Рішення

від 10.11.2020 по справі 547/601/20

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/601/20

Провадження №2/547/354/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.В.Постолюк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у приміщенні Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, про визнання недійсним договорів оренди землі та скасування рішень про проведену державну реєстрацію іншого речового права, з підстави подвійної реєстрації права оренди землі,

представник позивача - адвокат В.А.Козловський,

представник відповідачів - адвокат С.І.Заєць,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом про:

- визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Райземінвест-2017", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у строкове платне користування строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:003:0506 площею 2,455 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 , а також скасування державної реєстрації іншого речового права ТОВ "Райземінвест-2017" за вказаним договором оренди землі, яке зареєстровано Полтавською філією Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області 25.06.2018 до 31.12.2028;

- визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.05.2018, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ "Райземінвест-2017" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у строкове платне користування строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:003:0311 площею 2,4514 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_2 , а також скасування державної реєстрації іншого речового права ТОВ "Райземінвест-2017" за вказаним договором оренди землі, яке зареєстровано Полтавською філією Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області 26.06.2018 до 21.12.2028.

В обґрунтування позовів зазначено, що спірні договори оренди земельних ділянок укладено і зареєстровано протягом строку дії договору оренди землі б/н від 10.01.2012, що укладений між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на строк 10 років. Третя особа, діючи як державний реєстратор, не пересвідчилася у існуванні більш ранньої реєстрації права оренди землі за ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт", допустила подвійну реєстрацію двох договорів на право користування однією й тією ж земельною ділянкою за двома різними юридичними особами.

Укладення відповідачами спірних договорів суперечить ЦК України, ЗК України, законам України "Про оренду землі", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", порушує права позивача як орендаря, який не припиняв використання земельних ділянок і має належно зареєстроване право оренди на землі.

Ухвалою суду від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_2 , ТОВ "Райземінвест-2017", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди, за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 14.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , ТОВ "Райземінвест-2017", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди, за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згаданою ухвалою об`єднано в одне провадження цю справу (№ 547/601/20) і цивільну справу за позовом ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_2 , ТОВ "Райземінвест-2017", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про речове право з підстави подвійної реєстрації права оренди (№ 547/603/20).

Судове засідання 19.08.2020 відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 28.09.2020.

28.09.2020 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача до 10.11.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020 суд відмовив представникові відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Райземінвест-2017" - адвокату С.І.Заєць у задоволенні його заяви від 14.09.2020 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.09.2020 суд прийняв до розгляду заяву позивача ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт" про зміну предмету позову від 22.09.2020 у частині скасування рішень про проведену державну реєстрацію іншого речового права, замість первинної вимоги про скасування запису про інше речове право.

Третя особа повідомлена належним чином про розгляд справи, відзив та позицію щодо позову не подала до суду.

Вивчивши письмові заяви учасників справи, матеріали справи і надані до суду докази, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 915208 від 27.10.2008 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 2,4543 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:003:0506 (а.с. 11-12).

Позивач ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт"", як орендар, та відповідач ОСОБА_1 , як орендодавець, 10. 01. 2012 уклали договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2012 за № 532450004002539 (а.с. 13-15).

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 20.08.2012 (а.с. 16).

Відповідач ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 915209 від 03.11.2008 є власником земельної ділянки на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області площею 2,4544 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324583200:00:003:0311 (а.с. 52-53).

Позивач ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт"", як орендар, та відповідач ОСОБА_2 , як орендодавець, 10. 01. 2012 уклали договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір містить відмітку про його реєстрацію у Відділі Держкомзему у Семенівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.08.2012 за № 532450004002550 (а.с. 54-18).

Сторонами договору оренди землі складено акт прийому передачі земельної ділянки б/н від 23.08.2012 (а.с. 57).

Відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на дати укладення та державної реєстрації договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 5 ст. 126Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації договору) (далі ЗК) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК). Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є закон "Про оренду землі". За змістом ст.ст. 18, 20 ЦК цього укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020, справа № 322/1178/17, зазначила, що метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦК), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 ЦК є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК.

Із урахуванням зазначених норм матеріального права і висновків Верховного Суду випливає, що 10-річний строк дії договору оренди землі від 10.01.2012, укладеного між ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт" і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , починається з дати їх реєстрації - 20.08.2012.

Отже позивач ТОВ "ІПК"Полтавазернопродукт"" у встановленому порядку набув відповідне право оренди земельних ділянок відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Відтак, відсутність у наданих чи сформованих третьою особою витягах із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про існуюче у позивача з 25.06.2018 право оренди земельних ділянок відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на строк 10 років, тобто їх неповнота, не спростовує встановленого законом пріоритету паперового носія перед відомостями ДЗК.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 126 ЗК право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 3 ЦК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Ч. 3 ст. 215 ЦК визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Крім того, слід зазначити, що як ЦК і ЗК, так і закони України "Про оренду землі", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не передбачають подвійної реєстрації права на земельну ділянку, адже така реєстрація суперечила б змісту відносин оренди землі чи емфітевзису, та могла призвести до наявності багатьох повноправних і законних користувачів однієї й тієї ж земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Верховний Суд України і Верховний Суд неодноразово висловлювали правову позицію про те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, і що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію прав оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше (постанови ВС України від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191, від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а); Рішення державного реєстратора підлягає скасуванню не лише із підстав недійсності оспорюваного договору оренди, але й з підстав порушення державним реєстратором норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час вчинення відповідних реєстраційних дій. Протиправні дії і рішення державного реєстратора призводять до виникнення ситуації з подвійною реєстрацією права користування землею на одну і ту саму земельну ділянку за різними особами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що "недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим".

Велика Палата Верховного Суду у п. 74 постанови від 29.05.2019 № 367/2022/15-ц (14-376цс18) звертає увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18).

Відтак суд робить висновок, що спірна реєстраційна дія і рішення третьої особи, як державного реєстратора, законодавству не відповідали, оскільки відомості про реєстрацію договорів оренди землі (первинних із позивачем) на паперовому носієві мають пріоритет над відсутніми у державному земельному кадастрі відомостями про існуюче у позивача 10-річне право оренди землі.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Верховний Суд у постанові від 03.09.2020, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскарженого рішення приватного нотаріуса) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив , що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Спір у цій справі пов`язаний із вимогами про визнання недійсним договору оренди землі і скасування рішень про проведену державну реєстрацію права оренди землі двох спірних земельних ділянок на підставі оспорюваних договорів оренди землі (наступних договорів), з тих підстав, зокрема, що спірні договори оренди землі укладені до закінчення і протягом строку дії раніше укладених з позивачем договорів оренди землі, а оскаржувані рішення державного реєстратора зумовило існування "подвійної реєстрації" права оренди землі на земельні ділянки та порушення прав позивача, який має чинні договори оренди землі.

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору.

Відтак, визнаючи недійсними спірні договори оренди землі б/н від 25.05.2018, суд також скасовує рішення державного реєстратора про проведену державну реєстрацію відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням права оренди землі у відповідача ТОВ "Райземінвест-2017".

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 8408,00 грн, а саме по 4204,00 грн з кожного (а.с. 5, 43), оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Доказів неправомірних дій під час укладення спірних договорів оренди землі чи обізнаності ТОВ "Райземінвест-2017" про існування чинних договорів оренди землі під час укладення спірних договорів оренди землі судові не надано. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018, що укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0506 площею 2,4543 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області,

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право 26871909 про проведену державну реєстрацію права за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41876000 від 03.07.2018 державного реєстратора Полтавської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенко Руслана Миколайовича, щодо права оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва зі строком дії до 31.12.2028 за договором оренди землі б/н від 25.05.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0506 площею 2,4543 га, розташовану на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0506 площею 2,4543 га.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 25.05.2018, що укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0311 площею 2,4514 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право 26872715 про проведену державну реєстрацію права за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41877124 від 03.07.2018 державного реєстратора Полтавської філії Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онищенко Руслана Миколайовича, щодо права оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва зі строком дії до 21.12.2028 року за договором оренди землі б/н від 25.05.2018 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0311 площею 2,4514 га, розташовану на території Криворудської сільської ради Семенівського району полтавської області, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0311 площею 2,4514 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4204,00 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4204,00 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт"", Полтавська обл., Глобинський р-н., м. Глобине, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 31059651.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", Полтавська обл., Семенівський р-н., с. Крива Руда, вул. Центральна, 45; код ЄДРПОУ 41816315.

Третя особа - Комунальне підприємство "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, Сумська обл., Недригайлівський р-н, с. Коровинці, вул. Київська, 41; код ЄДРПОУ 42022037.

Суддя В.Ф.Харченко