВ Сіті Транс+ штрафної санкції, передбаченої її. 120-1.1 ст. 120-1ПКУ за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30 січня 2020 року №1 (складений і зареєстрований 30 січня 2020 року) не містить виправлень щодо дати податкової накладної, а лише зазначає, що 10 січня 2019 року надання послуг фактично не відбулось, а отже об`єкт оподаткування дорівнює нулю.

Оскільки у позивача 10 січня 2019 року був відсутній обов`язок складати та реєструвати податкову накладну на адресу ПрАТ Автопідприємство Укрбуд , її помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №813/4556/16; від 22 серпня 2018 року у справі №804/1366/17; від 27 листопада 2018 року, у справі №821/676/17; від 29 січня 2019 року, у справі №825/2102/18; від 28.03.2019 у справі №809/1420/17.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Транс+ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005845341 від 05 березня 2020 року, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо ненадання судом оцінки рівня адвокатських витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Таким чином, до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 13 березня 2020 року (далі по тексту - Договір), укладений між ТОВ Сіті Транс+ та адвокатом Косенком Олександром Михайловичем, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 10 червня 2020 року (відповідно до Договору про надання юридичних послуг б/н від 13 березня 2020 року), рахунок на оплату послуг №20/16 від 13 березня 2020 року, платіжне доручення №2700 від 17 березня 2020 року, яким ТОВ СІТІ ТРАНС+ було здійснено оплату правничої допомоги адвокату ОСОБА_1 у сумі 5000грн. (а.с.105-110).

Судом було досліджено надані представником позивача документи та встановлено, що Договором про надання правової допомоги б/н 13 березня 2020 року, укладеним між ТОВ Сіті Транс+ та адвокатом Косенком Олександром Михайловичем передбачено надання юридичних послуги з правової допомоги на підставах, в порядку та обсязі, визначеному у цьому Договорі, та обов`язок клієнта оплатити послуги, визначені предметом договору.

Відповідно до п.п. 6.1,6.2 Договору б/н від 13 березня 2020 року за вартість послуг по наданню правової допомоги за даним договором складає 5000 грн. Оплата послуг проводиться за передоплатою на підставі рахунку.

Актом прийняття-здачі послуг від 10 червня 2020 року (відповідно до Договору про надання адвокатських послуг б/н від 13 березня 2020 року), наданих у справі № 200/3197/20-а - впродовж березня-червня 2020 року, повністю відповідають вимогам договору.

Так, адвокатом було надано наступні послуги: вивчено матеріали, що стосувалися проведеної камеральної перевірки податковим органом з метою подання позову до суду; підібрано та зроблено аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини; проаналізовано судову практику в тому числі Верховного Суду; підготовлено позовну заяву; підготовлені клопотання та пояснення надані по справі; прийнято участь у судових засіданнях.

Отже, наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі підтверджено, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 200/3197/20-а залишити без змін.

Повний текст складено 10 листопада 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць