ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/4629/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2020 р. у справі № 280/4629/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжстрой"
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖСТРОЙ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2019 року:
- № 0005931407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок прибуток приватних підприємств в розмірі 1 622 046, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 405 511,50 грн.;
- № 0005941407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок додану вартість в розмірі 1 802 273,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 450 568, 25 грн.
Позов обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях та суперечать нормам чинного законодавства.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Рішення суду мотивовано тим, що висновки податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи.
Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що відповідно до первинних документів, що надані до перевірки та регістрів бухгалтерського обліку (журнал-ордер, картка по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ) ТОВ Запоріжстрой у періоді, що перевірявся, відображало взаємовідносини з ТОВ БРІКМАП , ТОВ АЙРОНКЕМ , ТОВ КОЛТ ГРУП , ТОВ БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС , ТОВ БРУТЕКС , ТОВ ВАТЕРБРІК , ТОВ АЛІАНА та ТОВ СКРОЛ БУД з поставки товарно-матеріальних цінностей.
Щодо взаємовідносин з ТОВ БРІКМАП , скаржник зазначає, що були оформлені договори постачання будівельних та оздоблювальних матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту будівлі інфекційного відділення КЗ "Марганецька центральна міська лікарня" ДОР". З боку ТОВ БРІКМАП договори підписані; ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якого прийнято на роботи 17.05.2018 (звіт 1ДФ за II квартал 20)8 року №9138681062 від 19.07.2018), тоді ж як на момент підписання договорів на посаді директора перебував ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Даний факт свідчить про невідповідність наданих до перевірки договорів поставки ч. 2 ст.207 ЦКУ (повноваження на підписання правочинну) та може свідчити про невідповідність договору фактичним обставинам здійснення господарської операції.
Розрахунки між суб`єктами господарювання не проводилися. Відповідно даних бухгалтерського обліку наявна кредиторська заборгованість в сумі 644738,51 грн. Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника (ТОВ БРІКМАП ). ТОВ БРІКМАП зареєстроване 27.04.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). Підприємство не є виробником або імпортером, а також не декларувало взаємовідносини з неплатниками ПДВ та не перераховувало доходи за цивільно-правовим договором.
TOB БРІКМАП задекларовано у червні 2018 року придбання номенклатури товарів (будматеріалі), які реалізовані ТОВ Запоріжстрой , у ТОВ АЛТЕКА . Згідно аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований підприємством ТОВ АЛТЕКА з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів (будматеріали) або будь-які їх складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу ТОВ БРІКМАП та по ланцюгу постачання до ТОВ Запоріжстрой . Аналізом встановлено придбання транспортних засобів, продуктів харчування та засобів гігієни. За даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що у провадженні шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ БРІКМАП створено з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету.
Скаржник зазначає, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ АЙРОНКЕМ було оформлено договір постачання будівельних та оздоблювальних матеріалів від 03.09.2018 за№ 13-09. Між підприємствами оформлені податкові та видаткові накладі. Розрахунки між суб`єктами господарювання проведені у повному обсязі. Відповідно даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість відсутня. Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника ( ТОВ АЙРОНКЕМ ). ТОВ АЙРОНКЕМ зареєстроване 27.04.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). Підприємство не є виробником або імпортером, а також не декларувало взаємовідносини з неплатниками ПДВ та не перераховувало доходи за цивільно-правовим договором. Згідно аналізу баз даних ЄРПН контролюючим органом встановлено, що ТОВ АЙРОНКЕМ придбавав чавун, кабель, одяг, електрообладнання, а позивачу було реалізовано дверні блоки, наличники дерев`яні, грати металеві, папір шліфувальний, утеплювач. Крім того, згідно Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлена наявність кримінального провадження, де учасником виступає ТОВ АЙРОНКЕМ (№42018101060000063 від 03.03.2018).
Скаржник зазначає, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ КОЛТ ГРУП було оформлено договір постачання будівельних та оздоблювальних матеріалів від 03.09.2018 за № 10-09 будівельних та оздоблювальних матеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт. З боку TOB КОЛТ ГРУП договори підписані ОСОБА_3 , якого прийнято на роботу 04.09.2018, тоді ж як на момент підписання договорів на посаді директора перебував ОСОБА_4 (РНОКГІП НОМЕР_1 ). Даний факт свідчить про невідповідність наданого до перевірки договору поставки та видаткових накладних від 03.09.2018 № 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234 ч.2 ст. 207 ЦКУ (повноваження на підписання правочину) та може свідчити про невідповідність договору та видаткових накладних фактичним обставинам здійснення господарської операції. Всього поставлено товару па суму 2617396,41 грн., на момент проведення перевірки заборгованість ТОВ Запоріжстрой перед ТОВ КОЛТ ГРУП склала 455921,92 грн. Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника ( ГОВ КОЛТ ГРУП ). ТОВ КОЛТ ГРУП зареєстроване 27.04.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). Останній звіт з ПДВ надано за жовтень 2018р. Підприємство не є виробником або імпортером, а також не декларувало взаємовідносини з неплатниками ПДВ та не перераховувало доходи за цивільно-правовим договором. Згідно аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований ТОВ КОЛТ ГРУП з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів (будматеріали) або будь-які їх складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано по ланцюгу постачання до ТОВ Запоріжстрой . Крім того, згідно Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено наявність кримінального провадження, де учасником виступає ТОВ КОЛТ ГРУП , ТОВ ДАГОН ЛІМІТЕД (№32018100000000163 від 28.09.2018). Крім того, надані до перевірки первинні документи неможливо прийняти як доказ отримання та транспортування товару. Згідно Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено наявність кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України, де учасником виступає ТОВ КОЛТ ГРУП (№42018000000002084 від 28.08.2018).
Скаржник зазначає, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС було оформлено договори субпідряду від' 05.09.2018 № 05-09 та від 16.10. 2018 № 16-10. Предметом договору є зобов`язання з виконання робіт Роботи з капітального будівництва (50530000-9 послуги ремонту та обслуговування техніка) ПАТ Центренерго Тріпольска ТЗС , у обсязі Технічного завдання узгодженого із Замовником, з використанням матеріалів Замовника. Під час проведення перевірки були надані акти приймання виконання робіт. Виконання робіт, їх вартість та обсяг повинні бути підтверджені проектно-кошторисною документацією, яка ані під час перевірки, ані під час розгляду справи в суді не надавалась. Наявний в матеріалах справи акти приймання-передачі виконаних робіт не підтверджують виконані роботи, так як не містять інформації, ані про витрачений час, ані про місце виконання робіт (адреса відсутня), ані про понесені витрати у зв`язку з виконанням робіт. Зазначений акт містить лише інформацію, щодо вартості одиниці роботи та загальну вартість, при цьому відсутнє обґрунтування трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Також не надано доказів використання даних господарських операцій у власній діяльності ТОВ Запоріжстрой . ТОВ БІЛДІНГ- ІНДАСТРІС зареєстроване 27.04.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). Згідно аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований ТОВ БІЛДІНГ- ІНДАСТРІС з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів (будматеріали) або будь- які їх складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано по ланцюгу постачання до ТОВ Запоріжстрой . За даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що у провадженні шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ БІЛДШГ-ЇНДАСТРІС , ТОВ СКРОЛ БУД , ТОВ БРІКМАП , створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018 років сприяли умисному ухиленню від сплати податків.
Скаржник вказує, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ БРУТЕКС було оформлено договір постачання будівельних матеріалів та матеріалів для виконання дорожніх робіт від 06.10. 2018 за № 13-10. Між підприємствами оформлені податкові та видаткові накладі. Розрахунки між суб`єктами господарювання проведені частково. Відповідно даних бухгалтерського обліку поставлено товару на суму 1398165,78 грн, кредиторська заборгованість склала 455921,92 грн. Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника (ТОВ БРУТЕКС ). ТОВ БРУТЕКС зареєстроване 02.05.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). ТОВ БРУТЕКС задекларовано придбання номенклатури товарів (будматеріали), які реалізовані ТОВ Запоріжстрой , у підприємств ТОВ ЛІБЕРТІ-ВАЙС , ТОВ ТРУМАН ГРУПИ , ТОВ ФАЙРДІ у яких по ланцюгу придбання вказані товари відсутні. Проведеним аналізом встановлено придбання сої, кукурудзи, суміші вуглеводнів (бензино-лігроїнова фракція), квіти штучні, послуги з охорони, новорічних гірлянд, светри жіночі. Згідно Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3204 7100090000075 від 21.11.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України. Групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: сприяння ухиленню від сплати податків суб`єктам реального сектору економіки за рахунок формування фіктивного податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, шляхом оформлення безтоварних господарських операцій, зареєстровані та придбані на підставних осіб ряд фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, у т.ч. ТОВ БРУТЕКС .
Скаржник зазначає, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ ВАТЕРБІК було оформлено договір постачання будівельних матеріалів та матеріалів для виконання дорожніх робіт від 08.10.2018 за №14-10. Між підприємствами оформлені податкові та видаткові накладі. Розрахунки між суб`єктами господарювання проведені частково. Відповідно до даних бухгалтерського обліку поставлено товару на суму 1398165,78 грн, кредиторська заборгованість склала 455921,92 грн. Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника (ТОВ ВАТЕРБІК ). ТОВ ВАТЕРБІК зареєстроване 31.05.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). ТОВ ВАТЕРБІК задекларовано придбання номенклатури товарів, які реалізовані ТОВ Запоріжстрой , у підприємств які перебувають в процесі припинення: ТОВ СОМПІРЕКС , ТОВ ЛЕАТУР , ТОВ ЛІНГВІНІ їх задекларований податковий кредит, з моменту реєстрації платниками ПДВ не містить номенклатуру послуг або будь-які їх складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу ТОВ ВАТЕРБІК та по ланцюгу постачання до ТОВ Запоріжстрой . Згідно Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлена наявність кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України, де учасником виступає ТОВ ВАТЕРБІК (№22017000000000388 від 19.10.2017).
У ході проведення перевірки було встановлено, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ АЛІАНА було оформлено договір на придбання ТМЦ від 03.09.2018 за№ 13-09. Між підприємствами оформлені податкові та видаткові накладі. Розрахунки між суб`єктами господарювання проведені у повному обсязі. Відповідно даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість відсутня. ТОВ АЛІАНА зареєстроване 02.11.2016 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення). ТОВ АЛІАНА задекларовано придбання номенклатури товарів, які реалізовані ТОВ Запоріжстрой , у ТОВ СКРОЛ БУД та його податковий кредит, з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів або будь-які їх складових, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано по ланцюгу постачання на ТОВ Запоріжстрой . За даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що у провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28.02.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи у тому числі ТОВ БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС , ТОВ СКРОЛ БУД , ТОВ БРІКМАП , створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету.
У ході проведення перевірки було встановлено, що між ТОВ Запоріжстрой та ТОВ СКРОЛ БУД було оформлено договір постачання будівельних матеріалів та матеріалів для виконання дорожніх робіт від 30.10. 2018 за№ 16-10.
ТОВ СКРОЛ БУД зареєстроване 01.06.2018 та має стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення).
Первинні документи на транспортування ТМЦ до перевірки не надано. Згідно з умовами договору поставки, постачання здійснюється за рахунок Постачальника (ТОВ СКРОЛ БУД ). ТОВ СКРОЛ БУД задекларовано придбання номенклатури товарів, які реалізовані ТОВ Запоріжстрой , у ТОВ МІНОРЕКС та його податковий кредит, з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів або будь-які їх складових, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано по ланцюгу постачання на ТОВ Запоріжстрой .
За даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що у провадженні шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 лютого 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст.205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи, у т.ч. ТОВ СКРОЛ БУД (код 42175803), ТОВ БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС (код 42063618), ТОВ БРІКМАП (код 42098200) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.
Скаржник зазначає, що фактично мало місце придбання товарів та послуг, джерело походження яких не встановлене. Наявність факту реалізації та знаходження залишків товарів на складі скаржника є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання товарів) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Отже, враховуючі вищезазначені обставини, первинні документи на підставі яких здійснені проводки у бухгалтерському обліку позивача, складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи і з юридичної форми (абзац 8 ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-Х1У). Виписані від імені вищезазначених контрагентів позивача первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженими особами, оскільки підписи на цих документах належать особам, які не мають жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств. При цьому позивачем на підставі даних дефектних первинних документів сформовано на рахунках бухгалтерського обліку активи, які використано в його господарській діяльності.
Враховуючи викладене, відбулось фактичне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг), джерело походження яких не встановлене.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до формування активу для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку па додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Зазначає, що судом порушено принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який розкритий в частинах першій та четвертій ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та який зобов`язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.
У відзиві, поданому позивачем на апеляційну скаргу, останній заперечує проти її задоволення, погоджується з висновками суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у період з 02.04.2019 по 08.04.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.03.2019 № 1233 проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖСТРОЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з TOB БРІКМАП (код ЄДРПОУ 42098200) за червень 2018 року, TOB АЙРОНІСЕМ (код за ЄДРПОУ 42099466) за вересень 2018 року, TOB КОЛТ ГРУП (код за ЄДРПОУ 42226480) за вересень, жовтень 2018 року, TOB БІЛДІНГ-ІНДАСТРІС (код за ЄДРПОУ 42063618) за вересень, листопад 2018 року, TOB БРУТЕКС (код за ЄДРПОУ 42101569) за жовтень, листопад 2018 року, TOB ВАТЕРБРІК (код за ЄДРПОУ 42169810), TOB АЛІАНА (код за ЄДРПОУ 40934445) та TOB СКРОЛ-БУД (код за ЄДРПОУ 42175803) за листопад 2018 року - показників декларацій з податку на додану вартість та за 2018 рік фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.
За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт № 215/08-01-14-07/32195713 від 15.04.2019.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 1 622 046 грн.;
- п.п.14.1.36, п. п. 14.1.181, п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету, всього на загальну суму 1 802 273 грн., в тому числі: за червень 2018 року - 107 456 грн.; за вересень 2018 року - 526 064 грн.; за жовтень 2018 року - 291 754 грн.; за листопад 2018 року - 876 999 грн.
На підставі Акту перевірки № 215/08-01-14-07/32195713 від 15.04.2019, контролюючим органом відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖСТРОЙ прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0005931407 від 08.05.2019 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 2 027 557,50 грн., у тому числі 1 622 046,00 грн. за основним платежем, 405 511,50 грн. за штрафними санкціями.
- № 0005941407 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 2 252 841,25 грн., у тому числі 1 802 273,00 грн. за основним платежем, 450 568,25 грн. за штрафними санкціями.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.
Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.
Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Разом з тим, контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що операції з контрагентами позивача неможливо підтвердити стосовно врахування наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання таких робіт. Вказані висновки контролюючий орган здійснив на підставі інформації з бази даних ІС "Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДФС України" та "Єдиний реєстр податкових накладних".
Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з атоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.
Натомість, суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Виходячи з вимог Податкового кодексу України підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.
Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.
Суд також встановив, що станом на день підписання позивачем договорів з ТОВ БРІКМАП директором цього підприємства значився ОСОБА_5 , а договори підписані ОСОБА_1 , який прийнятий до роботи 17.05.2015, проте до матеріалів справи долучені Додаткові угоди № 1 від 22.06.2018 до договорів № 03-05 та № 03-05/1, якими, у зв`язку з технічною опискою у даті Договорів внесено виправлення та визначено датою укладання Договорів № 03-05 та № 03-05/1 - 25.05.2018. Вказані додаткові угоди містять підписи та печатки обох сторін.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Доводи апеляційної скарги зводяться до викладання змісту акту перевірки, якому судом першої інстанції була надана оцінка. Відповідач не наводить доказів на спростування висновків суду.
Крім того, скаржник не зазначає, чому він не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності таких доказів, як інформація з автоматизованої системи стосовно контрагентів позивача без підтвердження такої інформації шляхом проведення документальної перевірки. Також скаржник не аргументує, чому він не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості врахування наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, у яких не ухвалено вирок.
На думку колегії суддів, інформація щодо наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача позбавлена доказового значення, оскільки не відноситься до процесуальних рішень, що має для суду обов`язковий характер та звільнює від доказування певних обставин, як це передбачено ч. 6 ст. 78 КАС України.
Відповідно до статей 73-77 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з Акта перевірки (а.с. 4 т.3), під час перевірки використовувалась інформація комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем Державної фіскальної служби України, у т. ч. "Єдиний реєстр податкових накладних", АІС "Податковий блок" та інші бази даних.
При цьому відповідач вважає, що відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Відповідно до ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Отже, можливість використання інформаційних баз даних прямо передбачена законодавством, а докази, отримані за результатами опрацювання такої інформації, відображені в акті перевірки.
Проте, колегія суддів критично сприймає такі докази, виходячи з наступного.
Суду не надані дані інформаційних баз у вигляді доказів, в т.ч. електронних. В акті лише опосередковано відображаються дані інформаційних систем, які суд позбавлений можливості перевірити.
У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 згаданої статті).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно п.83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Згідно з п. 85.1. ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Згідно з п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно п. 86.7 ст. 86 ПК України визначено, що контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, колегія суддів вважає, що наявність в АІС "Податковий блок" інформації стосовно можливих порушень податкового законодавства контрагентами позивача, будь-яких розбіжностей в даних податкового обліку не є достатньою підставою для встановлення податкового порушення, допущеного позивачем.
Податковим кодексом України передбачений механізм, визначений статтями 72, 73 ПК України.
Зокрема, п. 73.5 ст. 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.
Доводи контролюючого органу про те, що п. 74.3 ст. 74 ПК України дозволяє зібрану податкову інформацію та результати її опрацювання використовувати для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, не сприймаються колегією суддів як достатня підстава для прийняття податкових повідомлень-рішень відносно платника податків лише на підставі даних комп`ютерних баз та автоматизованих інформаційних програм.
На думку колегії суддів, саме внаслідок належного опрацювання отриманої інформації, проведеного відповідно до норм податкового законодавства, контролюючий орган зобов`язаний довести факт податкового порушення, а не покладати на платника податків відповідальність лише через те, що є підстави поставити під сумнів факт здійснення господарської операції з боку контрагентів платника.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інформаційні бази даних державної фіскальної служби не є загальнодоступними. Достовірність інформації, яка в них зберігається, не може бути перевірена ані платники податків, ані судом. Надані відповідачем електронні докази не захищені від втручання з боку сторонніх осіб, а тому достатність і достовірність такої інформації не може вважатися такою, що "поза розумним сумнівом" доводить факти податкових правопорушень
Апеляційний суд вважає за необхідне дотримуватися позиції, викладеної в п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко і Лозенко проти України . Відповідно до вказаної позиції суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівами . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Верховний Суд в Постанові від 27.03.2018р. по справі №2а-8766/12/1370 адміністративне провадження №К/9901/2472/18, залишаючи касаційну скаргу податкового органу без задоволення, встановив: Суди попередніх інстанції обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ Авто Трейд Компані та ТОВ Будівельна компанія АТР Груп , зважаючи на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації та на актах про неможливість проведення зустрічної звірки, без дослідження первинних документів контрагентів позивача.
Натомість відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми податку на додану вартість по господарським операціям з вказаними контрагентами.
При цьому, можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких, сформовано позивачем податковий кредит .
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що всі доводи позивача були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.
Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 316, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Запорізькій області) залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2020 р. у справі №280/4629/19 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92744714 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні